Майстер-клас у рамках VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Формування компетентностей обдарованої особистості в системі освіти»

Дитина, яка приходить у світ, насичується різноманіттям зорових, слухових, дотикових відчуттів і емоцій. Малюк вже з раннього віку здатний цілісно сприймати навколишній світ, інтуїтивно відчуваючи його, і емоційно співпереживати усьому побаченому і почутому. Це чуттєве сприйняття світу захоплює і повністю поглинає малюка, спрямовує його до творення і пошукової діяльності, розкриває його творчі здібності, властиві кожній дитині без виключень. 

Не можна упускати розвиток такого величезного потенціалу можливостей, які має малюк, адже кожна дитина геніальна від народження. Розвиток її талантів залежить від дорослих. Від того, наскільки сприятливі умови створять вони для розвитку  цих талантів. Для того, щоб допомогти дитині розкрити себе  якнайповніше, потрібно створити умови для розвитку творчості в ранньому віці.
Творчість в ранньому віці сприяє розвитку фантазії, образного мислення і дрібної моторики, виховує художній смак і почуття кольору, збагачує внутрішній світ і допомагає розкрити таланти, закладені природою. Великий потенціал для розкриття дитячої творчості містять продуктивні види діяльності. Образотворча діяльність в ранньому віці невід'ємна від пізнавальної  діяльності. Головне в цьому віці не навчання прийомам малювання, а навчання новим способам ігрової, предметно-маніпулятивної діяльності і розвиток емоційного світу дитини. Дізнаючись особливості і можливості матеріалів через прості предметно-маніпулятивні ігри, малюк поступово переходить до використання художніх матеріалів за призначенням, а нетрадиційне використання матеріалів веде до розвитку креативного мислення.

У ранньому віці ігри з художніми матеріалами природно відповідні  можливостям дитини і стають суттю її творчості. Важливо пам'ятати про те, що будь-який матеріал може стати художнім, якщо його застосування пов'язане з отриманням естетичного задоволення. При цьому для малюка важливий сам процес використання матеріалу, ніж отриманий результат. Дитина зайнята дослідженням будь-яких матеріалів, які потрапляють їй під руку. Оточуючий світ пізнається дитиною на дотик, на смак, та досліджується зоровим аналізатором. Лінії, колір, рельєф поверхні - усе це стає приводом для відкриттів. Під час образотворчих занять малюкам пропонують   незвичайні матеріали: кольоровий пісок, солоне тісто, пробки, камінчики,  мушлі, поролон, вовняні нитки, шерсть, тканину,  різні види круп і макаронних виробів тощо. У ході творчості у дітей працюють усі органи чуття, оскільки вони  мають можливість торкнутися, послухати, понюхати і навіть іноді спробувати на смак різні речовини. 

Художні ігри із різноманітними матеріалами дають можливість вгамувати сенсорний голод малюка і готують хорошу базу для його подальшого художнього розвитку, розвивають навички сприйняття, почуття форми, кольору, фактури, простору, удосконалюють зорово-рухову активність. А головне - стимулюють дослідницьке і творче мислення. 

У рішенні завдання з розвитку творчої індивідуальності під час продуктивних видів діяльності використовується різноманітна образотворча техніка, яка сприяє розвитку уяви, фантазії, творчої самостійності.  Малювання пальчиками, долонькою, за допомогою патичків, штампів - різноманітні способи і прийоми викликають у дітей інтерес, сприяють розвитку творчої активності, бажання вести дослідницьку діяльність. 

Важливим мотиваційним моментом для розвитку творчості в продуктивних видах діяльності є те, що усі пропоновані дітям матеріали емоційно обіграються. Тому це приносить дітям радість і емоційну рівновагу, а також розвиває цілий спектр умінь і здібностей.

Робота з різними матеріалами та інструментами розвиває дрібну моторику кистей рук і пальців (робота з губками, пензликами, олівцями, фломастерами, засипання крупою контуру. Ці тонкі координації, які, з одного боку, зміцнюють зв'язки між нейронами мозку і нервовими закінченнями в кистях, з іншого боку - зворотні сигнали від неслухняних ще пальців, примушують мозок обробляти нову масивну інформацію і, як наслідок,  стимулювати розвиток мислення і мови. Малюк запам'ятовує багато слів, у тому числі, як називаються предмети і дії, фігури і кольори, матеріали і їх ознаки. Дитина прагне наслідувати жести, міміку і мову дорослого (інтонації, темп мови, підвищення і пониження голосу). 

Деякі вчені називають період творчого життя дитини раннього віку  «дозображувальним», хоча малюк, який має досвід творчості вже помічає результати своїх художніх зусиль. Чим старшою стає дитина, яка має практику продуктивної діяльності, тим більше вона помічає, що папір має краї, і контролює свою ігрову поведінку, враховуючи межі паперового листа.  У кожної дитини з часом з'являється власний стиль,  улюблені форми, які у неї краще всього виходять, або колірні поєднання, які дозволяють упізнати дорослому роботу малюка з числа багатьох.  

Завдання дорослих полягає в тому, щоб уважно відноситься до природніх проявів дитини і не обмежувати їх; забезпечувати умови для творчої самореалізації; поважати позицію дитини в рішенні художніх завдань і давати свободу вибору. Наприклад, надавати можливість дітям самостійно обрати колір, розмір, кількість матеріалів, допомагати виразити свої емоції в ході творіння та відношення до результату; задовольняти потребу дитини в нових знаннях, уміннях, навичках - використати різні техніки і матеріали. Отримуючи певну свободу в діях, малюки можуть винайти власну незвичайну техніку, а дорослому слід вчитися у них і збирати цю техніку у свою педагогічну  скарбничку.  Дорослому слід вчитися робити не  за дитину, а разом з нею, довіряти малюку те, з чим він цілком може впоратися сам.  

За допомогою спільної творчої  діяльності та спілкування в ранньому віці відбувається встановлення довірчих стосунків між малюками та дорослим, який супроводжує заняття дітей продуктивними видами діяльності. Дорослий має можливість допомогти дитині впоратися з труднощами, якщо вони виникають в процесі діяльності, а також захопити, зацікавити особистим прикладом. В результаті в процесі спільної діяльності дитина набуває впевненості у власних силах і непідробний інтерес до творчості.

Згідно позиції сучасного психолога Олександра Леонідовича Венгера, в процесі спільної діяльності дитина проявляє стихійну активність, а дорослий - соціалізовану або «культурну» активність. І саме ця «культурна активність», спрямована на передачу дитині історично вироблених психологічних засобів і способів дій, соціальних норм, традицій, культури в цілому. Завдяки цьому і активність дитини поступово «окультурюється», збагачується цими засобами і способами, починає усе більш відповідати вимогам суспільства.

Важливий прийом в розвитку дитячої творчості - проживання ситуації успіху, виховання у дитини інтересу  до «продукту» власної образотворчої діяльності, бажання розповісти про те, що її хвилює, радує, прагнення поділитися своїми враженнями, почуттями із значними дорослими. Слід щиро порадіти разом з маленьким митцем, адже  любов близьких людей і визнання дуже важливі для дитини. Тому необхідно робити виставку робіт дітей, яка постійно оновлюється. Тут дитина може помилуватися своєю роботою разом з батьками,  а дорослі висловити почуття щирої поваги до продуктів дитячої діяльності. Адже у кожний дитячий виріб вкладається частинка душі маленького митця, його бачення навколишнього світу. Це досягнення в житті і не важливо створено воно власними руками або спільно з близькою людиною. 

Аналізуючи свій і досвід роботи інших педагогів, що займаються художньою творчістю з дітьми раннього віку можна зробити висновок, що зайняття творчою діяльністю сприяють розвитку повноцінної творчої особистості.