Використання базових сервісів Google в організації змішаного навчання у системі післядипломної педагогічної освіти

УДК 378.37.08

ЗБІРНИК КОНКУРСНИХ РОБІТ ЗА ПІДСУМКАМИ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ

НА КРАЩУ ВИПУСКНУ РОБОТУ 

СЛУХАЧІВ КУРСІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ У 2015–2016 РОКАХ

За загальною редакцією 

Сорочан Т. М. – доктора педагогічних наук, професора, директора ЦІППО ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України;  Оліфіри Л. М. – кандидата педагогічних наук, доцента, заступника директора ЦІППО ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України.

РОЗДІЛ ІІ. КОНКУРСНІ РОБОТИ ПЕРЕМОЖЦІВ У 2016 РОЦІ 

І МІСЦЕ Олійник Л. М. м. Миколаїв

ВИКОРИСТАННЯ БАЗОВИХ СЕРВІСІВ GOOGLE В ОРГАНІЗАЦІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Післядипломна педагогічна освіта виконує функції спеціалізованого вдосконалення освіти та професійної підготовки педагогів шляхом поглиблення, розширення і оновлення їхніх професійних знань, умінь і навичок.

Час вимагає від післядипломної освіти стратегічної перебудови діяльності, спрямованої на врахування того, що одним із важливіших державних завдань у галузі освіти є інформатизація суспільства та навчання педагогів-фахівців застосуванню у своїй професійній діяльності сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Інформатизація освіти – процес, що поширюєтьсяна всі ланки освітянської системи, й післядипломну освіту включно. Інтернет, як ресурс завдяки якому накопичується, обробляється та поширюється інформація, надає нескінченні можливості для підвищення ефективності освітнього процесу. Інформація сьогодні зберігається, в хмарах, мережах, спільнотах, а не лише на паперових носіях та в людській пам’яті. Із кожним днем зростає вагомість застосування працюючими педагогами мережевих ресурсів. 

Дослідники освіти, викладачі та методологи активно працюють над вдосконаленням процесу передачі, отримання та засвоєння знань. Модель електронного навчання, поки недосконала, а традиційна освіта вже не надто актуальна. Досі існує протиріччя: всі розуміють, що розвиток освіти неможливий без забезпечення інформаційної підтримки навчальних процесів, проте лише невеликий відсоток працюючих педагогів мають достатній рівень комп’ютерної та інтернет-грамотності задля ефективного застосування хмарних технологій у власній професійній діяльності.

Підвищення ІКТ-компетентності працюючих педагогів є нагальним державним завданням для викладачів, які працюють у системі післядипломної педагогічної освіти. Уміння використовувати хмарні технології у професійній діяльності дає педагогам можливість йти в ногу з часом, не відставати від своїх учнів, а вести їх за собою.

Метою цієї роботи є представлення досвіду застосування базових сервісів Google у змішаному навчанні на курсах підвищення кваліфікації у Миколаївському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти з метою підвищення ІКТ-компетентності працюючих педагогів та розгляд перспектив цього впровадження для системи післядипломної освіти.

Базові сервіси Google мають безмежні можливості для організації змішаного навчання працюючих педагогів та підвищення їх ІКТ-компетентності. Змішане навчання – це освітня концепція, в рамках якої слухач курсів післядипломної освіти отримує знання і самостійно онлайн, і очно з викладачем. Такий підхід дає можливість контролювати час, місце, темп і шлях засвоєння навчального матеріалу. Змішана освіта дає змогу поєднувати традиційні методики та актуальні технології. Завдяки сервісам Google стає можливим використання веб-технологій, що дає змогу не тільки отримати доступ до освітніх матеріалів різного виду (текстових, графічних, мультимедійних), але і виконувати спільну роботу з викладачем або групою. 

Застосування в інститутах післядипломної педагогічної освіти базових сервісів Google допоможе слухачам курсів підвищення кваліфікації більш глибоко усвідомити назрілу необхідність переходу від кваліфікаційної до компетентнісної моделі організації післядипломної освіти. А це, у свою чергу, переконає педагогів у необхідності переглянути й переосмислити особливості організації власної професійної діяльності та особливості розвитку власної професійної компетентності. 

Аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми використання хмарних технологій у системі післядипломної педагогічної освіти

Післядипломна освіта – це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її професійних знань, умінь та навичок [2]. Метою сучасної післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб фахівців у особистому та професійному зростанні, підвищення їхньої конкурентоспроможності відповідно до суспільних потреб, а також забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати фахові функції, впроваджувати в освіту нові технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства. 

У дослідженнях А. Андрющак, В. Білошапко, С. Бешенкова, І. Богданової, В. Виноградова, Р. Гуревича, Н. Клокар, А. Кузнєцова, В. Лєдньова, В. Олійника, Ю. Триуса, В. Шевченка та інших науковців зазначено, що зміст ІКТ-компетентностей передбачає здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства. Оволодіння сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, розуміння їх можливостей та способів застосування, слабких і сильних сторін, вміння організувати не тільки навчальну діяльність учнів, але і свою власну траєкторію саморозвитку та підвищення кваліфікації, забезпечує здатність педагогів навчатися протягом життя.

Можливості післядипломної освіти у підвищенні кваліфікації педагогів з актуальних освітянських питань та спрямування їх до власних педагогічних пошуків розкрито в роботах В. Олійника, А. Зубко, А. Кузьмінського, Н. Протасової, Л. Сігаєвої та інших [5].

Сьогодні науковцями та практиками продовжується пошук ефективних шляхів підвищення ІКТ-компетентності педагогів у системі післядипломної освіти. Дослідження проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у загальноосвітні навчальні заклади підняли питання навчання вчителів новітнім технологіям. На цьому наголошують у своїх працях В. Биков, Л. Брескіна, А. Звягіна, В. Зіяутдінов, М. Жалдак, Н. Морзе, І. Прокопенко, М. Пшукова, В. Смоляк, О. Співаковський та інші [4, 6].

Практично усі дослідники звертають увагу на те, що використання ІКТ в навчальному процесі має високу ефективність. Інформаційно-комунікаційні технології не тільки полегшують доступ до інформації і відкривають можливості варіативності навчальної діяльності, її індивідуалізації та диференціації, але і допомагають по-новому організувати взаємодію всіх суб'єктів навчання.

Можливості змішаного навчання як моделі використання розподілених інформаційно-освітніх ресурсів в очному навчанні із застосуванням елементів асинхронного й синхронного дистанційного навчання, в якій онлайн-сесія є доповненням до традиційного курсу, розглянуто у публікації К. Лісецького. У висновках зазначено: «студенти були більш успішними в навчанні на основі змішаних (гібридних) курсів ніж ті, які навчалися лише на веб-курсах або на традиційних курсах» [7].

Ю. Линник, у інформаційно-методичних рекомендаціях для слухачів закладів післядипломної педагогічної освіти, розглядає використання сервісів та служб мережі Інтернет як засобів дистанційного навчання й виокремлює служби та сервіси Google, розкриваючи їх переваги: наявність централізованого сховища даних і продуманий інтерфейс [3].

Аналіз змісту вказаних праць дає змогу стверджувати, що попри детальне опрацювання проблеми підвищення ІКТ-компетентності працюючих педагогів, аспект змішаного навчання із застосуванням базових сервісів Google у системі післядипломної освіти розроблений недостатньо. 

У Законі України «Про вищу освіту» зазначено, що одним з напрямів післядипломної освіти є «підвищення кваліфікації – підвищення рівня готовності особи до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань» [2]. 

Вимога постійного підвищення кваліфікації працюючих педагогів обумовлює необхідність широкого залучення засобів електронного та дистанційного навчання у цей процес залежно від рівня їхньої підготовки, кваліфікації та місцевих умов. Особливо гостро відчувається необхідність у підвищенні рівня технологічних навичок працюючих педагогів, їх залучення до використання ІКТ у професійній діяльності.

Основною формою, що забезпечує взаємодію всіх складових системи неперервної педагогічної освіти, розкриття шляхів використання педагогічними кадрами теоретичних знань в їхній практичній діяльності, оволодіння новими технологіями, удосконалення професійної майстерності, є курси підвищення кваліфікації, які дають можливість кожному педагогу, щонайменше один раз на п’ять років, пройти впорядковане навчання, долучатися до ресурсів закладів післядипломної педагогічної освіти, які є більш потужними, ніж ресурси загальноосвітніх навчальних закладів та районних (міських) методичних кабінетів (центрів). 

За Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників при наданні всіх кваліфікаційних категорій «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії» передбачається використання вчителем у навчально-виховному процесі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), цифрових освітніх ресурсів (ЦОР) [9]. Вимога постійного підвищення кваліфікації працюючих педагогів обумовлює необхідність широкого залучення засобів електронного та дистанційного навчання у цей процес залежно від рівня їхньої підготовки, кваліфікації та місцевих умов. Особливо гостро відчувається необхідність підвищення рівня технологічних навичок працюючих педагогів, їхнього залучення до використання ІКТ у професійній діяльності.

Обґрунтування актуальності та важливості застосування хмарних технологій у роботі викладача інституту післядипломної педагогічної освіти

Хмарні технології – це технології, що дають змогу споживачам використовувати програми без установки і доступу до особистих файлів з будь-якого комп’ютера, що має доступ в Інтернет.

Переваги використання хмарних технологій в післядипломній освіті:

• не потрібні потужні комп’ютери;

• менше витрат на закупівлю програмного забезпечення та його систематичне оновлення;

• необмежений обсяг збереження даних;

• доступність з різних пристроїв і відсутня прив’язка до робочого місця;

• забезпечення захисту даних від втрат та виконання багатьох видів навчальної діяльності, контролю і оцінювання, тестування он-лайн, відкритості освітнього середовища;

• економія коштів на утримання технічних фахівців.

Компоненти, що необхідні для роботи в «хмарах»:

• інтернет;

• девайс (комп’ютер, планшет, мобільний телефон, нетбук, тощо);

• браузер;

• компанія, яка надає інтернет послуги; 

• навички роботи з інтернет- та веб-інструментами.

За Положенням про випускну роботу слухача курсів підвищення кваліфікації та Методичними рекомендаціями щодо виконання слухачами курсів підвищення кваліфікації випускної роботи, що діють у Миколаївському ОІППО, написання випускної роботи є однією з умов отримання свідоцтва про підвищення кваліфікації слухачів курсів. Тобто упродовж трьох-чотирьох тижнів, поки тривають курси, педагоги окрім відвідування навчальних занять: лекцій, семінарських, практичних, індивідуальних, мають виконати самостійне завдання – написати випускну роботу, оформити її відповідно до технологічних вимог та прилюдно захистити її.

Досвід викладацької діяльності та наукового керівництва написанням вищезазначених робіт дає підстави для констатації того, що слухачі вимушені відшукувати не завжди адекватні шляхи виконання цього завдання: скачувати готові роботи з Інтернету або купувати у сумнівних джерел. 

Викладачам інституту слід було вирішити завдання: як організувати роботу слухачів з написання випускних робіт, щоб вона дійсно сприяла закріпленню, поглибленню й узагальненню знань, отриманих у процесі навчання на курсах підвищення кваліфікації, виробленню вмінь застосовувати знання під час аналізу й характеристики педагогічних об’єктів, процесів та явищ. 

На сайті МОІППО розміщено тематику випускних робіт та відповідні накази, з якими слухачі мають можливість ознайомитись у докурсовий період, підготуватися та приїхати на навчання з вже готовою роботою. Проте відсоток педагогів, які користуються цією можливістю, на сьогодні не дуже великий (до 5–10 осіб на групу з 25–30 слухачів). Як куратор навчальних груп та науковий керівник випускних робіт слухачів, автор роботи неодноразово була свідком неефективності вирішення питання таким чином та опинялася перед необхідністю організовувати роботу слухачів з написання випускних робіт безпосередньо під час проходження ними курсів підвищення кваліфікації.

При цьому опитування слухачів у день заїзду на курси показувало, що близько 90% з них є активними користувачами соціальних мереж: Одноклассники, ВКонтакте, Facebook, Twitter, Mail, YouTube, Google+ та інших. Майже щодня вони заходять в соціальні мережі щоб розважитися, поспілкуватися з друзями, почитати новини, але рідко хто користується ними у професійних інтересах, не підозрюючи про існування професійних інтернет-спільнот.

Зважаючи на це, перед викладачами інституту післядипломної педагогічної освіти постає завдання: за час проходження курсів відкрити для педагогів можливості соціальних мереж та сервісів, вмотивувати застосовувати їх з метою професійного зростання, до використання соціальних мереж та сервісів у навчально-виховному процесі у міжкурсовий період.

Адже формування ІКТ-компетентності вчителів полягає не тільки і не стільки в оволодінні ними навичками оперування засобами інформаційних технологій, як у формуванні досвіду застосування ІКТ у власній професійній діяльності зорієнтованій на сучасні освітні результати. 

Розглянувши можливості змішаного навчання [11], яке не передбачає радикальної відмови від традиційної освіти, оскільки очна освіта дає важливі професійні та соціокультурні навички, дійшли висновку, що змішана освіта є той підхід, який можна застосовувати «тут і зараз», в реаліях інституту післядипломної педагогічної освіти, актуалізуючи освітній процес. На сьогодні об’єктивно склалася ситуація, коли у систему післядипломної педагогічної освіти слід впроваджувати новий інструментарій, здатний стимулювати педагога до постійного саморозвитку, самоосвіти, самовдосконалення, аналізу якості своєї педагогічної діяльності, її самооцінки і корекції.

Але за складних для країни часів економія коштів стає актуальною для всіх соціальних сфер України, зокрема й освітянської галузі. Відшукуються шляхи, щоб досягти цього результату. У проекті Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років пропонується забезпечити рівний доступ до якісної освіти усім громадянам України, перетворити освіту на соціальний ліфт. З цією метою до 2020 року слід забезпечити усі навчальні заклади широкосмуговим інтернетом та щороку визначати мінімальний перелік (стандарт забезпеченості) необхідних ІТ-засобів і ІТ-сервісів для використання у сфері освіти і науки для навчальних закладів усіх рівнів.

Серед сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання інтернет-технології займають провідне місце. Інтернет – це джерело інформації, тому викладачам інституту лише варто навчити працюючих педагогів використовувати його служби і сервіси для знаходження інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання. В умовах реформування освіти слід враховувати, що соціальні мережі дають неабияку можливість для їх безкоштовного застосування педагогами у професійній діяльності. 

У 2012 році було опубліковано дослідження Rossafri Mohamad «Ефективність застосування соціальних сервісів в електронному навчанні» («The Effectiveness of Social Networking Applications in E-Learning») [13]. Його основна ідея полягає в тому, що соціальні мережі підвищують мотивацію тих, хто навчається і поліпшують розуміння матеріалу. Дослідження також підтвердило, що ці поліпшення не залежать від навичок того хто навчається працювати за комп'ютером – чудовий висновок для викладачів післядипломної освіти, які бажають навчити широке коло людей. Застосовувати соціальні сервіси можна для навчання не тільки експертів та активних користувачів, які першими використовують останні технічні новинки і програми, а й початківців – тих, хто повільніше засвоює нові методи і приймає нові ідеї ІКТ. 

2014 був роком прориву для Google у переконанні освітян використовувати його електронну пошту, обробку текстів, електронних таблиць, презентацій, хмарних обчислень і хмарних систем зберігання даних [12].

9 лютого 2016 року на Першому Всеукраїнському форумі з міжнародною участю «Цифрове перетворення освіти» Миколаївську область було представлено чотирма педагогами, серед яких була і автор цієї роботи із доповіддю «Інтернет-технології у підвищенні професійної компетентності педагогів дошкільних навчальних закладів» (Додаток 1). На цьому зібранні було відмічено, що між Міністерством освіти і науки України та корпорацією Google заключено угоду про надання у безкоштовне користування працівникам освіти України Google Apps for Education.

Напередодні, 22 грудня 2015 року у Миколаєві відбулася зустріч представників різних галузей, зокрема й від освіти, в особі автора випускної роботи, з представниками корпорації Google Україна в межах Кампанії «Цифрове перетворення Миколаївської області». Під час зустрічі Digital Transformatin of Mykolaiv Region launch заслуховулася доповідь «Використання базових сервісів Google в освіті Миколаївської області».

Аналіз і систематизація досвіду використання хмарних технологій для підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Маючи позитивний досвід підготовки працюючих вчителів початкової школи до викладання предмету «Інформатика» у системі післядипломної освіти за допомогою базових сервісів Google [8], автор статті наводить приклади ефективності застосування сервісів Google в очно-дистанційних формах післядипломної педагогічної освіти. У ході роботи за каскадною моделлю прийшло усвідомлення, що очно-дистанційне навчання не знижує авторитет викладачів інституту, вчителів-тренерів і не перетворює їх на «операторів» освіти. Вони залишаються ключовими мотивувальними фігурами. 

Теж саме відбувається й у рамках змішаного навчання. Викладачі активно користуються Інтернетом, володіють інтерактивними технологіями, працюють на навчальних блогах й при цьому очно надають необхідну фахову та технологічну допомогу слухачам курсів у написанні випускної роботи.

Унаслідок навчання автора публікації на міжнародному освітньому курсі «Базовые сервисы Google для образования» у листопаді–грудні 2014 року, було створено однойменний електронний посібник [1].

Застосування базових сервісів Google під час організації роботи слухачів над колективним творчим проектом потребувало змін в організації кураторської, викладацької та наукової діяльності. Адже при застосуванні базових сервісів Google у змішаному навчанні викладач перестає бути для слухача єдиним джерелом отримання знань. Орієнтація на формування репродуктивних навичок, таких як запам’ятовування та відтворення, за традиційного навчання замінюється на розвиток умінь співставлення, синтезу, аналізу, оцінювання, виявлення зв’язків, планування, групової взаємодії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Змішане навчання залучає слухачів курсів підвищення кваліфікації до Інтернету, щоб кожному отримати більш персоналізований досвід навчання, тобто посилення самоконтролю за плином часу, місця, шляхів та темпу опрацювання навчального матеріалу. 

Базові сервіси Google стали потужним інструментарієм організації навчання працюючих педагогів у веб-просторі, оскільки мають всі можливості для організації навчання за допомогою мережі Інтернет. Вони підтримують спільну роботу, дають користувачам можливість додавати свій контент, полегшують формальне і неформальне навчання, забезпечують швидке поширення, а також покращують контроль результатів.

Базові сервіси Google дають змогу слухачам використовувати програми без установки і доступу до особистих файлів з будь-якого комп'ютера, що має доступ в Інтернет. Технічна база інституту дозволяє слухачам користуватися різноманітними електронними навчальними матеріалами: глосарії, хрестоматії, нормативні документи, інтернет-публікації, методична література. Важливе місце посідає й проведення онлайн консультацій з наданням практичної допомоги у розв’язанні різновекторних проблем.

За даними на 8 лютого 2015 року 240 мільйонів людей активно використовують Google Диск вдома і на роботі, порівняно з 190 мільйонами у кінці червня 2014 року. Оскільки інструменти Google доступні через браузер, зареєстровані користувачі можуть з легкістю створювати контент, ділитися знаннями, залишати коментарі [12].

Основним завданням викладача було грамотно розподілити навчальний матеріал. Вирішити, що потрібно проходити в навчальній аудиторії, що можна освоїти, вивчити і зробити вдома, які завдання підходять для індивідуальних занять, а які – для групової роботи над проектом. 

Так в навчальних аудиторіях було:

• узгоджено тему колективного творчого курсового проекту; 

• розподілено тематику опису особистого досвіду кожного зі слухачів; 

• створено (у кого не було) Google Аккаунтів, Google Пошти;

• пояснено специфіку роботи у сервісах Google;

• проведено реєстрацію співавторів на навчальному блозі «Навчання для майбутнього».

Лекційні матеріали викладалися на очних заняттях, а самостійна робота з опису власного педагогічного досвіду та розміщення інформації на блозі в процесі онлайн навчання. Семінарські та практичні заняття «віч-на-віч» проходили у форматі захисту проектів, презентацій та дискусій між слухачами та з викладачем. 

Вбудовування технології асинхронної інтернет-комунікації в «живі» освітні курси сприяло отриманню одночасно незалежного та спільного навчального досвіду. 

Але на заваді реалізації проекту ставали нерівномірна ІКТ-грамотність педагогів, залежність від техніки, широкосмугового Інтернету, стійкості онлайн режиму і безлімітних тарифів. Найчастіше перешкодою ставав низький рівень володіння технологіями, тому із слухачами з перших днів перебування на курсах проводилися заняття з підвищення ІКТ-грамотності, а в окремих випадках і ліквідація технологічної безграмотності. Також слухачі знайомилися зі специфікою роботи у базових сервісах Google. Набір інструментів Google для організації спільної роботи дуже широкий: поштовий сервіс Gmail, спілкування за допомогою Hangouts, Google Документи для обробки текстів, таблиць, презентацій, Google Диск і Google Фотографії для зберігання і відправки матеріалів.

Викладач брав на себе зобов'язання відповідати на електронні листи слухачів протягом їх навчання на курсах, надавати необхідні консультації та фахову й технологічну допомогу. Для слухачів існувало чітке регламентування у виконанні навчального плану, щоб навчання залишалося збалансованим. Поєднання самостійності та роботи у власному темпі над своєю частиною проекту з розумінням, що відставання в роботі затримує групу, автоматично зобов'язувало слухачів дотримуватися термінів виконання колективного творчого проекту. Наслідком такої роботи стало індивідуальне розміщення публікацій на навчальному блозі «Навчання для майбутнього» кожним із слухачів групи та вчасне виконання колективного творчого проекту [10]. 

Модель змішаного навчання педагогічних працівників ДНЗ та вчителів початкової школи

Надбавши досвіду кураторської діяльності у трьох групах «Вихователі дошкільних навчальних закладів. Ранній вік» із січня 2014 року, «Інструктори з фізкультури ДНЗ» та наукового керівництва написанням колективних творчих проектів слухачами курсів, дійшла висновку, що змішана освіта цє та модель, яку можна застосовувати «тут і зараз», в реаліях МОІППО, актуалізуючи освітній процес.

Змішане навчання – модель використання розподілених інформаційно-освітніх ресурсів в очному навчанні із застосуванням елементів асинхронного й синхронного дистанційного навчання, в якій онлайн сесія є доповненням до традиційного курсу.

Модель змішаного навчання передбачає, що слухач курсів відвідує «живі» заняття в аудиторіях, але при цьому широко використовуються і так звана комп’ютерно-опосередкована діяльність, тобто медіатором освітньої активності виступають комп’ютер, онлайн-режим, мобільні девайси і спеціальні навчальні інтернет-ресурси.

Змішане навчання залучає слухачів курсів підвищення кваліфікації до Інтернету, щоб кожному отримати більш персоналізований досвід навчання, тобто посилити самоконтроль за плином часу, місцем, шляхами та темпом опрацювання навчального матеріалу. Таке навчання змінює невід’ємні елементи традиційної системи післядипломної освіти, замінюючи дошку і крейду, зошит та ручку на спільну працю з викладачем та колегами в Google-формах, Google-таблицях, Google-презентаціях. Замість пошуку інформації у книжкових бібліотеках застосовується пошук електронних ресурсів.

Однією з форм випускної роботи на курсах є написання колективного творчого проекту. Колективний проект – самостійний вид навчальної діяльності слухачів, який виконується згідно з навчальним планом курсів підвищення кваліфікації і базується на принципах самостійності, активності, професійно-кваліфікаційної диференціації, індивідуалізації, систематичності, урахування вимог психології навчання дорослих.

Метою виконання колективного проекту є підвищення рівня теоретичної та методичної підготовки слухачів курсів підвищення кваліфікації; систематизація та поглиблення теоретичних і практичних знань з обраної теми за проблематикою курсів; удосконалення або набуття досвіду самостійної творчої роботи; стимулювання креативності та творчості освітян; розвиток навичок самоосвіти.

Роботу над написанням колективних творчих проектів слухачами курсів здійснювалася відповідно до організаційної діяльності куратора-тьютора за таким алгоритмом:

• колективне визначення теми проекту та розподілення за напрямом тематики опису особистого досвіду кожного зі слухачів групи;

• спільна пошуково-дослідницька діяльність: пошук онлайн ресурсів і використання їх у написанні теоретичної частини колективного проекту;

• спільне редагування документів: створення документів в мережі, організація взаємодії в текстових документах, електронних таблицях, презентаціях і формах;

• використання онлайн інструментів для візуалізації матеріалів до проекту: фото, відео, малюнків, схем;

• використання навчального блогу з метою оприлюднення та популяризації власного педагогічного досвіду.

Спільна робота над колективним творчим проектом складалась із чергування прямого особистого спілкування викладача зі слухачами та взаємодії учасників освітнього процесу, опосередкованої ІКТ.

Куратор складає навчальний план таким чином, щоб частина роботи проходила в навчальних аудиторіях, також виокремлюється те, що можна освоїти, вивчити і зробити самостійно вдома; визначаються завдання для індивідуальних занять та групової роботи над проектом. 

Куратор бере на себе зобов’язання відповідати на електронні листи слухачів протягом їх навчання на курсах, надавати необхідні консультації та фахову й технологічну допомогу. Для слухачів існує чітке регламентування у виконанні навчального плану, щоб навчання залишалося збалансованим. Поєднання самостійності і роботи у власному темпі над своєю частиною проекту з розумінням, що відставання в роботі затримує групу, автоматично зобов’язує слухачів дотримуватися строків виконання колективного творчого проекту. Результатом такої роботи стало індивідуальне розміщення публікацій на навчальному блозі «Навчання для майбутнього» кожним із слухачів групи та вчасне виконання колективного творчого проекту.

Так, у навчальних аудиторіях узгоджувалася тема колективного творчого курсового проекту; розподілялася тематика опису особистого досвіду кожного зі слухачів; створювалися (у кого не було) Google Аккаунти, Google Пошта; пояснювалася специфіка роботи у сервісах Google; проводилася реєстрація слухачів співавторів на навчальному блозі «Навчання для майбутнього».

Лекційні матеріали викладалися на очних заняттях, а самостійна робота з опису власного педагогічного досвіду та розміщення інформації на блозі відбувалася в процесі онлайн навчання. Семінарські та практичні заняття «віч-на-віч» проходили у форматі захисту проектів, презентацій та дискусій між слухачами та викладачем.

Слухачі знайомилися зі специфікою роботи у базових сервісах Google: поштовий сервіс Gmail, спілкування за допомогою Hangouts, Google Документи для обробки текстів, таблиць, презентацій, Google Диск і Google Фотографії для зберігання і відправки матеріалів. Це дає змогу не тільки отримати доступ до освітніх матеріалів різного виду (текстових, графічних, мультимедійних), але і виконувати спільну роботу з викладачем або групою.

Висновки

Застосування у МОІППО базових сервісів Google допомогло слухачам курсів підвищення кваліфікації більш глибоко усвідомити назрілу необхідність переходу від кваліфікаційної до компетентнісної моделі організації післядипломної освіти. А це, у свою чергу, переконало педагогів у необхідності переглянути й переосмислити особливості організації власної професійної діяльності та особливості розвитку власної професійної компетентності. Здобуті педагогічними працівниками під час проходження курсів знання, уміння й навички стали необхідною умовою розвитку їхньої професійної компетентності, важливою передумовою успішного вирішення завдань будь-якого рівня у міжкурсовий період – як теоретичних, так і практичних.

Унаслідок застосування базових сервісів Google працюючими педагогами області, під час їхнього навчання на курсах підвищення кваліфікації, відбувається зростання їхнього рівня ІКТ-компетентності, підвищується мотивація до використання у професійній діяльності хмарних технологій, зростає частка участі педагогів у інтернет-спільнотах за професійними інтересами, педагоги набувають знань та умінь працювати у віртуальному класі й на навчальному блозі викладача.

Застосування соціальних сервісів для організації навчання у системі післядипломної освіти не можна недооцінювати. Соціальні мережі змінюють підходи викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти до взаємодії зі слухачами курсів підвищення кваліфікації.

Очевидно те, що при застосуванні базових сервісів Google та правильній організації освітнього процесу, змішане навчання здатне позитивно вплинути на якість підвищення кваліфікації працюючих педагогів. Істотними перевагами такого методу є такі, що постачання навчальних матеріалів можна здійснювати електронними засобами, тоді як під час аудиторних занять викладач може приділити особливу увагу питанням слухачів, поясненню складних моментів, організації взаємодії, тобто активізації процесу навчання. 3мішаний підхід до навчання з використанням базових сервісів Google безумовно надає нові можливості для більш активного залучення слухачів в освітній процес, підвищення якості освіти та впевненого наближення до стандартів європейської освіти.

Відмічено, що використання базових сервісів Google покращує ставлення слухачів до виконання навчальних завдань, а також якість комунікації між слухачами та викладачами.

У результаті аналізу реалізації завдань колективного творчого проекту педагоги зазначили, що складнішим для засвоєння були практичні навички роботи з комп’ютером та в Інтернеті. Педагоги дійшли висновку, що працювати по-новому не просто, але це вірний шлях в майбутнє освіти, цьому потрібно навчатись і творчо використовувати нові знання у своїй роботі. 

Існують об’єктивні причини, які попри велике бажання педагогів застосовувати у професійній діяльності базові сервіси Google, стають на заваді у цьому. Це – відсутність забезпечення окремих навчальних закладів широкосмуговим інтернетом, застаріла комп’ютерна техніка та програмне забезпечення, відсутність стандарту забезпеченості необхідних ІТ-засобів і ІТ-сервісів для використання у сфері освіти. 

Все йде до того, що практично кожний інститут післядипломної педагогічної освіти буде так чи інакше використовувати змішане навчання, адже економічний зиск, гнучкість та ефективність навчання є у цій справі факторами, що домінують.

З метою впровадження моделі змішаного навчання в МОІППО необхідно створити інститут кураторів-тьюторів – одну з основних форм участі професорсько-викладацького складу з підтримки та супроводу процесу підвищення кваліфікації керівними та педагогічними кадрами. Куратором-тьютором може бути викладач, який користується авторитетом, відзначається високими моральними якостями, володіє необхідною педагогічною майстерністю та організаторськими здібностями, технологіями дистанційного навчання та може забезпечити позитивний вплив на слухачів. За куратором-тьютором може бути закріплено 3–4 навчальні групи слухачів на рік із кількістю 10–20 слухачів у групі.

Література

1. Базовые сервисы Google для образования [электронный ресурс] Режим доступа: https://drive.google.com/file/d/0B-sKZN9e6nGGSUdWNkU3MXlOazQ/view − Назва з екрану.

2. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII [електронний ресурс] Режим доступу: http://vnz.org.ua/zakonodavstvo/111-zakon-ukrayiny-pro-vyschu-osvitu − Назва з екрану.

3. Линник Ю. М. Засоби дистанційного навчання: інформаційно-методичні рекомендації для слухачів закладів післядипломної педагогічної освіти / Ю. М. Линник. – Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2013. – 48 с. [електронний ресурс] Режим доступу: http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/1120/1/distance%20education.pdf – Назва з екрану.

4. Морзе Н. В., Глазунова О. Г. Моделі ефективного використання інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій навчання у вищому навчальному закладі / Н. В. Морзе, О. Г. Глазунова // Інформаційні технології і засоби навчання. Електронне наукове фахове видання. 2008. – № 2(6). [електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em6/emg.html – Назва з екрану.

5. Олійник В. В. Модернізація системи післядипломної педагогічної освіти України в умовах змін / В. В. Олійник // Післядипломна педагогічна освіта: європейські орієнтири та регіональні пріоритети: тези міжн. наук.-практ. конф., 10–11 вересня 2009 р., Біла Церква / за наук. ред. В. В. Олійника, Л. М. Карамушки, Н. І. Клокар, Л. І. Даниленко. – Біла Церква: КОІПОППК, 2009. – С. 20–22.

6. Смоляк В. М. Методичний посібник. Методика інформатики в початковій школі: у 2 ч. – Запоріжжя. – 2005. – Ч. 1. – 50 с.; Ч. 2. – 43 с.

7. Лісецький К. А. Змішане навчання як модель використання інформаційно-освітніх ресурсів // Сучасні підходи та інноваційні тенденції у викладанні іноземних мов: Матеріали VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 1–2 березня 2013 р. – К.: НТУУ «КПІ». – С. 104–107. [електронний ресурс] Режим доступу : http://interconf.fl.kpi.ua/ru/node/1174 – Назва з екрану.

8. Олійник Л. М. Підготовка вчителів початкової школи до викладання предмету «Інформатика» / Л. М. Олійник // Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф., м. Вінниця, грудень 2014 р. – К.: Кондор, 2014. – С. 204–213. [електронний ресурс] Режим доступу : https://drive.google.com/file/d/0B1ZDWosDI6cvVXJ1SVlBSlNwOWM/view – Назва з екрану.

9. Типове положення про атестацію педагогічних працівників із змінами та доповненнями / Нормативний документ МОН України – 2013. [електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1255-10/print1360600582951905 – Назва з екрану.

10. Колективний творчий проект. Група 19 МОІППО. Формування базових якостей особистості у дітей раннього віку [електронний ресурс] Режим доступу: http://liyalno1.blogspot.com/2015/02/19.html – Назва з екрану.

11. Blended Learning 101: Handbook. Aspire Public Schools, 2013. 68 p. [електронний ресурс] Режим доступу: http://learningaccelerator.org/media/3d90f736/Blended_Learning_Handbook_6713_Final.pdf – Назва з екрану.

12. Google shares its plan to nab 80% of Microsoft's Office business [Електроннийресурс] Режим доступу: http://uk.businessinsider.com/google-plan-to-beat-microsoft-office-2015-2 – Назвазекрану.

13. The Effectiveness of Social Networking Applications in E-Learning [електронний ресурс] Режим доступу : http://link.springer.com/chapter/10.1007%2F978-3-642-24772-9_12  – Назва з екрану.

Збірник вміщує конкурсні роботи слухачів, що брали участь у конкурсі «На кращу випускну роботу слухачів курсів підвищення кваліфікації», який був ініційований та проведений Центральним інститутом післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти з травня по грудень 2015 року та з травня по грудень 2016 року. Збірник може слугувати джерелом інформації для проведення наукових досліджень у галузі освіти, а також, як додаткова навчальна література в рамках курсів підвищення кваліфікації в системі ВНЗ післядипломної педагогічної освіти.

Упорядники: 

А. С. Науменко, завідувач відділу науково-методичного забезпечення та координації діяльності закладів ППО ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України;

А. В. Баглай, методист в/к відділу науково-методичного забезпечення та координації діяльності закладів ППО ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України;

В. Т. Розмариця, методист в/к навчального відділу ЦІППО ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України.

Олійник Л. М. Використання базових сервісів Google в організації змішаного навчання у системі післядипломної педагогічної освіти  С. 122-132.