Глобальні зміни, що відбуваються в світовій спільноті, висувають нові, вищі вимоги до всієї системи сучасної освіти.
Зміни в житті суспільства зумовили зміни і в соціальному замовленні щодо дошкільної ланки освіти як основи становлення життєвої компетентності дитини.
Цілі закладу дошкільної освіти спрямовані на загальний розвиток та підготовку дитини до навчання в школі, а початкова ланка освіти на цій основі має більш конкретні і об’ємні цілі - розвиток особистості, освітні результати, здатність до самовираження, виховання ціннісного ставлення.
Успіх нової справи залежить від того, наскільки чітко визначені пріоритети професійної діяльності, окреслені шляхи розв’язання основних завдань. У своїй роботі я керуюся формулою: мета+спосіб дій її досягнення = очікуваний результат.
Необхідною передумовою будь-якої діяльності є просте бажання. Саме воно передує і незначному, на перший погляд, першому кроку, і глобальному процесу оновлення. У мене виникло бажання детальніше познайомитись з Квест-технологією та програмою розвитку конструктивних здібностей у дітей дошкільного віку «ЛЕГО -конструювання». Саме за цими напрямами я вбачаю формування компетентного випускника, готового навчатися в Новій українській школі.
Розвиток пізнавальних, інтелектуальних, сенсорних здібностей дітей в контексті організації застосування Квест-технології в поєднанні з використанням Лего-конструктора як інструментарію, забезпечують максимальну продуктивність з найменшими витратами. Очікуваний результат - системність, цілісність із теми, розділу, що вивчається, знань про дійсність, природу. Це розвиток творчих, креативних здібностей, тобто уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях; націленість до відкриття нового, мотивація до пізнання. Як наслідок у дітей формується швидкість і гнучкість думки, допитливість, сміливість самостійність, креативність.
Тенденції розвитку дошкільної та початкової освіти в умовах реформування загальної середньої освіти на засадах Концепції Нової Української школи визнають самоцінність кожного вікового періоду та орієнтації на вікові особливості, врахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини. Саме тому свою роботу я розпочала з вивчення таких питань:
- визначення пріоритетних принципів для дошкільної та початкової ланок освіти;
- врахування фізіологічних і психологічної закономірностей розвитку дітей на відповідних вікових етапах;
- створення розвиваючого простору, методичного супроводу освітньої діяльності дошкільного навчального закладу у взаємозв’язку з початковою ланкою школи;
- збагачення змістового компонента пізнавальної діяльності дітей.
Відповідність вимогам як БКДО так Державному стандарту початкової освіти, надає можливості посилювати розвивальну і виховну складові освітнього процесу, надають пріоритет соціалізації, моральному вихованню, формуванню мотивів пізнавальної діяльності, що відповідає основним ідеям концепції Нової української школи та положень Державного стандарту початкової освіти. Саме тому, створення різноманітного предметно-ігрового розвивального середовища в групах дозволило забезпечити психолого-педагогічні умови повноцінного і різнобічного розвитку дітей, виховання їх ініціативності та творчості. Основними його компонентами є облаштування сенсорно-пізнавального осередку; облаштування художньо-мовленнєвого осередку; придбання українського конструктора «Лего» за сюжетною тематикою; придбання іграшок для розгортання сюжету; розроблення дидактичних ігор. Важливу роль займає створення банку дидактичних, рухливих ігор з використанням конструктора; розроблення, підбір схем – моделей для побудови предмета або відтворення сюжету.
Організація освітнього процесу надає можливість забезпечувати всебічний розвиток самодостатньої, ініціативної, креативної, компетентної особистості на перших ланках системи безперервної освіти впродовж життя. У старшому дошкільному віці пріоритетом є формування особистісних якостей дітей. Саме тому зміст та форми роботи з дітьми націлені на виховний та розвиваючий компонент розвитку малюків. Все це прослідковується в різних видах діяльності дитини: образотворчій -через ліплення, малювання, конструювання; через ознайомлення з соціумом, ознайомлення з природним оточенням, в музичній, фізкультурній, ігровій, дослідницькій діяльності. Окрім того, вагома робота проводиться з розвитку сприймання (це оперування сенсорними поняттями: кольором, формою, величиною), із зорово-моторною координацією (вправністю дрібних рухів руки дитини) та здатністю оперувати певними предметно-кількісними відношеннями (порівняння предметів, орієнтування у просторі). Важливою складовою освітньої роботи є формування мовленнєво-комунікативної компетентності дитини.
Всі діти люблять гратися. Малюки обожнюють пригодницькі книги й фільми, але, напевно, найбільше їм сподобається стати справжніми учасниками подій. На сьогоднішній день велику увагу освітяни приділяють вирішенню нагальних проблем сучасного освітнього процесу, активізації пізнавальної діяльності дошкільників, розширення сфери їх інтересів. Це потребує впровадження новітніх форм, методів та технологій навчання. Однією з таких сучасних технологій є квест-технологія, яка допомагає дошкільнятам знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати, розв’язувати поставлені завдання, розвивати пізнавальну діяльність і формувати ключові компетентності та готувати до навчання у Новій українській школі.
На думку багатьох учених (Биховський Я.С., Бовтенко М.А., Сисоєв П.В., Берні Додж, Том Марч та інші), під час застосування квест-технології діти проходять повний цикл мотивації від уваги до задоволення, знайомляться з автентичним матеріалом, який дозволяє їм досліджувати, обговорювати й усвідомлено будувати нові концепції і відносини в контексті проблем реального світу, створюючи проєкти, що мають практичну значимість.
Квест поєднує в собі елементи мозкового штурму, тренінгу, гри тощо. Під час проходження квесту задіяні розум дітей, їхні фізичні здібності, уява, пам'ять і увага. Окрім цього дошкільники проявляють кмітливість та організованість. Тому квест дає змогу ефективно поєднувати ігрову та навчальну діяльність дітей.
Історія виникнення квесту бере свій початок у 90-х роках ХХ століття і пов’язана з розробленням комп’ютерних текстових квестів, у яких головний персонаж мав розв’язати певну задачу шляхом послідовного виконання низки логічних завдань.
Перші організовані квести в Україні пройшли у Києві у 2002 році.
З тих пір технологія веб-квесту посіла міцні позиції в освіті й у наш час широко використовується педагогами.
З джерел Вікіпедії, квест (від англ. quest – пошук, пошук щастя / знання / істини, пошук пригод) – інтелектуальне змагання з елементами рольової гри, основою якою є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими учасниками.
Ідея квесту ідеально підходить для закладів дошкільної освіти. Квест-технологія актуальна в контексті вимог БКДО. Це інноваційна форма організації освітньої діяльності дітей в ЗДО, що сприяє розвитку активної, діяльної позиції дитини в ході рішення ігрових пошукових завдань. Діти діють в умовах збагаченого освітнього середовища. Інтегрується зміст різних освітніх областей, використовуються можливості ІКТ. Квести дозволяють об’єднати всіх учасників освітнього процесу (дітей, батьків вихованців і педагогів) у вирішенні освітніх завдань в ігровій сюжетної і цікавій формі.
Не випадково, квест – це ігрова технологія, бо добре організована із найкращих засобів викликати у дітей і дорослих естетичну насолоду від творчого напруження своїх інтелектуальних і фізичних сил. Гра завжди носить невимушений характер. Вона спирається на внутрішнє спонукання людини і дозволяє йому розвивати самостійність, мимовільність дій. У грі задоволення приносить не тільки результат, але й процес його досягнення.
Освітній квест тлумачать як пошуковий спосіб реалізації освітніх цілей, який, на відміну від власне навчальної діяльності, містить елементи сюжету, рольової гри, пов'язаний з розшукуванням місць, об’єктів, людей, інформації, використовує ресурси певного середовища або ж інформаційні.
Цінність освітнього квесту полягає в його потужній мотиваційній складовій: освітні цілі реалізуються в захопливій ігровій формі з цікавим сюжетом, що містить елементи пошуку і відкриття.
Ідея квесту проста – команди, переміщуючись у реальному або віртуальному просторі, виконують різні завдання, об’єднані спільним сюжетом.
Виконавши завдання, команда отримує підказку щодо наступної локації або завдання і таким чином просувається до фінішу. Кількість рівнів і їх складність визначається для кожної гри відповідно до її мети і сюжетних особливостей.
Використовуючи свої знання, інтелект, кмітливість, команда гравців має намагатися виконати всі завдання і подолати маршрут за певний час.
Так, на занятті з дітьми старшого дошкільного віку я провела гру-квест «Скарби таємної кімнати».
Гра-квест «Скарби таємної кімнати».
Мета: закріплення мовних навичок у дітей через мовні та музично-рухові вправи та ігри.
Завдання:
- розвивати дрібну і загальну моторику в іграх і вправах;
- розвивати емоційність;
- розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення;
- виховувати інтерес до занять;
- виховувати увагу, повагу до партнерів по грі, вміння працювати в команді.
Хід заняття:
Організаційний момент.
Комунікативна гра «Кульки повітряні»:
Вихователь. Діти, подивіться, ми з вами знаходимося в цій таємній кімнаті. Нас оточує безліч предметів, пов’язаних з подорожами, пригодами і навіть небезпеками. (Діти розглядають кімнату). А найголовніше - в цій кімнаті заховані скарби.
Хочете їх шукати?
Але, перш, ніж почнемо їх шукати, подивіться, що я для вас приготувала.
(Показую дітям ілюстрацію з повітряними кулями). Коли ми надуваємо повітряні кульки?
А для чого?
Ось саме для веселого настрою я і принесла вам ці повітряні кульки.
Вибирайте собі кульку того кольору, який вам подобається. Зверніть увагу, на зворотному боці кульки – картинка. У мене, наприклад, на зображенні намальована усмішка. Значить, я повинна посміхнутися сусідові справа, Софії. А що зображено у тебе на картинці, Софія? (Діти обмінюються вітанням один з одним, користуючись картинами-підказками). Ну що ж, тепер ми – весела і дружна команда. Саме така команда і потрібна для пошуку скарбів. Отже, приступаємо!
Вихователь. На екрані зашифровано слово з п’яти літер. Саме це слово є ключем до скарбів. Щоб його розшифрувати, ми з вами повинні будемо виконати 5 завдань. Кожне правильно виконане завдання буде відкривати нам одну літеру в зашифрованому слові.
Далі, діти, працюючи в команді, виконують завдання:
- артикуляційна гімнастика;
- логоритмічна вправа «Годинки»;
- гра з прищіпками «Чудо-поїзд»;
- гра з прищіпками «Назви овочі і фрукти»;
- вокально-рухова гра «Веселий оркестр».
Вихователь і діти знаходять скриньку з літерою «О» на кришці, всередині скриньки – ілюстрація, яка зображує оркестр.
Що ми бачимо на ілюстрації? Правильно, оркестр. Це слово також починається з літери «О». У скриньці знаходиться якийсь лист з дивними знаками. Спробуємо його розшифрувати? (Гравці розшифровують лист).
Це схема для гри в оркестрі. Однак я не бачу музичних інструментів. Пропоную вам зобразити музичні інструменти голосом і рухами.
Потім вихователь пропонує дітям проспівати звуконаслідування з рухами під музику.
Ми з вами впоралися із завданням, і на екрані відкрилася остання літера. Давайте її назвемо (А).
А зараз назвіть, будь-ласка, всі букви: Ш, К, Л, О, А. Як ви думаєте, яке слово можна скласти з цих літер?
Звичайно, школа. Адже скоро ви підете в школу.
Ми з вами розшифрували слово на екрані. Щоб знайти скарби, відшукаємо в залі що-небудь, що відноситься до шкільного життя, шкільну приналежність.
Діти знаходять шкільний ранець, а в ньому частування для всіх гравців.
У квесті задіяні інтелектуальні та фізичні здібності, уява, кмітливість, пам'ять, увага й організованість дітей.
Ця форма роботи поєднує у своїй структурі елементи мозкового штурму, тренінгу та гри.
Отже, усе вищевикладане дає змогу зробити висновок, що квест – це ігрова технологія, яка має чітко поставлене дидактичне завдання, ігровий задум, обов’язково має керівника (наставника), чіткі правила та результат діяльності.
Найголовніше, це те, що квести допомагають нам активізувати і дітей, і батьків, і педагогів. Це гра, в якій задіюється одночасно інтелект учасників, їх фізичні здібності, уява і творчість. Тут необхідно проявити і кмітливість, і спостережливість, і винахідливість, це тренування пам’яті та уваги, це розвиток аналітичних здібностей і комунікативних якостей. Учасники вчаться домовлятися один з одним, розподіляти обв’язки, діяти разом, переживати один за одного, допомагати. Все це сприяє згуртуванню не тільки дитячого колективу, а й батьківського співтовариства, а також покращує дитячо-батьківські відносини. А ще важливим є те, що батьки стають активними учасниками освітнього процесу.
Задля полегшення адаптації дітей до шкільного життя та скорочення її терміну, формування мотиваційної готовності до навчання в дошкільному закладі проводяться екскурсії до початкової школи № 31, сумісні свята та розваги зі школярами, спільні виставки дитячої творчості, здійснюється шефська допомога школярів дошкільнятам. Вчителі та завуч початкових класів, шкільний психолог беруть активну участь в проведенні батьківських зборів, надають консультації, знайомлять з вимогами, анкетують батьків, виявляючи ступінь їх готовності до співпраці зі школою. Разом з завучем та вчителями 1-х класів аналізується якість підготовки випускників до навчання в школі, рівень успішності за півріччя, навчальний рік.
У період дошкільного дитинства закладаються основи власне навчально-пізнавальної діяльності, яка стане провідною у подальшому шкільному житті. Це зумовлює наявність певної уваги до неї з боку педагогів, які працюють з 5–6-річними дітьми, адже правильно організований навчальний процес дає змогу цілісно і послідовно сформувати у дітей систему уявлень про навколишній світ. Крім того у процесі навчально-пізнавальної діяльності у дошкільнят формуються життєво і соціально важливі вміння і навички, які закріплюються в практичних формах їхньої активності. Під час навчання діти переживають радість відкриттів, подив від нового, оволодівають способами пізнання, а головне – накопичують перший досвід навчальної діяльності, необхідний для безболісного входження в шкільне життя, подальшого успішного навчання в школі, зміни соціального статусу з вихованця на учня, школяра. Тому Квест-технології та Лего-конструювання в освітній процес є ефективними та цікавими для їх впровадження.
Немає коментарів:
Дописати коментар