Використання ігор з розвивально-пізнавальними завданнями для сенсорного розвитку дітей раннього віку
Петріна Віра Миколаївна,
вихователь ЗДО №79 “Волошка”
Зміни в нашому суспільстві обумовили суттєві зміни у системі дошкільної освіти, які висвітили багато нерозв'язаних і нових проблем. Одна з проблем, це проблема сенсорного розвитку, яке направлено на формування повноцінного сприйняття навколишнього середовища, служить основою пізнання світу, стає все більш актуальною.
Сенсорний розвиток дитини - розвиток її відчуттів і сприймання, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величину, положення у просторі, а також запах, смак.
Значення сенсорного розвитку дітей раннього віку виражається в наступному:
- воно являє собою базу для інтелектуального розвитку дитини;
- структурує і впорядковує дитячі враження від спілкування із зовнішнім світом;
- стимулює розвиток спостережливості та уваги;
- робить позитивний вплив на естетику дитини;
- стає базою для розвитку фантазії та уяви;
- готує малюка до взаємодії з реальним світом;
- дає маляті можливість навчитися новим методам предметно-пізнавальної діяльності;
- формує сенсорні еталони;
- дозволяє розширити словниковий запас;
- стимулює розвиток слухової, зорової, образної, моторної пам'яті.
До 1 року виникають «сенсомоторні передеталони», що являють собою неусвідомлювані способи виділення просторових властивостей предметів за допомогою рухів тіла, руки, спочатку з реальними предметами, а потім з уявними.
Протягом 2-3 років виникають «предметні передеталони», якими виступають конкретні предмети–мірки, використовувані у ході практичного співвіднесення предметів за певними ознаками.
Після трьох років у ході продуктивних видів діяльності (гри, малювання, конструювання, ліплення) з’являються власне сенсорні еталони.
Важливим засобом сенсорного розвитку дитини являється спостереження. Спостерігаючи дитина в природних умовах може познайомитися з якостями предметів, їх формою, величиною, кольором. Проте, визначити їх самостійно малюк ще не може. Дитина навчилася тільки дивитися, але не бачити, слухати, але не чути. Тому її треба навчити виділяти якості предметів навколишнього оточення. Якщо дитина за чим-небудь спостерігає, її потрібно обов'язково підтримати, щоб дитина набула певних компетентностей.
В оновленій редакції Базового компонента дошкільної освіти визначено компетентності дітей, що формуються в різних видах діяльності за освітніми напрямами. Для мене важливим аспектом освітньої роботи - є формування у вихованців навичок самостійного навчання. Відомо, що дитина пізнає навколишній світ, якщо сама долучається до практичної діяльності, тобто набуває предметно-практичної компетентності. Тому я пріоритет віддаю саме практичним методам навчання. Одним з таких методів є ігри з розвивально-пізнавальними завданнями.
В ранньому та дошкільному віці гра є універсальним способом виховання і навчання дитини. Ігри, що розвивають сенсорне сприйняття, дуже потрібні малюку раннього віку. Вони приносять в життя дитини радість, інтерес, упевненість у собі і своїх можливостях. Ігри, в яких використовуються дії з предметами, розвивають не тільки рух, а й сприйняття, увагу, пам’ять, мислення і мову дитини. Уміле ненів’язливе керівництво педагога діями малюка дозволяє дитині перейти від примітивного маніпулювання для виконання різноманітних практичних дій з урахуванням величини і форми предметів. Для розвиваючих ігор з малюками потрібно використовувати різні збірні іграшки (вкладки, пірамідки, кубики, тощо), які вимагають співвіднесення властивостей декількох деталей.
Великі можливості для сенсорного розвитку і вдосконалення вправності рук містять в собі народні іграшки: башточки, мотрійки, збірні кулі, яйця та багато інших. Дітей захоплює яскравість іграшок, потішність дій з ними. Граючи, дитина набуває вмінь діяти на основі розрізнення форми, величини, кольору предметів, оволодіває різноманітними новими рухами, діями: прикладанням, порівнянням, зіставлянням. І це своєрідне навчання елементарним знанням і умінням відбувається в захоплюючих, доступних для дитини формах.
Досвід дитини раннього віку інтенсивно збагачується завдяки постійному включенню у спілкування та взаємодію з дорослими, які організовують різні види продуктивної діяльності. Під час неї активізується пізнавальна діяльність малюка, яка спонукає його включатись у спільну з дорослим діяльність. Прагнення дитини діяти спільно з дорослим лежить в основі вироблення таких важливих якостей особистості, як самостійність, працьовитість, наполегливість, а також, формується пізнавальна активність малюків.
Пізнавальну активність дитини раннього віку потрібно стимулювати: не обмежувати в практичних діях із предметами, адже вона розвивається, досліджуючи навколишній світ. Розвиває малюків те, що їх оточує.
Ігри з розвивально-пізнавальними завданнями наближені до повсякденної діяльності дітей, в них використовуються предмети побуту, або їх макети. Створюються умови для розвитку предметних та символічних ігрових дій. Формуються вміння взаємодіяти, позитивно ставитися до партнера по грі. Діти вчаться використовувати в іграх набутий життєвий досвід та будувати нескладний ігровий сюжет, а також, розвиваються вміння самостійно займати себе грою, добирати іграшки для гри.
Використання таких ігор допоможуть розширити знання дітей про дім, предмети побуту, навчать моделювати в ході ігрової діяльності. Діти набувають елементарні знання про електроприлади, що оточують дитину, їх призначення.
Приклади дидактичних ігор.
«Що Оленка поклала в холодильник», «Фрукти та овочі», «Багато – один».
Ігри з розвивально-пізнавальними завданнями - це змістовий елемент розвивального середовища дитини. Можливості їх використання в закладі дошкільної освіти необмежені. Вони дають змогу дитині розвинути творчі задатки, отримати й закріпити нові знання, виявити власну неповторність і креативність. А педагогів стимулює до постійного пошуку та самовдосконалення.
Протягом 2-3 років виникають «предметні передеталони», якими виступають конкретні предмети–мірки, використовувані у ході практичного співвіднесення предметів за певними ознаками.
Після трьох років у ході продуктивних видів діяльності (гри, малювання, конструювання, ліплення) з’являються власне сенсорні еталони.
Важливим засобом сенсорного розвитку дитини являється спостереження. Спостерігаючи дитина в природних умовах може познайомитися з якостями предметів, їх формою, величиною, кольором. Проте, визначити їх самостійно малюк ще не може. Дитина навчилася тільки дивитися, але не бачити, слухати, але не чути. Тому її треба навчити виділяти якості предметів навколишнього оточення. Якщо дитина за чим-небудь спостерігає, її потрібно обов'язково підтримати, щоб дитина набула певних компетентностей.
В оновленій редакції Базового компонента дошкільної освіти визначено компетентності дітей, що формуються в різних видах діяльності за освітніми напрямами. Для мене важливим аспектом освітньої роботи - є формування у вихованців навичок самостійного навчання. Відомо, що дитина пізнає навколишній світ, якщо сама долучається до практичної діяльності, тобто набуває предметно-практичної компетентності. Тому я пріоритет віддаю саме практичним методам навчання. Одним з таких методів є ігри з розвивально-пізнавальними завданнями.
В ранньому та дошкільному віці гра є універсальним способом виховання і навчання дитини. Ігри, що розвивають сенсорне сприйняття, дуже потрібні малюку раннього віку. Вони приносять в життя дитини радість, інтерес, упевненість у собі і своїх можливостях. Ігри, в яких використовуються дії з предметами, розвивають не тільки рух, а й сприйняття, увагу, пам’ять, мислення і мову дитини. Уміле ненів’язливе керівництво педагога діями малюка дозволяє дитині перейти від примітивного маніпулювання для виконання різноманітних практичних дій з урахуванням величини і форми предметів. Для розвиваючих ігор з малюками потрібно використовувати різні збірні іграшки (вкладки, пірамідки, кубики, тощо), які вимагають співвіднесення властивостей декількох деталей.
Великі можливості для сенсорного розвитку і вдосконалення вправності рук містять в собі народні іграшки: башточки, мотрійки, збірні кулі, яйця та багато інших. Дітей захоплює яскравість іграшок, потішність дій з ними. Граючи, дитина набуває вмінь діяти на основі розрізнення форми, величини, кольору предметів, оволодіває різноманітними новими рухами, діями: прикладанням, порівнянням, зіставлянням. І це своєрідне навчання елементарним знанням і умінням відбувається в захоплюючих, доступних для дитини формах.
Досвід дитини раннього віку інтенсивно збагачується завдяки постійному включенню у спілкування та взаємодію з дорослими, які організовують різні види продуктивної діяльності. Під час неї активізується пізнавальна діяльність малюка, яка спонукає його включатись у спільну з дорослим діяльність. Прагнення дитини діяти спільно з дорослим лежить в основі вироблення таких важливих якостей особистості, як самостійність, працьовитість, наполегливість, а також, формується пізнавальна активність малюків.
Пізнавальну активність дитини раннього віку потрібно стимулювати: не обмежувати в практичних діях із предметами, адже вона розвивається, досліджуючи навколишній світ. Розвиває малюків те, що їх оточує.
Ігри з розвивально-пізнавальними завданнями наближені до повсякденної діяльності дітей, в них використовуються предмети побуту, або їх макети. Створюються умови для розвитку предметних та символічних ігрових дій. Формуються вміння взаємодіяти, позитивно ставитися до партнера по грі. Діти вчаться використовувати в іграх набутий життєвий досвід та будувати нескладний ігровий сюжет, а також, розвиваються вміння самостійно займати себе грою, добирати іграшки для гри.
Використання таких ігор допоможуть розширити знання дітей про дім, предмети побуту, навчать моделювати в ході ігрової діяльності. Діти набувають елементарні знання про електроприлади, що оточують дитину, їх призначення.
Приклади дидактичних ігор.
«Що Оленка поклала в холодильник», «Фрукти та овочі», «Багато – один».
Ігри з розвивально-пізнавальними завданнями - це змістовий елемент розвивального середовища дитини. Можливості їх використання в закладі дошкільної освіти необмежені. Вони дають змогу дитині розвинути творчі задатки, отримати й закріпити нові знання, виявити власну неповторність і креативність. А педагогів стимулює до постійного пошуку та самовдосконалення.
Немає коментарів:
Дописати коментар