Допитлива білочка
(розвиток креативності та допитливості)
Кравченко Валентина Іванівна, вихователь Бандурського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів зі структурним дошкільним підрозділом Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області
У одному осінньому лісі одного разу трапилася така пригода.
Жила – була білочка Намистинка. У неї була руденька шубка, великий пухнастий хвостик. Намистинка дуже любила гратися зі своїми друзями. А ще вона була дуже працьовита та кмітлива. Цілу осінь білочка запасала собі на зиму горішки, шишки та яблука.
Одного разу, збираючи горішки, Намистинка зустріла їжачка, який поспішав додому та їв яблучко. Білочка, чемно привітавшись з їжачком, запитала в нього чому він їсть яблуко зараз, а не робить запаси на зиму. На що він відповів, що йому не потрібна їжа взимку та й пішов далі.
Білочка здивувалася, чому їжачку не потрібна взимку їжа.
І ось вирішила Намистинка запитати про це у свого друга зайчика. Він також нічого про це не знав, але порадив звернутися до ведмедика Мишка.Ведмедик був уже дорослий і на думку зайчика знав про все на світі. Пішли друзі в гості до Мишка.
Однак він також нічого не міг їм розповісти.
Тоді вони вирішили звернутися до Мудрої Сови. Сова розповіла їм, що є тварини, які взимку сплять у своїх теплих нірках і барлогах. Тому запасатися їжею на зиму їм не потрібно. Подякувавши за допомогу друзі весело поверталися додому.
Немає коментарів:
Дописати коментар