Питання реалізації сучасних підходів у розвитку мовлення дітей дошкільного віку в дошкільній педагогіці є актуальним. Оволодіння мовленням як засобом пізнання і способом людського спілкування є найвагомішими досягненням дошкільного дитинства. Мови потрібно навчати, і таке навчання має бути спрямоване на формування мовної особистості. Серед доречних для дітей дошкільного віку методів розвитку мовлення у значній кількості досліджень визначається моделювання.
У працях К. Крутій розкрито використання моделей і схем для формування граматичної правильності мовлення, засвоєння дітьми службових частин мови, збагачення словника.
Метод моделювання ефективно впливає на пізнавальну активність дітей, розвиток логічного мислення, підвищення інтересу до краси власної мови та виникнення захвату від більш повноцінного сприйняття оточуючого світу та на розвиток пам’яті, уяви, виховання самостійності й впевненості в собі.
По-перше, дитина дошкільного віку дуже пластична і легко навчається, але для більшості дітей характерною є швидка стомлюваність і втрата інтересу до заняття. Використання схематичного моделювання викликає інтерес і допомагає розв’язати цю проблему;
по-друге, використання символічної аналогії полегшує і прискорює процес запам’ятовування і засвоєння матеріалу, формує прийоми роботи з пам’яттю;
по-третє, застосовуючи графічну аналогію, діти бачать головне, систематизують здобуті знання.
Саме тому, в своїй роботі я обрала використання методу схематичного моделювання для підвищення мовленнєвої активності дітей дошкільного віку.
Моделювання - це наочно-практичний метод навчання.
Модель - узагальнений образ значущих якостей об'єкту, що моделюється.
В основі методу моделювання- принцип заміни: реальний предмет дитина замінює іншим предметом, його зображенням, якою-небудь умовною позначкою.
Основне призначення моделей - полегшити дитині відтворити почуте, побачене, придумане.
Основні цілі методу:
дає можливість встановити зв'язки між предметами та явищами.
послідовність подій робить їх доступними для розуміння та відтворення дітьми.
покращує розуміння дитиною структури та взаємозв'язків складових частин об'єктів та явищ.
формує цілісне уявлення про предмети та явища оточуючого світу.
унаочнює процес навчання монологічному мовленню.
позитивно впливає на розвиток мовлення.
Розповідання української народної казки «Рукавичка». Моделювання
МЕТА: - продовжувати вчити дітей емоційно сприймати зміст казки, запам'ятовуючи дійових осіб та послідовність дій;
- закріплювати знання про зачин та кінець казки;
- учити моделювати персонажів казки за кольором та величиною;
- збагачувати словник дітей образними поетично-художніми виразами (мишка- шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик, кабан-іклан, ведмідь-набрід);
- вправляти у використанні засобів інтонаційної виразності, вчити доцільно поєднувати рухи та міміку;
- розвивати мислення, уяву і пам'ять дітей під час підбору умовних замісників персонажів казки за величиною та кольором.
ХІД ЗАНЯТТЯ :
(Звучить весела пісенька і вихователь приносить в групу іграшку Колобка).
Комунікативна діяльність.
Вихователь:
- Діти, погляньте, хто до нас сьогодні завітав? (Покачує Колобка.) Ви його впізнаєте? Хто це? Колобок скучив за нами і прийшов вас провідати.
- Колобок приніс вам цікаву книжечку. У ній багато казочок, в одній з них також є Лисичка-сестричка і Вовчик-братик, і Зайчик, і ведмідь є.
- А ще нова казка починається інакше: «Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід...». Що дід загубив? Так, дід загубив рукавичку. І казка, яку приніс нам Колобок, називається «Рукавичка».
Пізнавальна діяльність
(Вихователь розповідає казку).
Вихователь: - Сподобалася вам казка? То як же вона називається? («Рукавичка»).
- А якими словами починається ця казка? (Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід...)
-А закінчилася казка як? (Прийшов дід та й забрав рукавичку).
Перетворювальна діяльність
Гра-імітація «Хто прийшов у рукавичку»
(На столі виставляє рукавичку з настільного театру. Діти називають та зображують героїв казки по черзі, звуконаслідуючи їх та відтворюючі відповідні рухи).
Вихователь: А зараз ми пограємо у гру «Хто прийшов у рукавичку».
Діти, хто перший знайшов рукавичку? (Мишка-шкряботушка.) Нумо покажіть, як Мишка-шкряботушка знайшла рукавичку.
(Спочатку діти йдуть дрібними кроками, як мишка, і промовляють: «Пі-пі-пі». Підходять до рукавички і кажуть: «Тут я буду жити».
Далі стрибають, як жабки, і промовляють: «Ква-ква- ква!». Підходять до рукавички і запитують: «А хто, хто в цій рукавичці живе?»
Вихователь: Мишка-шкряботушка, а ти хто?
Діти (разом): Жабка-скрекотушка.
(Гра триває відповідно до змісту казки. Відповідаючи дітям на запитання: «А хто, хто в цій рукавичці живе?», вихователь називає лише останнього з тих героїв, які прийшли в рукавичку, скажімо: «Зайчик-побігайчик. А ти хто?». По черзі біля рукавички виставляють героїв казки з настільного театру.)
Моделювання казки
Вихователь: Діти, погляньте, Колобок приніс нам ще «чарівну» снігову доріжку, а на ній якісь фігури. Погляньте на них. Ви здогадалися, що це за фігури? Кого вони можуть зображувати? (Героїв казки.) Хто перший прийшов до рукавички? (Мишка-шкряботушка.) Подумайте, яка фігура найбільше підходить для зображення Мишки - шкряботушки? (Сірий найменший овал.) Чому? (Бо мишка сіра і малесенька.)
(Вихователь виставляє фігури на набірному полотні.)
Вихователь: Хто далі прийшов? (Жабка-скрекотушка.) Яку для неї візьмемо фігуру? (Зелений овал.) Цей овал більший за сірий, бо жабка більша за мишку.
А яку фігуру візьмемо далі? (Сірий більший овал.) Кого він зображуватиме? (Зайчика-побігайчика.) Цей овал більший за зелений, бо зайчик більший за жабку.
Яку фігуру візьмемо далі? (Оранжевий овал.) Хто це? (Лисичка ) Цей овал більший за сірий, бо лисичка більша за зайчика.
(Вихователь так само вибирає з дітьми замісники для інших героїв казки: для Вовчика-братика - великий сірий овал, для Кабана-іклана - коричневий менший овал, а для Ведмедя-наброда – коричневий найбільший овал.)
Оцінно-контрольна діяльність
Вихователь: Чи всіх героїв казки ми показали овалами? (Ні.) А яких героїв казки тут немає ? (Діда та собачки.) Дід із собачкою з'являються в казці на початку. Хто пам'ятає, як починається казка ? (Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід...) І в кінці казки знову з'явилися дід із собачкою. Пам'ятаєте, дід озирнувся, а рукавички...(немає). Він тоді...(назад), шукати її, а собачка попереду… (побігла). Бігла, бігла, бачить… (лежить рукавичка) і ворушиться. Собачка тоді... (гав, гав, гав). Звірі як...(злякаються), як...(вирвуться з рукавички) - так усі й порозбігалися лісом. Прийшов… (дід) та й забрав...(рукавичку).
Підсумок: Ось так і закінчилась наша казка. Молодці, ви дуже гарно працювали. (Похвалити тих дітей, які були найбільш активними).
Вам сподобалася казка, яку приніс Колобок? Подякуйте йому.
Висновок: отже дитина здатна відтворювати художньо-естетичні враження від сприйняття літературних і фольклорних творів засобами різних видів художньо-мовленнєвої діяльності, що засвідчує ціннісне ставлення дитини до художнього слова як культурного явища. Підтримує бесіду про зміст, ідею, характери та вчинки героїв твору, відповідає на запитання дорослого, висловлює свої враження, переживання, оцінно-етичні судження стосовно персонажів, співвідносить оцінки літературних героїв з власною поведінкою, реальними подіями.Переповідає знайомі казки використовуючи схематичне моделювання казки за допомогою символів замінників. На основі засвоєного зразка складає невеличкі казки, доповнює текст казки.
Немає коментарів:
Дописати коментар