інструкторка з фізичної культури
ДНЗ № 8 "Казка"
м. Южноукраїнська
Спортивні ігри - як ефективний засіб фізичного виховання дошкільників
Ще якихось 5 років потому майданчики біля наших будинків були заповнені веселими, рухливими малюками. А зараз дитина виходить на прогулянку з гаджетом, сідає на лавочку, ні з ким не спілкується і не відводить очей від екрана. Батьки, переживаючи за безпеку малечі (впаде, вдариться), намагаються утримувати її в колясці навіть у 3-4 роки, коли діти вже можуть впевнено ходити. В результаті – зайва вага та уповільнена реакція, труднощі у спілкуванні з однолітками, різноманітні комплекси, відставання у фізичному розвитку.
Тож цілком логічно, що першою в Базовому компоненті дошкільної освіти визначено освітню лінію «Особистість дитини», складовою якої є «Здоровʼя та фізичний розвиток». Освітній зміст цієї складової містить такі структурні компоненти: безпека життєдіяльності, здоровʼя та хвороба, гігієна життєдіяльності, рухова активність та саморегуляція.
Немає причини піддавати сумніву твердження, що основи здоров’я закладаються в період раннього та дошкільного дитинства, тому цілком очевидно, що збереження, формування і зміцнення здоров’я кожного малюка виокремлюється в пріоритетне завдання перед суспільством, родиною та закладами освіти. Сприяти розв’язанню цієї проблеми на рівні дошкільних навчальних закладів може раціональна організація фізичного виховання, в тому числі використання ігор з елементами спорту.
Першою умовою використання ігор з елементами спорту як засобу фізичного виховання дошкільників – це створення предметно-спортивного середовища. В нашому дошкільному закладі створені відповідні умови для проведення всіх форм роботи з фізичного виховання. Функціонують дві світлі і затишні спортивні зали, які оснащенні необхідним інвентарем для виконання програми з фізичної культури. Протягом навчального року діти всіх вікових груп мають змогу займатися фізкультурою на спортивних ігрових майданчиках, розташованих на території дошкільного закладу. Діти залюбки йдуть до басейну, який має сучасний дизайн, де на них чекають різноманітні веселі ігри та яскраві іграшки. Адже, як говорить східна мудрість: «Де вода – там і життя»
Садочок забезпечений спортивним обладнанням, спорядженням, іграшками згідно з «Примірним переліком ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти» затвердженим наказом МОН України від 19.12.2017 року №1633. Для підвищення рухової активності в кожній групі обладнані сучасні спортивні куточки, де діти займаються під керівництвом вихователів.
Спортивні ігри — це найвищий ступінь розвитку рухливих ігор. Вони відрізняються від рухливих єдиними правилами, що визначають склад учасників, розміри і розмітку майданчика, тривалість гри, обладнання та інвентар, що дозволяє проводити змагання різного масштабу. Змагання зі спортивних ігор носять характер спортивної боротьби і вимагають від учасників великого фізичного напруження і вольових зусиль.
Основними завданнями в роботі з дітьми щодо використання ігор спортивного характеру є розвиток особистості дитини, оздоровлення її організму, розвиток рухів, рухових здібностей і фізичних якостей, створення емоційного настрою, виховання інтересу до різних видів фізичних вправ.
Е. Вільчковський наголошує на тому, що ігри спортивного характеру сприяють зміцненню здоров'я, підвищенню рівня рухової підготовки, комплексному розвитку фізичних якостей дошкільників. Застосування елементів спортивних ігор у дошкільному віці закладає в дитини основу для систематичних занять одним із видів спорту в шкільні роки.
В ігровій діяльності дітей об'єктивно поєднуються два дуже важливих фактори: з одного боку, діти включаються в практичну діяльність, розвиваються фізично, звикають самостійно діяти, з іншого боку - отримують моральне і естетичне задоволення від цієї діяльності, поглиблюють пізнання навколишнього їхнього середовища. Все це в кінцевому підсумку сприяє вихованню особистості в цілому.
Практика показує, що діти дошкільного віку з великим задоволенням займаються фізичною культурою і початком різних видів спорту. Давайте з вами пригадаємо ці види спорту. Пропоную всім виконати вправу «Спортивний танграм».
Вправа «Спортивний танграм»
Мета: активізувати знання педагогів про спортивні ігри, в яких яскраво виявлена роль рухів.
Обладнання: демонстраційний танграм (кольорові геометричні фігури, на зворотній стороні опис спортивної гри).
Результат: скласти з геометричних фігур людину в русі.
Городки (червоний колір)
Гра доступна дітям старшої групи. Вона розвиває окомір, кмітливість, точність рухів, зміцнює м'язи рук і тулуба, підвищує емоційний тонус, виховує витримку і наполегливість. Мета гри полягає в тому, щоб витратити найменшу кількість биток для вибивання певної кількості фігур. Кількість фігур у партії може бути від однієї до п'яти. Роль судді виконує вихователь або хтось з дітей.
Бадмінтон (жовтий колір)
Грати в цю гру можна на рівному майданчику або галявині, гра не потребує якогось спеціального обладнання. Вона розвиває у старших дошкільників швидкість, спритність, витривалість, силу м'язів рук, ніг і тулуба, координацію рухів, окомір. У цю гру грають один на один або двоє на двоє (кожному гравцеві креслять зону, за яку він не заходить, щоб не заважати партнерові).
Настільний теніс (рожевий колір)
Ця емоційна, жвава, цікава гра розвиває швидкість, спритність, витривалість, силу та швидкість реакції. Дошкільники грають за спрощеними правилами. Гра складається з трьох партій і триває доти, поки один з гравців перший не набере 10 очок. Для гри потрібний відповідний інвентар: стіл, ракетки, сітка з металевими стояками, целулоїдний м'ячик.
Баскетбол (фіолетовий колір)
Ця гра доступна дітям старшої групи. Для гри треба засвоїти кидки м'яча в кошик обома руками від грудей, з-за голови та однією рукою від плеча. Виконання правил гри має велике виховне значення. Діти під час гри повинні бути уважними і доброзичливими один до одного.
Футбол (зелений колір)
Ця гра – одна з найпопулярніших у дітей старшого дошкільного віку. Грати можна на майданчику залежно від кількості гравців у командах. Гра складається з двох таймів по 10-15 хв кожний з п'ятихвилинною перервою. Перед початком другого тайму команди змінюють ворота. Виграє команда, яка заб'є більше голів у ворота суперника.
Гра проводиться на рівному майданчику, який утрамбовують і по краях роблять невеличкі бортики зі снігу. Основні правила гри дуже подібні до гри у футбол. Влітку діти грають з м'ячем (діаметр 5-6 см) або м'ячем для великого тенісу.
Сезонні види спорту: катання на санчатах, лижах (взимку), катання на велосипеді, самокаті (влітку). (оранжевий колір)
Друга умова - це підготовка організму дитини до участі в грі спортивного характеру. В Освітній програмі для дітей від двох до семи років «Дитина», висвітлено основні завдання навчання дітей елементів спортивних ігор, а також рекомендовано ігри та ігрові вправи для гри в бадмінтон, баскетбол, городки, настільний теніс, хокей та футбол.
Одним із пріоритетних завдань початкового навчання дітей в іграх є створення та вдосконалення їхніх координаційних можливостей. Тому в дошкільному закладі частіше проводять такі ігри та ігрові вправи, які надають дітям можливість швидше оволодіти технікою ігор спортивного характеру.
Поряд з формуванням різних рухових умінь і навичок одним з найбільш складних є навчання дітей стрибків через скакалку. Завдання інструктора з фізичного виховання, вихователя, а також батьків навчити дітей цієї непростої рухової навички. Для цього дорослим необхідно володіти такими вправами, які будуть доступні їм для показу, а так само корисні і цікаві для виконання їх з дітьми.
Стрибки через скакалку займають значне місце в роботі з дітьми дошкільного віку. Можуть використовуватися як на заняттях фізичної культури в дитячому садку, так і на вулиці, під час прогулянки. Вони сприяють розвитку швидкісно-силових здібностей, витривалості, координації руху, тренують відчуття ритму, зміцнюють серцево-судинну і дихальну системи, суглоби, м'язи ніг, кисті рук.
Вправи з м'ячами, воланами, ракетками, битками, ключками сприяють розвитку в дітей окоміру, координації, ритмічності, узгодженості рухів. Заняття з використанням елементів спортивних ігор розвивають у дітей такі фізичні якості, як спритність, швидкість, сила, оскільки дитині часто доводиться в ігровій ситуації передавати м'яч партнеру або кидати його в ціль, що розташована на певній відстані. Дитина повинна й високо стрибати, дістаючи м'яч, або кидати його у високо розташовану ціль, швидко перебігати на інше місце майданчика, щоб встигнути впіймати м'яч, або протидіяти оволодінню м'ячем суперником тощо. Ігри з елементами спорту сприяють розвитку вміння ловити, тримати, відбивати й кидати предмети, а також розраховувати напрямок кидка, узгоджувати з ним силу, розвивати виразність рухів, орієнтуватися в просторі.
Під час дій з м'ячем, ракетками, воланами створюються умови для включення в роботу також і лівої руки, що важливо для повноцінного розвитку дитини. А їх різний об'єм та вага розвивають не лише великі, а й дрібні м'язи, збільшують рухливість суглобів пальців та кисті. Вони укріплюють м'язи, що утримують хребет і сприяють формуванню правильної постави. Навчання дій із м'ячем сприяють удосконаленню рухової реакції дітей, точності відтворення рухів в часі та просторі.
Дошкільна дидактика виділяє такий прийом роботи з дітьми, як ігрові вправи. Однією із суттєвих відмінностей ігрової вправи від рухливої гри є виконання конкретних завдань: "Влуч у ціль", "Збий булаву". Ігрова вправа має свої певні переваги перед рухливою грою:
- по-перше, ігрову вправу виконує кожна дитина і виконання рухового завдання не пов'язане з діями інших дітей, на відміну від рухливої гри;
- по-друге, в ігрових вправах педагог домагається засвоєння того чи іншого руху усіма дітьми.
Безперечна перевага ігрової вправи ще й у тому, що в ній більш чітко виступають завдання прямого навчання і вона може використовуватися не лише на етапі закріплення та вдосконалення рухових навичок, а й на етапі розучування рухової дії.
Варто також зазначити, що ігровий характер вправ знімає напруження, що виникає в процесі виконання рухів, сприяє більш старанному їх виконанню, приваблює, дітей і викликає позитивні емоції. Ігрове навчання рухових дій стимулює інтерес дітей до їх виконання; образність розучуваних рухів сприяє усвідомленому засвоєнню техніки виконання, що активізує рухову діяльність та фізичний розвиток дошкільнят.
На основі використання елементів спортивних ігор, спрямованих на послідовне засвоєння технічних ігрових прийомів дітьми старшого дошкільного віку, науковцями були визначені рівні складності ігрових завдань: адаптивно-розвивальний, підготовчо-технічний та активно-ігровий.
Адаптивно-розвивальний рівень характеризують розподілом ігрових вправ та рухливих ігор, які містять рухові дії з основних рухів, що є основою технічних прийомів гри з елементами спорту, та спрямовані на ознайомлення й зацікавлення дітей іграми і вправами зі спортивним інвентарем, на формування вміння відчувати властивості цього інвентарю (у тому числі й м'ячів, ракеток тощо).
Підготовчо-технічний рівень передбачає використання рухливих ігор (у тому числі й народних) та ігрових вправ з елементами спортивних ігор, що належать до технічних ігрових прийомів певних ігор спортивного характеру.
Активно-ігровий рівень охоплює ігри для їх активного застосування в умовах дошкільного навчального закладу на етапах закріплення та вдосконалення рухових навичок, у тому числі основних та доступних технічних прийомів ігор з елементами спорту.
Навчання елементів більшості спортивних ігор і вправ спортивного характеру здійснюється на заняттях з фізичної культури, а закріплення – на прогулянках. Тобто, ігрові вправи доцільно використовувати і на етапі розучування рухових дій, і на етапі закріплення та вдосконалення рухових навичок, а рухливу гру – лише на етапі закріплення та вдосконалення рухових навичок. Це пояснюють тим, що в рухливій грі як колективній діяльності, де дії учасників взаємопов'язані, дітей більше цікавлять результати самої гри, а не якість виконання рухової дії. А в ігровій вправі дитина, імітуючи певний ігровий образ, зорієнтована на якість виконання руху (правильність, чіткість, виразність).
Вправи спортивного характеру та ігри з елементами спорту можуть проводитись одночасно з усією групою або кількома дітьми. Визначаючи їх місце в режимі дня, педагог враховує всі фізкультурні заходи та інші види діяльності дітей протягом дня, їх вік, фізичну та рухову підготовленість, стан здоров’я, умови, в яких відбувається навчання даного виду вправ. Усе це потрібно для правильної організації комплексного використання всіх засобів всебічного фізичного розвитку дітей. Доцільно протягом тижня чергувати різні види вправ та ігор спортивного характеру. Наприклад, влітку діти двічі на тиждень катаються на велосипедах, в інші дні - плавання. Якщо є можливість проводити тільки одну з спортивних вправ (велосипед), то можна дозволити дітям займатися нею щоденно.
У дні занять фізичною культурою вправи спортивного характеру доцільно проводити через 20-30 хвилин після початку прогулянки, після проведення спостережень за природою, творчих ігор, праці на ділянці. За 10—15 хвилин до закінчення прогулянки бажано припинити виконання спортивних вправ, щоб діти заспокоїлися.
Під час вечірньої прогулянки вправи спортивного характеру проводяться у першій її половині, коли працездатність дошкільнят після денного сну поступово підвищується (до 16—17 години). У другій половині прогулянки дітям пропонують ігри середньої рухливості або з різноманітними посібниками (м'ячі, скакалки тощо).
Коли діти володіють технікою виконання спортивних вправ, бажано застосовувати їх у комплексі. Педагог при цьому приділяє більшу увагу тій підгрупі, де потрібна його допомога щодо організації дітей для виконання окремого виду вправ. При комплексному застосуванні вправ легше враховувати індивідуальні можливості дітей та їхні інтереси. Кожний може обирати ту вправу, яка йому до вподоби. Вихідним положенням правильної організації занять зі спортивних ігор із дітьми має бути глибоке розуміння педагогами важливого значення всебічної фізичної підготовленості дошкільників. Тому одним із головних завдань навчання й тренування дітей є правильне поєднання всебічної фізичної підготовки до конкретної спортивної гри.
Вправа «Методичний дартс»
Мета: актуалізувати в педагогів знання програмно – методичного забезпечення з фізичного виховання.
Обладнання: кругла мішень; кольорові дротики, на яких написані ігрові вправи та ігри з елементами спорту для молодшого і середнього дошкільного віку.
Діти молодшого дошкільного віку:
Ігрові вправи
- ходять зграйкою за вихователем,
- бігають від вихователя і до нього,
- наздоганяють предмети, що котяться невеликими групами і всією групою,
- підстрибують на місці на обох ногах,
- підстрибують і дістають предмети, що знаходяться на рівні піднятої руки,
- стрибають у довжину з місця,
- котять м’яч двома руками з положення сидячи,
- прокочують м’яч по доріжці, покладеній на підлогу,
- перекидають маленький м’яч однією рукою через мотузку на рівні грудей, голови,
- кидають предмети правою і лівою рукою в горизонтальну ціль (кошик, ящик),
- переступати через перешкоди6 кубики, лаву.
Рухливі ігри
«Прокоти м’яч у ворота»,
«Підкинь м’яч вище»,
«Спіймай комара»,
«Дострибни до прапорця»,
«Біжіть до мене»,
«Проїдь у ворота»,
«По вузенькій доріжці».
Діти середнього дошкільного віку:
Ігрові вправи
- ходять на носках, врозтіч, за сигналом знаходять своє місце,
- ходять по колу, зі зміною напряму, за сигналом чергують ходьбу з бігом,
- ходять широким і дрібним кроком, з різним положенням рук,
- бігають одне за одним у колоні, врозтіч, за сигналом знаходять своє місце в колоні,
- зупиняються під час бігу, зі зміною ведучого,
- бігають невеликими групами, парами, змійкою між предметами, широким кроком,
- бігають з прискоренням і уповільненням темпу,
- бігають з високим підніманням колін, врозтіч з вивертанням,
- бігають наввипередки,
- стрибають енергійно, відштовхуючись обома ногами, на місці та просуваючись уперед,
- стрибають в довжину з місцяна відстань 55-60 см.,
- стрибають через 2-3 мотузки, відстань між якими до 50 см.,
- стрибають вгору, намагаючись дістати предмет, підвішаний на 10-12 см. вище піднятих вгору рук дитини,
- стрибають вгору на двох ногах із 3-4 кроків розбігу
- виконують стрибки з короткою скакалкою,
- підкидають м’яч угору і ловлять його,
- ударяють м’яч об землю і ловлять його,
- відбивають м’яч об підлогу правою і лівою руками не менше 5 разів,
- кидають м’яч об стінку і ловлять його,
- кидають м’яч одне одному обома руками знизу, із-за голови, від грудей і ловлять його.
Рухливі ігри
«Лови, кидай, падати не давай!»,
«М’яч через сітку» (мотузку),
«Збий булаву»,
«Школа м’яча»,
«Кеглі»,
«Парне катання»,
«Пройди і не зачепи» (ходьба на лижах),
«Хто далі пройде».
(Педагоги повинні підібрати спортивні вправи і ігри з елементами спорту для дітей молодшого, середнього дошкільного віку відповідно програми. Картки – дротики зназвами закріплюються на мішені: на великому колі – вправи для молодшого дошкільного віку, на середньому – вправи для середнього дошкільного віку, у центрі мішені – вправи для старшого дошкільного віку)
Не сформувавши певних умінь у молодшому дошкільному віці (вказує на велике коло мішені), не закріпивши навичок у середньому дошкільному віці (вказує на середнє коло мішені), не можливо вимагати від дітей старшого дошкільного віку правильного виконання основних елементів спортивних ігор (вказує на центр мішені). Кожен спортсмен знає, що без попередньої підготовки, наполегливих тренувань і якісного відпрацювання кожного елементу спортивної гри неможливо отримати перемогу. Тому діти старшого дошкільного віку проходять підготовку, перш ніж оволодіти елементами спортивних ігор, необхідних для гри у футбол, баскетбол, бадмінтон, волейбол. Яку саму?
Футбол
Освітньою програмою для дітей від двох до семи років "Дитина" рекомендовано такі ігри та ігрові вправи: «Проведи м’яч», «Не пропусти м’яч», «М’яч ведучому», «Дальній удар», «Естафета змійкою», «Точний пас», «Гол у ворота».
Оволодіваючи основами гри в баскетбол, діти старшого дошкільного віку повинні передавати м'яч один одному обома руками від грудей та однією рукою від плеча. Ловити м'яч, що летить на різній висоті (на рівні грудей, над головою, збоку, знизу, біля підлоги тощо), з різних сторін. Вести м'яч правою, лівою рукою з відскоком від землі (підлоги). Кидати м'яч у кошик обома руками під грудей, знизу, згори; грати за спрощеними правилами. Освітньою програмою для дітей від двох до семи років "Дитина" Пропонуються такі ігри та ігрові вправи: «У кого менше м'ячів?», «Кого назвали, той ловить м'яч», «М'яч ведучому», «М'яч у повітрі», «Попади м'ячем у кільце».
Під час навчання дітей вправам та іграм виникають сприятливі умови для спільних дій дітей, формуються уміння узгоджувати власні інтереси з інтересами колективу, виховуються чесність, справедливість та взаємодопомога. Систематичне проведення вправ та ігор на прогулянках підвищує ефективність навчально-виховного процесу в ДНЗ, сприяє вдосконаленню фізичної підготованості дітей.
Бадмінтон
Дуже важливими для навчання дітей гри в бадмінтон вправи, що розвивають спостереження за воланом, уміння влучати по волану центром поверхні ракетки. Намагаємось навчити дітей правильно тримати ракетку, жонглювати воланом, пізніше відбивати волан ракеткою, грати одне з одним (з вихователем), рухаючись майданчиком. Під час спортивних естафет, фізкультурних розваг проводимо такі ігри та ігрові вправи як, «Влуч у ціль», «Відбий волан», «Не впусти».
Важливою проблемою сьогодення є зближення родинного і суспільного виховання, адже сім’я є тим найближчим соціальним оточенням, у якому починає формуватися світогляд, ціннісні ставлення, інтереси.
Розуміючи важливість залучення сімей вихованців до участі в освітньому процесі, педагогічний колектив дошкільного навчального закладу №8 «Казка» впроваджує сучасні форми і методи роботи взаємодії з батьками.
Однією із провідних форм роботи є залучення батьків до активної участі в спортивних святах та розвагах, під час яких проводиться багато цікавих народних та спортивних ігор. Спортивні ігри – це потужний комплексний засіб впливу на розвиток дитини. Адже під час гри діти не лише вдосконалюють рухові навички, активно рухаються, а й отримують емоційне задоволення, проживають гру в насиченій яскравими емоціями атмосфері. Командна гра створює умови для виховання в дітей рішучості, відповідальності, вміння узгоджувати свої дії із діями інших, зміцнює дитячий колектив, пробуджує почуття відповідальності. Діти починають усвідомлювати, як важливо взаємодіяти колективно, щоб досягти мети. Це викликає бажання дітей бути сильними, спритними, витривалими, займатися спортом.
Цікаві факти про спортивні ігри
Футбол
У давнину для гри у футбол використовували м'ячі виготовлені зі сечових міхурів свійських тварин, але такий «м'яч» дуже швидко псувався. Перший гумовий м'яч з'явився 1855 року завдяки Чарлзу Гудьєру. Сьогодні класичний футбольний м'яч складається з 32 п'ятикутників - дванадцять чорних та двадцять білих.
Футбольних вболівальників в Італії називають «Tifosi», що перекладається як «тифозні» або «носії тифу», тому що їх фанатизм схожий на лихоманку.
Історія футболу в Україні сягає вісімнадцятого століття і бере свій початок в місті Одеса, куди його привезли англійські моряки. Саме в Одесі в 1884 році було збудовано перше в Україні футбольне поле.
Згодом футбол з'явився і в західній частині України. Офіційно першим матчем з футболу в Україні вважають гру у Львові між командою міста Львова та Кракова, який відбувся 14 липня 1894 року. До речі перемогла тоді львівська команда.
Волейбол
Винахідником волейболу вважається Вільям Джон Морган, викладач фізичного виховання коледжу Асоціації молодих християн в місті Холіоке (штат Массачусетс, США). 9 лютого 1895 року в спортивному залі він підвісив тенісну сітку на висоті 197 см, і його учні, число яких на майданчику не обмежувалося, стали перекидати через неї баскетбольний м’яч. Морган назвав нову гру «мінтонет». Роком пізніше гра демонструвалася на конференції коледжів асоціації молодих християн в Спрінгфілді і за пропозицією професора Альфреда Т. Хальстеда отримала нову назву - «волейбол».
Швидкість польоту м'яча при подачі у кращих гравців може досягати 130 км / г.
Рекорд відвідуваності волейбольного матчу був встановлено 19 липня 1983 року. За товариській грою збірних Бразилії і СРСР на знаменитому футбольному стадіоні «Маракана» спостерігали 96500 глядачів.
1987-88 року найнижчий та найбільш високий гравці НБА грали за одну команду. Це були суданець Мануте Бол (Manute Bol) ростом 231 см та американець Магзі Богз (Muggsy Bogues) ростом всього 160 см.
Баскетбол
21 грудня 1881 року відбувся найперший матч з баскетболу. Його провели у приміщення залу. Вже наступного року виходять друком правила гри у баскетбол під назвою «Книга правил».
Перші відомості про нову спортивну гру у Російській імперії, до складу якої входила і Україна, були опубліковані тільки в 1901 році А.Скотаком.
Найвищий баскетболіст в світі - центровий Мінмін Сун (Китай). Його зріст – 236 см., а вага – 152 кг.
У 1913 році в Києві було проведено першу всеросійську олімпіаду, яка була присвячена 300-річчю царювання родини Романових. До програми олімпіади входили: легка атлетика, марафонський біг, футбол, боротьба, підняття гир, фехтування, плавання, гімнастика.
1987-88 року найнижчий та найбільш високий гравці НБА грали за одну команду. Це були суданець Мануте Бол (Manute Bol) ростом 231 см та американець Магзі Богз (Muggsy Bogues) ростом всього 160 см.
Хокей
Дуже схожа на хокей гра існувала і у Середньовічній Європі. Гра з кривими палицями «hockie» у 1527 році була навіть заборонена в статуті міста Голвей на заході Ірландії.
У п'ятдесятих за команди США та Канади грало так багато українців, що як говорив хокеїст Метро Пристай (Metro Prystai): «в ті роки в НХЛ у роздягальнях тільки й було чути жваву балаканину українською мовою».
Першим воротарем в історії НХЛ який одягнув маску був канадець Жак Плант, а останнім хто вийшов захищати ворота на лід без маски був 7 квітня 1974 року Енді Браун, який за гру без маски отримав прізвисько «Безстрашний».
Перша шайба, яка використовувалася для гри в хокей, мала квадратну форму, – цікавий факт.
Цікавий факт: в сучасному хокеї була зафіксована рекордна швидкість, з якою летіла шайба – 190 кілометрів на годину. Цей кидок здійснив Боббі Халл.
68 відсотків професійних хокеїстів (за підрахунками Detroit Free Press) під час гри втрачали хоча б один зуб, – цікавий факт.
Настільний теніс
Після того, як на світ з’явився цей настільний вид спорту, у світі звичайний теніс стали називати великим - щоб уникнути плутанини.
Назва «пінг-понг» народилося тоді, коли граючи, прислухаючись до звуків кульки, що підстрибує, вирішили, що вона видає саме такий звук.
Пінг! - так звучить м’яч, відскакуючи від ракетки, і понг! — відскакуючи від столу.
За спостереженнями фахівців, настільний теніс активізує розумову діяльність. Було відмічено, що пильне спостереження за кулькою і прагнення домогтися гарних результатів — вірний спосіб досягти успіхів у інтелектуальних видах діяльності.
Бадмінтон
За популярністю бадмінтон після футболу посідає друге місце.
За одну гру гравець пробігає близько 10 км., настрибує близько 1000 м., а воланчик відбивається близько 400 разів.
Цікаво, що професіонали встигають обмінятися 7 помахами протягом 10 секунд.
Городки
Такі відомі люди, як Федір Шаляпін, академік Павлов, письменник Максим Горький з великим задоволення грали в цю гру, тому є немало документальних підтверджень.
В історичному романі «Князь Серебряний» А.Н.Толстой пише, що в городки із задоволенням грали бояри часів Івана Грозного.
У 1982 році гра городки була включена в програму першої Всесоюзної Олімпіади.
Немає коментарів:
Дописати коментар