Існує дуже багато методик, які заключають в собі виховання за допомогою казки. Для себе я обрала методику Лариси Борисівни Фесюкової, яка так і називається - “Виховання казкою”. Я обрала саме цю тему тому, що вона заключає в собі нетрадиційний підхід до кожного заняття.
За допомогою казки можна вивчати будь який предмет. Казкою можна зацікавити не лише дітей, а й дорослих. В цьому я переконалася на власному досвіді. Коли дорослі перетворюються на казкових персонажів, вони поступово перестають мислити конкретно, вони починають мислити абстрактно. За мій, маленький досвід, я побачила на скільки діти змінюються, коли перетворюються на конкретного героя, на скільки їх мислення нестандартне і необмежене зовнішніми чинниками, які на них впливають, наскільки вони переживають ту чи іншу роль, вони її переносять через себе. Це дало мені натхнення на те, щоб продовжити працювати в цьому напрямку. Заняття я проводжу нетрадиційно.
Нетрадиційно - означає навчити дітей оригінально, незвично, по-своєму не тільки розуміти зміст, а й творчо перетворювати хід розповіді, придумувати різні кінцівки, вводити непередбачувані ситуації, змішувати декілька сюжетів в один. За методикою, казка розробляється за слідуючою схемою, яка складається з семи розділів:
- Моральний урок.
- Виховання добрих почуттів.
- Мовна зарядка.
- Розвиток мислення та уяви.
- Казка і математика.
- Казка і екологія.
- Казка розвиває руки.
Я хочу коротко зупинимося на кожному розділі. Для чого необхідний моральний урок. Краще зрозуміти це на конкретному випадку. В казці “Рукавичка” моральний урок пропоную розкрити за допомогою прислів’я: “В тісноті, та не в образі» Тут ось і починаються протиріччя. Вся увага дорослих і дітей прикута до рукавички та її гостей. Всі забули про діда, який зимою залишився без рукавички. А як важливо розділити різні сторони цього випадку. Для кого добре, те що сталось, а для кого погано. А може й не так погано для діда (баба зв’яже нові рукавички). Можна висунути і свої коментарі.
Слідуючий з семи розділів - „Виховання добрих почуттів.» Немає необхідності доводити важливість цієї проблеми, всім нам зрозуміло, що доброта стала найбільш дефіцитною у стосунках людей. В основному я стараюсь звернути увагу на значущі в моральному плані моменти, а саме:
- вчити дітей порівнювати;
- формувати звичку доводити, те що це так, а не по іншому;
- ставити дітей на місце героїв, тим самим даючи дітям можливість вибору власної позиції.
Наприклад: „Доведи, що Оленка краще всіх»; „Кого тобі жаль у цій казці». Я часто застосовую гру „Добре- погано». Розвести в сторони добрі і погані вчинки, явища — означає зробити і ще один крок в формуванні доброти. Велике значення мають казки і художні твори у розвитку мови дітей. Вони сприяють розширенню словникового запасу, допомагають правильно будувати діалоги, впливають на розвиток мовлення.
Наступним є метод „Постановка проблемного питання». Запитання проблемного характеру є набагато кориснішим ніж констатуючі. Наприклад- якби людожер не перетворився на мишку, якби Кіт у чоботях його переміг? Важливим є „Метод аналогій». Він допомагає у формуванні асоціативного мислення. Наприклад- після читання казки „Попелюшка» діти повинні назвати таких самих добрих і працьовитих героїв (Червона шапочка, сестричка Оленка…).
А тепер про зв’язок казки і математики. В багатьох казках є математика. Наприклад „Двоє жадібних ведмежат», „Вовк і семеро козенят», математичні завдання мають вимагати від дитини вміння встановлювати взаємозв’язки і взаємозалежності. Саме розповсюджене запитання „Чим схожі і чим відмінні?». Наприклад „Чим схожі і чим відмінні просте і золоте яйце?». Коли дитина ознайомлена з геометричними фігурами, то з їх допомогою можна моделювати знайомі казки, ховати героїв у фігурки, які легко вгадуються. за допомогою і величиною. Наприклад- „Вовк і семеро козенят» за допомогою трикутників, „Двоє жадібних ведмежат» двома кружками.
Казка і екологія. У природи є багато протиріч, тому доречно використовувати уже знайому гру „Добре- погано». Так, болото це погано: можна загрузнути, багато комарів, погано пахне, не гарне. Але болото це добре: з нього добувають торф, живить річки, жабкам добре жити у ньому. Ось так ми за допомогою казки і гри знайомимо дітей з природою.
Остання рубрика „Казка розвиває руки». Не дарма кажуть „Коли я слухаю пізнаю, коли роблю запам’ятовую». Досить часто я пропоную дітям зобразити когось або щось із казки, але не стандартно. Ось які прийоми я використовую:
- пальчиковий живопис за допомогою пальців або кулачків;
- чарівний малюнок свічкою;
Роль казки у розвитку та вихованні дитини є настільки значною, що її важко переоцінити. Добрі та лихі, щедрі та жадібні, хитрі та простодушні герої казкового світу мають завжди супроводжувати малюка в перші роки життя, адже саме вони дають йому необхідний приклад добра і зла, навчають відрізняти добре від поганого, розвивають фантазію та інтелект. Сучасна педагогіка та психологія визначають, що казки посідають важливе місце у формуванні дитячої особистості: зокрема, завдяки чудові методиці казкотерапії малюки позбавляються страхів, комплексів, почуваються впевненіше в оточенні інших людей, підвищують власну самооцінку. Секрет казкотерапії в тому, що дитина ідентифікує себе із ти казковим персонажем, який ближчій їй за моральними якостями та особистісними рисами.
Отже, казка - це безцінний досвід, як для дітей так і для дорослих.
Заняття з математики в молодшій групі «Пригоди веселого Колобка»
Мета: виховувати бажання допомагати героєві, який потрапив у біду; вправляти дітей у кількісному рахунку до 5; закріплювати знання геометричних фігур; вправляти в орієнтуванні в просторі (вгору, вниз, праворуч, ліворуч, вперед, назад). розрізняти предмети по висоті, довжині, ширині; розвивати психічні процеси дітей.
Матеріали: у групі підготовлено сюжет казки “Колобок”. ширма, персонажі лялькового театру дід, баба, будиночок; іграшки колобок, заєць, вовк, ведмідь, лисиця; кошик, гриби, картки з намальованими геометричними фігурами на кожну дитину, містки різної довжини, дерева і ялинки різної висоти, аудіозапис музики.
Вихователь: діти, хочете, я розповім вам одну історію про Колобка? (Так)
Вихователь: Жили-були дід і баба. Ось і просить дід бабу: «Спечи-но мені колобок». Баба по засіках поскребла, по коморах помела, набрала 2 жмені борошна і спекла колобок. Поклала його на вікно встигнути. Колобок лежав-лежав на віконці, йому набридло. Стрибнув Колобок на лавку, з лавки на стежку і покотився в ліс...
А дід з бабою у своїй хатинці сидять, гірко-гірко плачуть: «Пропав наш Колобок, напевно, в ліс покотився. Ой-Ой! Там багато звірів, вони скривдять нашого красивого рум'яного колобка. Ой-Ой! Як же нам бути? Що нам робити? (Чекати, поки повернеться Колобок чи йти йому на виручку)
Дітки ми допоможемо бабусі й дідусеві врятувати Колобка?
Вихователь: Зраділи дід з бабою, що діти такі добрі, вони хочуть допомогти.
Давайте підемо по цій стежці, по ній покотився Колобок. Йдемо ми по лісі, бачимо - сидить на пеньку Зайчик. Запитаємо у нього, не бачив чи Колобка?
Діти: Здрастуй, Зайчику, скажи, будь ласка, не бачив ти Колобка?
Вихователь: Зайчик відповідає: «я Бачив вашого Колобка, але не скажу, куди він покотився, поки не допоможете мені. Послала мене мама за грибами, просила принести 5 грибків, а я рахувати не вмію, допоможете? (діти рахують гриби, складають їх у кошик Зайцю).
Вихователь: Зайчик подякував і показав дорогу далі. Йдемо-йдемо, а назустріч іде вовк. Може, у вовка запитаємо?
Діти: Здрастуй, Вовк! Скажи, будь ласка, чи не бачив ти Колобка?
Вихователь: Вовк привітався з дітьми і сказав: «Так, я бачив Колобка, але не скажу, якщо ви мені не допоможете. Ось я знайшов у лісі листочки, а на них щось намальовано. Підкажіть мені, будь ласка.
(діти називають намальовані на аркушах паперу геометричні фігури)
Вихователь: Вовк подякував і показав дорогу далі. Йдемо по стежці, а біля струмка сидить ведмідь.
Діти: Михайлик, здрастуй, що ти тут сидиш?
Вихователь: Ведмідь відповідає: «Я не можу перебратися на інший бережок».
Діти: А не чи ти бачив, куди покотився Колобок?
Вихователь: Ведмідь: Допоможіть мені - я вам покажу. Що мені зробити, щоб перебратися на інший берег?
Діти: Потрібно покласти місток через струмок і перебратися.
(діти вибирають той місток, який по довжині підходить, щоб перекинути через широкий струмок з берега на берег)
Вихователь: Ось, Михайлику, ми допомогли тобі (ведмідь показав, куди покотився Колобок).
Йдемо далі. А назустріч Лисиця.
Діти: Здрастуй, Лисиця, не бачила ти Колобка?
Вихователь: Лисиця відповідає: Колобок ваш у мене, не віддам його, якщо ви мені не допоможете.
Я сховала вашого Колобка, вгадаєте мої загадки - віддам Колобка.
На сметані замісили,
На вікні охолодили,
Круглий бік, скок-скок —
Покотився… (Колобок)
Лисичка: Він там! (вихователь називає напрямки, де може бути Колобок). Вгорі! (внизу, праворуч, ліворуч, попереду - лисиця плутається.). (Діти показують напрями, не знаходять Колобка) А! Згадала! Я сховала його за високою ялинкою. (Діти знаходять серед дерев високу ялинку) (Під високою ялинкою знайшли Колобка).
Вихователь: Як Лисиці не хотілося віддавати Колобка, а довелося.
Вихователь: Заберемо Колобка діду і бабі. (Діти йдуть до ширми, де знаходяться дід і баба, розповідають їм, як рятували Колобка, чому навчилися)
Дуже зраділи дід і баба, дякували хлопців, і танцювали від радості. (Музика)
Немає коментарів:
Дописати коментар