Головко Світлана Леонідівна, вихователь
Новоєгорівського ЗДО №8 “Дивограй”
Ігровий процес як зона найближчого розвитку дитини вимагає збагаченого ігрового середовища і педагогічного супроводу дорослих.
Як відомо, не заповнене і безбарвне предметно-ігрове середовище чинить на дітей негативний вплив, гальмує розвиток особистості. Перенасичене предметне середовище так само погано впливає на психіку малят. Середовище повинно пробуджувати у дітей активність, надавати їм можливості для різноманітних видів діяльності.
Організація розвивального середовища для дітей раннього віку має свою специфіку, обумовлену насамперед особливостями психології та фізіології малюків. Вони непосидючі, швидко переключаються з одного виду діяльності на інший, у них переважає "схоплювальне" сприйняття (тобто малюки поспішають "захопити" якомога більше інформації). Вони надзвичайно спостережливі, чутливі та сприйнятливі, в них яскраво виражена потреба в русі, а пізніше в активних діях, що спостерігається вже на першому році життя.
На другому році життя, коли дитина починає ходити вона навчається виконувати складніші дії з предметами. Це середовище має бути для неї невичерпним, інформативним, здатним задовольняти потреби в новизні. Основою розвитку дитини є практичні цілеспрямовані дії, ігрова діяльність, під час яких малюк сприймає предмети і явища навколишньої дійсності, усвідомлює зв'язки між ними.Середовище має бути джерелом збагачення дитячої діяльності.
Зважаючи на всі особливості дітей раннього віку обладнання має бути розраховане насамперед на практичну діяльність людини, пов'язану з її побутом, щоб поступово готувати малюка до життя, а також сприяти його фізичному та психічному розвиткові. Дії з іграшками — перші практичні дії малюка, вони задовольняють і стимулюють його потреби у рухах, у роботі аналізаторів. Але організм дитини розвивається поступово, тож і її іграшки мають "розвиватися" так само поступово.
Найхарактернішим видом ігрової діяльності дошкільника є сюжетно-рольова гра, яка виникає на межі раннього і дошкільного віку і досягає свого розквіту в середині дошкільного дитинства.
Сюжетно-рольова гра - образна гра за певним задумом дітей, який розкривається через відповідні події (сюжет, фабула) і розігрування ролей. Сюжетна рольова гра є динамічним феноменом, її розвиток виявляється насамперед у виникненні нових сюжетів - втілених у певних подіях образних відтворень задумів.
З великого обсягу роботи, я вибрала тему “Сюжетні ігри” саме тому, що вона є необхідною в ранньому віці і цікавою. Розумію, що для успішної соціалізації\ дітей важливо щоб вони змалку набували життєво необхідних знань,про предмети і явища що їх оточують, навчитися орудувати з предметами. Прагну за допомогою ігрових засобів розкрити доступні для дітей способи діяльності людей, зміст доступної розумінню дітей праці дорослих, закріплювати навички використання ігр. матеріалу за призначенням, збагачувати ігр. досвід, розвивати вміння слухати й розуміти мову дорослих та активно користуватись доступним словниковим запасом. Намагаюсь наповнити осередок іграшками та предметами, які максимально допомагають наблизити дітей до знайомих їм предметів побуту. Шию постільну білизну для іграшкових ліжок, одяг для ляльок, скатертини для столів, рушники, прихватки. Виготовляю із ниток та тканини продукти харчування: сосиски, тістечка, яйця…. Шию фартухи, різні шапочки, накидки для дітей. Ігрові матеріали пропоную яскраві, досить мобільні, які легко трансформуються зі зміною теми гри.Залучаю до співпраці батьків, помічника вихователя, урізноманітнюю способи використання їх, включаючись в спільну гру, схвалюю та підтримую дітей. Із задоволенням опрацьовую різні періодичні видання, користуюсь досвідом та порадами колег, переглядаю в мережі інтернет цікаве і корисне, щоб використати на практиці. Розумію,що обов’язково необхідно мати різноманітні іграшки і матеріали, які підходять саме для дітей раннього віку і розміщувати їх так, щоб діти мали змогу взяти в руки будь яку з них. Іграшки мають бути такими, щоб дитина могла ними маніпулювати (торкатися, послухати, понюхати), що сприятиме розвитку її відчуттів.Стараюсь, щоб у осередку було декілька однакових іграшок та предметів, щоб не одна дитина мала змогу гратися ними, адже діти цього віку ще не вміють ділитися з іншими, тому в групі може виникнути суперечка.Виготовляю по декілька однакових комплектів іграшок,щоб не виникало суперечок. Я періодично виставляю нові іграшки, стежу за тим, щоб був необхідний комплект предметів на певну тематику. Слідкую, щоб іграшки були виконані у приємній для очей колірній гамі, з якісних і безпечних матеріалів. Вираз «обличчя» іграшки повинен бути привітним, здивованим, цікавим, веселим, смутним, бешкетник, але ні в якому разі не агресивні. Наявність в образної іграшки різних емоцій збуджує у дитини фантазію, викликає бажання гратися з такою іграшкою, включати її в уявний світ.
Осередок сюжетно-рольової гри облаштований у моїй групі в імпровізованому будинку. Таке розміщення зручне віддаленістю від інших осередків і захищеністю від втручання дітей, які не беруть участь у грі. Цей затишний куточок гарно видно з будь якого місця в групі, він достатньо привабливий для дітей. Тут я проводжу ігри-заняття з іграшками. Тематичні набори “ Дитячий садок”, “У лікаря”, “Сім’я”, “Водії”, “ На кухні”. “Перукарня”.
Невід'ємною частиною осередку с/р гри є куточок вбирання. Дітям дуже подобається прикрашати себе намистом, стрічками, вбиратися в різний одяг, позувати перед дзеркалом. Тут зароджуються основи театралізованої діяльності. Малюки отримують заряд позитивних емоцій від можливості спілкування з навколишнім світом та однолітками. Для вбрання я пропоную дітям хусточки, шарфи різного кольору, спіднички, фартушки, віночки, стрічки, банти, сумочки, намисто та інші прикраси. Для хлопчиків виготовила керма для гри “Водії”.
Мета моїх занять - розширювати уявлення дітей про призначення предметів,учити правильно діяти з ними, переносити отримані знання в самостійні ігри й повсякденне життя. Вчити будувати ігровий сюжет відповідно до набутого досвіду, відображати найпростіші обрані дії обраного персонажа; відтворювати ігрові дії в нескладних сюжетах за допомогою образних іграшок. Спонукати до спільної гри, формувати навичку дітей гратися разом.
“Дитячий садок”
сюжет «Лялька Оксана знайомиться з дітьми, а діти з нею».
Мета: у спільній з вихователем грі вчити дітей діяти з предметами та іграшками; закріпити слова привітання, лагідні слова, мовленнєві звертання «Мене звуть... А тебе як?»
сюжет «Вкладаємо спати ляльку»
Вихователь грається з лялькою в присутності дітей, коментуючи свої дії: «Колишу», «Співаю пісеньку».
Мета: показати лагідне ставлення матері до дитини, формуючи початкові уявлення про норми сімейних взаємин.
сюжет «Купаємо ляльку»
Мета: у спільній з вихователем грі вчити дітей діяти з предметами та іграшками, включати нові епізоди у знайомий сюжет. Закріпити знання про одяг,послідовність роздягання, назви предметів гігієни, обігруючи потішку «Водичко, водичко, умий моє личко»
сюжет «Нагодуємо дітей»
Мета: привертати увагу дітей до того, що, граючись, можна брати на себе роль вихователя, няні, коментуючи дії: «Ти як Оксана Вікторівна розкладаєш посуд, годуєш діток...». Вправляти в імітації дій няні: сервірування столу, годування ляльок-іграшок тощо
Прагну до розумного насичення середовища ігровими матеріалами. Намагаюсь не перевантажувати предметно-ігрове середовище різними атрибутами. Це призводить до того, що дитина багато маніпулює з атрибутами, експериментує з ними, пробуючи, що можна зробити. Ігрові дії стають стереотипними і місця для вигадки й фантазії у такій грі практично немає, тому що ігрове середовище жорстко сковує дії дитини.Тематичні набори для сюжетно-рольових ігор необхідно мінімізувати, скоротивши кількість предметів і залишивши тільки те, що дійсно необхідні для розгортання гри, а далі все, що диктує ігровий задум, можна знайти, звернувшись до предметів-замінників, а їх пошук сам по собі стає захоплюючою справою. Створюючи тематичні набори для сюжетно-рольових ігор, важливо пам’ятати, що ЗДО не готує дитину до життя як лікаря або перукаря. Завдання гри - допомогти розібратися в складному світі відносин між людьми, реалізувати свою уяву та фантазію, пережити емоції, пов’язані з розвитком сюжету. Предметно-ігрове середовище має цьому сприяти, а не заважати!
Таким чином, формування предметно-ігрового середовища ЗДО - неодмінний елемент у здійсненні педагогічного процесу, що носить розвиваючий характер. Правильно організоване предметно-ігрове середовище дозволяє забезпечити реалізацію потреби дитини в активній і різноплановій діяльності; забезпечує «зону найближчого розвитку» дитини, стає складовим компонентом навчання, сприяє розвитку задатків у дітей; пропонує можливість для реалізації індивідуальних інтересів і потреб дітей, їх самостійної діяльності й ефективного нагромадження особистого досвіду; є засобом розширення можливостей дитини; сприяє формуванню розумових, психічних та особистісних якостей дошкільників.
Немає коментарів:
Дописати коментар