5 вересня 2017 року у Верховній Раді України 255 народних депутатів України у другому читанні підтримали новий Закон «Про освіту». 27 вересня цей документ підписав Пезидент. І з 28 вересня 2017 року Закон вступив у дію.
«Цей Закон – базовий, його прийняття розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти, ... це важка, але приємна робота – наш внесок в українську освіту та розвиток держави загалом», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Найбільше новий Закон потрібен для впровадження масштабної реформи середньої освіти Нова українська школа. На зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель, за якої Уряд (Міністерство) затверджуватиме стандарти освіти, а заклади освіти розроблятимуть освітні програми, що мають гарантувати виконання освітніх стандартів. У випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми проходитимуть акредитацію.
Розпочалися реформи з рішенняя колегії Міністерства освіти і науки України від 08.12.2016 «Про політичну пропозицію до проекту Концепції реалізації державної політики в сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» (протокол № 11/5-16) У Концепції Нової української школи простою мовою пояснено ідеологію змін, які очікують у сфері освіти українське суспільство. Презентація МОН України Концепції Нової української школи
Упровадження Нової української школи розпочнеться з набору до першого класу в 2018 році. Діти, які у 2018 році вперше сядуть за парти, закінчать школу в 2030 році. Старт нової початкової школи в 2018 році – це перший етап реформи. У цьому 2017-2018 навчальному році відбувається пілотне Всейкраїнське експериментальне дослідження у 100 школах України, серед яких 4 школи Миколаївської області: Новобузька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, Первомайська ЗОШ І ступеня №11, Вознесенська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8, Миколаївська спеціалізована школа № 22 з поглибленим вивченням англійської мови з 1 класу.
Також надано статус експериментальних навчальних закладів регіонального рівня 9 школам Миколаївської області, які долучилися до дослідно-експериментальної роботи за темою «Упровадження технології інтегрованого навчання в початковій школі на засадах ідей та положень Нової української школи» на базі МОІППО та навчальних закладів області: Миколаївській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 57 імені Т. Г. Шевченка Миколаївської міської ради, Миколаївському спеціальному навчально-виховному комплексу для дітей зі зниженим зором Миколаївської міської ради, Миколаївській спеціалізованій школі І–ІІІ ступенів мистецтв і прикладних ремесел експериментальному навчальному закладу всеукраїнського рівня «Академія дитячої творчості» Миколаївської міської ради, Першотравневій філії Новобузької ЗОШ І–ІІІ ступенів №1 Новобузької районної ради, Миколаївській загальноосвітній санаторній школі-інтернату І–ІІІ ступенів №7 Миколаївської обласної ради, Миколаївському дошкільному навчальному закладу загальноосвітньому навчальному закладу ІІ ступеня №2 «Зоря» Миколаївської міської ради, Бандурському навчально-виховному комплексу «дошкільний навчальний заклад–загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів» Первомайської районної ради, Миколаївській ЗОШ І–ІІІ ступенів № 50 імені Г. Л. Дівіної Миколаївської міської ради, Миколаївській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 56 Миколаївської міської ради, Миколаївській загальноосвітній школі І–ІІ ступенів № 64 Миколаївської міської ради.
Сьогодні все відповідальне українське вчительство та батьківську громадськість на веб-сайті Нової української школи запрошують приєднатися до обговорення проекту державного стандарту початкової загальної освіти. Державний стандарт початкової загальної освіти визначає, що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання, окреслює ідейні засади та принципи навчального процесу, логіку його організації тощо. Початкова освіта НУШ триває 4 роки, поділяється на два цикли: перший цикл – адаптаційно-ігровий (1–2 класи), звикання до шкільного життя; другий – основний (3–4 класи), формування почуття відповідальності й самостійність.
На 1 вересня 2016 року було спрощено та оновлено програми до 13 предметів початкової школи на платформі Еd Era: Оновлені програми для початкової школи, поради вчителям, додаткові навчальні матеріали
Документ Концептуальні засади реформування середньої школи визначають дев’ять складових “Нової української школи”:
1. новий зміст, орієнтований на формування ключових компетентностей для життя;
2. педагогіка партнерства, що ґрунтується на відносинах взаємоповаги між всіма учасниками освітнього процесу;
3. умотивований вчитель, який має необхідні кваліфікації та стимули, щоби стати лідером змін;
4. орієнтація на неповторність особистості й індивідуальний підхід до задоволення потреб кожного(ї) учня(ениці);
5. виховання на цінностях як інтегральна складова освітнього процесу;
6. зміна структури середньої школи задля розширення доступу дітей шкільного віку до якісної освіти, а також підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, що спрямовуються на освіту;
7. автономія школи, що утверджується пліч-о-пліч з моніторингом якості освітніх послуг, що надаються кожним закладом освіти;
8. обсяги фінансування, достатні для забезпечення рівного доступу до якісної освіти всім учням, незалежно від їхнього місця проживання;
9. створення сучасного освітнього середовища, що стимулюватиме вивільненню креативного потенціалу як учнів, так і педагогів.
План дій з упровадження Нової української школи, розрахований на період до 2020 року, містить сім пріоритетних напрямків:
1. оновлення змісту середньої освіти шляхом затвердження нових, стандартів, навчальних планів і типових навчальних програм , орієнтованих на компетентнісне навчання;
2. розвиток людських ресурсів - підготовка вчителів, керівників навчальних закладів та працівників органів управління освітою;
3. зміна структури середньої школи, яка забезпечить перехід до профільного навчання;
4. запровадження нової системи управління в умовах децентралізації, котра передбачає реальну автономію навчальних закладів та вчителів;
5. створення системи постійного моніторингу та забезпечення якості освіти;
6. забезпечення справедливого розподілу публічних коштів та гарантування прозорого їх використання;
7. формування в школі та поза її стінами освітнього середовища, яке сприяє творчій самореалізації дітей та освітян – лідерів змін.
Сьогодні все відповідальне українське вчительство та батьківську громадськість на веб-сайті Нової української школи запрошують приєднатися до обговорення проекту державного стандарту початкової загальної освіти. Державний стандарт початкової загальної освіти визначає, що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання, окреслює ідейні засади та принципи навчального процесу, логіку його організації тощо. Початкова освіта НУШ триває 4 роки, поділяється на два цикли: перший цикл – адаптаційно-ігровий (1–2 класи), звикання до шкільного життя; другий – основний (3–4 класи), формування почуття відповідальності й самостійність.
На 1 вересня 2016 року було спрощено та оновлено програми до 13 предметів початкової школи на платформі Еd Era: Оновлені програми для початкової школи, поради вчителям, додаткові навчальні матеріали
Документ Концептуальні засади реформування середньої школи визначають дев’ять складових “Нової української школи”:
1. новий зміст, орієнтований на формування ключових компетентностей для життя;
2. педагогіка партнерства, що ґрунтується на відносинах взаємоповаги між всіма учасниками освітнього процесу;
3. умотивований вчитель, який має необхідні кваліфікації та стимули, щоби стати лідером змін;
4. орієнтація на неповторність особистості й індивідуальний підхід до задоволення потреб кожного(ї) учня(ениці);
5. виховання на цінностях як інтегральна складова освітнього процесу;
6. зміна структури середньої школи задля розширення доступу дітей шкільного віку до якісної освіти, а також підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, що спрямовуються на освіту;
7. автономія школи, що утверджується пліч-о-пліч з моніторингом якості освітніх послуг, що надаються кожним закладом освіти;
8. обсяги фінансування, достатні для забезпечення рівного доступу до якісної освіти всім учням, незалежно від їхнього місця проживання;
9. створення сучасного освітнього середовища, що стимулюватиме вивільненню креативного потенціалу як учнів, так і педагогів.
План дій з упровадження Нової української школи, розрахований на період до 2020 року, містить сім пріоритетних напрямків:
1. оновлення змісту середньої освіти шляхом затвердження нових, стандартів, навчальних планів і типових навчальних програм , орієнтованих на компетентнісне навчання;
2. розвиток людських ресурсів - підготовка вчителів, керівників навчальних закладів та працівників органів управління освітою;
3. зміна структури середньої школи, яка забезпечить перехід до профільного навчання;
4. запровадження нової системи управління в умовах децентралізації, котра передбачає реальну автономію навчальних закладів та вчителів;
5. створення системи постійного моніторингу та забезпечення якості освіти;
6. забезпечення справедливого розподілу публічних коштів та гарантування прозорого їх використання;
7. формування в школі та поза її стінами освітнього середовища, яке сприяє творчій самореалізації дітей та освітян – лідерів змін.
Немає коментарів:
Дописати коментар