Працюю вихователем в інклюзивній групі. Враховую індивідуальні психологічні особливості моїх вихованців зацікавив Вагомим поштовхом у створенні умов для фізичного розвитку дітей моєї групи для мене стала авторська методика М. М. Єфименко, яка дала мені змістовну базу та основні аспекти оволодіння базовими фізичними навичками.
Враховуючи те, що гра є провідним видом діяльності дошкільників, авторська методика фізичного виховання Миколи Єфименка передбачає впровадження тотального ігрового методу від самого початку заняття і до його кінця: «Педагог-дошкільник повинен слідувати правилу: граючи – оздоровлювати, граючи – виховувати, граючи – розвивати, граючи – навчати».
Оскільки фізичний розвиток дошкільників стає нині пріоритетним напрямом у дошкільній педагогіці, можна зазначити, що це передує іншим, бо має першочергове значення до повноцінного становлення дитини як особистості.
Методику М. М. Єфименка вперше було представлено 1999 року в програмі «Театр фізичного розвитку й оздоровлення». Вона розрахована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та спирається на об’єктивні закони розвитку дитячого організму. У цій методиці автор сформулював основні, принципово нові положення системи фізичного виховання та оздоровлення дітей перших 10 років життя. Крізь всю роботу червоною ниткою проходить ідея перетворення одноманітних занять на заняття-вистави, що дарують дітям радість і приносять користь їхньому фізичному, інтелектуальному розвитку, формуванню міжособистісних стосунків.
«Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» сповідує принцип «двох засад у педагогіці», що передбачає різні підходи до організації роботи з дівчатками та хлопчиками. Цьому питанню присвячене дослідження М. Єфименка «Еротична культура в педагогіці дошкільного дитинства (на прикладі фізичного виховання)», в якій він доводить, що у процесі фізичного виховання дітей потрібно використовувати різні заняття для хлопчиків і дівчаток. Для цього педагог має усвідомити якої саме мети він прагне досягти. Чіткому усвідомленню відмінностей щодо мети фізичного виховання хлопчиків і дівчаток може сприяти, за переконаннями М. Єфименка, скомпонована ним таблиця, що у загальних рисах змальовує фізичні та психічні якості чоловічості й жіночості, які слід розвивати під час занять у дітей відповідних статей.
Ми всі знаємо що лише здорова дитина може максимально зреалізувати весь свій особистісний потенціал у навчанні, трудовій діяльності та соціальних проявах. Але на жаль, нині більшість дітей дошкільного віку маєть різні варіанти дизонтогенезу (відхилення у психо – фізичному розвитку) це підносить проблему фізичного розвитку та оздоровлення дітей на рівень державної політики та галузі освіти.
Відомо, що коли навантаження на занятті стандартне й одноманітне, організм досить швидко адаптується, і зникає дуже важливий для розвитку дітей тренувальний (фізіологічний) ефект. Аби зберегти цей бажаний ефект, слід постійно (від заняття до заняття) зміщувати акцент навантаження з одного ОРР на інший.
Таким чином, варто ввести ще один тип заняття, що дає змогу розставити такі акценти.
Акцентоване заняття з фізичної культури передбачає задіювання всіх восьми основних рухових режимів з акцентом на одному з них. Це означає, що на заняття на якийсь один ОРР відводиться більше часу, ніж на інші.
Водночас пам’ятаємо: роблячи акцент на одному з основних рухових режимів (віддаючи йому до третини загального часу заняття), педагог мусить зменшувати до мінімуму час на опанування інших семи. Іноді це становить по 2 – 3 хвилини, яких замало для повноцінного (ефективного) засвоєння вправ у кожному ОРР.
Так як методика програмою передбачена для засвоєння дітьми, восьми основних рухових режимів, до яких належать:
І – Режим лежання; ІІ – Режим повзання; ІІІ – Режим сидіння; ІV – Режим стояння; V – Режим ходьби; VІ – Режим лазіння; VІІ – Режим бігу; VІІІ – Режим стрибків, згідно яких я займаюсь організацією виховного процесу під час всіх рухових моментів впродовж дня.
У своїй практиці відповідно до методики М. М. Єфименко використовую такі принципи:
принцип природовідповідності – основні рухи маєть засвоюватися від положення лежачи до положень стоячи і далі до ходьби, лазіння, бігу та стрибків; у кожному вихідному положенні вправи потрібно виконувати від низьких до високих поз; на початку заняття потрібно робити згинальні пози та рухові дії, а потім розгинальні; тіло дитини потрібно розвивати і тренувати у послідовності згори – вниз, «від тім’ячка – до п’ят ».
принцип комплексності – передбачає всебічних комплексний підхід до загального психофізичного розвитку дітей.
принцип дуалізму – у початковій частині заняття фізичного виховання дітей повинна переважати загальна фізична гіпотонія (зниження загального тонуса), до середини заняття фізичний і психічний статуси дитини повинні досягти стану підвищеної нормотонії (середні показники загального тонусу), до кінця основної частини заняття треба привести підопічних у стан тренувальної гіпертонії (підвищення тонусу).
Гендерний принцип – передбачає відокремлення у рухах хлопчиків та дівчаток з поєднанням мужнього та жіночого в парних рухово – ігрових діях заздалегідь передбачених педагогом у плані – сценарії.
У молодшому дошкільному віці доцільно трохи більше часу приділяти лежачо – горизонтальним основним руховим режимам (лежанню – повзанню – сидінню), тоді як у роботі зі старшими дошкільниками варто робити акцент на вертикалізованих і більш динамічних рухових режимах (лазіння – біг – стрибки).
Слід відмітити, що з часом у такому типі заняття починає знижуватись тренувальний ефект, бо поступово настає адаптація організму дитини до стандартизованого навантаження.
М. М. Єфименко радить дотримуватись традиційної, прийнятої у теорії та методиці фізичного виховання дошкільників, трьохчастинної структури заняття, яка передбачає наявність таких обов’язкових компонентів:
І - підготовча частина (3-5 хв) - у фізіології відповідає фазі впрацьовування: необхідна для підготовки психофізичного статусу дитини до сприйняття навчальних фізичних та психічних навантажень у основній частині заняття.
- основна частина (10-25 хв) - у фізіології відповідає фазі оптимальної працездатності: саме тут вирішуються усі педагогічні завдання заняття, саме тут, у останній тритині цієї частини, досягається максимальний функціонально- тренувальний ефект завдяки застосуванню найбільш динамічних основних рухових режимів - бігового та стрибкового, а також ігор-змагань, в т.ч. естафет.
- заключна частина (2-4 хв) з позиції фізіології відповідає фазі відновлення: необхідна для повернення гіпертонічного психофізичного стану дитини після фізіологічних навантажень у відносно спокійним нормотонічний режим (бажано, щоб після закінчення заняття частота серцевих скорочень (ЧСС) перевищувала вихідні показники пульсу, що були перед початком заняття, приблизно на 10%). Таким чином, з одного боку, буде збережено досягнутий функціональний ефект. З іншого боку, такий підхід дозволить дитині достатньо відновитись після фізичних навантажень.
Сучасне заняття з фізичної культури вимагає від педагога вирішення не тільки специфічних рухових завдань, а й інтелектуального та духовного розвитку. Ці три напрями – фізичний розвиток, інтелектуальний розвиток, духовний розвиток – під час проведення фізкультурної казки мають бути збалансованими. На фізичний складник на фізкультурі треба відвести приблизно 70 % часу та зусиль, на інтелектуальний – 20 %, на духовний – 10 %. Ця пропорція може коливатися залежно від особливостей конкретного заняття. В цьому плані завжди треба дбати про багатопланову ємність заняття з фізичної культури.
Таким чином, рівень фахової підготовки педагога формується його спроможністю забезпечити на занятті з фізичної культури достатню моторну щільність, доволі високу функціональність запропонованих вправ та позитивний емоційний складник (психофізичне задоволення). Фізичний план має бути доповнений інтелектуальними діями дітей та необхідними духовними проявами. Лише єдність розвитку, навчання та виховання дозволять забезпечити повноцінне особистісне становлення дошкільнят, підготувати їх для подальшого навчання у школі та успішної соціалізації.
Заняття з фізичної культури нагадувати своєрідну фізкультурну казку, яка має свою назву. Таку казку можна проводити впродовж декількох занять, також можна змінювати тему казки кожного заняття – це залежатиме від обраної ігрової теми, акторських здібностей педагога (вихователя, інструктора з фізичної культури), психофізичного стану дітей, інших чинників. Щоб бачити ігрову перспективу, спочатку треба розробити найбільш популярні в даному регіоні та серед дітей конкретного дошкільного навчального закладу великі тематичні ігри – своєрідну довгострокову ігрову перспективу, яка буде реалізовуватися педагогом на заняттях упродовж одного місяця, тримісячного циклу, півріччя або всього навчального року.
М.М. Єфименко зазначає, що мистецтво справжнього педагога полягає в умінні гармонійно поєднувати в одному занятті-спектаклі високу моторну щільність та функціональність заняття, яка повинна включати повноцінне фізичне навантаження на організм дітей; вміння дарувати їм енергію радості і задоволення від фізичних вправ; пізнання оточуючого світу, норм, правил життя і спілкування. Автор наголошує, що вихователь повинен на фізкультурному занятті готувати дитину до подальшого життя в суспільстві, висуває новітню педагогічну теорію – «комплексну педагогіку життя».
Саме тому в своїй роботі я обрала технологію М. Єфименка, тому що вона є оригінальною системою фізичного виховання дітей, розвивальний ефект якої поширюється на загальний розумовий і духовний розвиток. На думку автора дана технологія у найближче десятиліття стане основою „комплексної педагогіки життя”.
Шановні колеги пропоную вашій увазі цікаві фізкультурні вправи для дітей «Веселий тренінг», дають навантаження на спеціальні групи м’язів та сприяють розвитку гнучкості, рухливості суглобів, зміцнення певних м’язів шиї, рук, ніг, спини, живота; покращують кровообіг, сприяють розвитку координації рухів та постави.
Усі вправи мають назви, які символізують наслідування будь – яких дій різних персонажів з відомих творів і казок, а також предметів, птахів, риб, звірів, та ін.
Це дозволяє дітям краще запам’ятовувати вправу і якісніше її виконувати.
Кожна вправа вивчається протягом тижня, від більш легкого до більш складного. Ігрові вправи виконуються на килимі протягом 2 хвилин. Потім з цих вправ можна скласти комплекс (4 – 5, 6 – 7) відповідно до віку вашої дитини.
Бажано щоб ці вправи ви використовували разом з дітьми, що безумовно допоможе підвищити інтерес дітей до заняття.
«МАЛЕНЬКИЙ МОСТИК»
«Йшли їжачки по гаю. Перед ними струмок. Як же їм перебратися через нього?»
Давайте допоможемо: побудуємо містки через струмок.
Лягайте на спину. Не відриваючи плечей і ступеней ніг від підлоги, підніміть тулуб. Долонями рук, зігнутих в ліктях, підтримуйте спину. Тримайте спинку, поки їжачки не перейдуть на інший берег. Ось вони і перейшли струмок, а ми відпочинемо. Повторити три рази.
«ПАРОВОЗИК»
Сидячи, ноги злегка зігнути в колінах, а руки в ліктях, притискаючи їх до тулуба.
Поїхали! Рухаємося по підлозі вперед, допомагаючи тільки ногами. Руками робимо колові рухи, імітуючи рух коліс. Зупинилися і так само поїхали назад.
«ПОКАТАЄМОСЬ НА МОРСЬКОМУ КОНИКУ»
Лягайте на спину. Уявіть собі рівну поверхню моря. Раптом над водою зявляється голова морського коника і вершника. (одночасним зустрічним рухом рук і ніг сідаймо в «кут», обіймаймо коліна руками).
Наші ноги – це морські коники, а ми – вершники. Трохи покаталися (погойдалися вперед - назад) і занурились в воду (лягти на спину) і розслабились. Повторити 3-4 рази.
«СПРИТНЕ ЧОРТЕНЯ»
«У маленькій скринці сидить чортеня, схрестивши ноги. Варто відкрити кришку, як він вправно встає та швидко підіймає руки вгору. Але він це робить без допомоги рук».
Давайте і ми спробуємо встати так само, як він. Сядьте на підлогу, схрестивши ноги. А тепер спробуйте встати без допомоги рук.
«ПЛАВАННЯ НА БАЙДАРКАХ»
Сидячи на підлозі, ноги трохи зігнуті в колінах, руки витягнуті вперед. Ляжте на спину і спробуйте повільно сісти без допомоги рук і знову лягти –Попливли!
Повторити 5 разів.
ІІ варіант: Сидячи на підлозі, ноги прямі, руки зігнуті в ліктях. Одночасно згинаємо ноги у колінах, руки розводимо у сторони і трохи відхиляємось назад. Повертаємось у вихідне положення.
Немає коментарів:
Дописати коментар