Лукашевич Тетяна Артеміусівна,
вихователь Грейгівського ЗДО “Веселка”
Формування та становлення мовного розвитку у перші роки життя дитини впливає на все її подальше життя. Своєчасне і повноцінне оволодіння мовленням є першою важливою умовою становлення у житті дитини здорової психіки та гармонійного розвитку. Своєчасне - це розпочате з перших хвилин життя дитини, повноцінне - значить достатнє за об'ємом мовленнєвого матеріалу, яке спонукає дитину до оволодіння мовленням в повній мірі його можливостей на кожному віковому періоді. Розуміння мови оточуючих і особисте активне мовлення супроводжує усі діяльності дитини. Адже від рівня розвитку мовлення дитини залежить успішність забезпечення цілей, її комунікації з іншими учасниками взаємодії.
За довгі роки праці у закладі дошкільної освіти я помітила, що кількість дітей із порушенням або затримкою мовлення, за останні роки, зростає. Також авторами психолого-педагогічної літератури підкреслюється думка про те, що порушення чи несформованість навичок спілкування чи його дефіцит, особливо небезпечне у дитинстві, тому що тягнуть за собою відставання у мовленнєвому розвитку. Тому нам, вихователям, треба мати багато сил та терпіння, щоб допомогти малюкам адаптуватися до таких незвичних, невідомих умов перебування в дитячому садку, де поруч не рідні, а чужі, незнайомі люди та однолітки. Треба докласти багато зусиль для розвитку мовлення найменших вихованців, адже без нього діти не тільки не можуть гармонійно розвиватися, а й відчувають себе безпорадними - їх не розуміють.
Що ж маю робити я, вихователь групи раннього віку, щоб забезпечити комфортне перебування кожного у закладі дошкільної освіти та здійснювати всебічно-гармонійний розвиток малюків? Намагаюсь, в першу чергу, налагодити контакт з вихованцями за допомогою предметних, сюжетних та розвиваючих іграшок, які розміщені на поличках та куточках предметно-ігрового середовища групи, які доступні для дітей і мають велике виховне значення: пробуджують цікавість, розумову активність та надають маленьким дітлахам безліч позитивних емоцій.
Де іграшки там і цікаві ігри, що спонукають дітей до спільної діяльності один з одним та вихователем, який завжди поруч. Викликаючи наслідування своїм діям, вчу малюків прислухатись, придивлятись, розуміти і в міру своїх можливостей робити те, чого їх навчаю та спонукаю до виконання. Отже, щоб налагодити довірливі стосунки із вихованцями в період адаптації їх до дитячого садка, організовую такі ігри та ігрові вправи, які допомагають налагодити емоційний контакт з вихователем та одногрупниками.
Наприклад: дидактична гра “Хованки”
Мета: продовжувати налагоджувати емоційний контакт вихователя та дітей.
Матеріал: кольорові хусточки.
Хід гри: діти сидять на стільчиках, я накриваю хусточкою голову дитини, ховаю їй обличчя. Звертаюся з запитанням
Де Матвій?
Немає Матвія.
Згодом знімаю хусточку з голови дитини і радісно промовляю.
Ось Матвій!
Є Матвій!
Гра проводиться декілька разів. При повторюванні дорослий пропонує дитині самій знімати хусточку з голови і промовляти "Ось я".
Дидактична гра “Веселий Петрушка”
Мета: формувати емоційний контакт з дорослим, викликати інтерес до ігор з лялькою.
Матеріал: Петрушка, брязкальця, за кількістю дітей.
Хід гри: Приношу іграшку Петрушка, разом з дітьми розглядаю його. Раптом Петрушка трусить брязкальцями. Потім роздає брязкальця дітям, діти разом з Петрушкою бігають за віхователем. Повертають брязкальця.
Таких ігор проводиться декілька: “Візьми кульку”, ”Дай ручку”, ”Потаньцюймо з лялькою” тощо. І от уже малюк посміхається, самостійно долучається до гри, зникають негативні емоції, а в допитливому погляді малюка запитання “Що ж буде далі?”.
Вчитися, граючи! Ця ідея десятиліття захоплювала багатьох відомих педагогів, вчених и вихователів. Я, працюючи вихователем, вкотре переконалася що дошкільнят, особливо раннього віку, треба вчити необхідним рухам, різноманітним вмінням і навичкам, саме через гру.
Навчає дітей у грі саме дидактична гра. Ця гра спрямована на формування у дітей потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати її новим джерелом, удосконалення умінь і навичок. В ній закладено одночасно два завдання: навчальне та ігрове. Вихователь одночасно навчає дітей і грає з ними, а діти граючись - навчаються. Якщо проаналізувати дидактичні ігри з точки зору, що в них займає і захоплює дітей, то виявиться, що дітей цікавить передусім ігрова дія. Вона стимулює дитячу активність, викликає в дітей почуття задоволення. Дидактичне завдання, завуальоване в ігрову форму, вирішується дитиною більш успішно, так як його увага перш за все спрямована на розгортання ігрової дії і виконання правил гри. Непомітно для себе, без особливої напруги, граючи, вона виконує дидактичну задачу.
Ігри на розвиток сенсорики спрямовані на формування комплексного і гармонійного світосприйняття, а також служать першою сходинкою до придбання чуттєвого досвіду і пізнання світу. Сенсорний розвиток дитини - це розвиток відчуттів і сприймань. У дошкільній педагогіці дидактичні ігри та вправи з давніх давен вважались основним засобом сенсорного виховання. На них майже повністю покладались завдання формування сенсорного розвитку дитини: знайомство з формою, кольором, величиною, просторовими відношеннями.
Дидактична гра “Чий колір”
Мета: закріпити назви червоного жовтого синього та зеленого кольорів, називати слова означення під час ігрової діяльності (жовта качечка, жовтий кубик...) Виховувати інтерес до спільною діяльності.
Обладнання: 2 столи, 4 прапорці, по 5 іграшок відповідного кольору.
Хід гри: 2 столи. На одному у підставках 4 різнокольорових прапорці, на другому - по 5 предметів різного кольору. Дорослий пояснює, що кожному предмету має відповідати свій прапорець, потрібно дібрати їх один до одного. Потім показує червоний прапорець і запитує, якого він кольору, які предмети слід покласти до червоного прапорця, діти виконують завдання, називають предмети “червоний олівець, червоний кубик, червона квітка”.
Ігри та вправи на розвиток дрібної моторики є потужним засобом підтримки тонусу і працездатності кори головного мозку, засобом ії взаємодії з нижчими структурами. Останнім часом педагоги і психологи усе частіше говорять про відставання в розвитку моторної функції дрібних м’язів пальців рук у дітей, що призводить до зниження розвитку мови і мислення. Саме за допомогою тактильно-рухового сприйняття складаються перші враження про формування величини предметів, їх розташування у просторі. Щоб навчити малюка говорити необхідно тренувати не лише артикуляційний апарат а й розвивати дрібну моторику рук.
Гра ”Мозаїки”
Мета: розвиток дрібної моторики пальців рук, навчання орієнтуватись на площині, вміння підбирати кольори по наслідуванню педагога (або із словесної інструкції), вчити називати кольори.
Обладнання: пласкі да об’ємні мозаїки за кількістю дітей.
Хід гри: можливі кілька варіантів проведення гри: роби як я (зроби квіточку, колір пелюсток обговорити) в ході гри повторити назви основних кольорів та заучування фіолетового.
У першу половину дня плануються заняття, на яких дається новий матеріал, у другу половину дня - на закріплення одержаних знань. Специфікою занять є повторення програмового матеріалу. Один і той самий матеріал планується 3-4 рази з невеликими інтервалами і деякими ускладненнями. На одному занятті можуть вирішувати декілька завдань: з розвитку мовлення, сенсорики, ознайомлення з природним довкіллям та ознайомлення з геометричними формами.
З цією метою використовуються комбіновані заняття, що складаються з 2-3 частин кожна з яких присвячена вирішенню одного конкретного завдання. Ось одне із таких занять:
Конспект комбінованого заняття
«Лялька в гості завітала»
Мета: виявити рівень мовленнєвого та сенсорного розвитку дітей групи; закріпити знання кольорів, будови тіла людини, предметів гігієни та будови рослин – дерева.
Закріплювати вміння слухати мову вихователя та відповідати на запитання за змістом картини, співвідносити почуте з предметом або малюнком, розповідати короткі вірші.
Закріпити засвоєння дітьми сенсорних еталонів: уміння розрізняти предмети за кольором, формою; поняття «багато», «один»; співвідносити на слух звуки природи (дощ, вітер).
Розвивати мовленнєве дихання, активність, зорову та слухову пам'ять, увагу, спостережливість, дрібну моторику пальців рук.
Виховувати дбайливе ставлення до власного тіла, здоров’я, інтерес до живої та неживої природи. Викликати у дітей позитивні емоції під час заняття.
Матеріал: лялька Даринка, виготовлені із тканини Сонечко та хмаринка, паперові листочки червоного, жовтого та зеленого кольорів, картки із зображенням предметів гігієни, геометричні фігури - куб, куля, аудіозапис вітру та дощу, кольорові відерця, корзинка.
Попередня робота: ознайомлення з кольорами - жовтий, червоний, зелений; форма - куб, куля, розгляд картини “Осінні дерева”; вивчення частин тіла людини, предметів гігієни; спостереження за рослинами (деревами) восени; заучування віршів; прослуховування аудіозапису звуків природи.
Хід заняття
Доброго ранку, любі малята! До нас сьогодні завітає гостя!
Сюрпризний момент (тихий стук у двері) - завітала лялька Даринка.
Хто це стукає тихенько?
Може це яскраве сонце?
Може дощова хмаринка?
Ні! Це лялечка Даринка!
Діти, до нас завітала лялька Даринка. Привітаймося з Даринкою. Вона прийшла у гості і хоче з вами погратися.
А ви хочете погратися з лялькою?
Спочатку розглянемо ляльку ближче. На кого вона схожа? (На людину, дитину).
Лялька, як і всі діти, дуже любить гратися і пропонує погратися в гру. Даринка показуватиме частини тіла, а ви їх будете називати і показувати на собі.
Дидактична гра “Частини тіла”
Діти, як ви думаєте, чому лялька чиста та охайна?
Так, тому що вона вміє і любить вмиватися. Діти, а ви любите вмиватися?
А що нам потрібно для вмивання? Розкажемо Даринці!
Дидактична гра “Предмети гігієни”
Чим ми миємо ручки? (Водою, милом).
А чим витираємо? (Рушником).
Покажемо, як ми вміємо вмиватися.
Розповідання вірша з виконанням рухів.
Водичко, водичко!
Умий наші личка -
Рум'яні та білі,
Як яблучка спілі.
У нашої ляльки є улюбленні іграшки. Ви знаєте, що це? (Куб, куля).
Якого кольору куб? (Куля).
Що може робити куля? (Котитися).
Чи може котитись куб? (Намагаюсь котити куб).
Чому куб не котиться? (Відповіді дітей).
А ще, малята, лялька Даринка принесла з собою корзинку. Поглянемо, що у ній. (Виготовлені з тканини сонечко та хмаринка).
Бавилась Даринка.
Враз хмаринка синя
сонечко закрила,
і Даринка засмутилась,
губоньки скривила.
Не журись, Даринко,
не на вік хмаринка:
хмарка розпливається,
сонечко ж лишається!
Певно сонечко і хмаринка хочуть погратися з вами.
Фізкультхвилинка : рухлива гра “Сонечко і дощик” (в кінці звучить аудіозапис дощу).
Діти, що це звучить? (Дощ).
Заінчився дощик. Хмаринка попливла по небу далі, а сонечко залишилося з нами. (Звучить шум вітру).
Що це діти? Налетів сильний холодний вітер і роздув навкруги осінні листочки. Малята, нумо збирати листочки в кольорові відерця!
Дидактична гра “Збери листочки” - діти збирають кольорові листочки у відерця відповідного кольору.
Скільки листочків у мене в руці? (Один).
Скільки у відерці? (Багато).
А тепер повіяв теплий вітерець. Давайте покажемо як.
Пальчикова гра “Віяло”
В осінню днину віяло
вітерцем повіяло. - Діти махають руками, наче віялом.
З нами вітерець погрався (ліхтарики)
і у віяло сховався. - Стискають пальці в кулачок.
Даринко, тобі сподобалось з нами гратись?
Так, але мені вже час повертатись до своїх друзів. Я обов'язково повернусь до вас. До побачення!
Розвиток мовлення у ранньому дитинстві відбувається завдяки вдосконаленню розуміння мовлення дорослих і формуванню активного мовлення дитини. Мовний зв'язок малої дитини з дорослим вибудовується на емоційній основі. Щоб не загубити цей зв'язок, велику увагу приділяю дидактичним іграм, що сприяють розвитку розуміння мови дорослого. Здебільшого це ігри-доручення, завдання у них прості, але роль їх у розвитку мовлення дитини, значна. Збільшується активний і пасивний словник дитини та відбувається діалог з вихователем. Використовую такі ігри “Принеси іграшку”, “Знайди і принеси”, “Погодуй цуценятко”, “Помиємо ручки”, “Доручення”. Обов’язково читаю потішки “Водичко-водичко”, вірш “Цуценятко” тощо.
Ігри, що формують правильну звуковимову.
Неправильна вимова окремих груп звуків у малюків цілком закономірно і виправдано фізіологічними особливостями формування дитячої мови. Щоб створити сприятливі умови для правильної вимови звуків впроваджую заняття з дітьми спеціальні ігри та вправи на звуконаслідування: спочатку сама вимовляю певне слово звук а потім дитина. “У дворі, пісня-пісенька, курочка і курчата у курнику, годинник, барабан, дощик-дощик”. Розвиваю силу голоса та темп мовлення, збагачую словник такі ігри формують правильну звуковимову розвивають силу голосу та темп мовлення збагачують словник дитини
Ігри, що сприяють розумінню і формуванню граматичних конструкцій.
Своєчасне формування граматичного ладу мови дитини є найважливішою умовою його повноцінного мовного і загального психічного розвитку, оскільки мова і мовлення виконують провідну функцію у розвитку мислення і мовного спілкування, у формуванні соціальних зв’язків. При формуванні граматично правильного мовлення необхідно, перш за все, виховати у дітей вміння спостерігати за своїм мовленням, формувати навички спілкування, домогтися диференційованого сприйняття мови.
Дидактичні ігри вчать утворювати множини, зменшувально-пестливі форми іменників, навички вживання і розуміння прийменників, утворювати пестливо-зменшувальні іменники, відмінкові закінчення, вміти вживати і мовленні слова-узагальнення.
Сюжетно-дидактичні ігри
Ігрові дії передбачені у ній, полягають у відображенні різних житт.вих ситуацій, у виконанні простих ролей. Найголовніщим і незмінним атрибутом сюжетно-дидактичної гри є лялка. Лялька - це іграшка, якою грають в життя. Це узагальнений образ людини, який дозволяє дітям відтворювати цілий ряд дій: саджати, переодягати, укладати, годувати, лікувати і тд. З її допомогою дитина створює задуманий образ, висловлює свої враження про навколишнє життя, розігрує ту чи іншу роль. Малюки відрізняють ігрову дію від реальної, приймають уявну ситуацію і вільно діють в ній: наприклад годують ляльку з порожньої тарілки, набирають воду з уявного крана та миють посуд, усвоюють ігрові дії "Я - лікар", "Я - мама", "Я - кухар", "Я - будівельник". Пізніше ці ігрові дії об'єднуються простим сюжетом, який відтворює нескладні ситуації з реального життя: "Я кухар - готую обід", "Я мама - годую дитину", "Я будівельник - будую будиночок", "Катруся хоче спати", "Лялька прокинулась", "Пригостимо ляльок чаєм", "В гостях у ляльки", "Облаштуємо ляльці кімнату", "День народження Катрусі". Розвиток гри відбувається поступово: від ознайомлювальної предметно-ігровою до сюжетно-дидактичної а з годом розвиненої сюжетно-рольовох гри у старших дошкільнят. Кожен єтап розвитку дитячої гри важливий і необхідний, потребує серйозного та вдумливого підходу з мого боку як надійного партнера у ігровій діяльності малюків. Саме спілкування під час гри з партнерами (вихователь, одногрупники) є необхідною умовою для розвитку зв'язного мовлення, збагачення словника, вдосконалення звукової виразності мовлення молодших дошкільнят. Багаторазово повторючи дії з предметами або іграшками дитина стає спритнішою, винахідливішою, упевненою у своїх силах. Вона вчится спочатку організовувати свою власну гру а потім гру з ровесниками.
Отже, ми можемо робити висновок що гра - це один з тих видів дитячої діяльності, які використовуються дорослими в цілях виховання дошкільників, навчання їх різним діям, способам і засобам спілкування.
У грі у дитини формуються ті сторони психіки, від яких залежить наскільки згодом вона буде успішна в навчанні, в роботі, як складуться ії стосунки з іншими людьми. У грі відбуваються суттєві перетворення в інтелектіальній сфері, яка є фундаментом розвитку особистості.
Мета: продовжувати налагоджувати емоційний контакт вихователя та дітей.
Матеріал: кольорові хусточки.
Хід гри: діти сидять на стільчиках, я накриваю хусточкою голову дитини, ховаю їй обличчя. Звертаюся з запитанням
Де Матвій?
Немає Матвія.
Згодом знімаю хусточку з голови дитини і радісно промовляю.
Ось Матвій!
Є Матвій!
Гра проводиться декілька разів. При повторюванні дорослий пропонує дитині самій знімати хусточку з голови і промовляти "Ось я".
Дидактична гра “Веселий Петрушка”
Мета: формувати емоційний контакт з дорослим, викликати інтерес до ігор з лялькою.
Матеріал: Петрушка, брязкальця, за кількістю дітей.
Хід гри: Приношу іграшку Петрушка, разом з дітьми розглядаю його. Раптом Петрушка трусить брязкальцями. Потім роздає брязкальця дітям, діти разом з Петрушкою бігають за віхователем. Повертають брязкальця.
Таких ігор проводиться декілька: “Візьми кульку”, ”Дай ручку”, ”Потаньцюймо з лялькою” тощо. І от уже малюк посміхається, самостійно долучається до гри, зникають негативні емоції, а в допитливому погляді малюка запитання “Що ж буде далі?”.
Вчитися, граючи! Ця ідея десятиліття захоплювала багатьох відомих педагогів, вчених и вихователів. Я, працюючи вихователем, вкотре переконалася що дошкільнят, особливо раннього віку, треба вчити необхідним рухам, різноманітним вмінням і навичкам, саме через гру.
Навчає дітей у грі саме дидактична гра. Ця гра спрямована на формування у дітей потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати її новим джерелом, удосконалення умінь і навичок. В ній закладено одночасно два завдання: навчальне та ігрове. Вихователь одночасно навчає дітей і грає з ними, а діти граючись - навчаються. Якщо проаналізувати дидактичні ігри з точки зору, що в них займає і захоплює дітей, то виявиться, що дітей цікавить передусім ігрова дія. Вона стимулює дитячу активність, викликає в дітей почуття задоволення. Дидактичне завдання, завуальоване в ігрову форму, вирішується дитиною більш успішно, так як його увага перш за все спрямована на розгортання ігрової дії і виконання правил гри. Непомітно для себе, без особливої напруги, граючи, вона виконує дидактичну задачу.
Ігри на розвиток сенсорики спрямовані на формування комплексного і гармонійного світосприйняття, а також служать першою сходинкою до придбання чуттєвого досвіду і пізнання світу. Сенсорний розвиток дитини - це розвиток відчуттів і сприймань. У дошкільній педагогіці дидактичні ігри та вправи з давніх давен вважались основним засобом сенсорного виховання. На них майже повністю покладались завдання формування сенсорного розвитку дитини: знайомство з формою, кольором, величиною, просторовими відношеннями.
Дидактична гра “Чий колір”
Мета: закріпити назви червоного жовтого синього та зеленого кольорів, називати слова означення під час ігрової діяльності (жовта качечка, жовтий кубик...) Виховувати інтерес до спільною діяльності.
Обладнання: 2 столи, 4 прапорці, по 5 іграшок відповідного кольору.
Хід гри: 2 столи. На одному у підставках 4 різнокольорових прапорці, на другому - по 5 предметів різного кольору. Дорослий пояснює, що кожному предмету має відповідати свій прапорець, потрібно дібрати їх один до одного. Потім показує червоний прапорець і запитує, якого він кольору, які предмети слід покласти до червоного прапорця, діти виконують завдання, називають предмети “червоний олівець, червоний кубик, червона квітка”.
Ігри та вправи на розвиток дрібної моторики є потужним засобом підтримки тонусу і працездатності кори головного мозку, засобом ії взаємодії з нижчими структурами. Останнім часом педагоги і психологи усе частіше говорять про відставання в розвитку моторної функції дрібних м’язів пальців рук у дітей, що призводить до зниження розвитку мови і мислення. Саме за допомогою тактильно-рухового сприйняття складаються перші враження про формування величини предметів, їх розташування у просторі. Щоб навчити малюка говорити необхідно тренувати не лише артикуляційний апарат а й розвивати дрібну моторику рук.
Гра ”Мозаїки”
Мета: розвиток дрібної моторики пальців рук, навчання орієнтуватись на площині, вміння підбирати кольори по наслідуванню педагога (або із словесної інструкції), вчити називати кольори.
Обладнання: пласкі да об’ємні мозаїки за кількістю дітей.
Хід гри: можливі кілька варіантів проведення гри: роби як я (зроби квіточку, колір пелюсток обговорити) в ході гри повторити назви основних кольорів та заучування фіолетового.
У першу половину дня плануються заняття, на яких дається новий матеріал, у другу половину дня - на закріплення одержаних знань. Специфікою занять є повторення програмового матеріалу. Один і той самий матеріал планується 3-4 рази з невеликими інтервалами і деякими ускладненнями. На одному занятті можуть вирішувати декілька завдань: з розвитку мовлення, сенсорики, ознайомлення з природним довкіллям та ознайомлення з геометричними формами.
З цією метою використовуються комбіновані заняття, що складаються з 2-3 частин кожна з яких присвячена вирішенню одного конкретного завдання. Ось одне із таких занять:
Конспект комбінованого заняття
«Лялька в гості завітала»
Мета: виявити рівень мовленнєвого та сенсорного розвитку дітей групи; закріпити знання кольорів, будови тіла людини, предметів гігієни та будови рослин – дерева.
Закріплювати вміння слухати мову вихователя та відповідати на запитання за змістом картини, співвідносити почуте з предметом або малюнком, розповідати короткі вірші.
Закріпити засвоєння дітьми сенсорних еталонів: уміння розрізняти предмети за кольором, формою; поняття «багато», «один»; співвідносити на слух звуки природи (дощ, вітер).
Розвивати мовленнєве дихання, активність, зорову та слухову пам'ять, увагу, спостережливість, дрібну моторику пальців рук.
Виховувати дбайливе ставлення до власного тіла, здоров’я, інтерес до живої та неживої природи. Викликати у дітей позитивні емоції під час заняття.
Матеріал: лялька Даринка, виготовлені із тканини Сонечко та хмаринка, паперові листочки червоного, жовтого та зеленого кольорів, картки із зображенням предметів гігієни, геометричні фігури - куб, куля, аудіозапис вітру та дощу, кольорові відерця, корзинка.
Попередня робота: ознайомлення з кольорами - жовтий, червоний, зелений; форма - куб, куля, розгляд картини “Осінні дерева”; вивчення частин тіла людини, предметів гігієни; спостереження за рослинами (деревами) восени; заучування віршів; прослуховування аудіозапису звуків природи.
Хід заняття
Доброго ранку, любі малята! До нас сьогодні завітає гостя!
Сюрпризний момент (тихий стук у двері) - завітала лялька Даринка.
Хто це стукає тихенько?
Може це яскраве сонце?
Може дощова хмаринка?
Ні! Це лялечка Даринка!
Діти, до нас завітала лялька Даринка. Привітаймося з Даринкою. Вона прийшла у гості і хоче з вами погратися.
А ви хочете погратися з лялькою?
Спочатку розглянемо ляльку ближче. На кого вона схожа? (На людину, дитину).
Лялька, як і всі діти, дуже любить гратися і пропонує погратися в гру. Даринка показуватиме частини тіла, а ви їх будете називати і показувати на собі.
Дидактична гра “Частини тіла”
Діти, як ви думаєте, чому лялька чиста та охайна?
Так, тому що вона вміє і любить вмиватися. Діти, а ви любите вмиватися?
А що нам потрібно для вмивання? Розкажемо Даринці!
Дидактична гра “Предмети гігієни”
Чим ми миємо ручки? (Водою, милом).
А чим витираємо? (Рушником).
Покажемо, як ми вміємо вмиватися.
Розповідання вірша з виконанням рухів.
Водичко, водичко!
Умий наші личка -
Рум'яні та білі,
Як яблучка спілі.
У нашої ляльки є улюбленні іграшки. Ви знаєте, що це? (Куб, куля).
Якого кольору куб? (Куля).
Що може робити куля? (Котитися).
Чи може котитись куб? (Намагаюсь котити куб).
Чому куб не котиться? (Відповіді дітей).
А ще, малята, лялька Даринка принесла з собою корзинку. Поглянемо, що у ній. (Виготовлені з тканини сонечко та хмаринка).
Бавилась Даринка.
Враз хмаринка синя
сонечко закрила,
і Даринка засмутилась,
губоньки скривила.
Не журись, Даринко,
не на вік хмаринка:
хмарка розпливається,
сонечко ж лишається!
Певно сонечко і хмаринка хочуть погратися з вами.
Фізкультхвилинка : рухлива гра “Сонечко і дощик” (в кінці звучить аудіозапис дощу).
Діти, що це звучить? (Дощ).
Заінчився дощик. Хмаринка попливла по небу далі, а сонечко залишилося з нами. (Звучить шум вітру).
Що це діти? Налетів сильний холодний вітер і роздув навкруги осінні листочки. Малята, нумо збирати листочки в кольорові відерця!
Дидактична гра “Збери листочки” - діти збирають кольорові листочки у відерця відповідного кольору.
Скільки листочків у мене в руці? (Один).
Скільки у відерці? (Багато).
А тепер повіяв теплий вітерець. Давайте покажемо як.
Пальчикова гра “Віяло”
В осінню днину віяло
вітерцем повіяло. - Діти махають руками, наче віялом.
З нами вітерець погрався (ліхтарики)
і у віяло сховався. - Стискають пальці в кулачок.
Даринко, тобі сподобалось з нами гратись?
Так, але мені вже час повертатись до своїх друзів. Я обов'язково повернусь до вас. До побачення!
Розвиток мовлення у ранньому дитинстві відбувається завдяки вдосконаленню розуміння мовлення дорослих і формуванню активного мовлення дитини. Мовний зв'язок малої дитини з дорослим вибудовується на емоційній основі. Щоб не загубити цей зв'язок, велику увагу приділяю дидактичним іграм, що сприяють розвитку розуміння мови дорослого. Здебільшого це ігри-доручення, завдання у них прості, але роль їх у розвитку мовлення дитини, значна. Збільшується активний і пасивний словник дитини та відбувається діалог з вихователем. Використовую такі ігри “Принеси іграшку”, “Знайди і принеси”, “Погодуй цуценятко”, “Помиємо ручки”, “Доручення”. Обов’язково читаю потішки “Водичко-водичко”, вірш “Цуценятко” тощо.
Ігри, що формують правильну звуковимову.
Неправильна вимова окремих груп звуків у малюків цілком закономірно і виправдано фізіологічними особливостями формування дитячої мови. Щоб створити сприятливі умови для правильної вимови звуків впроваджую заняття з дітьми спеціальні ігри та вправи на звуконаслідування: спочатку сама вимовляю певне слово звук а потім дитина. “У дворі, пісня-пісенька, курочка і курчата у курнику, годинник, барабан, дощик-дощик”. Розвиваю силу голоса та темп мовлення, збагачую словник такі ігри формують правильну звуковимову розвивають силу голосу та темп мовлення збагачують словник дитини
Ігри, що сприяють розумінню і формуванню граматичних конструкцій.
Своєчасне формування граматичного ладу мови дитини є найважливішою умовою його повноцінного мовного і загального психічного розвитку, оскільки мова і мовлення виконують провідну функцію у розвитку мислення і мовного спілкування, у формуванні соціальних зв’язків. При формуванні граматично правильного мовлення необхідно, перш за все, виховати у дітей вміння спостерігати за своїм мовленням, формувати навички спілкування, домогтися диференційованого сприйняття мови.
Дидактичні ігри вчать утворювати множини, зменшувально-пестливі форми іменників, навички вживання і розуміння прийменників, утворювати пестливо-зменшувальні іменники, відмінкові закінчення, вміти вживати і мовленні слова-узагальнення.
Сюжетно-дидактичні ігри
Ігрові дії передбачені у ній, полягають у відображенні різних житт.вих ситуацій, у виконанні простих ролей. Найголовніщим і незмінним атрибутом сюжетно-дидактичної гри є лялка. Лялька - це іграшка, якою грають в життя. Це узагальнений образ людини, який дозволяє дітям відтворювати цілий ряд дій: саджати, переодягати, укладати, годувати, лікувати і тд. З її допомогою дитина створює задуманий образ, висловлює свої враження про навколишнє життя, розігрує ту чи іншу роль. Малюки відрізняють ігрову дію від реальної, приймають уявну ситуацію і вільно діють в ній: наприклад годують ляльку з порожньої тарілки, набирають воду з уявного крана та миють посуд, усвоюють ігрові дії "Я - лікар", "Я - мама", "Я - кухар", "Я - будівельник". Пізніше ці ігрові дії об'єднуються простим сюжетом, який відтворює нескладні ситуації з реального життя: "Я кухар - готую обід", "Я мама - годую дитину", "Я будівельник - будую будиночок", "Катруся хоче спати", "Лялька прокинулась", "Пригостимо ляльок чаєм", "В гостях у ляльки", "Облаштуємо ляльці кімнату", "День народження Катрусі". Розвиток гри відбувається поступово: від ознайомлювальної предметно-ігровою до сюжетно-дидактичної а з годом розвиненої сюжетно-рольовох гри у старших дошкільнят. Кожен єтап розвитку дитячої гри важливий і необхідний, потребує серйозного та вдумливого підходу з мого боку як надійного партнера у ігровій діяльності малюків. Саме спілкування під час гри з партнерами (вихователь, одногрупники) є необхідною умовою для розвитку зв'язного мовлення, збагачення словника, вдосконалення звукової виразності мовлення молодших дошкільнят. Багаторазово повторючи дії з предметами або іграшками дитина стає спритнішою, винахідливішою, упевненою у своїх силах. Вона вчится спочатку організовувати свою власну гру а потім гру з ровесниками.
Отже, ми можемо робити висновок що гра - це один з тих видів дитячої діяльності, які використовуються дорослими в цілях виховання дошкільників, навчання їх різним діям, способам і засобам спілкування.
У грі у дитини формуються ті сторони психіки, від яких залежить наскільки згодом вона буде успішна в навчанні, в роботі, як складуться ії стосунки з іншими людьми. У грі відбуваються суттєві перетворення в інтелектіальній сфері, яка є фундаментом розвитку особистості.
Немає коментарів:
Дописати коментар