Враховуючи, що в даний час діти перенасичені інформацією, необхідно, щоб процес навчання був для них цікавим, розвиваючим.
Спостерігаючи за своїми вихованцями, я звернула увагу, що в даний час все частіше в дошкільників спостерігаються такі проблеми, як: бідний словниковий запас, невміння узгоджувати слова в реченнях, порушення звуковимови, важко запам’ятовують вірші. У зв’язку з цим, актуальним стає необхідність удосконалювання сучасних методів і прийомів, використання більш ефективних науково-обґрунтованих шляхів розвитку пам’яті та зв’язного мовлення у дітей. Методів для розвитку і ефективного використання пам’яті існує безліч.
У грудні 2017 року на районному методичному об´єднанні вихователів я вперше ознайомилася з поняттям «Мнемотехніка» і вирішила впроваджувати цю форму роботи зі своїми вихованцями. У дітей у віці 4-6 років словниковий запас досить великий, але користуватися ним і вживати слова у вірній формі вони ще не вміють. Від цього виникають проблеми з мовленням. Намагаючись, щось розповісти нам, дитина просто не може знайти слів, або робить це дуже незрозуміло і безладно. У цих випадках і приходить на допомогу мнемотехніка. Мнемотехніка – це техніка запам’ятовування.
У дітей слабка пам'ять, понижена увага, не так рухливі психічні процеси, вони не виявляють цікавості до пошукової діяльності і насилу планують будь-які її види, не готові до виконання завдань, не відрізняються високою працездатністю. Діти не люблять вивчати вірші, переказувати тексти, не володіють прийомами і методами запам'ятовування. Заучування віршів викликає у них великі труднощі, швидке стомлення і негативні емоції. Дуже важливо пробудити інтерес, захопити їх і перетворити непосильну працю на улюблений та найдоступніший вид діяльності – гру.
Мнемотехніка розвиває мовлення дітей, збагачує активний словник, закріплює навички словотворення, уміння описувати предмети, складати розповіді, використовувати в мовленні речення різної конструкції.
Упровадження технології мнемотехніки в освітньому процесі я почала з вивчення науково-методичної літератури з використання методик мнемотехніки, з підбору та створення дидактичних посібників (мнемодоріжок, мнемотаблиць, колажів).
Почала працювати з дітьми 4 року життя на простих прикладах. В молодшому віці для дитини дуже важливе сенсорне запам'ятовування, а саме: колір, форма, величина. Тому я розробила мнемоквадрати (картинки із зображенням предметів). Діти розглядали їх, називали, описували, запам'ятовували, збагачували свій словниковий запас.
Використовуючи прийом «Послідовні асоціації», я розробила мнемоквадрати (таблиці) для запам’ятовування дій. Маленькій дитині важко запам'ятати весь алгоритм дій, тому наочні картинки, дозволяють дитині відтворити етапи. Проговорюючи всі назви картинок, діти запам’ятовують послідовність дій і процесів. Завдяки цьому вони починають легше орієнтуватися в навколишньому середовищі, засвоюють правила спілкування і поведінки.
Під час проведення ранкових зустрічей, занять з художньої літератури діти вивчали вірші за допомогою мнемотаблиць, розроблених видавництвом «Ранок» для молодшого дошкільного віку.
З дітьми середнього дошкільного віку почала розробляти абетку символів (графічне зображення людини, тварини, предмета, наприклад: - жінка), яку використовувала постійно з дітьми під час роботи з мнемодоріжками, а в подальшому – з мнемотаблицями.
В роботі з дітьми середнього дошкільного віку застосовувала мнемо доріжки - це квадрат з чотирьох чи більше картинок, з яких можна скласти невелику розповідь в 2-3 речення. За допомогою мнемодоріжок діти складали описові розповіді, відгадували загадки, вчили вірші. Задум створення мнемодоріжки обговорювала разом з дітьми, щоб вона їм була зрозуміла. Доріжки мають віконечка, які щось означають. Розробили доріжки по опису пір року, овочів, фруктів, іграшок, тварин, загадок. Мнемодоріжки використовувала під час занять з мовленнєвого розвитку, з ознайомлення з природою та довкіллям, занять з художньої літератури, а також в ігровій діяльності.
На заняттях з логіко-математичного розвитку використовувала прийом «Цифрообраз». Це прийом, при якому цифрову інформацію, що запам’ятовується, асоціативно пов´язують з певними образами або системами образів. При ознайомленні з числами дітям пропонувала звернути увагу на схожість цифри з певним предметом.
З дітьми 6 року життя продовжували розробляти абетку символів для розробки мнемотаблиць.
У навчально-виховному процесі з дітьми старшого дошкільного віку використовувала мнемотаблиці. Мнемотаблиці – це графічне зображення персонажів казки, явищ природи, віршів, певних дій шляхом виділення головних смислових ланок сюжету казки, оповідання, певної теми. Як і в середній групі, дітей залучала до виготовлення мнемотаблиць разом зі мною, пояснивши, що як і в мнемодоріжах, в мнемотаблицях є віконечка і кожне віконечко щось означає.
Робота на заняттях з використанням мнемотаблиць будується поетапно.
І етап – демонструвала дітям схему за певною темою та пояснювала зміст умовних позначень.
ІІ етап – даю дітям зразок опису за певною темою.
ІІІ етап – самостійне складання дитиною описової розповіді за опорною схемою.
Мнемотаблиці тренують пам’ять, мову, мислення. Робота з мнемотаблицями проходить, як цікава гра.
Наступний прийом мнемотехніки, який використовувала це – колаж. Колаж – це один із способів мнемотехніки для подання інформації. Слово «колаж» французькою означає «наклеювання». Колаж – аркуш картону, на якому наклеєні або намальовані від 7 до 50 малюнків. Малюнки повинні бути різноманітними, не повторюватися, різні за змістом та розмірами. В деяких колажах можна використати цифри, букви.
Мета цієї гри – запам’ятати якомога більше назв зображених предметів.
Дітям пропонують вибрати головного героя і скласти казку про його пригоди. Незвичайні асоціації роблять образи яскравими, незабутніми і дитина легко відтворює в уяві ланцюжок слів.
Спосіб створення колажів цікавий старшим дошкільникам і легко засвоюється. Діти із задоволенням вигадують казку чи розповідь і разом зі мною роблять колаж замість ілюстрацій. Це дає змогу сконцентрувати на одному аркуші весь сюжет, створити план того, про що дитина розповідатиме.
Складання описової розповіді «Фрукти. Яблуко»
(для дітей середньої групи)
Мета: вчити якісні ознаки яблука, формувати вміння описувати яблуко, використовуючи мнемодоріжку.
Мнемодоріжка «Фрукти. Яблуко»
Що це? (яблуко);
На яку геометричну фігуру схоже? (коло);
Якого кольору? (червоне);
На чому росте? (дерево);
Де росте? (в саду).
Складання описової розповіді «Свійські тварини. Курка»
(для дітей середньої групи)
Мета: вчити назву свійської тварини курки, ії зовнішній вигляд, назву її дитинчат, формувати вміння складати розповідь про курку, використовуючи мнемодоріжку.
Мнемодоріжка «Свійські тварини. Курка»
Хто це? (курка, це свійський птах);
Чим вкрито тіло? (пір’ями);
Чим харчується? (зерном);
Який продукт харчування дає людям? (яйце);
Як називають дитинчат курки? (курчата);
Де живе? (курка- це свійська тварина, живе поряд з людьми, на свійському подвір’ї).
Складання речення за допомогою абетки символів
Мета: вчити дітей за допомогою графічних зображень предметів (символів) складати речення; розвивати мовлення, пам’ять.
Вихованка старшої групи склала речення «В лісі лисичка полює на зайчика, їжачка та мишку».
Конспект заняття з художньої літератури для дітей старшої групи.
Переказ казки «Ріпка»
Програмовий зміст:
Учити дітей слухати казку, розглядати мнемодоріжку, мнемотаблицю, колаж розуміти та впізнавати схематичне зображення казкових персонажів.
Формувати вміння відповідати на запитання повною відповіддю, використовуючи слова автора.
Формувати інтонаційну виразність мови.
Розвивати пам’ять, увагу і пізнавальні інтереси дітей.
Матеріал: казка «Ріпка», мнемоквадрати, мнемотаблиці, колаж до казки, маски-наголівники героїв казки, аудіо запис «писк мишеня», мишеня іграшка.
Хід заняття:
1. Сюрпризний момент.
Діти чують писк мишеня, на підвіконні з’являється мишеня та звертається до малят «Добрий ранок, малята, я веселе мишеня Пі-Пі-Пі з казки «Ріпка». Сьогодні я завітав до вас зі своєю казочкою і дуже хочу, щоб ви познайомились з цією казочкою та розповіли її своїм друзям».
Вихователь бере на підвіконні казку «Ріпка» :
«Малята, я вам зараз прочитаю казочку, а ви уважно слухайте, і ти ,Пі-Пі-Пі, приєднуйся до нас та послухай ще раз свою казочку» .
Пі-Пі-Пі:
«Із задоволенням, дякую».
2. Вихователь читає казку без установки на запам’ятовування.
3. Бесіда за змістом.
Діти, як називається казка?
Хто посадив ріпку?
Коли дід почав витягувати ріпку?
Кого першого дід позвав на допомогу?
Кого позвала бабка?
Кого позвала внучка?
Кого позвала Жучка?
Кого позвала
За допомогою кого вдалось витягнути ріпку?
4. Переказ казки вихователем з використанням мнемоквадратів.
5. Фізкультхвилинка.
Вийшли друзі всі на грядку
Й почали фізкультзарядку. (ходьба)
Гуп–гуп, гуп –гуп. (тупотять на місці)
(Імітація рухів):
Взяв дід ріпку за чуб,
Баба діда за сорочку,
Упираються ногами,
Тягнуть ріпку руками.
Промучились увесь день,
А вона сидить, мов пень.
А ви,діти не сидіть,
Вирвать ріпку поможіть…
6.Переказ казки дітьми з використанням мнемоквадратів.
Дидактична гра «Назви героїв казки»
Мета: розширити та закріпити знання дітей про казку, героїв, та їх імена. Вдосконалювати вміння дітей описувати предмет, розпізнавати його за описом, розвивати монологічне мовлення, мислення, увагу, активізувати словник дітей.
Обладнання: картки із зображенням героїв казки «Ріпка».
Хід гри:
Вихователь розкладає на столі картки із зображенням героїв казки. Дитина повинна розкласти картки послідовна, назвати героя казки.
Переказ казки дітьми за допомогою колажу «Ріпка»
Діти, як називається казка?
Кого ви бачите на колажу?
Хто посадив ріпку?
Коли дід почав витягувати ріпку?
Кого першого дід покликав на допомогу?
Кого покликала бабка?
Кого покликала внучка?
Кого покликала Жучка?
Кого покликала Мурка?
За допомогою кого вдалось витягнути ріпку?
Підсумок заняття.
Вихователь звертається до мишеня Пі-Пі-Пі:
«Ну як, тобі сподобалось, як діти розповідають твою казочку?»
Пі-Пі-Пі:
«Дуже сподобалось. Ви молодці, діти! Але мені час вирушати далі зі своєю казочкою, к іншим малятам. До побачення».
Вихователь:
Малята, як називалась казка, яку приніс Пі-Пі-Пі?
Хто прийшов на допомогу діду?
Змогли витягнути ріпку герої казки?
А зараз я вам пропоную обіграти цю казку.
Вихователь одягає маски-наголівники дітям. Діти інсценують казку.
Немає коментарів:
Дописати коментар