Робота з дітьми вимагає постійного вдосконалення наявних методик і розробок нових технологій, що сприятимуть підвищенню інтелектуального рівня та покращенню їхнього фізичного розвитку.
За останнє десятиріччя чітко спостерігаються такі фактори, які впливають на стан здоров'я дітей, а саме: зростання навчального навантаження, вільний час діти все більше проводять за переглядом мультфільмів, за комп'ютерними іграми. Усе це призводить до гіподинамії, порушення постави, зору та інших проблем із здоров’ям. Тому головним нашим завданням є збереження та зміцнення здоров'я дітей, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.
У 1999 році відомий педагог Микола Єфименко представив авторську програму - «Театр фізичного розвитку й оздоровлення», у якій було обґрунтовано інноваційні засади фізичного виховання та здоров’язбереження дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.
Педагог-новатор запропонував «перетворити» одноманітні, «шаблонні» заняття з дітьми на цікаві «перформанси», застосовуючи тотальний ігровий метод. Гра, на думку М. М. Єфименка, має стати основою фізичного розвитку як здорових вихованців, так і тих, що мають особливі потреби. Велике значення в процесі фізичного виховання має створення образів, що розігрують діти. Як переконаний прихильник асоціативної педагогіки, яка ґрунтується на пробуджених у дітей під час гри асоціаціях, М. Єфименко доводить, що справжня педагогіка повинна базуватись на мінімумі тренажерів, але на максимумі образів. Це допомагає дітям бачити те, чого насправді немає, або те, що вони хотіли б бачити під час гри-заняття. За такого підходу абсолютно неприпустимо стандартно розпочинати заняття із шикувань, перешиковувань, марширування. Немає місця в педагогічній технології М. Єфименка і для вправ із стройової підготовки. Підготовча частина повинна налаштовувати всі фізіологічні функції організму дитини на майбутню роботу, допомогти вийти на режим максимальної працездатності. На цьому етапі занять домінуючими є принципи наступності, поступовості, послідовності, які ґрунтуються на формулі «від простого до складного». Будь-яка форма рухової активності дітей має починатися з лежачих, горизонтальних поз відносного спокою з поступовим навантаженням, переходом до вертикалізованих положень стоячи, ходіння, лазіння, бігу, стрибків. За таких умов дитячий організм поступово розкриває свої фізіологічні можливості, втягується в режим роботи і досягає максимальної працездатності в основній частині заняття. Остання третина основної частини заняття має бути своєрідним піком психологічного та фізичного навантаження, «Еверестом, на який і потрібно здійснити спільне рухово-ігрове сходження».
Починаючи з 2015 року, я почала відвідувати семінари М. М. Єфименка, вони мені сподобались, і я зрозуміла, що ця технологія дійсно спрямована на розвиток і оздоровлення дітей. Я почала її застосовувати в своєму садочку і побачила неймовірні результати.
Принцип моєї роботи:
- бачити в кожній дитині унікальну особистість;
- розвивати здібності дітей;
- дарувати радість пізнання, віри в свої сили;
- навчати дітей усвідомлювали потребу в руховій активності, грі, систематичних заняттях фізичною культурою та спортом.
Методи, які використовую:
- Еволюційний - принцип природовідповідності.В його основі лежить еволюційна послідовність засвоєння дітьми основних рухових режимів: плавальний (якщо є басейн) - “лежачий” - режим повзання - “сидячий” - стоячий - режим ходьби - режим лазіння - біговий - стрибковий. Особливо актуальний цей метод у ранньому віці, коли передбачається поступова вертикалізація скелета дитини та збільшення гравітаційного навантаження на хребетний стовбур.
- Метод первинності розслаблення (релаксація, медитація, вивільнення енергії. Передбачає, що на початку заняття (або іншої форми фізичного виховання) необхідно досягти у дітей загального психофізичного розслаблення, що дасть змогу життєвій енергії вільно рухатися по організму і забезпечувати ефективну рухово-ігрову діяльність. Ось чому заняття має починатися з лежачо-горизонтальних положень, з гравітаційного розвантаження скелета (хребцевого стовбура), з повільних, розслаблених рухів тулубом та кінцівками. Особливу увагу треба приділяти проблемним, напруженим м’язам, виконуючи з ними вібраційно-хвильові рухи (вібрацію, струшування, поєднання вібрації зі струшуванням) та повільні розтягування. Далі в основній частині заняття передбачено поступове збільшення фізичного та психічного напруження до його кульмінації у бігу та стрибках.
- Метод повторно-кільцевої побудови заняття дає змогу кожне заняття з фізичної культури проводити за зразком “еволюції в 10 мініатюрі”, повторюючи етапність розвитку тваринного світу та людини.
- Метод індивідуального диференціювання навантажень (ІДН) - передбачає диференціацію вікової групи на типологічні підгрупи залежно від ознак ІДН, що переважають, та подальшу індивідуалізацію освітньої діяльності. Насамперед це стосується особливостей рухових порушень у дітей - щодо цього доцільно розподіляти дітей однієї вікової групи на підгрупи залежно від порушень постави, склепіння стоп, ступеня фізичного розвитку або окремих його показників.
- Тотальний ігровий метод - передбачає гру від самого початку заняття і до його кінця, бо гра є провідним видом діяльності дітей дошкільного віку. Всі заняття з фізичної культури мають бути ігровими. Для цього потрібен цікавий пригодницький сюжет, своєрідна фізкультурна казка, педагогічний спектакль.
- Метод предметно-маніпулятивної діяльності дає змогу реалізувати у практику фізичного виховання велике розмаїття маніпулятивних дій дитини з предметом. Насамперед це стосується ручних (дворучних) дій, які позитивно впливають на стимулювання дозрівання необхідних структур головного мозку та забезпечують сучасний ефективний мовленнєвий розвиток і повноцінне генерування вищих психічних функцій.
У своїй практиці відповідно до методики М. М. Єфименко використовую такі принципи:
- Принцип природовідповідності - передбачає, що процес фізичного розвитку дітей повинен ґрунтуватися на філогенетичній послідовності формування функцій у дітей.
- Принцип комплексності (єдності соматичного–нейронного–психічного у загальному розвиткові дитини) ‒ передбачає всебічний, комплексний підхід до загального психофізичного розвитку дітей. Саме повноцінна рухова активність дитини з самого раннього віку стимулює ефективне дозрівання необхідних нервових структур спинного й особливо головного мозку.
- Принцип дуалізму (подвійності) - у початковій частині заняття фізичного виховання дітей повинна переважати загальна фізична гіпотонія (зниження загального тонуса), до середини заняття фізичний і психічний статуси дитини повинні досягти стану підвищеної нормотонії (середні показники загального тонусу), до кінця основної частини заняття треба привести підопічних у стан тренувальної гіпертонії (підвищення тонусу).
- Гендерний принцип - дає змогу максимально використати можливості фізичної культури для розвитку мужності у хлопчиків та жіночості у дівчаток.
Ця інноваційна технологія акцентує увагу на розробці нетрадиційних комплексних занять з дітьми, у процесі яких останні можуть розвинути образне й асоціативне мислення, пам'ять та естетичні смаки, вдосконалити свою мовленнєво-рухову діяльність.
Таким чином, методика М. Єфименка може розглядатись як своєрідна «відповідь» педагогічної практики на виклик сучасної освіти з її переорієнтацією змісту виховання підростаючого покоління на забезпечення умов для повноцінного, всебічного розвитку особистості.
Створення бази для формування у дитини психології життєвого успіху, її подальшого самовизначення, кристалізації власного образу та ціннісного ставлення до нього, вміння орієнтуватись у тому, чи іншому життєвому просторі починається ще з дошкільного віку, тому вище зазначена технологія ідеально відповідає цій вимозі.
Саме тому в своїй роботі я обрала технологію М. М. Єфименка, бо новаторство цієї технології полягає в оригінальному поєднанні фізичного виховання дітей дошкільної і молодшої шкільної вікової категорій з їхнім інтелектуальним та духовним розвитком. Його методика має хороші перспективи стати однією з провідних результативних технологій новітньої педагогіки.
Шановні колеги, пропоную вашій увазі
Конспект заняття у старшій групі за методикою М. М. Єфименка.
СМГ: «Що посієш, те й пожнеш».
Тип заняття: повне еволюційне коло.
Вік: шостий рік життя.
Фізкультурна специфікація заняття: закріплення рухових умінь та навичок у всіх основних рухах, включно з ручними предметно-маніпулятивними діями.
Методичні особливості заняття: виховання у дітей прагнення до рухової активності, бажання дружити, діяти разом, допомагати іншим; ознайомлення з життям птахів та формування дбайливого ставлення до них за оповіданням В. О. Сухомлинського «Що посієш, те й пожнеш».
Матеріально-технічне забезпечення (МТЗ): обручі, гімнастична лава, кубики (30см), миска з м’ячами, колода.
Атрибутика і декорації: картонний макет голубника; площинні зображення голубів, розміщені на стінах, ілюстрація для обкладинки взята з Інтернет-ресурсів (з вільного доступу).
Музичний супровід: за вибором музичного керівника (можна додати записи туркотіння голубів).
Автор: інструктор з фізкультури ДНЗ № 123 м. Миколаїв Годун Лілія Миколаївна.
Фізкультурна казка (лібрето)
Діти разом з інструктором заходять до фізкультурної зали, оформленої відповідними декораціями, перешиковуються в коло.
Інструктор. Сьогодні, друзі, ми завітаємо на гостину до хлопчика, який дуже хотів подружитися з птахами. Нещодавно ви слухали оповідання про нього. Воно мало назву «Що посієш, те й пожнеш», а написав його український письменник Василь Сухомлинський.
Тож, дітки, ляжте на наш чарівний килимок, заплющте очі, подумки прокажіть назву оповідання, і… Погляньте, ми опинилися посеред подвір’я! Саме в цей час на ґанок прилетіла пара голубочків. Допоможемо хлопчику погодувати птахів - насиплемо їм зерна та крихт хліба.
Вправа 1-2 «Частування для птахів»
Діти приймають позу «закритого» групування (позу «ембріона»).
З вихідного положення лежачи на спині в позі «ембріона» перекочуються з боку на бік та вперед-назад.
Інструктор. Коли йде дощ, птахи ховаються в альтанці, що стоїть у хлопчиковому дворі. Однак її дах трохи покосився і потребує ремонту. Готові взятися до цієї справи?
Вправа 3 «Дах для голубів»
З вихідного положення лежачи на правому боці, опершись на праву руку, зігнуту в лікті, діти піднімають таз, роблячи «місточок», і випрямляють угору ліву руку. Те саме виконують з в. п. на лівому боці.
Інструктор. Тепер птахам буде де сховатись у негоду! Хлопчик поставив для голубів коритце з водою. Перевіримо, чи повне воно!
Вправа 4 «Коритце з водою»
З вихідного положення лежачи на животі хлопчики й дівчатка прогинаються у спині, беруться руками за гомілки, утворюючи «кошик», і перекочуються вправо–вліво.
Інструктор. Голуб і голубка зраділи такому пригощанню! Залюбки подзьобали зерно і попили водички.
Вправа 5 «Пташиний обід»
З вихідного положення на низьких чотирьох, діти виконують нахили головою вперед-назад; опускаючи голову, випрямляють угору почергово то праву, то ліву ноги.
Інструктор. Пообідавши, голуби взялися обстежувати подвір’я та шукати голубку.
Вправа 6 «Де заховалася голубка?»
З вихідного положення на низьких чотирьох малята переходять у положення на середніх чотирьох.
Інструктор. Ось і голубка. Хлопчик вирішив відчинити для них віконце горища. Там птахам має бути затишно. Допоможемо йому?
Вправа 7 «Відчиняємо віконце»
З вихідного положення на високих чотирьох діти виконують рухи руками почергово вправо і вліво.
Інструктор. Горище й справді припало до душі голубам! Вони примостилися на краю старенького стола й почали роззиратися довкола.
Вправа 8 «На краю стола»
З вихідного положення на задніх середніх чотирьох дошкільнята виконують повороти головою вправо-вліво.
Інструктор. Прислухайтеся! Чуєте тихе туркотіння? Голуби ніби перемовляються між собою, а може, то вони нам дякують за турботу?
Вправа 9 «Розмова птахів»
З вихідного положення сидячи, ноги зігнуті в колінах, руки розведені в сторони, діти виконують рухи руками вгору-вниз та повертаються навколо своєї осі, переступаючи приставними кроками (спершу рухаються за годинниковою стрілкою, потім - проти).
Інструктор. Птахи завжди вдячні тим, хто про них піклується. Голуби частенько прилітали до хлопчика і раділи його частуванням. Та згодом хлопчик став забувати про своїх пернатих друзів. Щоб якось привернути його увагу, голуби почали кружляти над ним.
Вправа 10 «Кружляння голубів»
З вихідного положення на високих колінах, руки зігнуті в ліктях, дошкільнята просуваються вперед по колу одне за одним, виконуючи рухи руками вгору-вниз.
Інструктор. Голуби то опускалися, то піднімалися. Хлопчик подумав, що це якась пташина гра.
Вправа 11 «Чому голуби низько літають?»
З вихідного положення стоячи хлопчики й дівчатка виконують присідання-вставання.
Інструктор. Як гадаєте, що птахи хотіли сказати своєму другу? Звісно, то вони так просили їсти! Голуби схвильовано замахали крилами. Вони не розуміли, як хлопчик міг забути про них.
Вправа 12 «Схвильовані птахи»
З вихідного положення стоячи діти виконують рухи прямими руками в сторони з одночасним відведенням почергово правої та лівої ніг назад.
Інструктор. Раптом голуби помітили на сусідньому подвір’ї маленьку дівчинку. Вона кликала їх до себе і сипала крихти. Тож птахи полетіли туди!
Вправа 13 «Переліт на інше подвір’я»
Хлопчики й дівчатка, тримаючись за руки, виконують ходьбу «змійкою» між обручами, розкладеними на підлозі.
Інструктор. Наступного ранку хлопчик помітив, що батько сусідки Олі поставив у дворі високий стовпчик. Виявилося, що він обирає зручне місце для пташиної хатинки. Діти, давайте перевіримо, чи достатньо високий стовпчик.
Вправа 14 «Хто допоможе?»
Діти вилізають на куб і злізають з нього.
Інструктор. Ось ми й знайшли зручне та затишне місце для пташиної хатки. Хто з вас знає, як називається хатинка для голубів? Голубник. Давайте допоможемо його змайструвати.
Вправа 15 «Майструємо голубник»
Діти йдуть по гімнастичній лаві, торкаються правою (лівою) рукою до картонного голубника, прикріпленого вгорі.
Інструктор. Гарний змайстрували голубник! Тепер покладімо в нього гостинці для голубів - шматочки хліба.
Вправа 16 «Гостинці для птахів»
Діти йдуть по гімнастичній лаві та кладуть м’ячик в голубник.
Інструктор. Голуби оселилися в голубнику, і більше не навідуються до хлопчика. Оля щодня про птахів дбає і ніколи не забуває їх погодувати. Коли птахи бачать дівчинку, відразу летять до неї.
Вправа 17 «Ранковий політ до Олі»
Виконують біг з розвертанням навколо вертикальної осі за годинниковою стрілкою та проти.
Інструктор. Дякуючи Олі за смачні гостинці, голуби кружляють над нею і ніжно туркочуть.
Вправа 18 «Знак вдячності»
Діти виконують біг боком приставними кроками по колу.
Інструктор. А ще вони разом мандрують, куди Оля - туди й голуби.
Вправа 19 «Спільна прогулянка»
Бігають з підстрибуванням на одній нозі, одночасно виконуючи рухи руками через сторони вгору-вниз.
Інструктор. Птахи полюбили дівчинку. Вони сідають їй на плечі, і навіть злегка підстрибують, радіючи зустрічі.
Вправа 20 «Голуби граються»
Діти виконують довільні підстрибування на місці на двох ногах на невелику висоту із зупинкою після кожного підстрибування. (Вправу варто виконувати на килимовому покритті).
Інструктор. Хлопчик теж хотів подружитися з птахами, але вони до нього не прилітали. «Що посієш, те й пожнеш», - каже наше українське прислів’я. Посіяв хлопчик байдужість - пожав зневагу.
Птахи зневажають тих, хто байдужий до них. Та й не лише птахи. Отож, хлопчики й дівчатка, бережіть природу, дбайте про птахів, тварин, про людей довкола вас. Не будьте байдужими - і ваше життя буде сповнене радості!
Вправа 21 «До нових казкових зустрічей»
Діти виконують звичайну ходьбу і виходять із зали.
Немає коментарів:
Дописати коментар