м. Миколаїв, ДНЗ №12
Дотримання безпеки життєдіяльності
дітей раннього віку під час прогулянки
Що може бути найбільш актуальним, ніж здоров’я та безпека наших малюків? Саме ми педагоги створюємо умови для безпечного, нешкідливого утримання дітей. Діти в ранньому віці досліджують зовнішній світ – такий таємничий і неймовірно цікавий. Вони використовують всі свої органи чуття, від кінчиків пальців до кінчика язика! З перших років життя допитливість дитини, її активність в питаннях пізнання навколишнього світу, деколи стає небезпечним для неї.
Безпека – це поєднання внутрішніх і зовнішніх чинників (стану, обставин, ситуацій), які сприяють збереженню здатності дитини повноцінно жити та розвиватися. Відповідно, безпечне середовище означає нормальні умови людини і природного середовища, позбавлені впливу шкідливих чинників. Довкілля є безпечним, якщо воно не загрожує життю і не погіршує стан здоров’я особистості.
Безпека життєдіяльності – це захист здоров’я та життя людини і середовища, її проживання від небезпек.
Cучасні дослідники І.Бех, О.Кононко, Л. Гураш, Р. Мойсеєнко, С. Проскурін, Т. Хромцова, Б.Шерман, Л. Яковенко розглядають проблему виховання основ безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку як необхідну складову соціального розвитку та життєвої компетентності, спрямованих на збереження життя і здоров’я. Складні і суперечливі умови життєдіяльності сучасної дитини в умовах постійно змінюваного соціального довкілля потребують суттєвого переосмислення педагогічних підходів до побудови навчально-виховного процесу, що спрямовується на формування основ безпеки життєдіяльності дитини у довкіллі.
Базовий компонент дошкільної освіти спрямовує зусилля педагогів та батьків на формування у дітей безпеки життєдіяльності (власної та інших людей), диференціює поняття «безпечне» і «небезпечне», уміння та навички дотримання правил безпечного перебування вдома, у дошкільному закладі, на вулиці, на воді, льоду, ігровому, спортивному майданчиках.
Безпека – це поєднання внутрішніх і зовнішніх чинників (стану, обставин, ситуацій), які сприяють збереженню здатності дитини повноцінно жити та розвиватися. Відповідно, безпечне середовище означає нормальні умови людини і природного середовища, позбавлені впливу шкідливих чинників. Довкілля є безпечним, якщо воно не загрожує життю і не погіршує стан здоров’я особистості.
Безпека життєдіяльності – це захист здоров’я та життя людини і середовища, її проживання від небезпек.
Cучасні дослідники І.Бех, О.Кононко, Л. Гураш, Р. Мойсеєнко, С. Проскурін, Т. Хромцова, Б.Шерман, Л. Яковенко розглядають проблему виховання основ безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку як необхідну складову соціального розвитку та життєвої компетентності, спрямованих на збереження життя і здоров’я. Складні і суперечливі умови життєдіяльності сучасної дитини в умовах постійно змінюваного соціального довкілля потребують суттєвого переосмислення педагогічних підходів до побудови навчально-виховного процесу, що спрямовується на формування основ безпеки життєдіяльності дитини у довкіллі.
Базовий компонент дошкільної освіти спрямовує зусилля педагогів та батьків на формування у дітей безпеки життєдіяльності (власної та інших людей), диференціює поняття «безпечне» і «небезпечне», уміння та навички дотримання правил безпечного перебування вдома, у дошкільному закладі, на вулиці, на воді, льоду, ігровому, спортивному майданчиках.
Формування безпечної поведінки у малюків на прогулянці важливий і складний процес. Що - не робила б дитина, вона завжди спостерігає за поведінкою дорослого і все повторює і запам’ятовує. Тому у ранньому віці дітям треба казати: «Робіть як я!»
До прогулянки я завжди оглядаю майданчик щоб виявити чи є небезпечні предмети які можуть задати шкоду здоров’ю дитини. Безпека малечі на прогулянці потребує грамотного керівництва з боку дорослого. Необхідний постійний контроль вихователя за діяльністю дітей.
Прогулянка починається з роздягальні. Важливо, щоб дитина була вдягнена за сезоном, щоб одяг був зручним, не стискав рухи дитини. У протилежному випадку можливі переохолодження або перегрів дитячого організму, різні травми що веде к небезпеці і шкодить здоров’ю дитини.
Прогулянка «Подорож до Пташиного містечка»
Мета: дати уявлення про умови безпеки під час прогулянки взимку; сприяти розвитку рухової активності; закріплювати рухи знайомих рухливих ігор; вправляти дітей в орієнтуванні у просторі, бігові зграйкою; виховувати у дітей уважність, обережність.
Вихователь: діти, сьогодні стежинка поведе нас у Пташине містечко. Там на нас вже чекають наші друзі птахи.
Діти з вихователем йдуть на дитячий майданчик.
Вихователь: Ми по стежці пройдемося-
Холодів не боїмося!
Раз - два, раз - два,
Це крокує дітвора.
Гарно ніжки піднімає,
І за мною поспішає.
По доріжці ви пройдіть.
Хто тихенько йде,
Той ніколи не впаде.
Звичайна ходьба за вихователем.
Діти підходять до пішохідного перехіду.
Пішохідний перехід за маршрутом №1на території дитячого садка.
Д/гра «Живий світлофор»
Мета: продовжувати формувати у дітей уявлення про дорожній рух: три сигнали світлофора та їх значення; виховувати уважність, дисциплінованість, відповідальне ставлення до власних дій.
Матеріали: прапорці трьох кольорів (червоний, жовтий, зелений).
Хід гри: Троє дітей (обираю за допомогою лічилки) тримають у руках по одному прапорцеві (червоний, жовтий, зелений). Вихователь починає наспівувати добре відому малюкам пісеньку:
Як червоне світло ллється,
То потік машин несеться!
Ви ж не смійте й крок ступити,
Бо машина може збити!
(дитина підіймає червоний прапорець)
Діти стоять на місці, погрожують пальчиком (неможна переходити).
А як жовте світло ллється,
До уваги все береться.
Хід машини гальмували,
Всі рядочком поставали.
(дитина підіймає жовтий прапорець)
Діти стоять і плескають в долоні (увага).
Всі стоять на тротуарі,
Поодинці, хто у парі…
Ви, малята, біля мене.
(дитина підіймає зелений прапорець)
Діти переходять проїжджу частину по пішохідному переходу, підходять до майданчика.
Малюки разом зі мною утворюють коло на ігровому майданчику.
Психогімнастика.
Мета: спонукати дітей відтворювати імітаційні дії уявних героїв (птахів), оволодівати моторним компонентом відповідних психічних станів, формувати здатність до психом’язового саморозслаблення.
Вихователь: Для зимуючих пташечок
Ми насиплемо крихточок.
(енергійні рухи пучками – імітація кришення хліба).
Пташки нас у гості запросили,
(легкий уклін,руки випростані вперед).
Бо пернаті зголодніли.
(беруться руками за щічки й похитують головою).
Ось стрибають горобці –
Жваві сірі молодці.
(пересування стрибками вперед на обох ногах, руки на поясі).
Звуконаслідування: « Цінь – цвірінь»
Ось де голуб та голуба
Йдуть до крихт швидко, прудко.
(руки за спиною, швидка ходьба перевальцем).
Звуконаслідування: « Гулі – гулі».
Ось ворона сіро – чорна
Йде, задравши дзьоба гордо.
(широкі кроки в помірному темпі, голова піднята вгору).
Звуконаслідування: « Кар – кар».
Причаїмося малята:
(присідання).
Цих гостей не слід лякати.
(прикладають вказівного пальчика до губів).
Вихователь: Пограємо в гру.
P/гра « Пташки і автомобіль»
Мета: вправляти дітей в орієнтуванні у просторі, бігові зграйкою в різних напрямках, не наштовхуватись одне на одного, бути уважними і обережними; виховувати спритність, кмітливість та безпечність під час гри.
Хід гри: Діти біжать гуртом, як пташки, розвівши руки в сторони і помахуючи ними, як крилами за вихователем (мама - пташка), а помічник вихователя стоїть збоку тримаючи обруч, як кермо.
Вихователь: «Пташечки маленькі, дружно полетіли.
Всі літали, всі літали, крильцями махали.
На стежинку сіли, зернятка клювали».
Після слів «на стежинку сіли» діти присідають і постукають пальчиками.
Помічник вихователя, тримаючи в руках обруч, як кермо автомобіля, біжить у напрямку до «пташок», промовляючи: «Бі - бі». Діти тікають від автомобіля і біжать у зазделегіть обумовлене місце – «гніздечко» за мамою – пташкою.
Звертаю увагу на кожну дитину, щоб ніхто не впав під час бігу, не травмувався. Постійно тримаю в полі зору всіх дітей.
Р/гра «По рівненькій доріжці»
Мета: удосконалювати вміння стрибати на обох ногах, просовуючись уперед; ходити один за одним, присідати за сигналом; виховувати увагу, безпеку під час стрибків, вміння узгоджувати свої рухи з рухами інших дітей.
Хід гри: Діти стоять один за одним на доріжці. Вихователь пропонує їм пройти до годівнички. Під слова: «По рівненькій доріжці крокують наші ніжки…»
(діти крокують один за одним)
По горбочках, по горбочках…
(діти стрибають на обох ногах)
У яму – бух!
(діти присідають)
Вилізли з ями.
(діти промовляють: «Ух – ух!» і випростовуються).
Трудові дії: «Годування пташок».
Д/гра «Один – багато».
Мета: закріплювати вміння визначати кількість предмета, вживати слова «один» - «багато» (годівничка – одна, а пташок – багато)
Самостійна ігрова діяльність дітей. Ігри із снігом. Гра у сніжки.
Нагадати дітям перед початком гри в сніжки про безпеку – не кидати у голову та обличчя, бережно ставитися до своїх товаришів.
Вихователь: А тепер нам час малята, вже до групи повертатись.
Отже, безпека дітей – це поєднання внутрішніх і зовнішніх чинників, які сприяють збереженню здатності дитини жити та розвиватися. Довкілля є безпечним, якщо воно не загрожує життю і не погіршує стан здоров’я особистості. Головна мета щодо виховання безпечної поведінки у дітей - дати кожній дитині основні поняття небезпечних для життя ситуацій та особливостей поведінки в них. Безпека – це не просто сума засвоєних знань, а вміння правильно вести себе в різних ситуаціях.
Дякую за цікавий матеріал, який стане у нагоді в роботі кожному вихователю!
ВідповістиВидалити