«Життя – чим є воно для нас? Звичайно ж, грою...» Сприймаємо це філософсько-поетичне судження хто жартома, а хто всерйоз. Гра – то двері з Дійсності у Можливе, і вони завжди відчинені в обидва боки, переконує нас чудовий сучасний знавець дитячої душі Володимир Леві.
У всі часи педагоги-гуманісти закликали: «Навчайте, граючи!» Сприйнявши цей заклик, наукова педагогіка розробила ігри, які ґрунтуються на ігрових діях та ситуаціях, але водночас ввела в них дидактичне завдання й назвала ці ігри дидактичними.