Протягом останніх трьох тижнів, паралельно з підготовкою офіційної документації, подумки постійно йшла робота з внутрішньої рефлексії та аналізування процесу організації навчання та викладання курсу і його результатів.
Згадується як долучилася до цієї діяльності. У травні 2015 року на підставі угоди між Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та корпорацією Intel, на пропозицію Веліховської Алли Борисівни, на той час обласного координатора програми "Intel® Навчання для майбутнього" в Миколаївській області, я погодилася бути куратором двох експериментальних груп для педагогів початкової школи та дошкілля. Ці групи були позапланово включені у графік курсів підвищення кваліфікації при МОІППО та слухачі цих груп мали пройти навчання за Новим Основним курсом Програми Intel® «Навчання для майбутнього» (V 10.0) в очно-дистанційній формі.
Для навчання у групу педагогів початкової школи було вирішено запросити районних (міських) тренерів з інформатики в початковій школі, які на виконання листа МОН України, протягом 2012-2013 навчального року пройшли навчання за чотирма модулями обласного навчального семінару з підготовки вчителів до викладання предмету "Сходинки до інформатики". Керівником та організатором цієї діяльності в МОІППО у ті роки також була я.
Тоді сертифікати тренерів з інформатики отримали 24 педагоги з районів (міст) Миколаївської області, які за каскадною моделлю мали продовжувати навчання колег на місцях.
Керівникам області було запропоновано відрядити на навчання цих вчителів, а у випадку необхідності заміни, визначитися з кандидатурою педагога на двох-місячне очно-дистанційне навчання. Адже вони вже мали досвід роботи у сервісах Google, зокрема на блогах та у віртуальній педагогічній спільноті "Інформатика. Початкова школа".
Незначні несподіванки виникли до початку навчання. І пов'язані вони були з позицією керівників, які мали дібрати кандидатуру для комплектації групи, вмотивовувати вчителя на навчання та пояснити, які надії на нього покладаються у сенсі удосконалення професійних компетентностей вчителів, які викладають інформатику в початковій школі, та підвищення якості викладання інформатики молодшим школярам в Миколаївській області.
У трьох районах взагалі не знайшлося такої кандидатури, тобто до навчання замість запланованих 24 осіб долучився 21 педагог, серед яких було 10 осіб з високим рівнем та 11 осіб із середнім рівнем володіння ПК. Такий стан справ та двох-денний очний тренінг у МОІППО 23-24 березня давали надію на те, що всі 21 слухач курсу успішно пройдуть навчання. Адже на навчання зібралися 8 вчителів інформатики та 13 вчителів початкової школи, які вже мали три-річний досвід викладання інформатики в початковій школі.
З 25 березня по 20 травня тривав дистанційний етап навчання.
Дистанційне навчання – це індивідуалізований процес передання і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності того, хто навчається, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі сучасних інформаційно-комунікаційних та психолого-педагогічних технологій і створює умови для безперервної освіти того, хто навчається.
За час навчання педагогами було створено портфоліо в середовищі WiKi та розроблені навчальні проекти з інформатики для учнів 2-4 класів за спрощеною навчальною програмою "Інформатика" 2015 року.
Навчання на курсі відбувалося за допомогою сервісів Google, на підставі навчального плану, складеного за структурою курсу освітньої Програми Intel® «Навчання для майбутнього» (V 10.0)
У ході навчання з'ясувалося, що його результативність у великій мірі залежить від вмотивованості педагогів та прийняття цілей навчання, як особистісного сенсу з удосконалення власної професійної компетентності.
Завдання: заповнення сторінки в особистому щоденнику та стікера на інтерактивній дошці показало, що із початку дистанційного навчання висока мотивація була у 8 педагогів, з яких 7 - вчителі початкової школи. Ці педагоги відповідально ставилися до виконання завдань навчання, вчасно їх виконували і на кінець навчання семеро з них досягли значних результатів, що було відзначено подяками МОІППО.
З другої половини дистанційного етапу навчання "схаменулися" дев'ять педагогів: 5 вчителів інформатики та 4 вчителя початкової школи. Характерною тенденцією у навчанні вчителів інформатики було те, що вони не серйозно ставилися до навчання. Намагалися більше продемонструвати свої знання і уміння, ніж навчитися чомусь новому. А коли з подивом виявляли, що чогось не знають або не вміють і треба прикласти певних зусиль, щоб цьому навчитися, похапцем бралися за виконання завдань і не завжди виконували їх правильно. Приходилося витрачати час, щоб переробляти не правильно виконані завдання, Були й такі випадки, коли дорослі педагоги йшли на дитячі витівки - зафарбовували у таблиці навчальних досягнень блакитним кольором - завдання виконане на відмінно, ті завдання, які ще не виконано, або виконано не правильно.
Адже кожен з дорослих учнів мав свій характер. Були "учні" сумлінні, відповідальні, наполегливі, юморні, тривожні, інертні, хитрющі, ледачі... Не дивлячись на те, що самі навчають, то розуміють особливості освітнього процесу. Чесно кажучи, саме це усвідомлення, що навчаю вчителів не давало довчий час затосовувати червоний колір (завдання потребує термінового доопрацювання) в таблиці навчальних досягнень. Мені здавалося, що це кардинальний спосіб впливу. Але, як показала практика, слід було від початку "не соромитися" об'єктивно застосовувати кольорограму задля відображення реальних результатів навчання.
Як куратор та старший тренер, намагалася використовувати різні форми навчання на дистанційному етапі:
Асинхронний режим − взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі, застосовуючи при цьому електронну пошту, форум, соціальні мережі тощо.
Синхронний режим – взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої всі учасники одночасно перебувають у веб-середовищі дистанційного навчання (чат, аудіо-, відеоконференції, соціальні мережі тощо).
Лекція – один із видів навчального заняття у дистанційному навчанні, на якому слухачі отримують аудіовізуальну інформацію лекційного матеріалу через засоби телекомунікаційного зв’язку як у синхронному режимі (слухачі можуть отримувати інформацію від лектора і ставити йому запитання у реальному вимірі часу), так і в асинхронному (слухачі отримують аудіовізуальний запис лекційного матеріалу). Лекція при дистанційній формі навчання має місце у таких реалізаціях: електронне видання, відео-лекція, аудіо-лекція. Лекції можуть проводитися у реальному (синхронному) і нереальному (асинхронному) часі, фронтально та індивідуально (за допомогою сервісів он-лайн відео).
Семінар – це навчальне заняття, що заплановане програмою навчання, під час якого відбувається обговорення вивченої теми, до якого слухачі готують тези виступів на підставі виконаних завдань. Семінари з використанням ІКТ викладач-тьютор може проводити за допомогою відео- та телеконференцій (веб-конференцій). В педагогічному аспекті відео-семінари мало відрізняються від традиційних, адже учасники процесу бачать один одного на екранах моніторів комп’ютерів. Відео-конференції являють собою сучасну технологію спілкування, яка дозволяє у режимі реального часу передавати усім її учасникам звук і зображення, а також різноманітні електронні документи, що включають текст, таблиці, графіки, комп’ютерну анімацію, відеоматеріали. Загальний сценарій проведення Інтернет-семінару за допомогою телеконференції такий самий, як і традиційного, але проводиться він за допомогою електронних повідомлень, а не в усній формі.
Практичне заняття – це навчальне заняття, під час якого дистанційно відбувається детальний розгляд слухачами окремих теоретичних положень навчальних модулів та формуються вміння і навички їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання ними завдань, результати надсилаються викладачеві електронною поштою. Практичне заняття, яке передбачає виконання практичних робіт, відбувається дистанційно в асинхронному режимі. Окремі практичні заняття можуть виконуватись у синхронному режимі.
Навчальні заняття у синхронному режимі можуть проводитися за допомогою вебінарів.
Вебінар – віртуальний семінар, що організований за допомогою Інтернет-технологій з використанням спеціального програмного забезпечення і має можливість відео- та аудіозв’язку і обміну даними між усіма його учасниками.
Дистанційні заняття, які проводяться в рамках електронного курсу дистанційного навчання:
Демонстраційна версія заняття за курсом. Заняття відіграє в основному рекламну роль і містить найбільш виграшні теми і види діяльності за курсом. Це може бути модель дистанційного діалогу викладача і слухачів, ігрове чи тестове завдання, опис та аналіз реальної життєвої ситуації. У будь-якому випадку демонстраційна версія має на меті привернути увагу слухачів, забезпечити їх мотивацію й активну навчальну діяльність під час підвищення кваліфікації. Структура і зміст матеріалів заняття оформлюються у вигляді тексту і графіки, воно розміщується на освітньому сервері чи відправляється слухачам для вивчення «з екрана».
Індивідуальне заняття-консультація. Дане заняття задає структуру дистанційної консультації, передбачувані питання, проблеми, шляхи пошуку відповідей на них. При розробці цього виду занять доцільно враховувати індивідуальні особливості слухачів і запропонувати приклади питань різних типів.
Аналізуючи процес навчання, розумію, що враховуючи завантаження педагогів, які навчалися на курсі та якість інтернет-зв'язку у сільській місцевості, віддавала перевагу асинхронному режиму навчання у групових формах.
Проте з'ясувалося, що для педагогів, які прагнули навчатися, проблеми з інтернет-зв'вязком не були перешкодою у навчанні. Адже всі індивідуальні консультації та заняття відбувалися у синхронному режимі. Всі учасники навчання, які звернулися по допомогу чи телефоном, чи електронною поштою - отримували її вчасно та якісно.
Робота на курсі передбачала й самостійне опрацювання методичних матеріалів, та розміщення її наслідків на власному блозі з тегом Інтел. Відповідально та сумлінно до цієї діяльності поставилися лише 12 з педагогів, які навчалися.
Самостійна робота слухачів – частина освітнього процесу системи підвищення кваліфікації тих, хто вчиться, спрямована на виконання поставленої дидактичної мети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення, формування і розвиток вмінь і навичок, систематизація й узагальнення знань. Самостійна робота формує у слухачів на кожному етапі їх руху від незнання до знання необхідний обсяг і рівень знань, навичок і вмінь для розв'язання певного класу пізнавальних і практичних завдань і відповідного просування від нижчих до вищих рівнів розумової діяльності. Самостійна робота сприяє виробленню психологічної настанови на самостійне систематичне поповнення своїх знань і вироблення вмінь орієнтуватися в потоці наукової інформації. Самостійна робота виконує важливі функції: сприяє засвоєнню знань, формуванню відповідних умінь та навичок, забезпечує неперервний професійний розвиток педагогічних кадрів; стимулює потребу в самоосвіті; розвиває індивідуальні пізнавальні та творчі здібності особистості педагога; спонукає до науково-дослідної праці.
Висновки за результатами викладання на курсі:
1. Планувати час дистанційного навчання для педагогів початкової школи січень - березень.
2. Роз'яснювати більш детально відповідальним за курсову підготовку педагогів у районах, умови навчання на дістанційному курсі та умови добору педагогів на таку форму навчання.
3. Більш активно, з першого дня навчання залучати його учасників до синхронного режиму взаємодії.
4. Застосовувати кольорограму у таблиці оцінювання навчальних досягнень по факту виконання/невиконання завдань, відповідно до графику навчання.
5. Подавати документи координатору на отримання Сертифікатів Intel після завершення дистанційного етапу навчання.
6. Серифікат Інтел, дає педагогам можливість під час проходження курсів підвищення кваліфікації за фахом (1 раз на 5 років) в МОІППО зараховувати результати навчання на цьому курсі як виконану випускну роботу.
7. Запрошувати керівників та відповідальних за навчання педагогів в районах (містах) області до віртуального класу та віртуальної вчительської кімнати з метою доступу до навчальної інформації.
Завдання: заповнення сторінки в особистому щоденнику та стікера на інтерактивній дошці показало, що із початку дистанційного навчання висока мотивація була у 8 педагогів, з яких 7 - вчителі початкової школи. Ці педагоги відповідально ставилися до виконання завдань навчання, вчасно їх виконували і на кінець навчання семеро з них досягли значних результатів, що було відзначено подяками МОІППО.
З другої половини дистанційного етапу навчання "схаменулися" дев'ять педагогів: 5 вчителів інформатики та 4 вчителя початкової школи. Характерною тенденцією у навчанні вчителів інформатики було те, що вони не серйозно ставилися до навчання. Намагалися більше продемонструвати свої знання і уміння, ніж навчитися чомусь новому. А коли з подивом виявляли, що чогось не знають або не вміють і треба прикласти певних зусиль, щоб цьому навчитися, похапцем бралися за виконання завдань і не завжди виконували їх правильно. Приходилося витрачати час, щоб переробляти не правильно виконані завдання, Були й такі випадки, коли дорослі педагоги йшли на дитячі витівки - зафарбовували у таблиці навчальних досягнень блакитним кольором - завдання виконане на відмінно, ті завдання, які ще не виконано, або виконано не правильно.
Адже кожен з дорослих учнів мав свій характер. Були "учні" сумлінні, відповідальні, наполегливі, юморні, тривожні, інертні, хитрющі, ледачі... Не дивлячись на те, що самі навчають, то розуміють особливості освітнього процесу. Чесно кажучи, саме це усвідомлення, що навчаю вчителів не давало довчий час затосовувати червоний колір (завдання потребує термінового доопрацювання) в таблиці навчальних досягнень. Мені здавалося, що це кардинальний спосіб впливу. Але, як показала практика, слід було від початку "не соромитися" об'єктивно застосовувати кольорограму задля відображення реальних результатів навчання.
Як куратор та старший тренер, намагалася використовувати різні форми навчання на дистанційному етапі:
Асинхронний режим − взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі, застосовуючи при цьому електронну пошту, форум, соціальні мережі тощо.
Синхронний режим – взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої всі учасники одночасно перебувають у веб-середовищі дистанційного навчання (чат, аудіо-, відеоконференції, соціальні мережі тощо).
Лекція – один із видів навчального заняття у дистанційному навчанні, на якому слухачі отримують аудіовізуальну інформацію лекційного матеріалу через засоби телекомунікаційного зв’язку як у синхронному режимі (слухачі можуть отримувати інформацію від лектора і ставити йому запитання у реальному вимірі часу), так і в асинхронному (слухачі отримують аудіовізуальний запис лекційного матеріалу). Лекція при дистанційній формі навчання має місце у таких реалізаціях: електронне видання, відео-лекція, аудіо-лекція. Лекції можуть проводитися у реальному (синхронному) і нереальному (асинхронному) часі, фронтально та індивідуально (за допомогою сервісів он-лайн відео).
Семінар – це навчальне заняття, що заплановане програмою навчання, під час якого відбувається обговорення вивченої теми, до якого слухачі готують тези виступів на підставі виконаних завдань. Семінари з використанням ІКТ викладач-тьютор може проводити за допомогою відео- та телеконференцій (веб-конференцій). В педагогічному аспекті відео-семінари мало відрізняються від традиційних, адже учасники процесу бачать один одного на екранах моніторів комп’ютерів. Відео-конференції являють собою сучасну технологію спілкування, яка дозволяє у режимі реального часу передавати усім її учасникам звук і зображення, а також різноманітні електронні документи, що включають текст, таблиці, графіки, комп’ютерну анімацію, відеоматеріали. Загальний сценарій проведення Інтернет-семінару за допомогою телеконференції такий самий, як і традиційного, але проводиться він за допомогою електронних повідомлень, а не в усній формі.
Практичне заняття – це навчальне заняття, під час якого дистанційно відбувається детальний розгляд слухачами окремих теоретичних положень навчальних модулів та формуються вміння і навички їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання ними завдань, результати надсилаються викладачеві електронною поштою. Практичне заняття, яке передбачає виконання практичних робіт, відбувається дистанційно в асинхронному режимі. Окремі практичні заняття можуть виконуватись у синхронному режимі.
Навчальні заняття у синхронному режимі можуть проводитися за допомогою вебінарів.
Вебінар – віртуальний семінар, що організований за допомогою Інтернет-технологій з використанням спеціального програмного забезпечення і має можливість відео- та аудіозв’язку і обміну даними між усіма його учасниками.
Дистанційні заняття, які проводяться в рамках електронного курсу дистанційного навчання:
Демонстраційна версія заняття за курсом. Заняття відіграє в основному рекламну роль і містить найбільш виграшні теми і види діяльності за курсом. Це може бути модель дистанційного діалогу викладача і слухачів, ігрове чи тестове завдання, опис та аналіз реальної життєвої ситуації. У будь-якому випадку демонстраційна версія має на меті привернути увагу слухачів, забезпечити їх мотивацію й активну навчальну діяльність під час підвищення кваліфікації. Структура і зміст матеріалів заняття оформлюються у вигляді тексту і графіки, воно розміщується на освітньому сервері чи відправляється слухачам для вивчення «з екрана».
Індивідуальне заняття-консультація. Дане заняття задає структуру дистанційної консультації, передбачувані питання, проблеми, шляхи пошуку відповідей на них. При розробці цього виду занять доцільно враховувати індивідуальні особливості слухачів і запропонувати приклади питань різних типів.
Аналізуючи процес навчання, розумію, що враховуючи завантаження педагогів, які навчалися на курсі та якість інтернет-зв'язку у сільській місцевості, віддавала перевагу асинхронному режиму навчання у групових формах.
Проте з'ясувалося, що для педагогів, які прагнули навчатися, проблеми з інтернет-зв'вязком не були перешкодою у навчанні. Адже всі індивідуальні консультації та заняття відбувалися у синхронному режимі. Всі учасники навчання, які звернулися по допомогу чи телефоном, чи електронною поштою - отримували її вчасно та якісно.
Робота на курсі передбачала й самостійне опрацювання методичних матеріалів, та розміщення її наслідків на власному блозі з тегом Інтел. Відповідально та сумлінно до цієї діяльності поставилися лише 12 з педагогів, які навчалися.
Самостійна робота слухачів – частина освітнього процесу системи підвищення кваліфікації тих, хто вчиться, спрямована на виконання поставленої дидактичної мети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення, формування і розвиток вмінь і навичок, систематизація й узагальнення знань. Самостійна робота формує у слухачів на кожному етапі їх руху від незнання до знання необхідний обсяг і рівень знань, навичок і вмінь для розв'язання певного класу пізнавальних і практичних завдань і відповідного просування від нижчих до вищих рівнів розумової діяльності. Самостійна робота сприяє виробленню психологічної настанови на самостійне систематичне поповнення своїх знань і вироблення вмінь орієнтуватися в потоці наукової інформації. Самостійна робота виконує важливі функції: сприяє засвоєнню знань, формуванню відповідних умінь та навичок, забезпечує неперервний професійний розвиток педагогічних кадрів; стимулює потребу в самоосвіті; розвиває індивідуальні пізнавальні та творчі здібності особистості педагога; спонукає до науково-дослідної праці.
Висновки за результатами викладання на курсі:
1. Планувати час дистанційного навчання для педагогів початкової школи січень - березень.
2. Роз'яснювати більш детально відповідальним за курсову підготовку педагогів у районах, умови навчання на дістанційному курсі та умови добору педагогів на таку форму навчання.
3. Більш активно, з першого дня навчання залучати його учасників до синхронного режиму взаємодії.
4. Застосовувати кольорограму у таблиці оцінювання навчальних досягнень по факту виконання/невиконання завдань, відповідно до графику навчання.
5. Подавати документи координатору на отримання Сертифікатів Intel після завершення дистанційного етапу навчання.
6. Серифікат Інтел, дає педагогам можливість під час проходження курсів підвищення кваліфікації за фахом (1 раз на 5 років) в МОІППО зараховувати результати навчання на цьому курсі як виконану випускну роботу.
7. Запрошувати керівників та відповідальних за навчання педагогів в районах (містах) області до віртуального класу та віртуальної вчительської кімнати з метою доступу до навчальної інформації.
Немає коментарів:
Дописати коментар