Страницы

субота, 2 березня 2013 р.

Міжнародна конференція. Вінниця, 2012


Міжнародна науково-технічна конференція:
“Інформаційні технології та безпека інформаційно-комунікаційних систем”

УДК 378.046.4 : 004

РОЛЬ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ 
У ВИКОНАННІ ДЕРЖАВНИХ ІНІЦІАТИВ
З ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ВЧИТЕЛІВ 
ВИКОРИСТАННЮ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Лія Олійник

У статті піднімається актуальне питання реалізації післядипломною освітою державних ініціатив з організації навчання вчителів використанню інформаційно-комунікаційних технологій. Розглядаються форми підвищення кваліфікації педагогів залежно від їх рівня використання ІКТ.

Ключові слова: післядипломна освіта, інформаційно-комунікаційні технології, комп’ютерна грамотність педагогів.

В статье поднимается вопрос о реализации последипломным образованием государственных инициатив по вопросу организации обучения учителей использованию информационно-коммуникационных технологий. Рассматриваются формы повышения квалификации педагогов в зависимости от их уровня использования ИКТ. 
Ключевые слова: последипломное образование, информационно-коммуникационные технологии, компьютерная грамотность педагогов.

The article raises the issue of the realization of the postgraduate education of public initiatives on training teachers in the use of information and communication technologies. Examines the form of improving the qualifications of teachers, depending on their level of use of ICT.

Keywords: postgraduate education, information and communication technology, computer literacy teachers.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Із появою комп’ютеру та мережі Інтернет навчальні заклади отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня. 
З огляду на сучасні реалії, педагог має використовувати у навчально-виховному процесі нові форми подачі інформації. Наразі необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу здобувати, засвоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезний обсяг інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила результати своєї роботи і адекватно їх оцінювала. Допомогти вчителю у вирішенні цих завдань може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп’ютерних. 
Для того щоб використовувати інформаційно-комунікаційні технології в навчально-виховному процесі, вчитель принаймні має сам бути обізнаним у цьому питанні та мати елементарні навички володіння ІКТ. Таким є державне замовлення, такі виклики часу. Але педагоги опановують нові знання у різному темпі та ритмі. Перспективу кожному педагогу поновити та поглибити загальні й фахові знання та вміння дає післядипломна педагогічна освіта, яку за формулюванням ЮНЕСКО охрещено «короною освіти».
Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні післядипломна освіта в українському законодавстві визначається як спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду [1].
Можливості післядипломної освіти у підвищенні кваліфікації педагогів з актуальних освітянських питань та спрямування їх до власних педагогічних пошуків розкрито в роботах В. Олійника, А. Зубко, А. Кузьмінського, Н. Протасової, Л. Сігаєвої та інших.
У проекті Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012 − 2021 роки, яку схвалено на ІІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти та в остаточному варіанті розміщено на сайті МОНмолодьспорту 29 листопада 2011 року, стосовно інформатизації освіти зазначено: «Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві» [2].
Під час проведення відеоконференції «Реформування системи освіти: цілі, завдання, очікувані результати» у квітні 2011 року заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Борис Жебровський однією зі складових «глибинних реформ» системи освіти назвав інформаційно-комунікативні технології (ІКТ), їх стовідсоткове впровадження. Та першочерговим завданням на цьому шляху заступник міністра намітив оволодіння комп’ютерною грамотністю перш за все вчителем. За його словами, сьогодні, порівняно з рівнем комп’ютерних знань учнів, деякі вчителі виглядають, «м’яко кажучи, людиною з іншої епохи» [3].
Дослідження проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у загальноосвітні навчальні заклади підняли на поверхню питання навчання вчителів новітніми технологіям. На цьому наголошували у своїх працях В. Биков, Л Брескіна., А. Звягіна, В. Зіяутдінов, М. Жалдак, Н. Морзе, І. Прокопенко, М. Пшукова, О. Співаковський та інші. 
Аналіз змісту вказаних праць дозволяє стверджувати, що попри детальне опрацювання проблеми інформатизації освіти, аспект значення післядипломної освіти в організації навчання вчителів використанню інформаційно-комунікаційних технологій розроблений недостатньо. 
«У педагогічній освіті накопичено певний досвід роботи щодо підготовки вчителів, здатних ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології в освіті. Однак, досвід потрібно не лише набувати – але й поширювати!», − наголосив директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Ярослав Болюбаш [4].
Ціллю даної статті є розгляд можливостей післядипломної освіти у виконанні державних ініціатив з покращення інформатизації освіти, зокрема навчання педагогів навчальних закладів використанню інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності, підвищення їх комп’ютерної та Інтернет-мережевої грамотності з метою удосконалення професійних навичок.
Виклад основного матеріалу. Враховуючи світові процеси глобалізації та інтеграції, політика розвитку української освіти спрямована на інформатизацію освіти, упровадження та вдосконалення інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес. Проте сьогодні ще не всі навчальні заклади в нашій країні користуються інформаційно-комунікаційними технологіями. До того ж, у педагогів іноді не вистачає належних знань для того, щоб в повній мірі вдосконалювати навчальний процес за допомогою сучасних технологій. Підвищення кваліфікації вчителів з ІКТ для викладання різних предметів залишається нагальним завданням для системи післядипломної освіти України.
З метою здійснення подальшої якісної ефективної інформатизації освіти постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 494 була затверджена Державна цільова соціальна програма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року (далі − Програма). За цією програмою підготовка та підвищення кваліфікації вчителів з інформаційно-комунікаційних технологій мала завершитися у 2012 році [5]. 
Державні ініціативи з організації навчання вчителів використанню інформаційно-комунікаційних технологій зумовлені сучасною світовою тенденцією створення глобальних відкритих освітніх систем, які дають змогу, з одного боку, розвивати систему накопичення і поширення наукових психолого-педагогічних знань, а з другого – надавати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів широкому загалу освітян.
Технології на базі персональних комп’ютерів, Інтернет-мереж і засобів зв’язку, які надають необхідний простір для комунікації користувача будемо називати в даній статті інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ).
Поняття «комп’ютерна грамотність» розкриває доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Академії Педагогічних Наук України, проректор з навчально-наукових питань інформатизації та телекомунікаційних систем Національного університету біоресурсів і природокористування України Наталія Морзе: «…під комп’ютерною грамотністю можна розуміти вміння обчислювати, читати, писати, малювати, шукати інформацію за допомогою комп’ютерів. Ознака високої грамотності, що вже сформувалася, − самостійність і ефективність роботи із застосуванням комп’ютерів» [6].
У інтерв’ю газеті «Урядовий кур’єр» від 16 грудня 2011 року Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник відзначив: «…на рівні держави ми прийняли програму «Сто відсотків». Вона передбачає підготовку вчителів математики, інформатики, стовідсоткове завершення комп’ютеризації в школах, поступове оновлення парку комп’ютерів і найголовніше − підключення середніх навчальних закладів до всесвітньої мережі» [7]. 
Щодо вирішення питання стовідсоткового оволодіння вчителями загальноосвітніх навчальних закладів до кінця 2011 року основ інформаційно-комунікаційних технологій Міністерством освіти і науки, молоді та спорту був виданий Лист «Щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій» [8]. Згідно цього листа кожному вчителю загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, необхідно було навчитися орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. А саме:
  • Створювати: текстові документи, таблиці, малюнки, діаграми, презентації.
  • Використовувати: Інтернет-технології, локальні мережі, бази даних.
  • Здійснювати: анкетування, діагностування, тестування, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет.
  • Розробляти власні електронні продукти (розробки уроків, демонстраційний матеріал).
  • Поєднувати готові електронні продукти (електронні підручники, енциклопедії, навчальні програми, демонстраційні програми тощо) у своїй професійній діяльності.

З метою забезпечення 100-відсоткового оволодіння вчителями до кінця 2011 року основами інформаційно-комунікаційних технологій Міністерство рекомендувало активізувати традиційні форми організації роботи, серед яких названо: оволодіння вчителями основами інформаційно-комунікаційних технологій під час курсів підвищення кваліфікації в Інститутах післядипломної педагогічної освіти.
Вивчення стану досліджуваної проблеми в практиці роботи відбувалося на базі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (далі   МОІППО) [9]. 
Ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій у будь-якому закладі залежить від його комп’ютерного оснащення, наявності відповідного програмного забезпечення, обізнаності педагогів у сфері використання комп’ютерних технологій. 
У МОІППО є навчальні аудиторії які обладнано сучасними технічними засобами – інтерактивними дошками, мультимедійними проекторами, що дає змогу використовувати електронні презентації під час лекційних занять. Усі комп’ютери інституту об’єднано в локальну мережу з широкосмуговим доступом до Інтернету, що дозволяє слухачам під час навчання комфортно користуватися інформаційними ресурсами розташованими у всесвітній мережі.
Концептуальні зміни, що відбуваються в галузі загальної середньої освіти, потребують постійного вдосконалення фахової майстерності працюючих учителів. Виконання цього завдання постає перед національною системою післядипломної педагогічної освіти. Відповідно до потреб часу збільшується кількість видів і форм післядипломного навчання при МОІППО.

Стосовно використання інформаційно-комунікаційних технологій для педагогічних працівників області Миколаївським обласним інститутом розроблено різні форми підвищення кваліфікації:
  • проблемно-тематичні курси з питання використання ІТ при вивченні окремих дисциплін (хімії, історії, математики, фізики, української мови і літератури, правознавства, трудового навчання, музики тощо);
  • спецкурси за вибором із проблем використання ІКТ на навчальних заняттях із конкретних дисциплін, які внесено до навчальних планів фахових курсів підвищення кваліфікації;
  • конференції, семінари, тренінги, методичні активи тощо, організовані як на базі МОІППО, так і на базі опорних закладів освіти;
  • адресна методична допомога з питань упровадження ІТ у закладах освіти та апробації електронних засобів навчання, яка надається науково-педагогічними працівниками Інституту;
  • індивідуальні стаціонарні та онлайнові консультації для освітян області, які здійснюють апробацію електронних засобів навчання.

На виконання Програми «Сто відсотків» науково-педагогічними працівниками Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти:
  • розроблено критерії рівня володіння ІКТ педагогічними працівниками ЗНЗ області («Не володію», «Початківець», «Активний користувач», «Експерт»;
  • узгоджено план-графік перевірки достовірності баз даних у районах (містах), здійснюється поетапний моніторинг; 
  • створено обласну базу даних (Microsoft Excel) рівня володіння педагогічними працівниками ІКТ, яка об’єднує районні (міські) бази даних;
  • організовано навчання районних тьюторів (по 3 від кожного району/міста), які проводили навчання педагогічних працівників у районі (місті);
  • проведено виїзні курси (за запрошенням) для управлінських кадрів і працівників методичної служби за двома рівнями (І − основи ПК (12 курсів), ІІ − основи використання засобів мережних технологій (5 курсів);
  • збільшено кількість годин на курсах підвищення кваліфікації при МОІППО із основ використання ІКТ, оновлено тематику лекцій;
  • підготовлено навчально-методичні матеріали для проведення навчання усіх категорій педагогічних працівників й управлінських кадрів основам використання ІКТ;
  • розширено коло вчителів, які підвищують кваліфікацію за очно-дистанційною формою (вчителі: початкових класів, математики, фізики, інформатики, відповідальні за профільне навчання, молоді спеціалісти, заступники директорів із виховної роботи − всього у 2010-2011 н. р. за очно-дистанційною формою навчання пройшли курси підвищення кваліфікації 98 учителів).
  • подовжено проведення тренінгів для педагогічних працівників ЗНЗ області за програмами «Інтел® Навчання для майбутнього», «Комп’ютер для школяра», «1 учень – 1 комп’ютер», «Партнерство в навчанні», «Інтершкола». На сьогодні по Миколаївській області за програмою Intel® «Навчання для майбутнього» [10] пройшли навчання та отримали сертифікати 12 192 педагоги, з них 480 мають сертифікати тренера (координатор програми по Миколаївській області – доцент кафедри природничо-математичної освіти та інформаційних технологій, кандидат педагогічних наук А. Веліховська). Усі викладачі провідної кафедри психології, педагогіки та менеджменту освіти МОІППО пройшли навчання за цією програмою та пересвідчилися в її ефективності задля підвищення власної інформаційно-комунікаційної компетенції;
  • розроблено каскадну модель тренінгових занять з освітянами області за програмою корпорації «Майкрософт Україна» «Партнерство в навчанні» [11], (координатор по Миколаївській області − завідувач лабораторії інноваційного розвитку та дистанційної освіти МОІППО Г. Гапіченко). На сьогодні за цією програмою навчено 1598 педагогів.
  • проведено 23 тренінги (січень-листопад) за програмою «Цифрові технології» [12], очну частину якого опрацювало 188 вчителів ЗНЗ області. 
  • презентовано досвід ефективного використання ІКТ у діяльності закладів освіти області на ІІІ Національній виставці «Інноватика в сучасній освіті» (золотих медалей – 6 шт.; срібних – 7; бронзова – 1);
  • взято участь у конкурсі на кращу методичну розробку в системі післядипломної педагогічної освіти (ІІІ місце у номінації «Елективні курси», курс «Використання сервісів Веб 2.0 у професійній діяльності педагогічних працівників»);
  • розроблено й апробовано мережну модель методичного сервісу за технологією Вікі [13]. 
  • подовжено роботу над створенням й удосконаленням сайтів освітніх установ області, управлінь (відділів) освіти, районних (міських) методичних кабінетів, учительських сайтів і тематичних блогів.
  • поповнено контент сайту МОІППО з питань використання ІКТ;
  • збільшено кількість публікацій, які висвітлюють досвід педагогічних працівників області і навчальних закладів, на сторінках Інтернет-видань; 
  • запроваджено курси «Освіта» (м. Первомайськ, Миколаївський, Первомайський райони – всього 12 шкіл), Щоденник.ua (Миколаївський, Жовтневий, Березанський райони);
  • застосовано різноманітні форми залучення вчителів до використання ІКТ у навчальному процесі: форум МОІППО (обговорення Нового державного стандарту, Етичного кодексу вчителя тощо); інтернет-олімпіади з математики для учнів 5-11 класів ЗНЗ області; конкурси навчальних і методичних проектів для педагогічних працівників («Успішний проект», «Найкращий учительський блог», «Врятувати від забуття» тощо); регіональна Вікіпедія; освітній портал для вчителів математики «Математика МиколаВікі»; тематичний сайт «Степова Еллада» для вчителів народознавства; Інтернет-конференції для вчителів; Інтернет спільноти вчителів («Математик», «Заслужений освітянин», «Енергія успіху» тощо); тематичні блоги (Математика в школах Миколаївщини); вебінари;
  • розроблено план заходів наступного етапу реалізації основних завдань Програми, спрямованих на підвищення рівня володіння ІКТ педагогічних працівників і управлінських кадрів та навчання основам ІКТ вихователів і методистів ДНЗ, шкільних бібліотекарів, тренерів, керівників гуртків позашкільних закладів освіти.

Автором статті розроблено та викладається курс «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті» для педагогів начальних закладів незалежно від фаху. Наразі під час навчальних занять вирішуються питання: використання ІКТ на уроках і позаурочній діяльності; технології як засоби підтримки та організації навчального процесу; знайомство з моделями особистісно-орієнтованого навчання школярів та методами формування навичок мислення високого рівня – аналізу, синтезу, оцінювання; практичний методичний досвід створення навчальних матеріалів та засобів оцінювання за допомогою ІКТ; робота в командах з вирішення проблеми та участь в ділових обговореннях навчально-виховних матеріалів, створених засобами ІКТ.
Основною проблемою викладання даного курсу стало різке розшарування педагогів за рівнем володіння інформаційно-комунікаційними технологіями. За таких умов необхідно було виконати державне замовлення: до кінця 2011 року всі вчителі України мали оволодіти навичками використання ІКТ на рівні «Початківець». Паралельно, в ході викладання курсу, організовувалося навчання більш досвідчених у цьому питанні вчителів на рівні «Активний користувач» та «Експерт» за орієнтовними вимогами до рівня володіння вчителями інформаційно-комунікаційними технологіями:
на початковому рівні   знання будови комп’ютеру; вміння використовувати операційну систему та інші прикладні програми (Word, Excel, Power Point); здійснення пошуку інформації за допомогою Інтернету; використання дидактичних засобів, створених за допомогою ІКТ; розробка, друкування, тиражування та використання методичних матеріалів; 
на рівні активного користувача   використання ІКТ на різних етапах уроку; застосування методу навчальних проектів з використанням ІКТ, участь у міжпредметних навчальних проектах; пошук освітніх ресурсів для організації та проведення навчального процесу; 
на рівні експерта   аналізування програмних засобів навчального призначення, шляхів ефективного використання ІКТ у навчальному процесі; проведення телекомунікаційних навчальних проектів; консультування інших вчителів з питань використання ІКТ; проведення тренінгів для своїх колег.
Під час викладання курсу у кожній групі проводився експрес-моніторинг компетентності вчителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Завдяки ньому визначалися групи вчителів, які не володіли навичками використання ІКТ на рівні «Початківець». З ними проводилися індивідуальні заняття та організовувалося навчання у формі «вчитель-вчитель» – навчання вчителів їхніми колегами, які мають навички володіння інформаційно-комунікаційними технологіями, в межах однієї навчальної групи.
Коли мова йде про 100 відсоткову комп’ютерну грамотність всіх вчителів не залежно від їхнього фаху, у планах викладачів провідної кафедри психології, педагогіки та менеджменту освіти МОІППО викладання курсу «Цифрові технології» Microsoft Digital Literacy. Цей курс спрямований на навчання та надання доступу до базових комп’ютерних знань і навичок, які допомагають людям користуватися інформаційними технологіями у повсякденному житті та відкривають нові суспільні й економічні можливості. Курс цифрових технологій допомагає розвинути основні навички, необхідні для того, щоб упевнено розпочати користуватися комп’ютером.
Навчальний план із курсу цифрових технологій складається з п’яти модулів:
  • Основи роботи з комп’ютером.
  • Інтернет і Веб.
  • Програми підвищення продуктивності.
  • Безпека та конфіденційність комп’ютера.
  • Цифровий стиль життя. 

Кожен курс містить модуль дистанційного навчання та оцінювальний тест. Також можна скласти сертифікаційний тест, який охоплює теми з усіх п’яти модулів. Якщо сертифікаційний тест складено успішно, можна роздрукувати персоналізований сертифікат із курсу цифрових технологій. 
Виконання працівниками МОІППО державних ініціатив з впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій дозволило до 31 січня 2012 року втілити по Миколаївській області державне замовлення з приводу забезпечення 100-відсоткового оволодіння вчителями основами інформаційно-комунікаційних технологій.
Створення єдиного освітнього середовища, підвищення кваліфікації вчителів з ІКТ для викладання різних предметів залишаються спільними завданнями для систем освіти європейських країн і України. 
У грудні 2011 року під час обговорення проекту «ETwinning» заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Борис Жебровський заявив: «Уряд України затвердив програму, яка називається «100 відсотків» і має на меті навчання вчителів комп’ютерним технологіям та забезпечення шкіл Інтернетом. На початок 2011 року лише 40% вчителів уміли користуватися комп’ютером. За попередньою інформацією на кінець 2011 року 100% вчителів оволоділи комп’ютерними технологіями. Цей рік став Роком ліквідації комп’ютерної неграмотності вчителів. Тому ми готові до проекту».
Стосовно проекту ETwinning Б. Жебровський відзначив, що «він є дуже перспективним, потрібним і відповідає концепції створення єдиного освітнього європейського простору, починаючи з дитсадка і школи» [14]. 
Участь освітян Миколаївської області у перспективному проекті «ETwinning» надає можливість створювати спільні класи в Україні та інших країнах, у яких учні, учителі спілкуються та навчаються однією мовою.
Утілити ідеї педагогічної науки в практику педагогічної діяльності можуть педагоги, які працюють в мережних системах та самі створюють відкриті Інтернет-спільноти – глобальні спільноти освітян, які розуміють важливість застосування ІКТ для покращення результатів у навчанні.
Приєднавшись до Мережі «Партнерство в навчанні», «Wiki-освіта», «Intel® Навчання для майбутнього в Україні» та зареєструвавшись на платформі підтримки дистанційного навчання Moodle в МОІППО, педагоги Миколаївщини мають можливість:
  • створювати свої і приєднуватися до існуючих спільнот; 
  • шукати плани уроків і практичних занять, розміщувати і брати участь у дослідницьких і творчих проектах;
  • публікувати важливі ресурси для обміну досвідом; вільно користуватися засобами і навчальними програмами; 
  • співпрацювати з однодумцями; 
  • збагачувати освітнє середовище у своєму вебінар-класі і спільноті [15].

Час не стоїть на місті, держава висуває більш місткі завдання у галузі інформатизації освіти. З метою підвищення конкурентної спроможності країни, зайняття провідних позицій в світі за якістю надання освіти та досягнення комп’ютерної грамотності, створення умов для розвитку національної науки та наукомістких технологій, ефективної розбудови інформаційного суспільства, підготовки покоління української інтелектуальної еліти, інтеграції в європейську та світову системи освіти створено Національний проект «Відкритий світ».
24 січня 2012 року під час прес-конференції Президента національної академії педагогічних наук Василя Кременя, Президента національної академії медичних наук Андрія Сердюка та керівника Національного проекту «Відкритий світ» Ігоря Куруса було підписано Меморандум про співпрацю між НАПНУ і національним проектом та НАМНУ та національним проектом «Відкритий світ».
Керівник національного проекту «Відкритий світ» Ігор Курус відзначив: «Час крейди у школі минає. Наступив час комп’ютерів і інтерактивних комплексів. Разом з тим ми повинні думати, в першу чергу, про здоров’я дітей. Тому я вдячний обом керівникам академій, які погодилися на співпрацю. Бо саме співпраця, а не «перетягування канату між відомствами» у такому складному проекті, дуже потрібна. В центрі уваги має бути майбутній висококваліфікований українець. Все інше не варте уваги».
Президент НАПНУ Василь Кремень зазначив: «Освіта потребує розвитку. Досі держава переважно намагалася збільшити кількість комп’ютерів у школах. Тепер настав час більш вимогливо подумати про якісні показники. Це і готовність вчителів використовувати комп’ютери на уроках різних предметів, і використання переваг інформаційно-телекомунікаційних технологій на різних етапах навчально-виховного процесу в школі» [16]. 
Результативністю післядипломної освіти у виконанні державних ініціатив з організації навчання вчителів використанню інформаційно-комунікаційних технологій є також показник застосування знань та вмінь набутих під час курсів підвищення кваліфікації у повсякденній педагогічній діяльності. Основні проблеми використання ІКТ в освіті України не обминають і Миколаївщину: комп’ютеризація навчальних закладів здійснюється недостатньо системно. Темпи надходження комп’ютерної техніки відстають від темпів «старіння» цієї техніки, тому більшість комп’ютерних класів не відповідають сучасним вимогам. Не всі навчальні кабінети мають робочі місця, що обладнані комп’ютерною технікою, яку можна використовувати для демонстрації. До тепер не відповідає вимогам сучасного навчального процесу з використанням ІКТ і рівень комп’ютерної грамотності окремих вчителів. 
Розгляд значення післядипломної освіти у виконанні державних ініціатив з організації навчання вчителів використанню інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення їх комп’ютерної грамотності та користування швидкісною мережею Інтернет на прикладі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти дає підстави зробити висновки з даного дослідження:
Післядипломна освіта є оперативним виконавцем державних ініціатив з організації навчання працюючих вчителів використанню інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічній діяльності.
У Миколаївській області забезпечено системний підхід до втілення в життя процесів інформатизації освіти. Працівники Миколаївського інституту післядипломної педагогічної освіти підтримують державні ініціативи з цього питання та зацікавлені у підготовці освітян регіону, які спроможні володіти навичками ХХІ століття та ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології у професійній діяльності.
Актуальне державне завдання стосовно організації навчання вчителів використанню інформаційно-комунікаційних технологій виконується викладачами та методистами Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у різних формах підвищення кваліфікації серед яких залучення вчителів до самостійної участі у державних програмах з інформатизації освіти безпосередньо під час навчальних занять на курсах підвищення кваліфікації.
Планомірна, систематична робота з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у післядипломну педагогічну освіту та практику роботи навчальних закладів: 
  • сприяє виконанню державних ініціатив з організації навчання вчителів використанню інформаційно-комунікаційних технологій на початковому рівні;
  • дає змогу вчителям на рівні активного користувача вдосконалювати вміння та навички роботи з комп’ютером та в мережі Інтернет;
  • дозволяє педагогам на рівні експерта оволодівати технологіями застосування прикладного програмного забезпечення в навчально-виховному процесі.

Проте знання та уміння вчителів з основ застосування інформаційно-комунікаційних технологій, які отримано під час навчання на курсах підвищення кваліфікації в Інституті післядипломної педагогічної освіти, у повсякденній педагогічній практиці наражаються на загальні проблеми: застаріле технічне та програмне забезпечення навчально-виховного процесу у навчальному закладі або взагалі його відсутність, рівень використання ІКТ вчителями у професійній діяльності відстає від сучасних потреб інформатизації освіти. 

Використані джерела:
1. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/index.php/ru/diyalnist/osvita/vishcha/4397-kontseptsіya-rozvitku-pіslyadiplomnoi-osvіti-v-ukrainі − Назва з екрану.
2. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012 − 2021 роки [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/6866-redaktsijna-komisiya-iii-vseukrajinskogo-zjizdu-pratsivnikiv-osviti-zavershila-robotu − Назва з екрану.
3. За парти планують посадити …вчителів [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244240905 − Назва з екрану. 
4. Інформаційно-комунікаційні технології − пріоритетний напрямом розвитку педагогічної освіти [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=244341480 Назва з екрану. 
5. Про затвердження Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року [Електронний ресурс] Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP110494.html − Назва з екрану.
6. Морзе Н. В. Комп’ютерна грамотність та її складові [Електронний ресурс] Режим доступу: http://ukped.com/skarbnichka/626-.html − Назва з екрану.
7. Інтерв’ю Міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника газеті «Урядовий кур’єр» від 16 грудня 2011 р. [Електронний ресурс] Режим доступу:http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244795312&cat_id=244276512 − Назва з екрану.
8. Щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій. Лист МОНмолодьспорт №1/9-493 від 24.06.11 року [Електронний ресурс] Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/19837 − Назва з екрану.
9. Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – Лідер інноваційної освіти в регіоні. Інформаційно-комунікаційні технології [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.moippo.mk.ua/index.php/pro-nas.html − Назва з екрану.
10. Програма Іntel® «Навчання для майбутнього» [Електронний ресурс] Режим доступу: http://iteach.com.ua/ − Назва з екрану.
11. Microsoft® Партнерство в навчанні [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.microsoft.com/ukraine/Education/partnersInLearning/Default.mspx − Назва з екрану.
12. Microsoft Digital Literacy. Навчальний план із курсу цифрових технологій [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.microsoft.com/about/corporatecitizenship/citizenship/giving/programs/up/digitalliteracy/ukr/curriculum.mspx − Назва з екрану.
13. МиколаВікі [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php/МиколаВікі − Назва з екрану.
14. Проект «Etwinning» сприяє співробітництву шкіл в Європі на основі інформаційних та комунікаційних технологій [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/news/61295.html − Назва з екрану.
15. Бабійчук В. Г., Відкрита освіта та дистанційне навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників Миколаївської області. Науково-методичний посібник. – Миколаїв, 2011. – 350 с.
16. Національний проект «Відкритий світ». Меморандум про співпрацю [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.ow.org.ua/news/277/ − Назва з екрану.

Відомості про автора: Олійник Лія Миколаївна − кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології, педагогіки та менеджменту освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Україна.

Надруковано: Олійник Л. М. Роль післядипломної освіти у виконанні державних ініціатив з організації навчання вчителів використанню інформаційно-комунікаційних технологій // Інформаційні технології та безпека інформаційно-комунікаційних систем / Збірник наукових праць міжнародної науково-технічної Інтернет-конференції м. Вінниця, 12-19 березня 2012 року. [Кол. авт.] – Вінниця: Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників. – 2012. – С. 203-212.



Немає коментарів:

Дописати коментар