Осередок експериментування в групі раннього віку ЗДО та його функції
Як навчити дитину бачити, відчувати і розуміти красу навколишнього світу? Як допомогти усвідомити значення природи для життя людей, а від так – необхідність її оберігати? Саме тому однією із актуальних завдань є вплив експериментування на розвиток дитини раннього віку через дослідницько-експериментальну діяльність.
Для досягнення цієї мети мною було складено план роботи таким чином, щоб діти раннього віку змогли якомога раніше засвоїти систему знань про об’єкти природи, навчитися встановлювати й розуміти зв’язки у природі, а також оволоділи практичними вміннями і навичками створення сприятливого середовища для існування живих організмів.
Працюючи за освітньою програмою «Дитина» надаю перевагу дослідницько-експериментальній діяльності, створюю ситуації які спонукають дитину бути дослідником, впливати різними способами на навколишні явища і предмети для ефективнішого їх пізнання і засвоєння.
У роботі використовую різноманітні експерименти у залежності від характеру діяльності: випадкові, заплановані та відповіді на запитання дитини.
Вимоги до проведення організації пошуково-дослідницькій діяльності різняться, а саме: підготовка до запланованих експериментів починається із з’ясування актуальних дидактичних або виховних задач, обрання об’єкту, який відповідає відповідним завданням. Випадкові експерименти є експромтом у тій ситуації, яка склалася, коли дітей щось зацікавило. Отже, підготовка до дослідно-експериментальної діяльності дітей це постійна самоосвіта педагога.
Технології дитячого експериментування використовую у всіх видах дитячої діяльності. Основою роботи є заняття комплексного типу, на яких велику увагу приділяю розв’язанню проблемних завдань як-от: «Як ви вважаєте, чому...», «Як довести що...», «Що вийде, якщо» тощо. Це дає дітям можливість краще розуміти причинно-наслідкові зв'язки у довкіллі. У своїй діяльності я використовую такі методи та прийоми навчання: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Незакінчене речення», «Навчаючись учу», «Дерево знань» та ін.
Під час організації дослідно-експериментальної роботи стимулюю навчально-пізнавальну діяльність дошкільнят. Для цього у приміщенні групи створила оптимальні умови для розвитку дослідницьких умінь дітей, практичного пізнання ними навколишнього світу і впорядкування їхніх уявлень про явища, об'єкти довкілля та їх взаємозалежність. У куточку живої природи наявні паспорт на кожну рослину, «візитку» рослини, яка знаходиться в горщику та допомагає дітям вміло доглядати за кімнатними рослинами. Куточок експериментування містить різноманітні матеріали та обладнання для дослідів, набуття дітьми власного пізнавального досвіду.
Отримані під час дослідно-експериментальної діяльності знання діти закріплюють протягом року в ігровій, театральній, образотворчій діяльності.
Комплексне використання дитячого експериментування у різних сферах життєдіяльності дошкільників дало змогу максимально реалізувати потребу моїх вихованців у нових враженнях, знаннях, самоствердженні. На основі набутих знань формуються такі якості, як реалістичне розуміння природи, допитливість, уміння спостерігати, логічно мислити, естетично відноситися до всього живого. Любов до природи, навички бережливого ставлення до неї, турбота про живі істоти народжують не тільки інтерес до неї, але й сприяють формуванню в них кращих якостей характеру таких, як патріотизм, природолюбивість.
Експериментування є одним з ефективних методів пізнання дитиною закономірностей і явищ навколишнього світу. Така діяльність сприяє розширенню світогляду, збагаченню досвіду самостійної діяльності й саморозвитку дитини.
Ранній дошкільний вік - це важливий етап розвитку пізнавальної активності дитини, під яким розуміємо не тільки процес засвоєння знань, умінь і навичок, а й пошук нею цих знань, набуття їх самостійно або спільно з дорослим під його тактовним керівництвом. З огляду на це ми активно долучаємо до експериментування саме дошкільників раннього віку.
Експериментування позитивно впливає на емоційну сферу, розвиток творчих здібностей дитини. Під час такої діяльності дошкільники мають змогу отримати реальні уявлення про різні сторони досліджуваного об'єкта, його взаємини з іншими об'єктами і з середовищем існування. Під час експерименту збагачується пам'ять дитини, активізуються її розумові процеси, адже постійно виникає потреба здійснення операцій аналізу та синтезу, порівняння і класифікації, узагальнення та екстраполяції. А необхідність описувати побачене, формулювати виявлені закономірності та висновки стимулює розвиток мовлення дошкільників.
Не викликає сумнівів зв'язок експериментування з формуванням елементарних математичних та сенсорних уявлень дітей. Адже під час проведення дослідів повсякчас потрібно рахувати, вимірювати, порівнювати, визначати форму і розміри. Усе це надає математичним уявленням дітей реальної значимості. Водночас володіння дошкільниками математичними операціями, як-от аналіз, синтез, порівняння, значно полегшує експериментування.
Дослідно-експериментальну діяльність реалізовуємо в трьох основних формах:
- безпосередня освітня робота педагога з дітьми;
- самостійна діяльність дітей;
- спільна діяльність дітей з дорослим чи іншими дітьми.
Безпосередня освітня робота з дітьми проводиться, зокрема, під час занять із дослідно-експериментальної діяльності, з невеликими групами дошкільників раз на тиждень. Під час такої експериментальної діяльності діти мають змогу задовольнити притаманну їм допитливість, відчути себе дослідниками, першовідкривачами. Дуже важливо під час дослідно-експериментальної роботи з дітьми задіяти всі їхні органи чуття - дати змогу дітям не тільки бачити і чути, а і нюхати, чіпати, і навіть пробувати на смак (якщо це можливо і безпечно).
Для організації самостійної пізнавальної діяльності дітей в умовах розвивального середовища дошкільного закладу особливу значимість мають прийоми, які стимулюють розвиток пізнавальної активності дітей, зокрема такі:
- розроблення та засвоєння разом з дітьми моделі проведення дослідів, що дає змогу дошкільникам самостійно проводити нескладні досліди, перевіряти свої припущення;
- створення та обговорення проблемних ситуацій;
- дослідження «чарівної коробка» з предметами.
Спільна діяльність дитини з дорослим або іншими дітьми - найпривабливіша для нас форма організації дослідницько-експериментальній діяльності дітей. Її перевагами є те, що, по-перше, і дорослі, і діти мають свободу дій, тобто не обов'язково мають дотримуватися наміченого плану. По-друге, за умов співпраці з дорослим останній може виконувати роль не лише ведучого, а й партнера.
Технології дитячого експериментування спрямовано на інтеграцію з різними сферами діяльності дітей. Основою роботи у цьому напрямі стали методи, що посилюють розвивальну функцію навчання.
Я поставила перед собою мету розв'язати у процесі організації пошуково-дослідницької діяльності такі завдання:
- розвинути уміння дітей взаємодіяти з об'єктом, що досліджується, тобто озброїти їх новими способами пізнання навколишнього світу;
- розвинути пізнавальні процеси;
- сформувати чіткі уявлення про багатоманітність світу в системі взаємозв'язків і взаємозалежностей.
У нашому дошкільному закладі створено оптимальні умови для розвитку дослідницьких умінь дітей, практичного пізнання ними навколишнього світу і впорядкування їхніх уявлень про явища, об'єкти довкілля та їх взаємозалежність.
Мною створений куточок живої природи, оформлено центри води та піску, де діти можуть більше дізнатися про властивості об'єктів природи.
Для вихованців створено куточки експериментування, в яких розміщено різноманітні матеріали та обладнання для дослідів. Тут є все необхідне для набуття дітьми власного пізнавального досвіду.
Крім обладнання для спеціальних куточків, виготовила дидактичні ігри та посібники із залишкових та природних матеріалів для проведення індивідуальної роботи.
"Вгадай, що це"
Мета: розвивати тактильний канал сприйняття, дрібну моторику.
Матеріал: тканинний мішечок, природні матеріали.
Хід заняття: приготувати непрозорий полотняний мішечок, в який помістити природні предмети з різноманітною фактурною поверхнею: горіхи, шишки, фрукти, камінчики, черепашки. Кожна дитина з закритими очима запускає руку в мішечок і, не відкриваючи очей, вгадує, що це за предмет. Також можна працювати з різноманітними ароматними предметами: мандаринами, цибулею, коренем імбиру, лавровим листом...
"Відбитки"
Мета: розвивати дрібну моторику.
Матеріал: кульки з пластиліну або солоне тісто, качалка, шишки.
Хід гри: кілька кульок пластиліну або солоного тіста попередньо необхідно розкотити в коржики з допомогою качалки. Чим більше за розміром пластилінова куля, тим більш широким вийде коло, а відтак збільшаться можливості для творчих експериментів з шишкою. Діти беруть шишки і роблять її сторонами і зубчиками різноманітні відбитки і візерунки на пластилінових колах. Показати, як можна катати долоньками шишку з пластиліну в різні сторони - нехай вони повторять ці рухи однією і іншою рукою.
"Прикрась ялинку"
Мета: розвивати дрібну моторику; уточнити уявлення про колір.
Матеріал: пластилін, шишки.
Хід гри: запропонувати дітям взяти пластилін, відщипнути і скачати з них кульки. Вибрати вподобану шишку і прикрасити її кульками.
"Колаж з круп і спецій"
Мета: розвивати візуальний, тактильний канали сприйняття, нюх, дрібну моторику.
Матеріал: клей ПВА або двосторонній скотч, природні матеріали.
Хід заняття: запропонувати дітям створити якесь зображення, наклеюючи на аркуш паперу різні крупи, спеції, кісточки від яблук і цитрусових, хурми, лаврове листя... Можна створювати тематичні колажі на якусь тему, можна - абстрактні, що відображають настрій. Для самих маленьких підійде варіант оформлення таким чином великих розмальовок.
"Робимо море"
Мета: розвивати творче мислення, фантазію, дрібну моторику; виховувати відчуття гармонії з природою.
Матеріал: кольорові крейди і олівці, пісок, морські раковини.
Хід заняття: разом дітьми згадати літній відпочинок на морі або помріяти про майбутню відпустку. На цій хвилі запропонувати дітям створити своє море. Малюємо крейдою, олівцями воду, хвилі, чайок - все, що хочеться намалювати. По краю листа можна пустити смужку піщаного пляжу (пісок - на двосторонній скотч). Вийде серія картин. Розклавши їх на підлозі, можна сісти "біля моря" і послухати шум хвилі в морських черепашках.
"Повтори орнамент"
Мета: формувати навички орієнтування на аркуші картону.
Матеріал: природні матеріали, картон.
Хід гри: на очах у дітей викласти композицію. Діти повинні викласти з черепашок, шишок і т. і. точно таку ж композицію.
"Незвичайні картини"
Мета: розвивати уяву, образне мислення, дрібну моторику.
Матеріал: природні матеріали (соломка, лусочки шишок, черепашок, дрібні камінчики, засушені квіти, листя, насіння рослин), лист картону.
Хід гри: розкласти на блюді матеріал. Запропонувати дітям створити дивовижні картини, а для їх створення потрібні не олівці та фарби, а те, що лежить на блюді: "Уявіть собі картину, яку хочете отримати. Зробіть начерк її на аркуші паперу".
"Незавершений сюжет"
Мета: вчити конкретизувати (оживляти) схематичні зображення.
Матеріал: нитки, гілочки дерев, засушені квіти та інші природні матеріали.
Хід гри: покласти перед кожною дитиною предмет (нитки, гілочка дерева, засушена квітка тощо) і попросити їх доповнити іншими деталями у створенні цілісного предмета або сюжету.
"Придумай візерунок"
Мета: вчити моделювати цілісний образ на основі деталі, частини, схеми.
Матеріал: квасоля, горох, кавунові насіннячка.
Хід гри: розкласти три ряди предметів: перший - квасоля, другий - горох, третій - кавунові насіннячка. Діти повинні з'єднати предмети в кожному ряду так, щоб вийшов гарний та цікавий візерунок.
"Склади візерунок"
Мета: розвивати дрібну моторику, уяву; виховувати самостійність.
Матеріал: природні матеріали.
Хід заняття: запропонувати дітям самостійно придумати візерунок, контур предмета і т. п., або повторити запропонований вихователем візерунок.
"Придумай і намалюй"
Мета: розвивати уяву і фантазію.
Матеріал: аркуші паперу, клей, природний матеріал.
Хід заняття: запропонувати дітям на аркуші паперу приклеїти один листок дерева і використовувати природний матеріал, щоб в результаті вийшла картинка.
"Намисто з жолудів"
Мета: розвивати дрібну моторику, мовлення.
Матеріал: нитки, жолуді.
Хід гри: запропонувати дітям з жолудів зробити намисто:
"Кораблик"
Мета: розвивати уяву, дрібну моторику.
Матеріал: шкаралупа волоського горіха, пластилін, сірники, паперовий парус.
Хід заняття: запропонувати дітям зліпити кораблик:
"Шкаралупка горіха,
З палички - щогла
Пливи, мій кораблик,
Ти зроблений вдало".
"Черепаха"
Мета: розвивати увагу, окомір, дрібну моторику.
Матеріал: шкаралупа волоського горіха і жолудя, пластилін, сірники.
Хід заняття: запропонувати дітям зліпити черепаху: "З шкаралупи волоського горіха зліпити тулуб, з жолудя голову, з сірників - ніжки".
"Каченя"
Мета: розвивати окомір, дрібну моторику.
Матеріал: пластилін, крупи і насіння.
Хід заняття: запропонувати дітям зліпити з пластиліну качку. А потім діти обкладають різними видами круп та насіння.
"Збери фігуру"
Мета: вчити дітей аналізувати елементарну схему малюнка; розвивати дрібну моторику рук.
Матеріал: природні матеріали, карти - зразки, карти - схеми з контурними зображеннями предметів, картон.
Хід гри: продемонструвати дітям картку-зразок і запропонувати зробити таку ж картинку. Діти з опорою на карту-зразок викладають фігуру на карті-схемі (якщо виникають проблеми з копіюванням фігури – використовується метод накладення). Ускладнення: виконання малюнка з опорою тільки на карту-схему.
"Рахунок від 1 до 10"
Мета: формувати вміння співвідносити кількість і цифру.
Матеріал: наочний цифровий матеріал (магнітні або дерев'яні цифри і знаки, картки), природний матеріал (камінці, шишки тощо)
Хід гри:
1 варіант: показати дітям цифру і запропонувати викласти стільки каменів, скільки вказує цифра.
2 варіант: викласти на дошці зображення 3-х черепашок і попросити співвіднести кількість з цифрою.
"Заповни порожні клітини"
Мета: розвивати вміння зіставляти і порівнювати групи предметів, знаходити відмінні ознаки.
Матеріал: різноманітні черепашки (листя) за формою і кольором.
Хід гри: роздати картки з черепашками і порожніми клітинами. Кожна дитина повинна вивчити розташування черепашок в таблиці, звертаючи увагу не тільки на їх форму, але і колір. Знайти закономірність в їх розташуванні і запам'ятати порожні клітинки: "Подивися уважно якого кольору лежать мушлі. Якої черепашки не вистачає в нижньому ряді. Поклади жовту черепашку в порожню клітку".
"Знайди, що покажу"
Мета: вчити визначати предмет з групи предметів.
Матеріал: природні матеріали, картки із зображенням предметів.
Хід гри: у дітей і педагога набори природного матеріалу. Показати дітям шишку і попросити знайти такий же предмет у себе в кошику.
Ускладнення: показати дітям зображення предмета. Попросити знайти відповідний предмет в кошику.
"Знайди, що назву"
Мета: закріпити назви природного матеріалу.
Матеріал: природні матеріали.
Хід гри: дітей на столах кошики з природним матеріалом. Діти знаходять заданий предмет за словесною інструкцією вихователя.
"Чого не стало?"
Мета: розвивати зорову увагу і пам'ять.
Матеріал: природні матеріали.
Хід гри: на столі лежить природний матеріал. Запропонувати дітям уважно подивитися і запам'ятати їх. Діти закривають очі, а вихователь що-небудь змінює (прибрати один з предмета). Завдання дитини сказати чого не стало.
"Знайди пару"
Мета: формувати здібності до запам'ятовування і концентрації уваги.
Матеріал: 12 пар шапочок від жолудя (кожна пара пофарбована в один колір, а зовнішньою сторону пофарбувати в один який-небудь нейтральний колір).
Хід заняття: розповісти дітям правила гри: "Необхідно розкласти" шапочки "вгору на стіл, а потім перевертати по дві. Якщо вони збігаються, то дитина забирає їх і отримує ще хід. Якщо ж ні - хід переходить до іншого гравця. Завдання - набрати якомога більше "шапочок".
"Знайди предмет"
Мета: розвивати спостережливість, кмітливість.
Матеріал: шишка або камінчик.
Хід заняття: непомітно від дітей заховати який-небудь предмет (шишку або камінчик). Запропонувати дітям його знайти. Хто знайде, тихо сідає в бік, не чіпаючи його і не показуючи іншим, де побачив знахідку. Ведучий тихенько питає гравців, де знайшли предмет. Переможці - перші 2-3 гравців.
"Хто найспритніший?»
Мета: розвивати дрібну моторику; формувати впевненість у своїх силах.
Матеріал: горох.
Хід гри: насипати горох на блюдо. Великим і вказівним пальцем узяти горошину і утримувати її іншими пальцями (як при зборі ягід). Потім взяти наступну горошину, потім ще і ще - так набрати цілу жменю. Запропонувати дітям повторити: "Якщо горошина впаде, хід переходить до наступного". Потім підрахувати підсумок.
"Пальчикова гімнастика"
Мета: розвивати дрібну моторику, мова.
Матеріал: горох.
Хід гри: катання гороху по столу, примовляючи:
"Вдома я одна нудьгувала,
Жменю горошинок дістала.
Перш ніж почати гру
Треба пальчику сказати:
- Пальчик, пальчик, мій хороший,
Пригорни до столу горошок,
Покрути і покатай
Та іншому передай".
Індивідуальні ігри
"Шнурівка"
Мета: розвивати дрібну моторику.
Матеріал: шишки, різнокольорові шнурки.
Хід гри: на столі перед дитиною покласти кілька різнокольорових шнурків і коробочку з шишками. Завдання дитини - з'єднати шишки з допомогою шнурків.
Інструкція:
- Зв'яжи разом 3, 4 або 5 шишок;
- Вибери саму велику шишку. Обмотай її всю шнурком;
- Зроби паровозик з шишок, зціпивши вагончики між собою шнурком.
"Допоможи Попелюшці"
Мета: вчити дітей класифікувати предмети по заданим ознаками.
Матеріал: природні матеріали, тарілки.
Хід гри: поставити перед дитиною тарілку з квасолею і горохом (камені і жолуді тощо). Запропонувати дитині вибрати тільки квасоля і покласти в іншу тарілку: "Подивися, горох і квасоля перемішалися. Допоможи Попелюшку зібрати тільки квасоля".
"Пальчикова гра"
Мета: розвивати дрібну моторику пальців.
Матеріал: шишка.
Хід гри:
Я сильніше за всіх на світі!
Буду шишки я стискати.
Буду шишки я стискати,
Буду руки розвивати.
Ліву та праву,
Праву і ліву.
"Жонглер"
Мета: розвивати дрібну моторику.
Матеріал: горіх.
Хід гри: дитина катає волоський горіх між долонями і примовляє:
Я катаю мій горіх
Щоби став кругліше всіх.
(Два волоських горіха дитина тримає в одній руці і обертає їх один навколо іншого).
Навчився два горіха
Між пальцями тримати.
Це в школі мені допоможе
Рівні літери писати
"Вгадай, що лежить в мішечку"
Мета: вчити прийомам обстеження предметів на дотик.
Матеріали: мішечки, наповнені природним матеріалом.
Хід гри: перед дитиною лежить мішечок, наповнений природним матеріалом (шишки). Дитина повинна на дотик вгадати, що в даному мішечку лежить, не відкриваючи його.
Ускладнення:
1) Перед дитиною покласти кілька мішків з природними матеріалами. Дитина повинна визначити, що лежить в кожному мішку.
2) Перед дитиною покласти два мішечки. Дитина шукає мішечок, який просить вихователь. Наприклад: "Знайди мішок з черепашками".
"По порядку"
Мета: вчити співвідносити предмет і його зображення.
Матеріал: природні матеріали, картки із зображенням ряду предметів, коробочки.
Хід гри: перед дитиною лежить картка з рядом предметів і відповідне кількість коробок. Завдання дитини - співвіднести зображення з реальним предметом: "Подивися, що тут намальовано. Візьми шишку і поклади її в коробку".
"Чарівний мішечок"
Мета: розвивати тактильну пам'ять.
Матеріал: мішок, наповнений природними матеріалами.
Хід гри: на очах дитини вихователь поміщає в мішок, наповнений горохом, потрібний матеріал (камінь). Завдання дитини знайти в мішку камені і дістати.
"Виклади ряд"
Мета: формувати вміння викладати ряд зліва направо.
Матеріал: природні матеріали, дві іграшки.
Хід гри: перед дитиною поставити миску з природним матеріалом. Завдання дитини викласти ряд зліва направо: "Подивися, це кішка. Це її будинок (розставити іграшки в різні кінці столу). Кішка хоче додому. Зроби доріжку від кішки до дому".
"Сховай в долоньці"
Мета: формувати вміння співвідносити предмети за величиною.
Матеріал: маленькі і великі черепашки.
Хід гри: дати дитині велику і маленьку черепашки і сказати: "Зараз я тобі покажу фокус: "КРЕКС-ПЕКС-ФЕКС!" (забираючи маленьку черепашку й ховаючи її в долоньці). Запропонувати дитині зробити також. Повторити фокус з великою черепашкою. Порівняти черепашки між собою, потім з долонькою дитини.
"Знайди відмінності"
Мета: розвивати фантазію, дрібну моторику.
Матеріал: два аркуші паперу, природні матеріали.
Хід заняття: на двох аркушах паперу А4 запропонувати дитині скласти композицію, і потім запропонувати знайти відмінності.
"Хто чим живиться?"
Мета: продовжувати знайомити дітей, чим харчуються деякі види тварин; розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, дрібну моторику рук.
Матеріал: "чарівний" мішечок із зібраним насінням і плодами рослин. Картки - лото розділені навпіл, де зліва намальовано (наклеєно) тварина або птах.
Хід заняття: розкласти картки - лото і запропонувати дитині опустити руку в "чарівний" мішечок і вибрати плід або насіння, відгадати його назву і покласти тій тварині або птаху, хто ними харчується.
"Класифікація матеріалів"
Мета: формувати вміння знаходити спільну ознаку предметів, і по ньому об'єднувати предмети в однорідні групи; розвивати дрібну моторику.
Матеріал: малюнки рослин, мішечок з насінням рослин, пов'язка з м'якої тканини і блюдо.
Хід заняття: перед дитиною покласти 5-6 коробочок, на дні яких - малюнок рослини. Наприклад, горох, квасоля, гречка і т. і. на кришці коробки - перша буква назви рослини. У мішечку змішані насіння цих рослин. Дитина працює самостійно. Відкриває кришку, називає рослину, висипає з мішечка насіння на блюдо і знаходить відповідне цій рослині. Потім, по першій букві назви знаходить кришечку і закриває коробочку.
У грі бере участь двоє дітей. Одна дитина із зав'язаними очима бере насіннячко і називає, якій рослині воно належить. Інша дитина контролює правильність виконання завдання.
Немає коментарів:
Дописати коментар