Єдина Країна! Единая Страна!

вівторок, 7 грудня 2021 р.

Праця у природі та самообслуговування у групі раннього віку ЗДО

Праця у природі та самообслуговування у групі раннього віку ЗДО

Ткач Валентина Сергіївна,
вихователь Грейгівського ЗДО «Веселка»

Щоб дитина не стала тільки споживачем духовних та матеріальних благ, важливо змалечку прилучати її до праці. Малюк має переконатися: саме в праці створюються всі життєві блага та пізнаються найважливіші життєві цінності: обов’язок, гідність, совість, чесність, щастя. Коли дитина бачить результати своєї  праці, вона усвідомлює себе творцем. 
Йдеться про формування шанобливого ставлення до праці людей, виховання вже маленьких дітей переконання, що праця – це важка  справа, яка за жодних  умов не може бути легкою. І саме тому все що здобувається власними силами  викликає почуття гордості та самоцінності власного «Я».

Для дітей раннього віку трудові завдання не тільки корисні у виховному плані, оскільки формують відповідні моральні навички: берегти підтримувати чистоту та порядок, допомагати, долати трудності, радіти успіхам, доводити розпочате до кінця, а й надзвичайно цікаві, бо  розкривають дітям сутність людської праці, дають смогу власними руками творити, беручи участь у різних видах праці – господарсько-побутовій, у природі, художні.
Принциповою позицією програми є залучення дітей до праці результатами якої користуються як самі діти,так і їхнє оточення. Діти в групі виконують усю необхідну хатню  роботу: прибирання приміщення, прання , сервірування столу, догляд за кімнатними рослинами (полив, миття), робота в саду, на городі, у квітниках; прикрашання кімнати до свят. Усі продукти спільною зі мною художньої роботи використовуються в оздоблені групі або як подарунки мамам.
Тож ознайомлення дітей з природою – невід’ємна складова  освітньо-виховного процесів в ЗДО . Реалії сучасного життя підтверджують: у значної частини населення нашої країни ще не сформовано екологічну поведінку. Про це свідчать брудна вулиця, засміченість парків, водойм та їх берегів після відпочинку людей , лісів , нераціональне використання природних ресурсів , емоційна байдужість більшості людей до довкілля , їхнє  безвідповідальне ставлення до свого здоров’я. Причина – не стільки брак знань, скільки відсутність належного ставлення до природи, почуття відповідальності , неусвідомленість фізичної і духовної єдності людини і природи.
«Природу треба любити, бо вона нас годує, дає матеріали для життя, одяг».
Як бачимо, такий підхід себе не виправдав. Конкретність мислення не дає дитині дошкільнику змоги осягнути і простежити  ланцюжок взаємозв’язків між природою і людиною. Адже діти бачать, що мама їх годує, кухар і няня у дитячому садочку приносить їжу, у магазині купують одяг,  воду очищують спеціальним фільтром.
 Ми  хочемо, щоб дитина любила природу.  Враховуючи сприйняття дійсності і конкретність мислення дошкільника, даючи  йому знання, маємо щось показати і спрямувати здобуте знання у дієве русло. 
Що ж здатна дитина побачити у природі такого, що змусило б її душею пригорнутися до неї і не дозволило б  ніколи задати її шкоди. Насамперед – красу і тендітність. Маємо сформувати у наших вихованців естетичне ставлення до природи, вміння помічати її красу, милуватися об’єктами та явищами природи, відчувати свій фізичний  та емоційний зв’язок з нею. Краса пробуджує  моральні, тобто людські риси,а знання  про унікальність природи, взаємозв’язки та незалежність спонукають до дій, спрямованих на її збереження, підновлення, поліпшення.
Орієнтується в тому, що природне довкілля та життєдіяльність людини взаємопов’язані; люди обробляють землю для вирощування  харчових та технічних культур. Розуміємо, що природне довкілля змінюється внаслідок людської діяльності. Маємо уявлення, що люди здійснюють природоохоронні заходи для збереження та відновлення рослин і тварин, які зникають. 
У ранньому та дошкільному віці діти інтенсивно набувають знань та чуттєвого  досвіду, завдяки розрізняють природній і штучний світи й відповідно діють у них. Спираючись на конкретні відчуття дитини, пов’язані з природними явищами, дорослі можуть допомогти їй пізнати природу в певній системі, одним з компонентів якої є краса, тобто збагнути, відчути, полюбити. 
Сходинки до формування дітей любові до рідної природи – це розвиток їхніх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об’єкти та явища природи, вміння переносити набуті знання у сферу практичної діяльності, бо ж неможна любити те, чого не знаєш, не розумієш, боїшся. 
Зауважимо: особливість сприйняття дітьми довкілля полягає в тому, що вони сприймають його крізь призму ставлення дорослого. Самостійно малюки мало звертають увагу на більшість об’єктів « неживої» природи та рослинного світу. Їх зазвичай цікавлять лише рухомі цікаві за зовнішнім виглядом та поведінкою тварин і рослин. Тож треба допомогти дитині помітити хмари, грунт , траву , дерева, навчити розрізняти і пізнавати їх у практичній діяльності, грі, казці.
У дошкільників виникає безліч запитань, пов’язаних з природою. Їхній інтерес важливо своєчасно задовольняти. Адже цей період найсприятливіший  для того, щоб навчити дитину не лише ставити запитання, а й бути уважною до відповідей на них.  У процесі пізнання діти навчаються повідомляти про свої спостереження й робити найпростіші висновки.
Дошкільнята здатні до нетривалих спостережень. Тому найдоцільніше організовувати  спостереження в природі під час діяльності малят – гри, праці, навчання. Взаємодія дітей з природнім довкіллям – основа для реалізації завдань усіх  інших ліній розвитку.  
Інтерес до різних видів праці виникає в дітей уже під час прогулянок  та екскурсій на будівельний майданчики, до магазинів, музеїв, у ході  спостережень за роботою дорослих , зустрічей  з батьками – представниками  різних професій , у процесі виконання  нових трудових дій. Та ця зацікавленість, як правило , спочатку поверхова, безпосередня: малюків приваблюють новизна робочого місця , інвентарю, окремі моменти праці. Здебільшого така цікавість буває  нестійкою ,  нетривалою.  А пізнавальний інтерес до трудової  діяльності проявляється в прагненні оволодіти спеціальними знаннями про неї, набути практичних умінь та навичок, пов’язаних саме з цим видом діяльності.
Щоб підтримувати в дітей інтерес до праці на різних етапах його формування, варто застосувати  різноманітні методи та прийоми зацікавлення. Причому слід водночас задіювати  розумові, сенсорні, рухові та вольові процеси дитини. Не варто забувати й про забезпечення гуманного підходу до організації та педагогічного керівництва посильною працею дошкільнят. Необхідно створювати умови для того, щоб виконання трудових дій викликало у дітей почуття задоволення, радості, сприяло формуванню в них основ особистісної культури, розвиткові індивідуальних інтересів, уподобань та здібностей.
Слід виховувати прагнення до праці, одночасно піклуючись про її розумовий та фізичний розвиток, бо найголовнішою умовою виникнення  в дітей потреби трудитися є саме належний рівень її розвитку. Треба ставитися з повагою до перших спроб дітей працювати, заохочувати їх, підтримувати. Слід враховувати  посильність  трудового процесу для дітей, правильно встановлювати  тривалість для того чи іншого виду праці.
У ранньому віці трудова діяльність дітей – це самообслуговування. Тому ми вихователі поступово привчаємо дітей до послідовного виконання дій одягання та роздягання, прищеплюємо культурно – гігієнічні навички. Ці перші обов’язки дітей готують їх до більш складної трудової діяльності в наступних групах.
Наведемо декілька прикладів дидактичних ігор, рухливих  ігор та занять про працю дорослих.
Візьмемо таку дидактичну гру, як «Кольорове прання», «Сервірування столу», «Барви природи», «Звуки природи», «Хто де живе і що їсть? Та багато інших.
Рухливі ігри: «Зберемо сніжинки», «Хто літає?», «По доріжці».
Доречними будуть заняття в групі раннього віку на тему «Професії», всі професії потрібні, всі професії важливі.
«Хто чим займається», «Хто більше знає професій», «Професії», «Підкажи словечко». («Добовляночки»). Та інші.
Хочу додати ще поради батькам: залучайте сина чи доньку до посильної праці в родині. Дозволяйте їм бути поруч на кухні, у ванній кімнаті, в саду і на горі.
Надавати батькам консультації на тему: «Трудове виховання дітей», «Трудове виховання дітей в сім’ї в дитячому садку».
Трудове виховання дитини, прилучення її до праці великою мірою допоможе реалізувати це завдання.

Немає коментарів: