Соціалізація дитини раннього віку шляхом привчання до горшика

Мохналик Катерина Михайлівна

Жовтневий р-н

Калинівський ДНЗ « Сонечко»

Соціалізація дитини раннього віку шляхом привчання до горщика

Немає такої мами, яку хоч один раз не торкнулася проблема приучення своєї дитини до горщика. І всім, без винятку, хотілося б, щоб цей період відбувався непомітно й гармонійно, і, найголовніше – швидко! Але так не буває. Або буває, але дуже рідко. Головний ключик до розв’язання проблеми – терпіння і спокій. Саме так привчаю дітей до горщика я.

Зараз, коли памперси доступні всім, багато батьків взагалі вважають, що до горщика привчати не потрібно. От підросте, знімемо памперси, і все буде гаразд. А є така категорія батьків, які налаштовані революційно й зовсім протилежно. Горщик із перших місяців! Вони тримають свою дитину над горщиком, чекають… Іноді вдається. Хто ж правий?

Найголовніше правило, яке треба засвоїти батькам, це те, що саджати на горщик необхідно не за віком, а за готовністю самої дитини до горщика. 

Памперси потрібні після одного року тільки для «виходу у світ». Вдень у домі бажано обходитися без них. Якщо на дитятка одягати памперс тільки, скажімо, вночі, це ніяк не відбивається на здоров’ї маляти. Гірше буде, якщо дитя в мокрих пелюшках пролежить  якийсь час, тим більше взимку, коли температура в квартирі не висока. А горщик слід зробити бажаним «троном» для маляти. І дуже важливо: у жодному випадку не допускати дозвільного сидіння малюка на горщику − фізіологічні наслідки жахливі, аж до випадіння прямої кишки.

Віддаючи своє чадо в дитячий сад, забудьте про підгузки. Дитина повинна знати, коли він повинен ходити на горщик, тобто перед їжею, перед прогулянкою, перед обідом, перед сном і, звичайно, після сну. Такий розпорядок будь-якого саду. Щоб дитині було комфортно, потрібно привчити його проситися в туалет.

Помітили Ви, скажімо, що в маляти ця «найсерйозніша справа» відбувається в певний час доби. Це означає, що можна спробувати посадити на горщик (за умови, що малюк вже сидить, звичайно). Не забудьте: для першого знайомства горщик обов’язково повинен бути теплим. Інакше переляк і неприємні емоції, а, надалі й небажання сідати на горщик Вам гарантовані. Так часто буває, що малюка саджають теплою попою на холодний горщик, і він потім нізащо не бажає повторювати цю процедуру. Доводиться горщик ховати – і надовго.

Самостійно проситися на горщик кожна дитина може почати в «індивідуальному віці». Якщо це відбувається в півтора-два роки – це зовсім нормально. Природою так і передбачено. 

Отже, ви ласкаво запропонували горщик маляті, посадили, і, розважаючи його казкою або іграшкою, пояснюєте йому зміст того, що відбувається. Потрібно, погладжуючи животик за годинниковою стрілкою, вимовляти звуки, що відповідають процедурі, і спробувати зацікавити його новим завданням. Звичайно на горщику не можна сидіти подовгу. Хвилин п’ять, не більше. А якщо нічого не вийшло, однаково похваліть малюка. Він же намагався. Скажіть йому підбадьорливі слова, наприклад: «Нічого не вийшло? Ну спробуємо потім ще, так?» Дуже часто ми чуємо застереження фахівців: не дозволяйте дітям гратися на горщику! Вони звикнуть, і будуть сидіти на горщику годинами. В процесі приучення можна скористатися цією паличкою- виручалочкою. 

Надійний спосіб привчити до горщика, - це сказати маляті: «Давай сядемо на горщик і збудуємо будиночок». Чому б і не погратися п’ять хвилин? А якщо дитина починає засиджуватися, дуже легко її підняти, покликати, зробити ще що-небудь цікаве. Вона легко погодиться! Знову ж все залежить від фрази, сказаної мамою. Якщо мама буде смикати дитину і нудно піднімати, можна зазнати поразки. А якщо мама скаже своєму дослідникові: «А тепер пішли подивимось, що там…» (у коробці, на кухні), то й результат буде відповідним. 

Що ще потрібно враховувати, привчаючи до горщика? Ваша дитина повинна бути впевнена, що покакає вона у горщик, або, через п’ять хвилин після сидіння на ньому,- у штанці, батьки ніколи не будуть її критикувати. І завжди будуть любити її однаково. Це дуже делікатна проблема, і розв’язувати її потрібно теж дуже делікатно. Ніколи не засуджуйте свого малюка за промахи, це так ображає! Наберіться терпіння та не дайте маляті затаїти страх або ненависть до цього страшного предмета, з появою якого розпочалися проблеми. Малята вперті, але однаково вони бруднять і мочать штанці не на зло Вам, повірте. Звичайно, покачати головою під час конфузу необхідно, але не більше того. А кричати, або бити, і тим більше карати малюка в такій ситуації недозволено. 

Адже, погодьтеся, коли малюк обісцятись можна - це доставляє йому величезний дискомфорт, навіть якщо штани вчасно поміняють перші роки життя буває, що діти відмовляються щось робити, здавалося б, без видимої причини. Під зовнішньою примхливістю і шкідливістю часто ховаються страхи. 

Коли дитина боїться горщика, то привчання його до туалету стає проблемою, тобто саме привчання ходити на горщик стає проблемою... 

Боязнь горщика: причини страху

• Часто малюка привчають до горщика, коли з фізіологічних причин він ще не готовий до цього. Виникнення нових здібностей, в тому числі і утримання калу і сечі, у всіх дітей залежить від дозрівання певних центрів у головному мозку. Області мозку, що відповідають за дефекацію і сечовипускання, набирають чинності, починаючи з 1.5-2.5 років, тому вимагати від однорічної дитини вміння користуватися горщиком абсолютно марно. Можна ловити, використовувати горщик як іграшку, готуючи малюка до нового навику, але ні в якому разі не привчати. Несвоєчасне, нав'язливе навчання може призвести до негативного сприйняття малюком цього предмета, яке посилюється страхами і повною відмовою ходити на горщик в майбутньому.
• У дитячому садку поширені випадки, коли вихователі неадекватно реагують на те, що дитина не встигла або забула дійти до туалету. Емоційні вигуки з приводу неприємності, що спіткала дитину на очах у інших дітей, можуть поселити в душі малюка страх не тільки перед самим горщиком, але й актами дефекації і сечовипускання. Влаштовуючи дитину в дитячий садок, батьки зобов'язані подивитися, який там туалет: зручні чи горщики (унітази), є туалетний папір, чи може дитина усамітнитися. Відсутність цих умов майже завжди веде до того, що діти стримують позиви на дефекацію до приходу додому, що призводить до запорів.
• Наступна причина того, що дитина боїться горщика безпосередньо випливає з попередньої. При появі у дитини фізіологічних запорів, малюки відчувають біль при дефекації з-за того, що калові маси стають щільними і травмують слизову прямої кишки. Неприємні відчуття під час використання горщика ведуть до того, що у малюка цей предмет почне асоціюватися тільки з болем, і дитина стане боятися какати в горщик. Такий запор вже є психологічним. Батьки, які намагаються висаджувати дитину по годинах, позбавляють дітей самостійності й скупі на похвалу, можуть зіткнутися з тим, що дитина почне боятися сідати на горщик. Коли малюка карають за неохайність, соромлять, у нього зростає рівень тривожності та страху. Страх не виправдати сподівань батьків, з якими у дитини слабкий емоційний контакт, накопичується всередині, не знаходячи виходу. Якщо дитина боїться горщика - це може бути наслідком надмірної вимогливості до нього та недостатньої підтримки.
• Джерелом страхів у дітей можуть бути їх власні фантазії, які часто не обходять стороною і горщик. Дитині може здаватися, що в унітазі хтось живе і схопить її за попу, або при спуску води його затягне в трубу. Подібні ілюзії у дітей можуть бути пов'язані і з звичайним дитячим горщиком. Необхідно довірливо поговорити з малюком і з'ясувати, чого конкретно він боїться.
• Причина того, що дитина боїться сідати на горщик, може бути настільки банальна, що багато батьків навіть не підозрюють, що вони погано розуміють свого малюка. Є сором'язливі, не за віком сором'язливі діти, які в 3 роки можуть відмовлятися ходити в туалет в присутності сторонніх або батьків протилежної статі. В цьому випадку достатньо створити дитині комфортні, відокремлені умови і проблема буде вирішена.

Якщо з якої-небудь причини Вам відразу не вдалося привчити дитину до горщика, і малюк не хоче сідати на нього, заберіть горщик на декілька тижнів, а то й на місяць. Обов’язково! Нехай забудеться ворожість до нового предмета. До горщика дитина повинна відчути тільки позитивні почуття!

Не слухайте розповіді подружок, які повідомляють, що їхні малята вже «давно на горщику». Ваше маля унікальне! Його час ще настане. І тільки Ви знаєте, як все потрібно робити. 

ПІДВЕДЕМО ПІДСУМОК

- Будьте уважні й самі намагайтеся визначити час, коли вашого малюка можна почати привчати до горщика.

- Не сваріть дитину, якщо в неї нічого не вийшло.

- Похваліть, якщо все гаразд.

- Якщо процес приучення відбувся не так, як потрібно, заберіть горщик на тиждень або декілька тижнів, а потім повторіть все спочатку.