Трофімова Марія Станіславівна
вихователь ЗДО №118 “Соколятко”
м. Миколаєва
Працюючи в закладі дошкільної освіти вже близько п'ятнадцяти років, я звернула увагу на те, що театральна діяльність розвиває емоційну сферу дошкільників, допомагає розвитку комунікативних здібностей, засвоєнню нових вимог і правил, корекції особистісних рис дітей. За допомогою театру діти морально і емоційно збагачуються, пізнають навколишній світ, себе та інших людей, реалізують творчий потенціал.
У наш час розвитку емоційної сфери дитини приділяється не так багато уваги, на відміну від її інтелектуальному розвитку. Сучасні умови суспільства, нестабільність в сімейних відносинах, недостатнє спілкування і увага з боку батьків призводять до загострення чутливості дитини, підвищення рівня тривожності, ускладнень в спілкуванні, труднощів у вираженні своїх емоцій.
Замикаючись на телевізорах, комп'ютерах, діти стали менше спілкуватися з дорослими і однолітками, а спілкування в значній мірі збагачує чуттєву сферу. Сучасні діти стали менш чуйними до почуттів інших.
За останні роки стає все більше дітей з порушеннями психоемоційного розвитку, до яких відносяться емоційна нестійкість, ворожість, агресивність, тривожність, що призводить до труднощів у взаєминах з оточуючими. Більш того, на тлі таких порушень виникають так звані вторинні відхилення, які проявляються, наприклад, в стійкій негативній поведінці.
Сучасна соціальна ситуація далеко не завжди насичує дітей емоційно, не завжди збагачує їх враженнями. Ось чому спеціально організоване спілкування в процесі театралізованої діяльності дорослих і дітей здатне покращувати емоційний світ дитини, створювати умови для різнохарактерних емоційних проявів, самовираження рухами, голосовими реакціями, музичними звуками, і, в кінцевому рахунку, не тільки збагатити емоційний досвід кожної дитини, а розвинути духовно-моральні якості дошкільника. Тому робота, спрямована на розвиток емоційної сфери дітей дуже важлива і актуальна.
Спостерігаючи за дітьми в різних видах діяльності, і в різних типах поведінки, я прийшла до висновку, що емоційна сфера дітей недостатньо розвинена. В іграх діти часто демонстрували агресивність, в спілкуванні показували низький ступінь розуміння емоційного стану інших людей. У бесідах з дітьми також з'ясувалося, що багато дітей не сприймають графічне зображення емоційних станів, що відповідає слабкій виразності виявлення емоцій і погано розвиненому вмінню усвідомлювати свої власні емоції. Це дозволяє зробити висновок про те, що емоційна сфера дітей недостатньо сформована, і необхідно здійснювати роботу з емоційного розвитку дітей, вчити впізнавати переживання за зовнішніми виразами: міміка, жести, поза, інтонація, формувати вміння довільно висловлювати різні емоційні стани, використовуючи для цього різні види дитячої діяльності.
Театралізована діяльність, будучи важливим фактором художнього розвитку, позитивно впливає на емоційну сферу дитини, виконує при цьому комунікативну, регулятивну, розвиваючу функції. Театр - синтез багатьох мистецтв, об'єднаних в гармонійне ціле. Театр впливає не тільки словом, особливим емоційним станом актора, але і пластикою руху, музикою, світлом, кольором, художнім оформленням сцени. Театралізована діяльність є засобом всебічного виховання дитини дошкільного віку. Вона збагачує дітей новими враженнями, знаннями, вміннями, розвиває інтерес до літератури і театру. Театральна діяльність є невичерпним джерелом розвитку почуттів, переживань і емоційних відкриттів дитини, прилучає її до духовного багатства. Твори мистецтва змушують хвилюватися, співпереживати персонажам і подіям, тому театралізована діяльність є важливим засобом розвитку емпатії - вміння розпізнати стан людини за мімікою, виразними рухами і мовою, ставити себе на місце іншого в різних ситуаціях, знаходити адекватні способи сприяння. Музичне і театральне мистецтво, будучи могутнім засобом емоційного впливу на сферу індивідуальної свідомості, створює передумови для активної діяльності і можливості «виплеснути» свої враження, висловити їх в індивідуальній творчості. На основі театралізованої діяльності можуть бути реалізовані практично всі завдання виховання, навчання, розвитку дітей. Вона може успішно використовуватися і для розвитку емоційної сфери, так як для театралізованої діяльності характерні емоційні дії, які виражаються в міміці (виразні рухи обличчя), пантомімі (виразні рухи тіла), а також в «вокальній міміці» (інтонації, тембр, дикції, ритмі голосу). В процесі рольових перевтілень, виконання ігрових завдань дитина мимоволі збагачується способами вираження емоцій, адекватного оформлення експресивних дій.
Театралізована діяльність має високий потенціал у розвитку емоцій і почуттів людини, створює всі умови, в яких кожна дитина може передати свої емоції, почуття, бажання і погляди публічно, не соромлячись слухачів. Величезну допомогу в цьому надають заняття з театралізованої діяльності: це гра, пожити і порадіти в ній може кожна дитина. Виховні можливості театралізованої діяльності величезні: її тематика не обмежена і може задовольнити будь-які інтереси і бажання дитини. Беручи в ній участь, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті - через образи, фарби, звуки, музику, а вміло поставлені питання спонукають думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення. В процесі роботи над виразністю реплік персонажів, власних висловлювань, активізується словник дитини, удосконалюється звукова культура мови. Виконувана роль, особливо діалог з іншим персонажем, ставить маленького актора перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. Тому саме театралізована діяльність дозволяє вирішувати багато педагогічних завдань. Вона – невичерпне джерело розвитку почуттів, переживань і емоційних відкриттів, спосіб прилучення до духовного багатства. В результаті дитина пізнає світ розумом і серцем, висловлюючи своє ставлення до добра і зла; пізнає радість, пов'язану з подоланням труднощів спілкування, невпевненості в собі. Театралізація - це в першу чергу імпровізація, пожвавлення предметів і звуків. Так як вона тісно пов'язана з іншими видами діяльності - співом, рухом під музику, слуханням. Таким чином, театралізована діяльність - найважливіший засіб розвитку у дітей здатності розпізнавати емоційний стан людини по міміці, жестах, інтонації, уміння ставити себе на її місце в різних ситуаціях, знаходити адекватні способи сприяння.
Театралізована діяльність дозволяє формувати досвід соціальних навичок поведінки завдяки тому, що кожний літературний твір або казка для дітей дошкільного віку завжди мають моральну спрямованість (дружба, доброта, чесність, сміливість і інші). Театралізована діяльність є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів дитини, прилучає його до духовних цінностей. Театр розкриває духовний і творчий потенціал дитини і дає реальну можливість адаптуватися в соціальному середовищі. Театр - один з найдемократичніших і доступних видів мистецтва для дітей, він дозволяє вирішити багато актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, пов'язані з моральним вихованням; розвитком комунікативних якостей особистості (навчанням вербальним і невербальним видам спілкування); створенням позитивного емоційного настрою, зняттям напруженості, вирішенням конфліктних ситуацій.
Особливо важливим вважаю організацію співпраці з сім'єю. Активність і зацікавленість батьків, їх особистий приклад - найважливіша умова забезпечення успішності в роботи. Таким чином, успішне вирішення завдань з розвитку емоційної сфери дошкільників через театральну діяльність можливо при тісній співпраці всіх суб'єктів педагогічного процесу (педагогів, дітей, батьків). Застосування комплексу засобів, методів, форм, створення предметно - розвивального середовища, діагностики, дає можливість отримати позитивний результат у педагогічній діяльності.
У зв'язку з цим для розвитку і формування емоційної сфери дітей в групі особливо актуальним є створення насиченого театрально ігрового середовища. Для ефективного вирішення проблеми було оформлено осередок (куточок) театру для дітей, що включає в себе: наочні посібники (відеоматеріал, ілюстрації), дитячу художню, пізнавальну літературу, атрибути для організації театралізованих ігор (фланелеграф, ширми, шапочки, маски, різноманітні види театрів: фартушковий, настільний, магнітний, пальчиковий, тіньовий, театр ляльок), дидактичні ігри («З якого театру ляльки», «Назви мене одним словом», «Настрій» і ін.), костюми для драматизації та імпровізації художніх творів.
Театралізована діяльність є одним з важливих засобів розвитку емоційної сфери дитини, так як вона є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів дитини, прилучає її до духовних цінностей, змушує співчувати персонажам, співпереживати подіям, які розігруються.
Для розвитку емоційної сфери дітей в нашій групі “Каченята” проводиться багато драматизацій казок, пісень, віршів, забавлянок. Дуже емоційно іззадоволенням провели гру - драматизацію за піснею “Два веселих гуся”.
Під музику до групи заходе два хлопчика, переодягнені в гусей.
Вихователь запитує у дітей:
Діти, а хто це завітав до нас в гості?
Діти відповідають:
- Гуси!
Вихователь:
- А де живуть гуси?
Діти:
- У бабусі!
Вихователь:
- Ми з Вами знаємо пісню про гусей, тож давайте всі разом заспіваємо її. Вихователь разом з дітьми співають пісню і супроводжують її відповідними рухами.
Жили у бабусі два веселих гусі:
Один сірий, другий білий
Два веселих гуся!
Вихователь:
Діти, а що у наших гусей такі брудні лапки?
(Всі разом співають другий куплет пісні і супроводжують відповідними рухами).
Мили гуси лапки, десь біля канавки
Один сірий, другий білий,
Два веселих гуся.
(Дітей переодягнених в гусей, накривають тканиною блакитного кольору)
Всі разом починають співати третій куплет пісні:
Ось кричить, бабуся,
Ой пропали гуси.
Один сірий, другий білий.
Два веселих гуся.
Вихователь:
Бабуся, гукай скоріше свого песика, побігли шукати гусей!
Вихователь з дітьми шукають гусей.
Вихователь:
- Так ось же, наші гуси! Вони мили лапки у канавці.
Всі разом співають четвертий куплет пісні:
Вийшли, вийшли гуси!
Кланялись, бабусі.
Один сірий, другий білий.
Два веселих гуся.
Вихователь:
- Ось і пісенька скінчилась! Ви гарно співали та вміло танцювали.
Немає коментарів:
Дописати коментар