Існує дуже багато методик, які заключають в собі виховання за допомогою казки. Для себе я обрала методику Лариси Борисівни Фесюкової, яка так і називається - “Виховання казкою”. Я обрала саме цю тему тому, що вона заключає в собі нетрадиційний підхід до кожного заняття.
Одне з найважливіших завдань виховання маленької дитини - розвиток її розуму, формування розумових умінь і здібностей, які дозволять легко освоїти нове. На вирішення цього завдання мають бути спрямовані зміст і методи підготовки мислення дошкільників до шкільного навчання, зокрема предматематичної підготовки.
За своїм змістом ця підготовка не повинна вичерпуватися формуванням уявлень про числа і найпростіших геометричних фігурах, навчанням рахунку, складанню і відніманню, вимірах у найпростіших випадках. Не менш важливим, ніж арифметичні операції, для підготовки їх до засвоєння математичних знань є формування логічного мислення. Дітей необхідно вчити не тільки обчислювати і вимірювати, а й міркувати.
Формування географічних уявлень - складний і тривалий процес, який починається з моменту народження дитини і триває все життя. Прагнення до нових вражень, цікавість, постійне бажання спостерігати й експериментувати, самостійно шукати нові відомості про світ, традиційно розглядаються як характерні для дошкільника риси поведінки. Особливе значення у вивченні географії дошкільниками має природа рідного краю. Адже, сформувати свідоме, правильне ставлення дітей до природи, її явищ і об'єктів можна тільки на прикладах, які вони спостерігають повсякденно, тобто діти можуть полюбити й навчитися берегти лише те, що безпосередньо їх оточує.
Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, основою патріотичного виховання в є моральне, естетичне, трудове, розумове виховання маленького громадянина. У процесі такого різнобічного виховання зароджуються перші паростки духовно-моральних патріотичних почуттів.
Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції - досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями тісно пов'язані народні звичаї - усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості).
Чомусь, вважається, що людину потрібно вчити, писати, малювати, а вчити дихати не потрібно. Але це в корені не вірно! Більшість людей , на жаль , дихають не правильно, і через це у них виникає ряд хвороб. «Будете піклуватися про своє дихання, проживете довго і щасливо – сказав багато століть назад індійський мудрець. І це не порожні слова. Тисячі людей освоїли методики правильного дихання. І які ж чудові слова подяки вони говорять тим, хто навчив, як видужати без пігулок і дорогого лікування!
Робота з дітьми вимагає постійного вдосконалення наявних методик і розробок нових технологій, що сприятимуть підвищенню інтелектуального рівня та покращенню їхнього фізичного розвитку.
Проблеми морального розвитку, виховання, вдосконалення людини турбували суспільство завжди й у всі часи. Особливо нині, коли все частіше можна зустріти жорстокість і насильство, проблема морального виховання стає все більш актуальною.
У Базовому компоненті дошкільної освіти підкреслюється значимість родинного виховання, передбачається взаємопроникнення сімейного і суспільного виховання з метою створення для кожної дитини єдиного, дитиноцентричного середовища. Нині ефективність дошкільної освіти пов'язана з організацією освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства. Це спонукає до оновлення змісту і форм співпраці педагогів закладів дошкільної освіти з батьками вихованців.
Проблема мовлення у всьому його видовому розмаїтті є актуальною в дошкільному віці. На сьогоднішній день існує безліч методик, технологій, за допомогою яких можна коригувати процес розвитку мовлення у дітей. Найважливішою умовою вдосконалення мовної діяльності дошкільнят є створення емоційно сприятливої ситуації, мовного середовища сприяє виникненню бажання активно розвивати своє мовлення і брати участь в мовному спілкуванні. Найближча, доступна і захоплююча діяльність дошкільнят-гра. Між грою і мовленням існує двосторонній зв'язок: з одного боку мовлення дитини розвивається і активізується в грі, з іншого сама гра вдосконалюється під впливом і збагаченням мовлення.
Немає народу байдужого до материнської мови, до рідного слова, рідної домівки, рідної землі.
Фольклор (від англ. folklore), або усна народна творчість, - художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також світ думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.
Звукова культура мовлення - це складова частина мовної культури. Вона є необхідним компонентом для виховання повноцінної особистості дитини в цілому, так і виступає необхідною умовою для успішної підготовки до школи.
Дошкільний вік сенситивен для виховання звукової культури. Це обумовлено рядом причин: відбувається активне дозрівання мовних центрів у корі головного мозку, що відповідають за мову; відбувається анатомо-фізіологічне дозрівання артикуляційного апарату.
Казка... Її можливості великі. Мова перших казок, що чує дитина дошкільного віку, ритмічна, слова часто заримовані, а героям надаються незвичайні визначення. Тому для представлення досвіду роботи я обрала цю тему. Вважаю, що актуальність цієї теми в тому, що, мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини. Дана тема є актуальною ще тому, що мовна компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості, яка формується на етапі дошкільного дитинства.
У сучасній педагогіці навчання дошкільнят математики пов’язується насамперед з якісними змінами в їхній розумовій діяльності. Сформоване логіко-математичне мислення повинно базуватися на алгоритмізації (певній системі правил) навчання, яке веде до розв’язання завдання. Базовий компонент дошкільної освіти визначає одним з пріоритетних напрямків у роботі ЗДО саме логіко-математичний розвиток дошкільників, саме тому педагоги в дитячому садку мають організувати таку пізнавальну діяльність, яка б ставила дитину перед необхідністю спрямувати свої розумові зусилля на пошук нових знань і вмінь та вибіркове використання їх для розв'язання нового конкретного завдання.
У своїй групі я надаю великого значення важливому питанню – формуванню в дітей мотивації до пізнання, яка спрямовуватиме їхню пізнавальну активність, стимулюватиме розвиток почуттів й інтересів. Що цікавіша, емоційніша така діяльність, то ефективнішою вона є.
Вже декілька років я працюю з нетраційними техніками малювання. Адже малювання є одним з найбільш цікавих і захоплюючих занять для дітей дошкільного віку, це найдоступніший вид діяльності, який освоюється маленьким чоловічком. Ні читати, ні писати дитина ще не може, але вже із задоволенням вимальовує каракулі на папері. Направляючи і підтримуючи дитину в цьому занятті, можна домогтися дуже багато чого.
Останнє десятиліття ми, вихователі, працюємо з поколінням «Альфа», дітьми цифрової ери, які вже в три роки оперують телефонами, планшетами та іншими гаджетами, їхній світ цінностей значною мірою підвладний онлайн-соціалізації. Тому ми маємо оновлювати форми організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти, спрямувати його на задоволення потреб дитини та формування життєвої компетентності та розвитку базових якостей особистості.
Глобальні зміни, що відбуваються в світовій спільноті, висувають нові, вищі вимоги до всієї системи сучасної освіти.
Зміни в житті суспільства зумовили зміни і в соціальному замовленні щодо дошкільної ланки освіти як основи становлення життєвої компетентності дитини.
Не земля в цілому, а край де народився і виріс, де світять зорі дитинства, - саме це потрібно кожній людині. Однією з форм вивчення рідного краю є краєзнавча робота.
Краєзнавство - це вивчення природи і природних багатства історії побуту та культури населення його господарчі діяльності вивчення й охорони пам’ятників. Предметом вивчення є місцевість, територія, що зветься «рідний край». Власне краєзнавство починається в дитячому садочку - це низка бесід, прогулянок, спостережень, екскурсій, ознайомлення дитини з батьківщиною.
Однією з основних проблем сучасної дошкільної освіти є створення умов для своєчасного повноцінного фізичного, психічного й духовного розвитку кожного дошкільника, формування його життєвих компетентностей. У зв’язку з цим чи найважливіше завдання педагога полягає в тому, щоб створити умови для самостійного розвитку, формування свідомої особистості дитини дошкільного віку.
Останнім часом в системі фізичного виховання дитини-дошкільника міцне місце зайняли спортивні свята, які зарекомендували себе як найбільш прийнятна і ефективна форма активного відпочинку дітей.
Багаторічна практика роботи дитячих дошкільних установ показала значимість спортивних свят в активному залученні кожної дитини старшого дошкільного віку до занять фізичною культурою. Є чимало позитивних прикладів творчого підходу педагогічних колективів до їх організації та проведення.
Питання реалізації сучасних підходів у розвитку мовлення дітей дошкільного віку в дошкільній педагогіці є актуальним. Оволодіння мовленням як засобом пізнання і способом людського спілкування є найвагомішими досягненням дошкільного дитинства. Мови потрібно навчати, і таке навчання має бути спрямоване на формування мовної особистості. Серед доречних для дітей дошкільного віку методів розвитку мовлення у значній кількості досліджень визначається моделювання.
У працях К. Крутій розкрито використання моделей і схем для формування граматичної правильності мовлення, засвоєння дітьми службових частин мови, збагачення словника.
Відповідно базового компоненту дошкільної освіти України,дошкільник має активно рухатися для повноцінного розвитку його тіла, а педагог - дбати про збереження і зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я малюків.
Своєчасне формування у дітей життєво необхідних рухових умінь і навичок,розвиток фізичних якостей,забезпечення належного рівня фізичної підготовленості,виховання стійкого інтересу до рухової активності,вироблення звичок до здорового способу життя відбувається на заняттях з фізичної культури.І саме тому кожен педагог намагається зробити їх якомога ефективнішими,підбираючи різні цікаві прийоми і методи,нетрадиційні заняття.Одним із таких - є використання квест-технології.
Майбутнє кожної людини у її власних руках. Очевидним є те, що виховання соціально-відповідальних та освічених у фінансовій сфері дітей робить їх спроможними змінити власне життя та світ довкола на краще, тим самим збільшуючи шанси на успішне майбутнє. Допомогти дітям усвідомити їх потенціал для того, щоб зробити світ кращим за допомогою освіти – це основна місія «Афлатуна».
Особлива необхідність фінансового навчання постає все більш очевидною останніми роками. Незважаючи на те, що ми живемо у світі з швидко перемінними економічними умовами, діти і дорослі у всьому світі мають дуже низький рівень фінансової грамотності, школи і вчителі часто не мають можливостей для вирішення цієї проблеми. Внаслідок недостачі знань у сфері фінансів, діти та молодь стають жертвами соціально, екологічно та економічно нестійких моделей споживання.
У будь-якому цивілізованому суспільстві немає більш важливої і головної цінності, ніж здоров'я дітей, а отже, пріоритет повинен бути відданий вирішення в першу чергу завдань, пов'язаних з дитячим здоров'ям.
Рух становить основу практично будь-якої діяльності дитини. Головна мета фізичного виховання в дошкільному освітньому закладі полягає в тому, щоб задовольнити природну біологічну потребу дітей у русі, добитися хорошого рівня здоров'я та фізичного розвитку дітей.
Працюю вихователем в інклюзивній групі. Враховую індивідуальні психологічні особливості моїх вихованців зацікавив Вагомим поштовхом у створенні умов для фізичного розвитку дітей моєї групи для мене стала авторська методика М. М. Єфименко, яка дала мені змістовну базу та основні аспекти оволодіння базовими фізичними навичками.
Враховуючи те, що гра є провідним видом діяльності дошкільників, авторська методика фізичного виховання Миколи Єфименка передбачає впровадження тотального ігрового методу від самого початку заняття і до його кінця: «Педагог-дошкільник повинен слідувати правилу: граючи – оздоровлювати, граючи – виховувати, граючи – розвивати, граючи – навчати».
Проблема ефективного оздоровлення і фізичного розвитку малят постає дедалі гостріше. Попри всі досягнення медицини, все більше дошкільнят мають патологічну поставу, порушення опорно-рухового апарату, ослаблений імунітет, страждають на різноманітні хронічні захворювання.
Враховуючи, що в даний час діти перенасичені інформацією, необхідно, щоб процес навчання був для них цікавим, розвиваючим.
Спостерігаючи за своїми вихованцями, я звернула увагу, що в даний час все частіше в дошкільників спостерігаються такі проблеми, як: бідний словниковий запас, невміння узгоджувати слова в реченнях, порушення звуковимови, важко запам’ятовують вірші. У зв’язку з цим, актуальним стає необхідність удосконалювання сучасних методів і прийомів, використання більш ефективних науково-обґрунтованих шляхів розвитку пам’яті та зв’язного мовлення у дітей. Методів для розвитку і ефективного використання пам’яті існує безліч.
Зміни в нашому суспільстві обумовили суттєві зміни у системі дошкільної освіти, які висвітили багато нерозв'язаних і нових проблем. Одна з проблем, це проблема сенсорного розвитку, яке направлено на формування повноцінного сприйняття навколишнього середовища, служить основою пізнання світу, стає все більш актуальною.
Сенсорний розвиток дитини - розвиток її відчуттів і сприймання, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величину, положення у просторі, а також запах, смак.
Одне з основних моїх завдань, як сучасного педагога – створення умов для своєчасного повноцінного фізичного, психічного та духовного розвитку кожної дитини. Для того щоб правильно та ефективно організувати роботу, зокрема з сенсорного виховання необхідно знати основи сенсорного розвитку дітей.
Сенсорний розвиток - це розвиток у дитини процесів сприйняття і уявлень про предмети і явища навколишнього світу.
Першою ланкою в системі суспільного екологічного виховання в Україні є дошкільна освіта. Сучасна дитина живе у створеному людством навколишньому середовищі, в якому люди, природний і соціальний світ взаємопов’язані. Роз’яснювати значення діяльності людей у навколишньому середовищі, формувати в дитини певне розуміння про необхідність допомагати природі та примножувати її багатства є завданням вихователя.
Екологічне виховання – одне із основних напрямків в системі освіти і важливу роль у екологічному вихованні дошкільників відіграє особистісно-орієнтований, доброзичливо-емоційний стиль спілкування з дітьми, розуміння вихователем самоцінності і стану природного довкілля. Такий стиль спілкування вихователя з дітьми допоможе дітям краще засвоювати доступні для їх віку екологічні знання і застосовувати їх у самостійній діяльності.
Одним з найважливіших надбань дитини раннього віку є оволодіння рідною мовою. Мова - це не тільки засіб спілкування, а й знаряддя мислення, творчості, носій пам'яті, інформації та ін. Виразність мови розвивається протягом усього дошкільного віку: від мимовільної емоційної - у малюків, до інтонаційної мовної - у дітей середньої групи і до мовної виразності мови - у дітей старшого дошкільного віку. Для розвитку мови необхідне створення таких умов, в яких кожна дитина міг би проявити свої емоції, почуття, бажання і погляди не соромлячись присутності сторонніх слухачів. До цього важливо привчати ще в ранньому дитинстві. У цьому величезну допомогу можуть надати театралізовані ігри. Вони завжди радують дітей і користуються у них незмінною любов'ю.
Значення сенсорного розвитку в ранньому дитинстві важко переоцінити. Саме у перші три роки життя дитини активно розвиваються його органи чуття. При цьому головною умовою повноцінного розвитку малюків є сенсорно-пізнавальний розвиток, який надає безпосередній вплив на його естетичне, розумове і фізичне виховання.
Фізичний розвиток двтей раннього віку завжди був пріоритетним напрямом у дошкільній педагогіці. Цей розділ передує іншим, бо має першочергове значення для повноцінного становлення особистості дитини. Саме своєчасна й організована відповідно до природних закономірностей рухова активність дитини закладає основи для подальшого ефективного її розвитку за іншими напрямами освітньої діяльності.
Лише здорова дитина може максимально зреалізувати весь свій особистісний потенціал у навчанні, трудовій діяльності та соціальних проявах. Саме таке розуміння проблеми фізичного виховання потребує від педагогів усвідомлення значущості формування у молодого покоління необхідності дотримання здорового способу життя, позитивного і зацікавленого ставлення до фізичної культури, її популяризації серед дітей та дорослих.
Реалізація державності залежить від дієвої державницької позиції кожного громадянина. Тому найголовнішим завданням суспільства завжди було, є і буде виховання поколінь гуманістів і патріотів, для яких найвищим ідеалом є єдність особистих та національно-державних інтересів.
У нашій країні зростають вимоги до виховання і навчання підростаючого покоління. Так, однією з найважливіших педагогічних задач, визначених Законом України «Про дошкільну освіту», є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля.
Театр – один з самих демократичних видів мистецтва для дітей, він дозволяє вирішити безліч актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, пов’язані з художньою освітою та вихованням дітей.
У оновленій редакції БКДО - 2021, як Державного стандарту дошкільної освіти, мистецько-творчу компетентність визначено як здатність дитини практично реалізовувати свій художньо-естетичний потенціал для отримання бажаного результату творчої діяльності на основі розвинених емоцій та почуттів, емоційно-ціннісного ставлення до різних видів мистецтва, елементарно застосовувати мистецькі навички в життєвих ситуаціях, під час освітньої та самостійної діяльності.
Важливим завданням сьогодення є становлення творчо активної особистості, здатної вносити прогресивні зміни в життя суспільства, здійснювати вибір, ставити й розв'язувати проблеми, бути винахідливими, мати творчу уяву.
Соціально – емоційний розвиток особистості дошкільника є одним із найважливіших чинників загального розвитку дошкільників, визначає глибокі зміни в його емоційній сфері. Якщо у ранньому віці емоції зумовлювались безпосередньо оточуючими впливами, Внаслідок появи опосередкованості емоцій, вони стають більш узагальненими, усвідомленими, керованими. Вони здійснюється у всіх видах діяльності й покликані забезпечити виховання дитини з перших років життя. У процесі такого виховання в дитини розвиваються гуманні почуття, формуються етичні уявлення, навички культурної поведінки, соціально-суспільні якості, повага до дорослих, відповідальне ставлення до доручень, уміння дружно гратися й трудитися, справедливо оцінювати свої вчинки й оцінювати дії інших дітей.
Сьогодні, у час реформування освіти, педагоги дедалі частіше звертаються до спадщини Марії Монтессорі, адже в ній втілені головні принципи, до яких ми прагнемо – дитиноцентризм, індивідуалізація, комплексний підхід. Важливе місце у Монтессорі-системі займає предметно-маніпулятивна діяльність малюків, у якій гармонійно розвиваються всі складові психіки дитини і формуються базові якості особистості – самостійність і незалежність.
«Без відповідного середовища немає конструктивної діяльності дитини,- пише М. Монтессорі, - оточення дитини – це не просто поєднання предметів для ігор або якогось їх застосування, оточення мусить мати цілісну форму (образ) і орієнтуватись на цілісне сприймання дитини, а не на суму його можливостей».
Особливе місце у предметно-ігровому середовищі відводиться дидактичним,розвивальним матеріалам, які використовуються цілеспрямовано та спонукають до роздумів. Монтессорі-матеріали своєю структурою та логічною послідовністю сприяють сенсорному розвитку.
Здоров`язберігаючі технології - це система заходів, що включає взаємозв`язок і взаємодію всіх факторів освітнього середовища спрямованих на збереження здоров`я дітей на всіх етапах їх навчання і розвитку. Вони найбільш значущі серед усіх відомих технологій за ступенем впливу на здоров`я дітей. Головна їх ознака - використання психолого - педагогічних прийомів, методів, підходів до вирішення виникаючих проблем. Їх запровадження - це вимога сьогодення.
