Яка честь така й подяка
(казка на розвиток шанобливого ставлення до оточуючих)
Горносталь Наталія Вікторівна,
вихователька комунального закладу дошкільної освіти
«Пролісок», Арбузинської ОТГ
Сонце світить спозаранку, Будить ніжно промінцями.
Білі хмарки пропливають
- З добрим ранком!, - всіх вітають.
Прокидаються мурашки і жучки, і хробачки.
Пташки пісню заспівали, всім здоров'я побажали.
Просто ці слова прості зрозумілі не для всіх.
«Добрий день» казати треба Знаєм добре ми усі.
Зустрілись якось муха із бджілкою. Муха питається у бджілки:
- Скажи мені , чому тебе всі люблять, шанують, чекають, а мене тільки б’ють і ганяють?
Подумала бджілка і каже:
- З самого ранку я встаю, із посмішкою всіх вітаю.
Доброго ранку, сонце привітне!
Доброго ранку, небо блакитне!
Доброго ранку, вітер шумливий!
Доброго ранку, струмочок бурхливий!
Доброго ранку, усім на землі.
- Того ж бажаємо тобі ми усі!
І я лечу збирати мед, запилювати дерева, квіти. А ти?
- А я теж встаю раненько, протираю очі хутенько, плаття золоте вдягаю і у мандри вирушаю. Лечу швиденько до корови, укушу її до крові. Корова дасть мені хвостом, я ж упаду в багно. Полечу я до свиней, наїмся гарненько, помийками зап’ю, на їхніх спинах покатаюся. Потім мчу я до людей набридати цілий день. Люди цього не шанують, проганяють, лементують. Бач, на місці не сиджу, все літаю і дзижчу.
Бджілка мусі так сказала:
- Яка честь, така і слава.
(Як ми до людей ставимося, так і вони ставляться до нас).
Немає коментарів:
Дописати коментар