Мартиненко Ірина Петрівна,
інструктор з фізичної культури
ДНЗ №141 “Зірочка” м. Миколаєва
Освіта сьогодні вимагає використання технологій діяльнісного типу, які забезпечують формування в дітей провідних життєвих компетенцій.Важливе місце в цьому процесі належить ігровим технологіям і зокрема квестам. Цінність освітнього квесту полягає в його потужній мотиваційній складовій: освітня мета реалізується в захоплюючій ігровій формі з цікавим сюжетом, що містить елементи пошуку і відкриття. Визначальна риса освітнього квесту - домінування інтелектуальної й логічної складових.
Не випадково квест - це ігрова технологія, бо добре організована гра є одним із найкращих засобів, щоб діти відчули насолоду від творчого напруження інтелектуальних та фізичних сил. Гра завжди є невимушеною. У грі насолоджуються не тільки результатом, але й процесом. Будь-яка гра є засобом розвитку уваги, кмітливості, пам’яті.
Глосарій квест-гри
1. Учасник - гравець, який бере участь у грі.
2. Капітан - учасник, який представляє інтереси команди.
3. Команда - добровільне об’єднання дітей для участі в грі.
4. Сценарій - сукупність усіх завдань та послідовність їхнього виконання.
5. Завдання -етап сценарію.
6. Код - буквенно-цифрова інформація, у якій зашифроване певне завдання.
7. Мапа - план місцевості з позначками.
Види квестів
1. За змістом:
предметні
інтегровані
2. За терміном проведення:
короткострокові;
довгострокові.
3. За кількість учасників:
групові;
індивідуальні.
4. За метою:
дослідницький квест;
інформаційний квест;
творчий квест;
рольовий квест.
5.За способом організації:
лінійними, в яких гра побудована по ланцюжку. Виконавши перше завдання, учасники отримують наступне, і так триває до тих пір, поки не пройдуть увесь маршрут;
штурмовими, де всі гравці отримують основне завдання і перелік станцій із підказками, але самостійно вибирають шляхи виконання завдань;
кільцевими - це замкнене коло. Команди стартують з різних станцій, що будуть для них фінішними.
Як правильно підготувати квест?
Квести для дошкільників у дитячому садку повинні виконувати не лише розважальну функцію, але й реалізовувати освітні завдання. Тому завдання мають відповідати обраній темі та за своїм змістом відповідати рівню знань і умінь малюків.
Для цього вихователеві слід чітко визначити мету майбутньої гри і врахувати технічні можливості організації заходу. Завдання для дитячого квесту можуть бути найрізноманітнішими:
загадки;
ребуси;
ігри «Знайди відмінності», «Що зайве?»;
пазли;
творчі завдання;
ігри з піском;
лабіринти;
спортивні естафети.
Під час підготовки та організації освітніх квестів необхідно визначити мету й завдання, що ставить перед собою організатор, зважаючи на категорію учасників (діти, батьки) та простір, де проходитиме гра, і написати сценарій.
Найголовніше і, напевно, найважче,- це зацікавити учасників.
Тепер розглянемо мотивацію в досягненні поставленої мети. Все просто. На фініші повинен бути приз!
Варіанти складання маршруту
Маршрутний лист (на ньому можуть бути просто написані послідовно станції та місця їхніх розташувань; а можуть бути загадки, ребуси, зашифроване слово, відповіддю на які буде те місце, куди потрібно піти);
«Чарівний клубок» (на клубку ниток послідовно прикріплено записки з назвою того місця, куди слід вирушити. Поступово розмотуючи клубок, діти переміщаються від станції до станції);
«Чарівний екран» (планшет або ноутбук, де послідовно розташовані фотографії тих місць, куди повинні піти учасники);
мапа (на ній позначено орієнтири та напрямок руху учасників).
Учасники можуть дізнаватися про те, куди далі йти, після того, як виконають завдання на станції (від організатора; відповідь на завдання і є назва наступної станції; потрібно знайти заховану підказку).
Складові квесту
Мета (основа квесту). Мета має бути доступною та відповідати віку дітей. Квест має нагадувати гру, пройшовши всі етапи якої, ви досягнете певної мети, виконуєте важливу місію.
Ролі. Дітей потрібно об’єднати в певні групи (залежно від тематики квесту). Кожна з груп вивчає свої обов’язки, права, ситуацію, в якій перебуває, та мету, якої прагне досягти. Додасть наснаги необхідність конкурувати між собою.
Завдання (загадки та головоломки). Підготовка цих складових займе найбільше часу, оскільки це мають бути не просто запитання, а креативні завдання, для розв’язання яких необхідні знання.
Правила. Усі учасники квесту мають чітко знати правила й не порушувати їх.
Сюжет. Квест - це не просто вікторина. Це, як ми уже зазначали, гра. Зі своєю метою, місією та розвитком подій.
Які інструменти можна використати?
Тут усе залежить від того, де саме відбуватиметься квест. Якщо на вулиці - то можна ввести в гру елементи спортивного орієнтування. Якщо це природничий квест - добре провести його в лісі чи парку. Нетрадиційні, цікаві завдання та оригінальний сценарій гарантують успіх заходу. Завдання варто підготувати різнопланові: інтелектуальні, орієнтувальні, спортивні, творчі, комбіновані.
У дитячому садку квести можна проводити в різних вікових групах, починаючи з молодшої. Але найчастіше їх проводять у старших групах, де у дітей вже є навички і певний запас знань і умінь. У багатьох квестах беруть участь не тільки діти, а й батьки.
Перевага цієї технології полягає в тому, що вона не вимагає якоїсь спеціальної підготовки вихователів, придбання додаткового устаткування або вкладення коштів. Головне - величезне бажання педагогічного колективу закласти основи повноцінної соціально успішної особистості в період дошкільного дитинства.
Основні критерії якості квесту:
безпека для учасників;
оригінальність;
логічність;
цілісність;
підпорядкованість певному сюжету;
створення атмосфери ігрового простору.
Що допоможе вдало провести квест?
Спільність дій. Інтерактивність. Обов’язковою умовою вдалого проведення квесту є спільність дій учасників. Шукаючи відповіді на запитання, діти не лише самі вчаться, але й вчать одне одного, обмінюються досвідом і знаннями.
Що може заважати під час проведення квесту?
Кількість учасників має відповідати завданням квесту, кількості інформації, меті заходу тощо. Кожна дитина повинна брати участь у роботі. Інакше немає сенсу проводити такий захід.
Обов’язково доречно пам’ятати про обсяг пропонованої інформації. Якщо її буде забагато, гра може затягнутися, а діти - втомитися.
Складність завдань має відповідати знанням і можливостям дітей. Тобто вони не можуть бути надзвичайно простими. Проте й не повинні перевантажувати дитину. Якщо буде надто складно - малюкам стане нецікаво.
Немає коментарів:
Дописати коментар