Сенсорне виховання у ранньому віці за допомогою дидактичних ігор
Ранній вік (з року до трьох) - особливий період дитинства, коли кожний день має вагоме значення для розвитку дитини. Зважаючи на те, що заклала природа, розвиток та становлення особистості у цей час відбувається дуже стрімко й залежить від соціальних умов, у яких зростає малюк. Працюючи з дитиною раннього віку, вихователь має пам’ятати, що це - найоптимальніший період для розвитку сенсорики, моторики й мовлення дитини. Розвиток дитини неможливо відокремлювати від її поведінки та практичної діяльності, з одного боку, та навчання - з другого. Для 2-3-річної дитини провідним видом діяльності, тобто тієї діяльності, під час якої максимально повно розвиваються всі психічні процеси (сприймання, уявлення, пам’ять, мислення, мовлення, уява, увага),- є предметно-маніпулятивна. Тобто, для того, щоб щось сприйняти, зрозуміти, запам’ятати малюк має побачити, почути, відчути предмет на дотик, смак, нюх. Це і складає предмет сенсорного виховання малят. Чим більше аналізаторів дитини задіяно під час знайомства з властивостями предметів, що оточують малюка, тим ефективніше відбувається розвиток сприймання дитини.
Особливу увагу, працюючи з малюками, слід звернути на формування у них уявлень про властивості та співвідношення предметів, тому що сформованість саме цих уявлень - один з важливих показників сенсорного розвитку дитини, що є підґрунтям її подальшого інтелектуального розвитку.
Сформованість уявлень про колір, форму, розмір, звучання та про властивості предметів, які визначаються за допомогою кінестетики (смак, нюх, дотик), тобто еталонних уявлень, має універсальне, узагальнене значення для загального розвитку дитини. Сформованість цих уявлень є важливою ланкою у ланцюзі сенсорного виховання дошкільника, яке передує формуванню сенсорних еталонів. Засвоєння сенсорних еталонів - це використання їх як «одиниць вимірювання» під час оцінювання властивостей речовин.
Свої еталони існують у слуховому сприйнятті (це фонеми рідної мови, звуковисотні відношення), свої - у смаковому (кислий, солодкий, гіркий, солений), нюховому сприйнятті (приємні, неприємні, харчові), тактильному (шорсткі, гладенький, цупкий, м’яка, тверда).
Засвоєння всіх цих еталонів я здійснюю в ігровій формі під час занять за допомогою дидактичних ігор та вправ.
Граючись, дитина навчається найрізноманітнішого - залежно від спрямування гри. Оперуючи закладеними у гру знаннями, вона вчиться не усвідомлено. Власне дидактична мета залишається прихованою від неї, і що вдаліше побудована дидактична гра, то глибше ця мета прихована. Малюк просто грається, але за своїм внутрішнім значенням - то вже процес навчання, хоча й непрямого, мимовільного, непомітного. Найкращі дидактичні ігри побудовані за принципом самонавчання - зміст гри має спрямовувати дитину на оволодіння певними знаннями і вміннями. Саме цей принцип ліг в основу дидактичного матеріалу для сенсорного виховання дошкільнят, створеного італійським педагогом М. Монтессорі, й системи дидактичних ігор для розвитку малят, розробленої бельгійським педагогом О. Декролі.
Дидактична гра постає у двох видах: 1) власне дидактична гра. Ґрунтується на автодидактизмі (самонавчанні) та самоорганізації дітей; 2) гра-заняття (гра-вправа).
За допомогою дидактичних ігор у дітей розвивається пізнавальна активність, розвивається творче мислення, мовлення, пам'ять, увага, виховуються кращі моральні риси, індивідуальність.
Користуючись інтерактивними можливостями сучасного світу, діти мимоволі потрапляють в залежність від них. В результаті мають знижену пізнавальну активність. А ще збіднене тактильне спілкування, сенсорні відчуття і недорозвиток дрібної моторики, недостатню комунікативну і соціальну компетентність.
Тому, в своїй роботі з дітьми, я впроваджую елементи методики М. Монтессорі, і поставила собі мету поповнити ігровий осередок добірками ігор на розвиток пізнавальної активності та аналізаторів зору, слуху, дотику, нюху та смаку. Вважаю, що саме вони допоможуть моїм вихованцям сприймати оточуючий світ в такій красі, яким він є, стати всебічно розвинутими. Адже граючи, дитина відчуває величезну радість, а в умовах радості розвиток дитини йде більш інтенсивно і успішно.
Щоб зацікавити дитину, я намагалась підготувати та виготовити своїми руками дидактичні ігри та посібники так, щоб дитина могла проявити власні можливості через самостійну діяльність.
Пропоную вашій увазі дидактичні ігри, деякі з них зроблені власноруч:
Мета: розвивати у дітей тактильне сприйняття; збагачувати активний словник новими словами, розвивати пам'ять, увагу, уяву, образне мислення; дрібну моторику.
Матеріал: кришечки різні на дотик фактури (хутро, наждачний папір, поролон, фольга, ковролін, штучна рельєфна шкіра, текстильна липучка, ребриста пластикова, оксамитова тканина).
Хід гри:
Варіанти гри:
- Елементи викладаються в єдину доріжку, навчаючи дитину в ігровій формі відрізняти різні модулі на дотик.
- Знайди пару.
- Знайди несхожі кришечки (наприклад, хутро і шкіра).
- Вгадай, хто я? (хутро - лисиця, наждачний папір - їжачок, гладка шкіра - жаба).
«ТАКТИЛЬНІ ДОРІЖКИ»
Мета: координації тактильних і зорових аналізаторів; збагачувати активний словник новими
словами, розвивати, уяву, дрібну моторику, орієнтування в просторі, пізнавальний розвиток.
Матеріал: різнокольорові кришечки з сюжетними доріжками.
Хід гри:
В середині кришечки сюжетні доріжки із завданням. Кожна доріжка виконана з різних матеріалів. Спочатку вихователь знайомить дітей з героєм та завданням на зображенні. Діти за допомогою пальчиків повинні вибрати правильний напрямок, пройти по доріжці, відчути її текстуру.
«ЧАРІВНЕ СЛОНЕНЯ»
Матеріал: коробка в вигляді слоника, іграшкові овочі та фрукти
Хід гри:
Чарівне слоненя приготувало вам сюрприз. Давайте дізнаємось. Пропоную дитині опустити руку в хобот і дотиковим способом обстежити обраний предмет. Назвати його. Дитина виймає обстежений предмет, перевіряє, чи вірно його назвала.
«ЧАРІВНА ТОРБИНКА»
Мета: вчити дотиковим способом обстежувати предмети в торбинці, називати їх.
Матеріал: яскраво оздоблена торбинка, іграшки різної фактури невеликого розміру.
Хід гри:
«Чарівну торбинку маємо, що в ній ховається не знаємо». Пропонуємо дитині опустити руку в торбинку і дотиковим способом обстежити обраний предмет. Назвати його. Дитина виймає обстежений предмет, перевіряє, чи вірно його назвала.
«ЗНАЙДИ ТАКИЙ ЖЕ МІШЕЧОК»
Матеріал: мішечки з тканини, мішечки з поліетилену котрі наповнені різним природнім матеріалом: зернами, камінцями по парно.
Хід гри:
«Хом’ячок серед власних запасів загубив мішечок з … Що в цьому мішечку? Допоможіть йому знайти такий же мішечок». Діти обстежують мішечки дотиковим способом, знаходять потрібний мішечок.
«ВІДШУКАЄМО ТКАНИНУ, ЩОБ ПОШИТИ СУКНЮ ДЛЯ ЛЯЛЬКИ»
Мета: Вчити розрізняти тканини з різною структурою, шукати тканини однакові за структурою, розрізняти тканини візуально (із закритими очима). Розвивати вміння складати пари тканин, схожих на дотик, впорядковувати тканини по їх типу.
Матеріал: коробка, відрізи однакових попарно тканин: шовк, сукно (товсте і тонке), в’язана, лляна, шерстяна. Пов’язка на очі, лялька
Хід гри:
Лялька Оксанка прийшла в магазин купити тканину для нової сукні. Допоможемо обрати їй. Знайомимо дітей з тканинами, даємо їм для обстеження на дотик та обрати, яку на їх погляд краще підійде для ляльки. Попросити дитину з заплющеними або зав’язаними очима знайти пари, однакових на дотик, і покласти їх разом на стіл.
Дидактичні ігри спрямовані на розвиток зору. Найбільше інформації ми отримуємо за допомогою зору. Зорове сприймання завжди здійснюється у взаємозв’язку з іншими видами відчуттів (слух, дотик, нюх, смак та ін.). На заняттях використовую, такі дидактичні ігри як:
КОРКОВЕ ЛОТО «ЗНАЙДИ МОЮ ТІНЬ»
Матеріал: на дощечці розташовані кришечки з зображеннями (фруктів, птахів, тварин) та їхньої тіні. Окремо додаються резинки для з’єднання зображень.
«ПРАЛЬНА МАШИНА»
Матеріал: Силуети одягу з файлових папок різного кольору, кошики для білизни, макети пральних машин різного кольору, різнокольорові прищіпки, стійки з мотузкою для сушки білизни.
Хід гри:
Вихователь просить дітей або дитину розкласти (розвішати) за кольором одяг; розкласти по величині; назвати якого кольору спідниця? і т.д.
Формат гри: індивідуальна, групова, парна.
«ЧОГО НЕ СТАЛО?»
Мета: розвивати зорову увагу і пам'ять, вчити відповідати на запитання, активізувати словник.
Обладнання: овочі
Хід гри:
На столі лежать чотири предмети (для ускладнення-можна використовувати предметів більше за кількістю, в залежності від того, як дитина справляється із завданням) - наприклад: капуста, помідор, морква, огірок, перець. Вихователь просить дітей (можна гру проводити індивідуально, або з підгрупою дітей) уважно розглянути дані предмети на столі. Діти закривають очі руками, вихователь ховає один з предметів. Діти відкривають очі, вихователь запитує: "Вгадай чого не стало?". Діти (або дитина) вгадують якого предмета не стало, в разі неправильної відповіді вихователь допомагає, а якщо відповідь була правильною гра ускладняється з додаванням предметів, тобто на один предмет більше.
Інший варіант гри-можна провести також тільки з картинками.
Хід гри:
Вихователь роздає дітям посібник. Пропонує дітям розглянути і дібрати пару (тінь) до кожного зображення.
«НАМИСТО ДЛЯ ЛЯЛЬКИ»
Матеріал: дерев'яні намистини квадратної та округлої форми, діаметром 2-3 см., 4-х основних кольорів: жовтий, червоний, синій, зелений. Шнурочки.
Хід гри:
В гості до дітей приходить лялька Катя. Каті дуже хочеться мати намисто! Як допомогти? Давайте зробимо для ляльки Каті намисто та подаруємо його їй.
Вихователь показує, як тримати шнурок, як брати і нанизувати намистини, потім пропонує дитині продовжити нанизувати намистинки, чергуючи їх за кольором. Дитина коментує вголос з допомогою вихователя: «Спочатку червона намистинка, потім синя. Потім червона, знову синя. Беру знову червону, а потім синю». Діти роблять намисто і дарують його ляльці.
Дидактичні ігри спрямовані на розвиток слухового сприйняття. З самого народження дитини оточує безліч звуків: шум вітру та дощу, шелест листя, сигнали машин, музика, мова людей і т.д. Але всі ці слухові враження сприймаються малюком неусвідомлено, для того, щоб дитина навчилася вловлювати і розрізняти звуки її потрібно розвивати з перших років життя. Найкраще робити це в грі. Ось деякі ігри, які я використовую на занятті:
«ШУМОВІ КОРОБОЧКИ»
Матеріали: шумові коробочки з різними наповнювачами, що видають різні звуки (парні), картки із зображеннями того, що лежить в коробочках.
Варіант 1. Знайди пару по звуку.
Для початку знайомимо дітей з усіма шумовими коробочками. Разом досліджуємо звучання кожної з них. Звертаємо увагу дітей на те, що всі коробочки звучать по-різному. Після того як діти познайомляться зі звучанням кожної з шумових коробочок, можна починати гру - подзвонити однією з коробочок і запропонувати дітям знайти коробочку з точно таким же звуком. Серед усіх шумових коробочок дитина повинна постаратися знайти коробочки з однаковим звучанням, тобто знайти пари по звуку. Крім цього, щоб знайти схожу за звучанням коробочку, потрібно застосувати і логічне мислення.
Варіант 2. Складання рядів.
Потрібно розставити шумові коробочки в ряди. Перш за все знайти найгучніший, потім самий тихий шум і визначити середній, порівнюючи його з першими двома шумами. Починати слід з трьох коробочок. Якщо дитина навчилася упорядковувати за певним порядком три коробочки, то можна одну за однією ввести всі інші. Кожну нову коробочку порівнюють з усіма вже розсортованими коробочками і впорядковують щодо них. Число коробочок для сортування визначається в залежності від здібностей і інтересу дитини.
Варіант 3. Звукове лото.
Послухати з дітьми, як по-різному звучать коробочки. Потім звернути увагу дітей на картинку і проговорити, що на ній зображено. Далі запропонувати дітям вгадати, що лежить в коробочках, і поставити їх на відповідну картинку.
«ВІДГАДАЙ, ЩО ЗВУЧИТЬ»
Мета: Ознайомлювати дітей з музичними інструментами. Вчити розуміти музичні звуки, привчати дітей уважно слухати навколишні звуки, розвивати слухову увагу.
Матеріал: іграшки: барабан, дзвоник, молоточок; ширма.
Хід гри:
Вихователь показує дітям іграшковий барабан, дзвоник, молоточок, називає їх і просить дітей повторити. Коли діти запам’ятають назви предметів, вихователь пропонує послухати, як вони звучать. Вихователь грає на барабані, дзвенить дзвоником, стукає по столу молоточком, ще раз називає музичні інструменти. Далі встановлюємо ширму і за нею відтворюємо звучання вказаних предметів.
Вихователь: Що звучить?
Діти відповідають, і вихователь знову дзвонить дзвоником, стукає молоточком тощо, та стежить за тим, щоб діти впізнавали предмет, що звучить, виразно вимовляли його назву.
«ДЕ ДЗВЕНИТЬ?»
Мета: вчити дітей орієнтуватися у просторі, розвивати слухове сприйняття; мислення, увагу, мовлення, виховувати позитивні почуття від спільної діяльності з дорослим.
Матеріал: дзвінок.
Хід гри:
Вихователь пропонує дитині пограти в піжмурки. Дитина заплющує очі, вихователь дзвонить дзвіночком. Дитина повинна словесно пояснити, де дзвенить дзвінок.
«ВПІЗНАЙ ТВАРИНУ ЗА ЇЇ ГОЛОСОМ»
Мета: з'ясувати рівень уміння дитини диференціювати голоси знайомих тварин. Розвивати слухове сприйняття.
Матеріал: іграшкові тварини, аудіозапис голосу тварин.
Хід гри:
Вихователь розглядає з дитиною іграшкових тварин, закріплює їхні назви та голоси. Потім ховає іграшки за ширму, а діти за голосом визначають, хто як кричить (кінь, корова, коза).
Дидактичні ігри, спрямовані на розвиток нюхового рецептора. Дитина дорослішає, і її меню з кожним днем поповнюється новими «джерелами інформації» з навколишнього світу, формуються нюхові рецептори. Все це розширює кругозір дитини і робить наш світ зрозуміліше, ще цікавіше, ніж раніше.
«ВГАДАЙ ФРУКТ»
Мета: вправляти дітей у диференціації фруктів за запахом. Розвивати уяву, мислення, мовлення. Закріпити в словнику назви фруктів (апельсин, яблуко, лимон, банан тощо).
Матеріал: фрукти.
Хід гри:
Вихователь в ігровій формі пропонує дітям упізнати знайомі фрукти за запахом. Дитині зав'язують очі, підносять до носа шматочки фруктів. Дитина вгадує фрукт за запахом.
«ДУХМЯНІ ОВОЧІ»
Мета: вправляти дітей у диференціації овочів за запахом. Розвивати уяву, мислення, мовлення. Закріпити в словнику назви овочів (помідор, огірок, морква, цибуля, часник тощо).
Матеріал: овочі.
Хід гри:
Вихователь в ігровій формі пропонує дітям упізнати знайомі овочі. Дитині зав'язують очі, підносять до носика шматочки овочів. Дитина вгадує овоч за запахом.
«НА ЩО СХОЖЕ?»
Мета: продовжувати розвивати ейдетичні відчуття (нюх). Вправляти у диференціації знайомих запахів. Розвивати увагу, мислення, мовлення.
Матеріал: набір ароматного дитячого мила (полуничне, яблучне, лимонне, трояндове тощо).
Хід гри:
Вихователь в ігровій формі пропонує дітям упізнати знайомі запахи. Дитині зав'язують очі, підносять мило. Дитина вгадує, на що схожий запах.
«ВИЛІКУЄМО ДЯДЕЧКА АУ»
Мета: вчити диференціювати запахи за допомогою нюху. Розрізняти запах ромашки, м’яти, кави, лаврового листа, лимон. Знайомити дітей з лікарськими рослинами, розповідати як люди використовують їх для лікування. Виховувати вміння співпереживати, жаліти хворого.
Хід гри:
- У дядечка Ау болить горло, йому ще й ніс заклало. Він ніяк не може відшукати коробочку з ромашкою. Допоможемо йому?
Діти визначають пахощі м’яти, кави, лаврового листа, лимону. Знаходять ромашку.
- Ось, дядечко, тобі ромашка, полощи горло і будь здоровий. А ще можеш і лимончик з’їсти, він теж дуже корисний для здоров’я. Видужуй скоріше.
Дидактичні ігри, спрямовані на розвиток смакового сприймання. Різні страви для дитини в буквальному сенсі стають їжею для дослідження смаковими і нюховими рецепторами. У процесі дидактичних ігор можна і спробувати, лизнути, співвіднести колір, форму, запах і смак овоча або фрукта.
«СМАЧНІ ФРУКТИ»
Мета: вправляти дітей у диференціації фруктів на смак. Розвивати уяву, мислення, мовлення. Закріпити в словнику назви фруктів (апельсин, яблуко, лимон , банан тощо).
Матеріал: різні фрукти.
Хід гри:
Вихователь в ігровій формі пропонує дітям упізнати знайомі фрукти. Дітям зав'язують очі, дають шматочки фруктів. Дитина куштує й впізнає фрукт за смаком.
«СМАЧНІ ОВОЧІ»
Мета: вправляти дітей у диференціації овочів на смак. Розвивати уяву, мислення, мовлення. Закріпити в словнику назви овочів (помідор, огірок, цибуля, морква, часник тощо).
Матеріал: різні овочі.
Хід гри:
Вихователь в ігровій формі пропонує дітям вгадати знайомі овочі. Дітям зав'язують очі, дають шматочки овочів. Дитина куштує й вгадує овоч за смаком.
«КИСЛЕ ЧИ СОЛОДКЕ?»
Мета: продовжувати вчити дітей диференціювати смаки (кислий чи солодкий). Закріпити назви фруктів і овочів. Розвивати уяву, мислення, смакові рецептори.
Матеріал: фрукти й овочі (яблуко, банан, полуниця, лимон тощо).
Хід гри:
Цю гру проводять за принципом попередньої. У такий самий спосіб проводять інші ігри, спрямовані на розвиток смакового аналізатора.
Досвід показує що дидактичні ігри з сенсорного виховання відіграють важливу роль в становленні предметно-практичної, пізнавальної компетентності дитини.
Немає коментарів:
Дописати коментар