До проблеми родинного та суспільного статевого виховання дітей

У кожного індивіда впродовж життя формуються певні морально-естетичні уявлення про мужність і жіночість, про те, як слід поводитися чоловікам і що неприпустимо для жінки, набувається власний досвід особистого спілкування з особами протилежної статі. Свій критично осмислений досвід, погляди на взаємини статей, значущі цінності дорослі прагнуть передати в спадок дітям, щоб ті були змолоду щасливі в особистому житті. Статева поведінка зрілої особистості – це і культура статевого життя людини, і культура міжстатевого спілкування, людської гідності, і ставлення до свого здоров’я, і культура зовнішнього вигляду.

За останні роки погляди на статеве виховання особистості до досягнення нею повноліття стали ще більш суперечливими. Усі дорослі згодні з необхідністю виробляти в дітей правильне ставлення до статевих питань, проте в кожного своя думка про те, із чого статеве виховання складається, як його слід здійснювати, де і хто повинен цим займатися.

Сьогодні статевий інстинкт – інстинкт продовження роду – набуває в людини якісно нового рівня. Статеве життя служить не тільки меті продовження роду, а й задовольняє суто людські, соціальні прагнення чоловіка і жінки в духовній єдності, у спілкуванні, у психологічній близькості. Але не всі замислюються над тим, що норми статевої поведінки починають засвоюватися, як кажуть, "із молоком матері", і аж ніяк не в старших класах школи або з початком опанування "весільної науки". І справді, коли батьки починають замислюватися над тим, як, наприклад, складаються взаємини їхньої дитини з особами протилежної статі? Найчастіше, коли діти стають підлітками. Отже, дошкільний і молодший шкільний вік, сприятливий для розвитку вміння хлопчиків і дівчаток спілкуватися, здебільшого, на жаль, лишається поза батьківською та педагогічною увагою. Сучасні батьки педагогічну тезу про вирішальну роль сім’ї у формуванні особистості, статевої свідомості дітей сприймають подекуди як банальність. А вона не тільки не втратила актуальності, а й набула в сучасних умовах особливої гостроти, коли поведінка матері й батька виступає найпершим взірцем для наслідування статевих ролей.

Психологи стверджують, що емоції, почуття дитинства, викликані спілкуванням із батьками, мають неабиякий моделюючий потенціал для дорослого життя людини. Тільки в зрілі роки, набуваючи материнського досвіду у вихованні дітей, можна повною мірою відчути, як відбиваються в поведінці стилі подружнього спілкування власних батьків, а на методах виховання дітей – власні дитячі враження від батьківської сім’ї. До речі, психоаналітичні теорії, які зараз набули великого поширення на Заході, базуються на твердженні, що все життя людини визначається переживаннями раннього дитинства, "драма" якого викликана боротьбою двох сексуальних початків, двох інстинктивних сил – любові й агресії. Статевий досвід малюка починається з переживання суперечливої гами почуттів у стосунках із батьком і матір’ю. З погляду психоаналітиків переживання раннього дитинства з віком витісняються зі свідомості, але продовжують через підсвідомість впливати на статеву поведінку. Однак у житті не все так просто. Дитина підростає та все більш інтенсивно починає набувати суспільного соціального досвіду, серед якого неабияке місце посідають статеві питання.

Традиційне розуміння суті виховної роботи із суспільного статевого виховання, що означене тезою: "Яка різниця кого виховувати: хлопчика або дівчинку, аби людина була хороша", та наочно демонструє ідею "безстатевої" педагогіки, невблаганно йде в минуле. Питання статевої ідентифікації і диференціації, що останнім часом привертають увагу все більшого кола психологів, знаходять віддзеркалення в педагогічних дослідженнях, збагачуючи арсенал напрямів і зміст сучасної вітчизняної педагогіки.

Із 1 вересня 2005 року на базі дошкільних навчальних закладів міста Миколаєва (53 ДНЗ) та міста Южноукраїнська (6 ДНЗ) тривало соціологічне опитування батьків (1654 особи). Результати дослідження показали, що 90 % батьків вихованців ДНЗ м. Миколаєва та 50 % батьків із м. Южноукраїнська вважають, що статеве виховання слід здійснювати родинам у співпраці з педагогами навчальних закладів. Упродовж 2006–2007 навчального року на базі кафедри дошкільної та початкової освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти проводилося анкетування 234 педагогів, серед яких 156 вихователів дошкільних навчальних закладів та 78 учителів початкової школи. 99,5 % опитуваних педагогів позитивно ставляться до здійснення статевого виховання в закладах освіти. Проте 98 % із них відмічають, що не мають відповідних знань, умінь та навичок у здійсненні статевого виховання вихованців та учнів. Завдяки глибинному науковому інтересу та досвіду власного дослідження з питань статевого виховання (здійснено науково-теоретичний аналіз проблеми статевого виховання дітей, опрацьовано близько 400 наукових, методичних, публіцистичних літературних та інтернетних джерел) дійшли висновку, що статеве виховання дітей прямо пропорційно залежить від ставлення дорослих до здійснювання статевого виховання дітей. Статеве виховання дитини відбувається незалежно від визнання або заперечення цього факту дорослими. Від дорослих, що опікуються дитиною, залежить лише те, наскільки дитина зможе дозволити собі бути відвертою з ними в обговоренні питань, пов’язаних зі статтю, та формування адекватних (або ні) її статевих уявлень.

Статеве виховання починається від народження дитини й зумовлюється переважно соціально-психологічними факторами. Провідне місце в цьому процесі належить статевій соціалізації – активному засвоєнню особистістю стандартів психосексуальної культури в процесі входження її в соціальні стосунки. Психосексуальна культура передається від покоління до покоління в збагаченому вигляді, формуючи масову статеву свідомість. Засвоюючи в родині, дитячому садку, школі, суспільстві, що оточує, загальні моральні норми, хлопчики й дівчатка опановують правила, що передбачають деяку відмінність у їхній поведінці залежно від статі.

Із вересня 2008 року в Миколаївській області проводиться науково-дослідна та експериментальна роботи за темою "Становлення статево-компетентної особистості дитини від народження до десяти років у процесі взаємодії з батьками та педагогами" на базі кафедри початкової та дошкільної освіти МОІППО та навчальних закладів: НВК "Чайка" ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект" м. Миколаєва, початкової школи Мішково-Погорілівського ЗОНЗ І-ІІ ступенів та Мішково-Погорілівського ДНЗ Жовтневого району.

Усталені педагогічні методики, які діють на вітчизняному освітньому просторі, головним чином спрямовані на те, щоб надати дитині певні знання, уміння, навички й обов’язково отримати від неї зворотний зв’язок для констатування якості засвоєних ЗУНів. Наш авторський підхід до статевого виховання старших дошкільників та молодших школярів, враховуючи делікатність, певною мірою навіть інтимність статевих питань, що піднімаються в дослідженні, полягає в тому, що основні методичні зусилля спрямовані на дорослих: батьків та педагогів, яким у ході експериментальної роботи було надано психолого-педагогічний мінімум із питань статевого виховання дітей на семінарах, консультаціях (групових та індивідуальних), також практикували залучання дорослих до самостійного читання літератури, що стосується статевого виховання дітей, із наступним її обговоренням.

У дослідній роботі з дітьми було створено предметно-розвивальне середовище, насичене дидактичними іграми статево-виховного змісту. Також здійснювалося спільне читання вихователем у старшій групі дошкільного навчального закладу або вчителем у позакласній роботі чи вихователем групи подовженого дня з учнями початкової школи авторської фантастичної казки захопливо-розважального змісту з дидактичним підтекстом: "Подорож до Флорії". Головні принципи побудови змісту казки: гуманізм, педагогічний оптимізм, науковість, емоційна насиченість, достовірність, відповідність віку. Казку розподілено на 14 структурних одиниць – глав, які читалися з дітьми дозовано. Відповідно до віку дітей розглядалися питання: будови людського тіла, зародження і розвитку дитини, морально-етичні питання статевого характеру, що актуальні та цікаві для дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Не зупиняючись докладно на змісті казки, зауважимо, що діалоги між її героями не вигадані. Усі ці дитячі запитання автору довелося почути від власного сина, коли тому було 4-6 років, та ще від багатьох дошкільників упродовж 30 років педагогічної практики. Також у казці застосовано реальні варіанти відповідей на дитячі запитання статевої тематики. Однак справа в тому, що не існує єдино правильного варіанта відповіді, яку повинен дати дорослий, якщо дитина поставить йому питання делікатного статевого характеру. Багато що залежить від віку дитини та внутрішньої готовності дорослого до обговорення подібних питань зі своїми підопічними. А втім, якщо вже питання від дитини прозвучало, педагоги експериментальної групи орієнтували батьків та самі дотримувалися загальних правил: спілкуйтеся з дитиною на статеві теми в найприроднішій манері, як при обговоренні будь-якої іншої теми; уникайте довгих повчальних лекцій зі статевих питань; не обтяжуйте дитину недоступною науковою інформацією. Пам’ятайте, що дитина дошкільного або молодшого шкільного віку хоче одержувати конкретну коротку зрозумілу для неї відповідь на своє запитання; намагайтеся, щоб дитина не зазнавала збентеження, ставлячи питання. Не говоріть їй: "Ти ще дуже мала, щоб зрозуміти це". На своє конкретне питання, вона має одержати чітку відповідь у доступній для неї формі; не бійтеся признатися дитині, якщо ви не можете відповісти на її питання. У такому разі слід дати відповідь пізніше, проконсультувавшись у людини, що більше знає, чи почерпнувши інформацію з достовірного літературного джерела; відповівши на питання дитини, переконайтеся, що вона збагнула ваші слова та перевірте, наскільки ваша відповідь поясняє те, про що дійсно хотіла дізнатися дитина. Звичайно, цей процес занадто індивідуальний: одна дитина не заспокоїться, поки не отримає більш докладної відповіді на своє запитання, а іншій, того ж віку, достатньо дати лише поверхову відповідь на те ж саме запитання.

Зрозуміло, для того щоб піднімати й обговорювати статеві питання в суспільних закладах освіти, потрібні культурні, грамотні, естетично розвинуті, добре обізнані в подібного роду питаннях педагоги. Упродовж 2008–2009 навчального року 124 студенти п’ятого курсу очної та заочної форми навчання, які одержували вищу освіту за спеціальністю початкове навчання в Інституті педагогічної освіти МДУ імені В.О. Сухомлинського, опановували зміст спецкурсу "Статеве виховання". Адже, як майбутнім педагогам, яких не обмине власний досвід батьківства, так і досвідченим вчителям початкової школи, які набувають вищу освіту, украй необхідно осягти значення статевого виховання для загального розвитку дитини.

Актуальність спецкурсу визначалася: сучасними тенденціями розвитку освіти в Україні, згідно з якими держава має забезпечувати становлення статево компетентної особистості дитини від народження до юнацтва в процесі взаємодії з батьками та педагогами з урахуванням особистісно-орієнтованої освітньої моделі; переходом загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру та 12-річний термін навчання; необхідністю підвищення ефективності навчально-виховного процесу на засадах гуманістичної педагогіки.

У результаті вивчення спецкурсу студенти набули:

Знання: біологічного та соціального аспектів у статевій соціалізації особистості; впливу статевої свідомості дорослих на становлення статево компетентної особистості дитини; сучасних тенденцій та особливостей організації статевого виховання на різних вікових етапах; психолого-педагогічних особливостей статеворольової поведінки дітей; сутності процесів статевої ідентифікації та диференціації, їхніх структурних компонентів та особливостей формування адекватних статевих уявлень; сутності ґендерних відмінностей та врахування психологічних андрогінних тенденцій у вихованні дітей обох статей.

Уміння: організовувати навчально-виховний процес на засадах статевої диференціації дітей у навчальному закладі; ідентифікувати психолого-педагогічні особливості статевого виховання дітей різного віку та забезпечувати їхнє врахування при здійсненні професійної діяльності; створювати умови, що сприятимуть підвищенню ефективності процесу формування адекватних статевих уявлень; використовувати в навчально-виховному процесі літературні твори та засоби ігрової діяльності, відповідно до навчальних потреб, мети, завдань статевого виховання. Установки до: аналізу, інноваційності, самовдосконалення.

Слід зазначити, грандіозну зацікавленість студентів матеріалами спецкурсу та високу навчальну активність і результативність у ході вивчення спецкурсу. Лише одне критичне зауваження довелося вислухати розробнику робочої програми та викладачу курсу від його слухачів, сутність якого зводилася до того, що спецкурс "Статеве виховання" необхідно планувати та проводити зі студентами значно раніше – на першому курсі навчання.

Отже, теоретичне опрацювання літературних та інтернетних джерел із питань статевого виховання, власне дослідження здійснення статевого виховання дітей, студентської молоді, професійних педагогів та батьків дозволяє констатувати, що батьківське та педагогічне соціальне оточення не завжди є об’єктивним в оцінці здійснення статевого виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Воно подекуди нав’язує свої вимоги, відповідно до яких діти цього віку не повинні цікавитися статевими питаннями, призводячи, таким чином, до формування в них хибних статевих уявлень. Сучасні педагогічні часописи та педагогічна преса намагаються адекватно підходити до висвітлення питань здійснення суспільного статевого виховання. Натомість вихователі дошкільних навчальних закладів та вчителі початкової школи виявляють елементарну безграмотність стосовно питання здійснення статевого виховання старших дошкільників та молодших школярів. Батьки або перекладають здійснення такого важливого аспекту виховної роботи на навчальні заклади, або, не вникаючи в зміст цього аспекту виховної роботи, категорично заперечують його суспільні форми організації.

З метою підготовки молодих фахівців до реалізації особистісно-орієнтованого підходу в здійснені професійного статевого виховання дітей виникає необхідність введення в навчальні плани ВНЗ спецкурсу "Статеве виховання". У ході його вивчення майбутні фахівці отримують: добірні наукові знання психології статі дитини; уміння якісно здійснювати консультування батьків із питань психосексуального розвитку їхніх дітей, надання родинам адекватних порад зі статевого виховання дітей; вправність дібрати певні психолого-педагогічні методи та прийоми, щоб відповідно та тактовно в педагогічній практиці розрішити ситуацію, коли діти власною статевою поведінкою бентежать педагога або демонструють йому пізнання з питань статі, що отримані не завжди з придатних джерел.

ЛІТЕРАТУРА

Олійник Л.М. До проблеми статевого виховання дошкільників / Л.М. Олійник // Дошкільна освіта. – 2006. – N 2 (12). – С. 48–55.

Олійник Л.М. Дитячі питання на дорослу тему / Л.М. Олійник // Дошкільна освіта. – 2006. – N 3 (13). – С. 25–32.

Олійник Л.М. "Звідки я взявся?" Дитячі питання на дорослу тему / Л.М. Олійник // Дитячий садок. – 2007. – N 9 (393). – С. 2-3.

Олійник Л.М. Табу чи відверта розмова? Про статеве виховання дошкільнят / Л.М. Олійник // Дошкільне виховання. – 2007. – N 11. – С. 12–15.

Олійник Л.М. Статеве виховання дітей від народження до 10 років / Л.М. Олійник. – Миколаїв : ПП "Принт-Експрес", 2008. – 50 с.

Олійник Л.М. Статеве виховання дітей від народження до 10-ти років / Л.М. Олійник // Науковий вісник Миколаївського державного університету : зб. наук. праць. – Випуск 20 : Педагогічні науки. – Том 2 / за заг. ред. В.Д. Будака, О.М. Пєхоти. – Миколаїв : МДУ, 2008. – С. 142–148.

7. Олійник Л.М. Статева соціалізація дошкільнят / Л.М. Олійник // Дошкільне виховання. – 2008. – N 11. – С. 7-9.

Олійник Л.М. Інноваційний підхід до здійснення статевого виховання дітей від народження до десяти років / Л.М. Олійник // Науковий вісник Миколаївського державного університету : зб. наук. праць. – Випуск 23 : Педагогічні науки. – Том 2 / за заг. ред. В.Д. Будака, О.М. Пєхоти. – Миколаїв : МДУ, 2008. – С. 60–67.

Олійник Л.М. Статеве виховання : навч. посібник з питань здійснення статевого виховання дітей від народження до юнацького віку / Л.М. Олійник. – Миколаїв : ПП "Принт-Експрес", 2009. – 112 с.

Олійник Л.М. Статева освіченість як складова духовної культури студентської молоді / Л.М. Олійник // Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні : тези науково-практичної конференції 19 червня 2009 року. – Миколаїв : МДУ, 2009. – С. 236–238.

Олійник Л.М. Дорослим та дітям про Життя у Світі : навч.-метод. посібник з статевого виховання дітей від народження до 10 років / Л.М. Олійник. – Миколаїв, 2009. – 72 с. : іл. та кольорові вкладки О.В. Левенець.

Олійник Л.М. Авторській підхід до здійснення статевого виховання старших дошкільників та учнів початкової школи / Л.М. Олійник // Дитячий садок. – 2009. – N 29–31 (509–511). – С. 93–95.

Конференция "ДЕТСТВО В СОВРЕМЕННОМ МИРЕ: ПЕРВЫЕ 7 ЛЕТ И ВСЯ ЖИЗНЬ".         Л.М. ОЛІЙНИК. ДО ПРОБЛЕМИ РОДИННОГО ТА СУСПІЛЬНОГО СТАТЕВОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ