У Базовому компоненті дошкільної освіти передбачається формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини, виховання елементів природо доцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього.
Розпочинається формування рухової компетентності з дошкільного віку. Дошкільна освіта – перша ланка у неперервній системі освіти, і від того яким буде початок залежатимуть якість та динаміка особистісного розвитку, життєві установки та світогляд дорослої людини. У зв’язку з цим особливо актуальною є проблем формування рухової компетентності особистості вже з старшого дошкільного віку. Одне з найважливіших завдань педагогів та батьків, дати дітям правильне уявлення про себе й своє тіло.
Ігрова компетентність - це здатність дитини до розвитку особистісного потенціалу (фізичного, психічного, соціального, духовного), наявність творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості, сформованість стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе.
Емоційно-ціннісне ставлення:
- виявляє інтерес до ігрової діяльності, висловлює емоційне ставлення до гри, має улюблені сюжети ігор та улюблені ролі, використовує власний та опосередкований досвід (казки, мультфільми, культурно-суспільного надбання) для створення ігрових задумів;
- мотивований на цінності групової солідарності (людяність, відповідальність, справедливість, самовладання);
- виявляє інтерес до ігрової діяльності;
- усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності;
- характеризує широке коло об’єктів довколишньої дійсності;
- створює та реалізує ігрові задуми (враховуючи власні пізнавальні, соціальні, моральні, естетичні потреби);
- виявляє знання та моральні уявлення;
- має інтерес до довкілля, взаємин дітей та дорослих;
- відповідально ставиться до вибору та виконання ігрової ролі;
- виявляє ставлення до реальних та уявлюваних ігрових подій, ситуацій; відтворює свої життєві враження у рольовій грі, використовуючи виразні засоби;
- мотивована на цінності дружності та позитивного спілкування;
- має пізнавальну потребу у моделюванні взаємин із партнерами по грі;
- виявляє повагу до думки іншого, реагує на зміни у правилах гри, демонструє інтерес до ігор інших дітей.
Сформованість знань:
- має уявлення про різні види ігрової діяльності, види ігор, у які можна пограти;
- знає дії у творчих іграх та у іграх з правилами;
- вміє залучати та приймати партнерів до спільної гри;
- обирає безпечне місце та атрибути для гри;
- знає зміст сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, дидактичних, словесних, настільно-друкованих, рухливих зі співом і діалогом, режисерських, театралізованих, українських народних іграх;
- демонструє сформованість рольових способів поведінки;
- свідомо використовує норми та етикет спілкування
Життєві навички:
- дитина здатна ініціювати організацію гри з однолітками за власним вибором.
- Самостійно обирати тему для гри, розвивати сюжет на основі досвіду та знань, отриманих на заняттях, з літературних творів і казок.
- Вправляється у дотриманні правил рольової взаємодії (узгодження, рівності, управління тощо).
- Разом з іншими дітьми облаштовує ігрове середовище, розподіляє ролі, намічає загальну лінію розвитку сюжету гри, зміст гри та ігровий простір.
- Адаптує свою поведінку відповідно до правил, самостійно їх застосовує у нових ситуаціях, чітко їх дотримується до закінчення гри, контролює, щоб усі учасники їх виконували.
- Вміє підпорядковувати власні дії ігровим задумам, пропонувати учасникам гри сюжет, комбінувати у сюжеті різні події та індивідуальні задуми, приймати пропозиції інших дітей, ініціювати та планувати розгортання сюжету на основі узгодження пропозицій всіх учасників ігрового процесу, визначати перспективи гри; використовувати в іграх різні іграшки відповідно до її змісту, добирати та змінювати іграшки у її процесі, використовувати предмети-замінники; конструювати ігрове поле за допомогою різного підсобного матеріалу згідно з темою або за умови відсутності потрібного інвентарю.
- Вміє налагоджувати партнерські взаємини завдяки діалогічному спілкуванню на основі ігрового задуму, рольової взаємодії або особистих уподобань, проявляє товариськість, толерантність, зважає на думку інших, стримує агресивні прояви, конструктивно розв’язує конфлікти, радіє спільному успіху, дотримується норм та етикету спілкування, висловлює у делікатній формі своє непогодження з пропозиціями ровесника, його діями із розподілу ролей, іграшок, обов’язків.
- Використовує розгорнуті та узагальнені ігрові дії (предметні та умовні, які поступово переходять в дитиною гри, придумуванні нових ігор з іграшками;
- створенні ситуацій для ігор у колі інших дітей, обговоренні ігрових вражень дитини;
- відвідуванні різних соціальних інституцій для збагачення дитини рольовим досвідом і сюжетами;
- читанні книжок і слуханні аудіо творів, відвідуванні театральних вистав;
- забезпеченні дитини відповідними віку іграшками та предметами;
- традиції радитися з дитиною про придбання нових іграшок;
- поясненні дитині призначення іграшок та їх безпечного застосування.
Для реалізації ролі широко використовує різні засоби виразності (варіація виразів обличчя, емоційно виразні рухи, міміка, пантоміміка, тембр голосу, рольове мовлення), відображає у ролі не лише узагальнений характер людей, їх діяльності, подій, а й типізує, індивідуалізує їх.
Доводить розпочату гру до кінця, аналізує та оцінює результати власної діяльності, ділиться з дорослими та однолітками враженнями після гри, порівнює свою гру з грою однолітків, передає свій досвід партнеру по грі. Уміє домовлятися, прислухатися до думки партнерів по грі, аргументовано доводити свою думку, долати труднощі, конструктивно розв’язує конфліктні ситуації.
Адекватно оцінює результати власних дій та дій товаришів по команді, виявляє взаємні прихильності, симпатії та антипатії, надає перевагу грі як провідній діяльності; використовує власний досвід для створення ігор; здатна гратися сама та з однолітками у різних ролях, дотримується правил гри; обирає ігри та іграшки; управляє собою під час реалізації власного або спільного задуму, враховує думку партнерів по грі, виявляє вміння залучити до гри партнерів; проявляє відповідальність щодо додержання своєї ролі та виконання правил гри; може вибирати ігри; характеризує задоволеність грою; виявляє вміння робити висновки, чому відбулися ті чи інші події; самостійно чи з незначною допомогою виконує розподіл ролей у грі, виявляє здібності творчо розвивати або придумувати ігри.
Участь батьків у розвитку ігрової компетентності дитини
- Підтримка батьками процесу формування ігрової компетентності дитини полягає у такому:
- створенні в домашніх умовах мобільного ігрового простору;
- виявленні батьками поваги до гри як засобу формування базових якостей особистості дошкільників;
- інтересі до ігор дитини в садочку й урахуванні її ігрових інтересів у домашніх умовах;
- підтримці бажання дитини грати з іншими дітьми;
- емоційній позитивній реакції на самостійні ігри дітей;
- збагаченні емоційної сфери дитини враженнями від театральних, літературних творів з подальшим відображенням їх у грі;
- влаштуванні домашніх ігрових програм, залученні дітей до участі в ігрових проєктах та інших формах ігрової діяльності, які організовує заклад дошкільної освіти;
- організації спільної з дитиною гри, придумуванні нових ігор з іграшками;
- створенні ситуацій для ігор у колі інших дітей, обговоренні ігрових вражень дитини;
- відвідуванні різних соціальних інституцій для збагачення дитини рольовим досвідом і сюжетами;
- читанні книжок і слуханні аудіо творів, відвідуванні театральних вистав;
- забезпеченні дитини відповідними віку іграшками та предметами;
- традиції радитися з дитиною про придбання нових іграшок;
- поясненні дитині призначення іграшок та їх безпечного застосування.
Немає коментарів:
Дописати коментар