Немає народу байдужого до материнської мови, до рідного слова, рідної домівки, рідної землі.
Фольклор (від англ. folklore), або усна народна творчість, - художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також світ думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.
Українська народна творчість супроводжує дитину з перших років життя, є джерелом розвитку мовлення дитини, збагачення словника новими словами, образними виразами, виховання морально-етичних навичок. Всі види усної народної творчості відображають життя народу, його історію, мову, мудрість.
Це ніжна і щира мамина пісня, яка заспокоює дитину, зігріває її теплом, ласкою.
Це чарівна бабусина казка, яка вчить жити і працювати, боротися і перемагати, захищати добро і ненавидіти зло.
Це цікава дідусева приказка, загадка, які розвивають мислення та кмітливість.
Це і застереження від необачного вчинку, виражене через народний гумор чи жарт, мудре прислів’я чи приказку.
Багато ще є різновидів усної народної творчості, яку ми по праву вважаємо високохудожнім скарбом нашого народу.
У своїй роботі особливу увагу приділяю різножанровим фольклорним творам, за допомогою яких розвивається дитина.
Всю роботу з використання усної народної творчості намагаюся побудувати так, щоб зацікавити малят, викликати бажання слухати й вивчати ці твори.
Розігрувала забавлянки та пісеньки, заучувала малі жанри українського фольклору, загадувала загадки, грали у народні ігри, інсценували та драматизували казки.
За допомогою потішок, забавлянок та народних пісеньок створюю розвивальне мовленнєве середовище під час режимних моментів( умивання, одягання, годування, сну). Діти залюбки слухають та повторюють пісеньки, забавлянки, потішки, запам’ятовують їх і охоче повторюють їх.
Розучування українських народних пісень-ігор та потішок виховує у дітей любов до рідного слова, розвиває мовлення, викликає бажання виконувати різні рухи відповідно до змісту.
Для розвитку артикуляційного апарату та мовного дихання використовую чистомовки, потішки з звуконаслідуванням, скоромовки.
На заняттях та у повсякденному житті використовую пальчиковий театр, для розігрування малих жанрів усної народної творчості. Це сприяє збагаченню мови, розвитку м’язів рук, викликає радісні емоції.
На заняттях з природи та на прогулянці використовую заклички, які стосуються різних явищ природи – дощу, сонця, вітру, доповнюю їх рухами відповідно до тексту, таким чином діти краще запам’ятовують.
Використовую у своїй роботі народні рухливі ігри, для більшого зацікавлення беру маски, обрати ведучого пропоную за допомогою лічилочки, таким чином уникаю суперечок між дітьми.
Використовую також загадки, які допомагають збагатити словник дітей, розвивають мислення, кмітливість.
Кожен вихователь знає, що для дітей найулюбленішим жанром фольклору є казка. Розповідання казок приносить для дітей велику радість, вони з задоволенням їх слухають, повторюють слова героїв казки, люблять інсценувати коротенькі казки. Для кращого запам’ятовування казки та розвитку творчості, уяви та фантазії , образного мислення використовую метод моделювання.
Стараюся співпрацювати з батьками, залучаючи їх підтримувати дітей, повторювати з дітьми вивчений матеріал. Готую для них поради та консультації.
Працюючи над цією темою зрозуміла, що усна народна творчість сприяє не тільки розвитку мовлення дитини, а й знайомить дитину з оточуючим світом,культурою нашого народу, сіє добро в маленькі сердечка, виховує повагу і любов до рідної Батьківщини.
Конспект заняття з мовленнєвого розвитку та ліплення на тему: «Я печу діткам всім по Колобку»
(І молодша група)
Мета: Вчити дітей слухати і розуміти мову вихователя, повторювати слова потішок, правильно вимовляючи звуки; відповідати на запитання. Закріпити жовтий колір, геометричну фігуру – круг, поняття «один-багато», назви лісових звірів, вміння придавати тісту круглої форми. Розширювати знання українського фольклору. Розвивати інтонаційну виразність мовлення, дрібну моторику рук, сенсорні відчуття. Виховувати бажання допомогати, працювати з тістом.
Обладнання і матеріали: тісто, дитячі фартухи, вологі серветки, дощечки для ліплення, ілюстрація «Колобок».
Хід заняття
Вихователь:
- Діти, сьогодні, нас запрошує в гості бабуся, з казки «Колобок». Пам’ятаєте ми з вами читали таку казочку? Бабуся спекла Колобка, поклала на віконце.., а він від неї втік і покотився…
Бабуся просить, щоб ми допомогли їй спекти нового Колобка. Допоможемо бабусі?
(Діти разом з помічником вихователем йдуть до української світлиці. Вихователь переодягається «Бабусею» і зустрічає дітей.)
Вихователь:
Добрий день, мої малята!
Гарні ваші оченята
Карі, сині та сіренькі.
Ви для мене всі любенькі!
Діти: Добрий день!
Вихователь:
Я вже вас давно чекаю, у віконце виглядаю.
Вже і пічку затопила, і тісто замісила.
Тож сідайте всі зручненько, слухайте мене гарненько.
Колись давно, я спекла діду Колобка, а він втік. Хто знає, що зним трапилось? Хто з’їв нашого Колобка? (Лисичка). А хто ще хотів його з’їсти? (Зайчик, вовчик, ведмедик). Яку пісеньку співав Колобок зайчику (вовчику, ведмедику)?
Я Колобок, Колобок,
Я від баби втік,
Я від діда втік,
І від тебе втечу!
Динамічна пауза (імітація рухів)
Як котиться колобок? (швидко-швидко) Легенькій біг по колу за вихователем.
Як ходить ведмідь? Ходьба «Як ведмедики».
Як стрибає зайчик? Стрибки на обох ногах з просуванням вперед.
Як ходить лисичка?Ходьба «Як лисички».
Який вовк? Промовляння звуків «У-у-у», руки зігнуті в ліктях поставити перед собою, розставити пальці.
Вихователь:
- Чому звірі хотіли з’їсти Колобка? (Бо він смачний, а звірі голодні) Так, діти, Колобок був дуже смачний, бо Колобок це хліб, його печуть з тіста. А ви любите їсти хліб? Тож і звірі також люблять їсти хліб.
(Вихователь показує дітям зображення Колобка).
- Ось подивіться, діти, ви впізнали хто це? Так, це Колобок? Якої він форми, на що схожий? (М’ячик, сонечко, кульку…) Якого кольору Колобок? (Жовтого)
Дідусь знову попросив, щоб я знову спекла йому смачненького хліба – колобка. Ви мені допоможете зліпити багато колобків?
(Вихователь допомогає дітям одягнути фартухи і закачати рукава. Кожна дитина отримує шматочок тіста).
Вихователь:
- Подивіться, що це? Правильно, це тісто.
- Яке воно? (Діти розминають тісто і нюхають) – М’якеньке, пахуче.
- Що можна спекти з тіста? (Пиріжки, булочки, хліб, Колобка).
- Ось, подивіться, якого колобка я вже зліпила. Але ж він тільки один, а нам потрібно багато.
- Як ми будемо ліпити Колобка?
Пальчикова гімнастика:
(Діти промовляють за вихователем слова, виконуючи певні рухи).
Печу, печу хлібчик.
Діткам на обідчик.
Меншому – менший.
Більшому – більший.
Шусть у піч! Шусть у піч!
Саджай-виймай, саджай-виймай,
Ріжу, ріжу, я куштую
Гам!
(Вихователь дає дітям вказівки щодо виконання завдання, наголошує, що ліпити потрібно коловими рухами тримаючи тісто в руках, сильно не натискати. Після виконання завдання діти витирають руки вологими серветками).
Вихователь:
- Ось які гарні колобки ми зліпили, а зараз треба їх спекти в печі.
(Вихователь ставить дитячі вироби в «піч»)
- Поки наші Колобки печуться давайте заспіваємо пісеньку.
(Діти співають, виконуючи певні рухи)
Я печу, печу, печу,
Діткам всім по Колобку.
Маком я потрушу
В піч гарячу посаджу.
Випікайтесь Колобки
У натопленій печі.
Діток я запрошу,
Колобками пригощу.
(Вихователь достає з «печі» готові для вживання пиріжки-колобки, пригощає дітей)
Вихователь:
- Подивіться діти, які ми молодці, напекли гарненьких, смачненьких, запашних, рум’яних колобків.
Колобочок-колобок,
Ти рум’яний наш дружок!
І красивий, і хороший,
І на сонце дуже схожий!
- Ось який гарний хліб у нас з вами вийшов. (Вихователь ставить на стіл хліб.)
- Малята, скільки ми колобків спекли?
Діти: - Багато.
Вихователь:
- Дякую вам за допомогу, дідусь дуже зрадіє. Пригощайтеся й ви будь-ласка!
Діти прощаються з бабусею.
Конспект прогулянки на тему: «В гості до діток завітала киця»
(І молодша група)
Мета:
розвивати вміння слухати і чути дорослого; формувати дбайливе ставлення до тварин, бажання піклуватися про них;
викликати інтерес до тварин; навчати доброзичливо ставитись до них, не докучати свійським тваринам, не шкодити їм, прагнути зробити їм добре;
вчити впізнавати за зовнішнім виглядом тварин найближчого оточення; ознайомити з особливостями будови тіла кішки, його частинами; уточнити знання про те, що їсть кішка, де живе; формувати потребу в пізнавальній активності, допитливість;
спонукати називати знайомих домашніх тварин, звуконаслідувати їх голоси; вправляти у розповіданні забавлянок, віршів про тварин;
заохочувати дітей активно слухати художній текст та реагувати на нього;
заохочувати до активного спостереження; формувати вміння оцінювати вчинки людей.
Обладнання: атрибути до рухливої гри «Пташки і кіт», миска для годування кішки, морквина, шматочок м’яса (молоко).
Хід прогулянки
І. Організація дітей.
Шикування парами, ходьба парами за вихователем.
Ходьба по «кольоровій доріжці» (намальованій крейдою на асфальті); вправа «Великі ноги йшли по дорозі» (чергування ходьби і бігу).
Великі ноги
Йшли по дорозі:
Туп, туп, туп.
Туп, туп, туп.
І маленькі ніжки
Побігли по доріжці:
Туп-туп-туп-туп-туп,
Туп-туп-туп-туп-туп.
Рухлива гра «Рівненькі в нас доріжки»
ІІ. Спостереження за котиком.
Помічник вихователя непомітно виносить котика і ставить його на доріжку. Вихователь звертає увагу дітей: «Діти, подивіться хто до нас завітав в гості?!»
- Ой котику-коточку,
Почекай!
Грайся в нашому садочку,
Не тікай!
Може, ти відбивсь од дому
Розкажи!
Молока тобі дамо ми,
Не біжи!
(Розглядають особливості будови тіла, називають частини).
Діти промовляють «Киця хороша, гарна».
Гра-імітація:
Як киця розмовляє? (Няв-няв)
Як киця співає? (Мур-мур)
Як киця сердиться? (Ш-ш-ш-ш)
Вихователь пропонує дітям подарувати киці вірші:
Діти розповідають потішки про кицю «Піщла киця по водицю», «Киця Мура де ти була?»
Вихователь нагадує дітям, що киця завітала до діток у гості, а гостей завжди пригощають. Усі разом підходять до кухні, просять дати киці частування. Кухар виносить морквину і шматочок м’яса (молоко). Вихователь запитує в дітей, чим почастувати кицю. Пропонує (дитині) покласти і морквину і м’ясо (молоко), і подивитися, що вибере киця.
Діти спостерігають за тим як їсть кішка. Вихователь уточнює, що у котика гострі зуби і гострі кігті, тому з ним треба бути обережним.
Діти прощаються з кицею, запрошують ще приходити в гості.
ІІІ. Діти йдуть на свій майданчик й грають у рухливу гру «Кіт і пташки».
Немає коментарів:
Дописати коментар