Єдина Країна! Единая Страна!

понеділок, 7 червня 2021 р.

Мовленнєвий розвиток старших дошкільників з використанням творів В.О. Сухомлинського

Мовленнєвий розвиток  старших дошкільників з використанням творів Василя Сухомлинського

Єрмолаєва Марія Олегівна
вихователь закладу дошкільної освіти
Комунальний заклад Центр розвитку дитини «Гармонія»
м. Южноукраїнськ, Миколаївська область

Однією з найгостріших проблем українського суспільства на сучасному етапі його розвитку є падіння рівня моралі, втрата духовних орієнтацій, нездатність людей до самопізнання, відсутність потреби у самовдосконаленні, саморозвитку. Втрачаються такі цінності, як добро, любов, краса, гідність, вірність своїй країні, знецінюються звичаї і традиції, надбані багатьма поколіннями. Проблема формування людяності, духовних цінностей широко досліджувалася і розроблялася В. Сухомлинським. 

Розроблена ним педагогічна система не тільки збагатила педагогічну науку новаторськими ідеями і положеннями, а й внесла вклад у теорію і в практику національно- патріотичного виховання. Розвивати у дітей такі якості як доброта, щирість, чесність, відповідальність, співпереживання, милосердя, любов, великодушність; сформувати у дітей вміння за допомогою різних видів моделювання стимулювати мислення, творчу уяву, вміння активізувати та оцінювати вчинки героїв казок В.Сухомлинського.

У результаті діти  мають розвинуті комунікативні навички, вміють працювати в макро - та мікрогрупах; вміють застосовувати набуті навички та знання на практиці, переносити казкові ситуації в життєдіяльність,ставляться відповідально до виконання колективних доручень; планують свою діяльність з однолітками в співпраці та співтворчості, активно беруть участь у різних роботі з казкою, як народною, так і авторською.

У зв’язку із технологічними, психологічними та соціальними змінами у нашому суспільстві, виникла потреба виявлення розвитку мовленнєвого творчого потенціалу у дітей, тому що такі діти,  з одного боку, зможуть зрозуміти і осягнути всі інноваційні процеси з розвитку передових технологій у різних сферах життя, стати винахідниками, а з другого боку зможуть діяти нестандартно в різних життєвих ситуаціях, будуть покладатися на самих себе, приймати рішення з врахуванням загальнолюдських моральних цінностей, тому дуже важливо разом з розвитком мовленнєвого розвитку творчості у дітей дошкільного віку, закласти в них і основи людяності. 

Індивідуальність дитини яскраво відбивається у її мовленні. Складно переоцінити у становленні особистості, її успішному функціонуванні в різних сферах життєдіяльності, роль мови і мовлення. Отже, мовлення дитини є провідним засобом її самовираження і саморозвитку. Художньо-мовленнєва діяльність є природною для дітей дошкільного віку, адже дає можливість самовиразитися, самореалізуватися, проявити креативність. Вона відбувається в організованих формах або просто за ініціативи дітей, поза спеціальними заняттями і спрямована на розвиток мовного чуття, мовленнєвих здібностей дошкільників. Основа для формування мовленнєвого розвитку у дітей дошкільного віку є морально-етичні казки В.Сухомлинського, бо кожна його казка особлива  своєю ідеєю, так і сюжетом та персонажами. Величезний виховний і дидактичний потенціал казки відомий усім. На жаль, його не завжди вдається реалізувати. Нерідко робота над казкою виявляється поверховою, обмежується репродуктивними запитаннями до дітей щодо її змісту, які не сприяють осягненню глибинного смислу казки, її головної ідеї. Потрібні бесіди, побудовані на запитаннях відкритого характеру, що спонукають дітей до розміркувань, прояву творчості.

Хочу представити вам систему роботи, яка спрямована на розвиток творчого мовленнєвого розвитку у дітей засобами моделювання на основі морально-етичних казок В.Сухомлинського. Я вибрала технологію моделювання казок, так як вона є дуже цікавою для дітей. Модель може виступати і як зображення структури сприйманого тексту, і як орієнтир для самостійного складання розповіді, казки, оповідання, як засіб оцінювання ситуації, стосунків між персонажами казок, розуміння настрою, емоційного стану та почуттів героїв. У дитини виробляється здатність продукувати різні мисленнєві операції, узагальнювати, замінюючи декілька понять одним. Тому використання цієї технології сприяє розвитку у дітей пізнавальної активності, творчого мислення, уваги, уяви, пам’яті, сприймання, тобто всіх психічних процесів та в цілому інтелекту дитини. Одним із провідних засобів мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку є розвивальне середовище. У групі розвивальне середовище організоване так, що діти невимушено і вільно отримують уявлення про оточуючий світ, природу. Під час спілкування з однолітками, діти відчувають радість, задоволення. Систематичні заняття, цікаві екскурсії, спостереження, організація годин дозвілля, ігри, праця, яскраві свята стають змістом розвитку зв’язної мови у дітей. Щоб навчити дітей свідомо користуватися мовою як засобом спілкування, даю можливість дитині самій будувати речення, не змушуючи повторювати слова автора. У своїй роботі використовую інтерактивні методи навчання: мікрофон, ланцюжок, коло ідей тощо, де проявляється спільна діяльність у режимі рівноправного спілкування. Щоб розвивати мовлення дитини, замало просто пропонувати їй мовний матеріал. Я ставлю перед нею нові пізнавальні завдання, використовую  різні засоби мовлення, розробляю посібники на основі казок та оповідань В. Сухомлинського. Щоб активізувати дитину до розповідання, до переказування, викликати у неї позитивні емоції, розвинути уяву, волю, почуття я розробила картинки-підказки, ілюстрації-підказки  за творами В. Сухомлинського з урахуванням психологічних та вікових особливостей дітей. Красиві ілюстрації викликають у дитини бажання дати відповіді на запитання, розповісти про дію, яка відбувається в казці чи оповіданні. Результатом використання таких картинок – підказок є оптимальна активізація дітей. 

Для залучення дітей старшої групи відповідати на запитання 4-6 реченнями по змісту літературних творів В.Сухомлинського мною були зібрані іграшки, привабливі кольором і незвичайною формою та виразом обличчя героїв. Вони спонукають малят зануритись в мовленнєву ігрову діяльність, добре запам’ятати твір, інсценувати сюжет, переказати його. Я створюю умови для переживання успіху кожною дитиною. Цьому сприяє робота з кросвордами, ребусами, головоломками, вікторинами (в групі старшого дошкільного віку). Для їх розв’язання проводжу попередню роботу за змістом знайомих творів В. Сухомлинського, а потім використовую їх на заняттях, в повсякденній діяльності. Створення казок–один із найцікавіших видів творчості для дошкільнят. В. О. Сухомлинський вважав казку – активною  естетичною  творчістю, що охоплює всі сфери духовного життя дитини – її розум, почуття, уяву, волю та радив: «Якщо ви бажаєте, щоб діти творили, створювали художні образи, перенесіть з вогнища своєї творчості хоча б одну іскру в свідомість дитини».Розвитку дитячої мовленнєвої творчості сприяють подорожі в природу. Діти складають казки, оповідання про жука, сонечко, травичку. 

Важливу роль у формуванні особистості дитини, зокрема з розвитку її мовлення, належить сім’ї. «Батьківська педагогіка» В.Сухомлинського – це орієнтир для мене в роботі з родинами вихованців. У групі, в якій я працюю, панує атмосфера розкутості, довіри, спонукає дітей до відкритості в спілкуванні. Батьки групи – активні учасники у виготовленні дидактичних посібників, в організації свят і розваг. Це дає можливість батькам разом з дітьми складати казки, оповідання, глибше зрозуміти твори В.Сухомлинського. Тата і мами користуються рекомендаціями по використанню картинок-підказок, вікторин, кросвордів, які я розробила.Працюючи з дітьми по розвитку зв'язної мови, я спостерігала, що не всі діти можуть правильно будувати речення, висловлювати свою думку, розповісти та переказати казку в силу різних причин психологічного характеру; тому, щоб активізувати дитину до розповідання, переказування, викликати у неї позитивні емоції, розвинути уяву, волю, почуття, я розробила відповідні  сюжетні  ілюстрації-підказки.Картинки-підказки та ілюстрації-підказки до казок і оповідань - дуже цінний матеріал для розвитку уяви та мови дитини-дошкільника, відносно бідної на образи через малий досвід дитини. Вони збагачують її уяву, сприяють її розвитку, допомагають усвідомлювати зміст літературного твору і, таким чином, допомагають розвивати монологічне та діалогічне мовлення; стимулюють дітей до розповідання за їх змістом, збагачують  словник.Ілюстрації-підказки та картинки-підказки розроблені з урахуванням вікових груп, виконані в кольорі та спонукають до розповідання, до переказування казки, оповідання. Красива ілюстрація та картинка викликає у дитини бажання дати відповідь на запитання, розповісти про дію, яка відбувається в казці та оповіданні. Під час роботи з ілюстрацією та картинкою я вводжу сюрпризний момент, момент раптовості, неочікуваний момент - поява того чи іншого героя. Навіть надто сором'язлива, закомплексована дитина, дитина, яка не бажає відповідати в силу різних причин, з появою героя назве його і його дію. А коли дитину щось зацікавило, вразило - вона забуває про свої вади в мові, сором’язливість, починає говорити, розповідати. За словами В. Сухомлинського «лише той, у кому постійно горить вогонь пізнання, може запалити інших цим життєдайним вогнем».Важливими компонентами технології навчання і виховання казкою є: читання казок та створення малюнків (ілюстрацій) за їх змістом; казка і театр: використання різних видів театру для обігрування казки; гра-драматизація за сюжетом казки; створення казки своїми руками (виготовлення іграшок, книжок на заняттях з художньої праці).  

Завдяки цьому в дитини формуються почуття ввічливості, любові, хоробрості, доброти, вірності, виховується краса душі.Казки В.О. Сухомлинського використовую в роботі з дітьми як на заняттях з розвитку мовлення, логіко-математичного розвитку, ознайомлення з соціумом, природним довкіллям, художньо-продуктивної діяльності так і під час повсякденної діяльності.Казки – один з найбільш популярних серед дітей жанрів народної творчості. У них – міцна соціальна основа, життєствердний оптимізм. Герої казок, яким властиві високі моральні якості, завжди ведуть боротьбу з темними силами, що символізують соціальне зло й несправедливість. Образи позитивних казкових персонажів давно стали для дітей втіленням кращих рис людини. Дитина уважно стежить за розвитком казкового сюжету, відверто реагує на вчинки героїв, проникається своєрідністю їхніх стосунків, думок і почуттів, віддає свої симпатії позитивним, засуджує негативних.  Казка з поганим кінцем також є засобом навчання й виховання. Вона показує дитині, як себе відповідно поводити, чого робити не можна, як уникнути невдалого вибору, щоб зменшити негативні наслідки вчинків. Казка допомагає неухильно слідувати правилам, аналізувати, як діяти і в яких випадках. Казковий світ Василя Сухомлинського це невичерпне джерело: розвитку соціально – емоційної сфери дітей; розвитку особистих якостей, які зумовлюють моральну поведінку, формування якостей, які необхідні для спілкування, оволодіння уміннями встановлювати контакти при спілкуванні; створення атмосфери радості, «як джерела оптимістичної впевненості дитини в своїх силах», без чого «неможливе розкриття природних схильностей, здібностей, обдарувань». Навчання дітей емоційно–естетично сприймати навколишній світ, сприяння розвитку дитячої уяви та фантазії;пробудження вміння бачити, захоплюватись і цінувати прекрасне у всьому: природі, творах мистецтва; утвердження духовних, національних почуттів, адже «розум людини, що формується, вбирає в себе ідеологію і психіку народу, його переконання, традиції, інтелектуальну, моральну, естетичну культуру»; заохочення дітей до складання казок, віршів, оповідань;В.О. Сухомлинський вважав, що казка – благородне і нічим не заміниме джерело виховання любові до Вітчизни. Казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона творіння народу. Така є ж висока оцінка у вихованні дітей дається ним і народній пісні, культурі, традиціям.«Без казки – живої та яскравої, яка володіє свідомістю і почуттями дитини, неможливо уявити дитяче мислення і дитячу мову. Дуже важливо, щоб діти не лише слухали казку, а й самі її творили. Через казку, через неповторну дитячу творчість – вірна дорога до серця дитини».Працюючи над роботою, я ставила собі за мету розвивати у дітей такі якості як доброта, щирість, чесність, відповідальність, співпереживання, милосердя, любов, великодушність; сформувати у дітей вміння за допомогою різних видів моделювання стимулювати мислення, творчу уяву, вміння активізувати та оцінювати вчинки героїв казок В.Сухомлинського; вміти переносити казкові ситуації в життєдіяльність.

У роботі я використовувала такі форми роботи як діагностика дітей, малювання бажань, співбесіди, експрес –анкети для батьків. Ставила собі за мету поглибити систему знань дітей про твори В. Сухомлинського. Надавала дітям можливість практично застосувати набуті ними раніше знання. Це були і розповіді-роздуми, і мовленнєві етюди і такі психотехнології як гімнастика почуттів, енергетичні вправи. Діти з задоволенням оцінювали вчинки героїв за допомогою кружечків червоного та зеленого кольору. 

Також я проводила такі форми роботи як піраміда запитань, прийоми із методики ТРВЗ, ігри-драматизації. Звичайно, що ж творча робота була найбільше до вподоби дітям. Тут кожен мав змогу реалізувати свої задуми і отримати позитивні емоції. Вводили нових героїв в уже знайомі казки. В.О.Сухомлинський відмічав: «Казка для маленьких дітей — не просто розповідь про фантастичні події, це — цілий світ, в якому дитина живе, бореться, протиставляє злу свою добру волю». На його думку казка — активне естетичне мистецтво, яке захоплює усі сфери духовного життя дитини: розум, почуття, уяву, волю. Казковий жанр розвиває мислення кожної дитини, сприяє створенню інтелектуальної атмосфери в дитячому колективі. Вона оволодіває почуттями дітей, тому що через казку діти пізнають світ не тільки розумом, але й серцем. «Діти розуміють ідею лише тоді, коли вона втілена у яскравих образах».  Я використовую творчі методи роботи з текстами казок (перенесення героїв знайомих казок у нові обставини, зміна ситуацій, створення нових сюжетів казок). Для реалізації розробленої системи роботи з казками, зробила добірку творів В.О.Сухомлинського. Тексти підібраних казок  проаналізувала, виділила їх моральну цінність та виховну мету.  До того, що вже було сказано, добавлю, що для мовленнєвого розвитку дітей широко використовую ТРВЗ (теорія розв’язання винахідницьких завдань), ТРВЗ допомагає мені впроваджувати в життя педагогічну спадщину українського педагога саме в плані розвитку розуму і винахідливості. 
"Про правду і кривду" ( старший  дошкільний  вік)
Мета: Продовжувати вчити дітей доброзичливо ставитись до своїх однолітків і дорослих; дати уявлення про позитивний вплив на людину такої моральної категорії, як правдивість, згубну  дію звички обманювати на основі аналізу вчинків персонажів народних казок, казки В. Сухомлинського "Лисенятко" та пропонованих моральних ситуацій. Обговорити з дітьми деякі прояви  неправильної поведінки, виправляти у розв’язуванні моральних завдань та ситуацій. Розвивати аналітичне мислення дітей, їхню пам’ять, увагу, зв’язане мовлення, вміння міркувати. Збагатити словник означеннями (правдивий, брехливий, капосний). Виховувати непримиренне ставлення до брехні у всіх її проявах.
Матеріали: Ілюстрації до казок, книжка, прислів’я, загадки, хатинка,котик і півник - іграшки, маска вовка, корзинка з гостинцями.
      Хід заняття.
1. Організаційна частина.
 - Діти, подивіться, до нас на заняття прийшло багато гостей. Давайте привітаємось з ними та привітаємо один одного.           
                    Нумо разом всіх вітати:
                            "Добрий день!"
                    Дружно й весело сказати:
                            "Добрий день!"
                    Вліво-вправо повернемось,
                    Одне одному всміхнемось:
                             "Добрий день!
                              Добрий день!"
(Діти вітаються, приклавши руки до грудей і злегка киваючи головою).
2. Вступна бесіда.
   - Діти, скажіть, чи любите ви казки? - Я теж їх дуже люблю. І сьогодні хочу запросити вас на гостини до казочки,
на лісову галявину.
(Діти заходять на казкову лісову галявину,
 розглядають дерева, кущі, хатинку, двір). - Щоб відгадати, хто в цій хатинці живе, відгадайте загадки.
   а) Загадки:
                  1) Хто з хвостиком і вушками, 
                  В кого лапки з подушками, 
                  Як ступа, ніхто не чує, 
                  І на мишок він полює?       (Котик)
                        2) Хвіст з узорам,
                            Чоботи зі шпорами, 
                            На пліт вилітає
                          -Ку-ку-ріку-всіх вітає.    (Півник)
(Пояснення - "зі шпорами" - з пір"ями;
 "на пліт" - на огорожу)
 - То ви, вже здогадалися, хто в цій хатинці живе і як називається ця казка? ("Котик і Півник)  
 - Діти, Котик і Півник пішли мабуть, у ліс по дрова. Поки їх немає, прочитаємо книжечку, яку вони залишили на пеньочку. Сідайте зручно та слухайте уважно.
3. Читання казки В. Сухомлинського "Лисенятко".
(Вихователь читає казку, діти слухають).
"Лисенятко"
     У Лисиці був синок - руденьке Лисенятко. Він ходив в дитячий садок.Щоранку  мама відводила його до садочка.
   Лисенятко було не дуже старанним хлопчиком. Йому не хотілось ранком прокидатися, умиватися, чистити зуби, снідати.
   От Лисенятко й вирішило:не піду сьогодні до дитячого садочку.
   - Мамо, - прошепотіло жалібно вранці, - у мене зуб болить.
 Воно думало, що мама скаже:"Бідне моє Лисенятко, лежи у ліжечку, не ходи до школи, зараз я тобі солодкої каші дам".А мама говорить:
   - Зубний біль - це дуже небезпечна хвороба. Зараз піду до Ведмедя - зубного лікаря. Хай прийде й вирве хворий зуб.
   Лисенятко злякалось. Кому це хочеться, щоб вирвали здоровий зуб. І воно промовило:
   - Мамо, зуб уже перестав боліти. Я хочу до садочка. Та спочатку вмиюсь, почищу зубки й поснідаю. Мама усміхнулась:
  - От і добре, що хвороба минула. А солодка кашка уже на столі.
  а) Бесіда за змістом казки.
   - Куди ходило Лисенятко щоранку? (В садочок)
   - Що воно придумало, щоб не йти до дитячого садка? (Сказало,що в нього болить зуб).
   - Що зробила мама, зрозумівши, що Лисенятко її обманює? (Зараз піду до лікаря Ведмедя - зубного лікаря)
   - Чому Лисенятко швидко зібралося до дитячого садка? ( Не хотів , щоб йому вирвали здоровий зуб).   
    - Діти, як ви зрозуміли із казки Лисенятко обмануло маму.
   - А що означає слово обманювати? (Казати неправду, брехати).
   - А ви не обманюєте своїх мам?
4. Фізкультхвилинка.
 Рученьки всі розвели, 
           Підвели їх до гори,
  Кулачками потрусили, 
           Руки знову опустили,
 Опустили і присіли,
           Хай рівненько будуть спини, 
  Головою покрутили, 
          Вліво-право - повторили,
  А тепер часу не гаймо, 
          І до казки повертаймо.
5. Характеристика героїв казок.
  а) Показ ілюстрацій.
   - Діти, які ви знаєте казки, в яких Лисичка обманювала? ("Колобок", "Котик і півник", "Лисичка-сестричка, і Вовк-панібрат", " Зайчикова хатка").
 - А який Колобок, Півник, Зайчик, коли їх обманювала Лисичка? Які вони? (Чесні, довірливі, безпомічні, не завжди слухняні).
   - Діти, може, визнаєте інших героїв казок, що теж обманювали? (Вовк, Коза).
   - В яких казках Вовк зображений, як персонаж, якому не можна вірити? ("Червона шапочка", "Коза і семеро козенят", "Вовк і троє поросят").
   - А в яких казках Коза обманщиця? ("Коза - дереза").
   - Ми вже знаємо, що Лисичка ,Вовк, Коза-дереза обманювали, щоб мати з того якусь користь.
   - А що ж,відбувалося з тими героями, яких вони обманювали, - з Колобком, Півником, Зайчиком, козенятами? (Ті потрапляли в біду, в зуби хижакам, мали великі неприємності).
   - Отже, їх кривдили. Так?
   - Ось чому неправду називають кривдою.
   - Як ви гадаєте, діти, чи приємно, коли треба обманювати ?
   - Як ви ставитесь до таких людей.
   - Так, вони нам неприємні.
   - У народі кажуть: "Правда брехні не любить".
(Як би, ти не брехав, а правда завжди переможе).
6. Прислів’я.
   - Діти, пригадайте, які прислів’я про правду та кривду ви знаєте.
 (Діти розказують прислів’я та обґрунтовують його).
     а) "Маленька правда всі не правди переважить".
(Це хоч і маленька правда але брехню вона переможе).
    б) "Помилився - зізнайся".
(Якщо ти, щось не правильно зробив чи сказав, краще треба зізнатися).
    в) "Брехню весь світ обійдеш, а назад не повернешся".
(Це коли, ти, будеш завжди брехати, то люди не будуть вірити тобі, коли ти будеш казати правду).
7. Рухлива гра "Діти та вовк".
    Хід гри. На одному боці перед накресленою лінією стоять діти. На протилежному боці за "деревом" сидить "вовк" (дитина). 
 Вихователь каже: Діти в лісі гуляють,
                                     Ходять, бігають,стрибають.   / 2-3 рази
Діти розходяться по "лісу", бігають, ходять, а на слова "Комариків відганяти", підстрибуючи, ніби відганяють комариків.
  На слова:  Діти поспішайте, 
                     Вовк за деревом - 
                     Тікайте!
Діти біжать до лінії. Вовк їх ловить.
8. Моральна ситуація.
   - Зараз послухайте, який випадок трапився в одному дитячому садку.
  Ситуація про хлопчика.
 Миколка приніс до дитячого садка фарби для заняття з малювання. Йому так закортіло помалювати, що він тихенько, поки ніхто не бачив, відкрив червону фарбу та вмочив у неї палець. Фарба закапала на стіл,підлогу, новий килим. Миколка швиденько закрив її та вимив руки з милом. Від червоної фарби на пальці й сліду не лишилося, а от на столі й килимі лишилася червона пляма.
   - Діти, хто це заляпав  наш новий килим фарбою? - запитала вихователька. Але ніхто їй не відповів. Довго панувала тиша. Миколка так і не зізнався.
   - Діти, як ви гадаєте: не зізнаватися в скоєному - це обман чи ні? 
   - Як би ви вчинили в подібній ситуації? Чому?
 (Запитати в кількох дітей).
   - То, що потрібно було зробити Миколці? (Розповісти правду).
   - Отже, діти запам’ятайте:
         Брехня дуже не красива, 
         Обманювати негарно і недобре для нашої душі.
         І в Біблії (є така книга), в якій записано,
         що обманювати - це великий гріх.
9. Підсумок заняття.
   - То про, що ми говорили на нашому занятті? (Про правду та кривду).
   - А що для цього треба робити.
   - Так, непотрібно обманювати,ображати, а говорити завжди правду, захищати, поважати та допомагати іншим. 
   - Діти, подивіться Котик з Півником повернулися з лісу давно, вони тихенько сиділи і слухали про,що ми говорили не хотіли нам заважати.
   - Вони дуже задоволені, що ви так багато всього знаєте і самі навчились.
   - І за це Котик і Півник дарують нам кошик гостинців.
   - Давайте подякуємо їм і скажемо до побачення.
   - До побачення!
   - А ми повертаємось додому.
      Заняття закінчилось.
Дидактична гра через казку
 «Побудуй драбинку»
Мета: розвивати оцінне ставлення до персонажів казок, використовуючи при цьому особисті малюнки дітей за сюжетом даних казок. Формувати вміння доводити справу до кінця. Матеріал: малюнки казкових героїв, контур драбинки з 5-6 східців.
Хід: діти повинні розмістити героїв слідуючим чином: на самих верхніх щаблях - ті, що сподобалися саме найбільше, а на самих нижніх - ті, котрі зовсім не сподобались, показалися злими, нехорошими.
«Улюблені герої казок»
Мета: розвивати вміння пояснювати, висловлювати власну думку про події, вчинки героїв казок, використовуючи при цьому художньо-виражальні засоби тексту казки. Виховувати оцінне ставлення щодо вчинків героїв казок; уміння знаходити позитивний вихід з негативної ситуації, що склалася в сюжеті казки. Розвивати творчість.
Матеріал: великі аркуші паперу різного кольору - темні, світлі відтінки, персонажі казок.
Хід: грає двоє, або четверо, в залежності скільки запропоновано сюжетів казок. Роз приділивши між собою різнокольорові картки, граючі згадавши зміст казок відбирають малі картки з зображенням героїв. Позитивних героїв (на думку граючого) викладають на аркуші світлих відтінків, а героїв,що не сподобались - на темному.
«Склади казку»
Мета: уточнити знання дітей про зміст українських народних казок. Вчити дітей розпізнавати героїв казок, називати їх. 
Матеріал: 8 карток на яких зображені квіти без пелюсток серединки яких - головний герой казки, 40- карток-пелюсток на яких зображенні герої із казок.
Хід: грають чотири дитини. Кожному по і 0 карток. Потрібно зібрати квітку-казку, і вірно її назвати. По бажанню дітей розповісти казку своєї квітки.
«Мандрівка в казку»
Матеріал: чарівна торбинка, ілюстрації до казок. 
Хід: гра проводиться на килимку. Діти сидять колом і передаючи один одному торбу з ілюстраціями до казок, говорять: «Котилася торба з високого горба, а в торбині казочка». У кого зупинилась торба, той бере картку з ілюстрацією, називає казку, а вихователь розповідає уривок з цієї казки. Діти відгадують чи співпала ілюстрація з текстом.
Казка по – новому
 Мета: Формувати вміння дітей розповідати старі казки на новий лад з позиції позитивного світобачення. Розвивати творчу уяву, фантазію, творче мислення, зв’язне мовлення, креативність. Формувати позитивне бачення світу.
Матеріал: ілюстрації до казок « Коза – дереза », « Пан Коцький »,  «Зайчикова хатка ».
Хід гри.
 Варіант №1. Вихователь починає розповідати знайому казку, а діти продовжують, але переробляють її на новий лад.
 Варіант №2. Кожна дитина обирає собі знайому казку, яку розкаже по – новому. Наприклад.
   Зайчик , персонаж казки « Коза – дереза », за допомогою позитивних тверджень переборює свій страх, а потім запрошує Ведмедика, Вовка і Рака до себе в гості й мириться з Козою. 
   Пан  Коцький – сміливий і рішучий. Він знайомиться з дикими звірами, дякує їм за смачний обід і починає з ними товаришувати.
   Зайчик з казки « Зайчикова хатинка »сам проганяє хитру Лисицю. Ведмедик, Собака й Півник просяться з ним жити. Зайчик їх впускає і всі разом « живуть – поживають і добра наживають ».
Домалюй і придумай казкову історію
Мета: Закріплювати вміння дітей складати  казкові історії з позиції позитивного світобачення. Розвивати творчу уяву, фантазію, зв’язне мовлення, креативність. Формувати позитивне бачення світу.
Матеріал: картки із зображенням трьох площинних геометричних фігур, кольорові олівці.
Хід гри.
   Варіант № 1.
 Вихователь дає кожній дитині картку із зображенням трьох площинних геометричних фігур. Малюк має домалювати якісь елементи, щоб отримати зображення диких тварин ( або птахів ), і придумати невелику казку про них ( з позиції позитивного світобачення ).
 Варіант № 2. 
Діти домальовують геометричні фігури так, щоб отримати зображення казкових істот, і складають невелику оповідку про них
Інсценуй казку
 Мета: Вдосконалювати вміння дітей інсценувати художні твори. Розвивати акторські здібності, творчу уяву, креативність, вміння імпровізувати, позитивне мислення. Виховувати старанність.
Матеріал: елементи костюмів головних персонажів, декорації до казок.
Хід гри.
   Варіант № 1. 
Вихователь промовляє слова автора, а діти – грають ролі персонажів казок.
   Варіант № 2. 
Діти грають ролі й автора, й персонажів.
   Ускладнення. Діти, імпровізуючи, доповнюють казку однією – двома подіями.

Немає коментарів: