Міжнародна конференія ITEA, Київ, 2011

PROGRAM INTEL ® «LEARNING FOR THE FUTURE» IN THE SYSTEM OF IN-SERVICE EDUCATION BY THE TEACHERS 

OF PRESCHOOL EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS

Оliinyk Liia Mykolaіvna

Mykolaiv Regional In-Service Teachers Training Institute

This article discusses the problem of the implementation of the program Intel ® «Learning for the future» in the system of in-service education by the teachers of preschool educational institutions. Analyzes the dynamics in relation to the application of information and communication technology in a professional activity during the course qualification caregivers-methodists preschool educational institutions.

ПРОГРАМА INTEL®«НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО» В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ  ПЕДАГОГІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ПРОГРАМА INTEL®«НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО»

В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ 

ПЕДАГОГІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Олійник Лія Миколаївна

Миколаївський обласний інститут 

післядипломної педагогічної освіти

У статті розглядається проблема реалізації програми Intel ® «Навчання для майбутнього» в системі післядипломної освіти педагогів дошкільних навчальних закладів. Аналізується динаміка у ставленні до застосування інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності у ході курсового підвищення кваліфікації вихователями-методистами дошкільних навчальних закладів.

Перспективу кожному педагогу поновити та поглибити загальні й фахові знання та вміння дає післядипломна педагогічна освіта, яку за формулюванням ЮНЕСКО охрещено «короною освіти». На сьогодні післядипломна освіта в українському законодавстві визначається як спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду [1].

Можливості післядипломної освіти у формуванні ставлення педагогів до актуальних освітянських питань та спрямування до власних педагогічних пошуків розкрито в роботах А. М. Зубко, А. І. Кузьмінського, Н. Г. Протасової, Л. Є. Сігаєвої та інших.

У Законі України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» від 09.01.2007 р. № 537-V однією з основних стратегічних цілей розвитку інформаційного спільства в Україні визнано забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості [2].

У педагогічній науці приділяється належна увага проблемі впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес. На цьому наголошували у своїх працях В .Ю. Биков, Л. В. Брескіна, А. С. Звягіна, В. С. Зіяутдінов, М. І. Жалдак, О. В. Клочко., Н. В. Морзе, І .Ф. Прокопенко, М. М. Пшуков, О .В .Співаковський та інші.

Важливу роль у системі післядипломної освіти педагогів дошкільних навчальних закладів відіграє реалізація програми Intel ® «Навчання для майбутнього», яка виступає каталізатором оновлення змісту та методів ІКТ освіти, впровадження інтерактивних форм підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів, покращення стану інформатизації освіти. У 2009 році програма Intel ® «Навчання для майбутнього» отримала гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», що засвідчило її відповідність стандартам освіти в Україні.

Програма Intel – сучасна система підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів за новітніми інтерактивними, визнаними у 60 країнах світу (в тому числі у 12 країнах Євросоюзу) методиками, зміст яких було локалізовано та адаптовано до Державних стандартів освіти України. Програма має міжнародний сертифікат та відповідає світовим стандартам [3].

У Миколаївській області забезпечено системний підхід до втілення в життя процесів інформатизації освіти, тому що органи місцевого самоврядування зацікавлені у підготовці нового покоління сучасних працівників регіону, які володітимуть навичками ХХІ століття та інформаційними технологіями, починаючи з першої освітянської ланки − дошкільної освіти. Так, у плані курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти на 2011 рік завбачено навчальні курси за програмою Intel ® «Навчання для майбутнього» для трьох груп педагогів дошкільних навчальних закладів.

Навчання на цих курсах здійснюють доценти та викладачі кафедри психолого-педагогічної освіти МОІППО, які пройшли навчання за цією програмою й на власному досвіді впевнилися в ефективності її застосування у навчальному процесі.

У червні цього року сертифікати про успішне навчання за програмою Intel отримали 17 вихователів-методистів дошкільних навчальних закладів міста та області. Автор статті, відповідно до плану роботи МОІППО, координував та курирував роботу навчальної групи за напрямом «Вихователі-методисти ДНЗ з проектної методики». Адже особливе місце в навчальній діяльності педагогів займають телекомунікаційні проекти. Телекомунікаційний навчальний проект – спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність студентів, що має загальну мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямованої на досягнення загального результату цієї діяльності, організованої на основі комп’ютерної телекомунікації [4, с. 204].

Нами було здійснено аналіз динаміки у ставленні до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності вихователів-методистів ДНЗ, яка відбулася у ході проходження ними курсу за програмою Intel ® «Навчання для майбутнього» (на підставі вхідного та вихідного анкетування).

Ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій у будь-якому закладі залежить від його комп’ютерного оснащення, наявності відповідного програмного забезпечення, обізнаності педагогів у галузі використання комп’ютерних технологій. Відповідно до плану курсової підготовки МОІППО навчання у цій групі мали проходити 20 вихователів-методистів ДНЗ. У групі займалися 17 педагогів, що склало 85%. Надалі всі цифрові дані дослідження наведено у відсотках до загальної кількості слухачів даного курсу (17 осіб) з яких – 65% − з міста; 35% – з обласних центрів. Педагоги з сільської місцевості не прибули на курси, мотивуючи свій вибір тим, що не мають комп’ютерів та Інтернету, не вміють користуватися ними й не бачуть сенсу навчатися цьому.

Рівень поінформованості педагогічних працівників ДНЗ про освітні ініціативи Intel в Миколаївській області на сьогоднішній день вивчали збираючи відповіді на запитання: «Звідки Ви узнали про програму Intel?» Отримано такі відповіді:

- під час проходження курсів підвищення кваліфікації раніше – 35%

- від методиста науково-методичного центру – 6%;

- з Інтернету – 6%;

- тепер, коли прийшла на курси в МОІППО – 53%.

На запитання: «Як Ви попали на курси Intel?», відповіді розподілилися наступним чином:

- прийшла самостійно – 18%;

- дізналася від своїх колег і попросила направити – 29%;

- направила адміністрація – 41%;

- потрапила випадково – 12%.

Такі цифри свідчать про недостатній рівень поінформованості педагогів ДНЗ про програму та нерозуміння того, що світ, який швидко змінюється, вимагає від кожного педагога нового способу мислення, нових підходів, нових навичок, того, що сучасна освіта неможлива без інновацій, а педагог, який не застосовує ІКТ буде менш успішним у власній професійній діяльності.

Наступне запитання: «Для чого Ви прийшли навчатися на курси Intel? (Оберіть не більше 3-х відповідей)» допомогло нам з’ясувати навчальну мотивацію слухачів на початку перебування на курсі та по його закінченню (Таблиця 1).

Варіанти відповідей	Вхідне анкетування	Вихідне анкетування
Цікаво дізнатися про щось нове	65	47
Для самовдосконалення в професійній діяльності	100	59
Це потрібно для моєї кар’єри	17	53
Для одержання сертифікату	–	–
Для одержання нових професійних контактів	41	71
Для можливості продовження освіти	12	29
Щоб не псувати стосунки з адміністрацією	–	–
Для підвищення свого статусу в колективі	6	12
Для того, щоб не відставати від своїх колег, розуміти їх	6	6

Таблиця 1. Динаміка у навчальній мотивації вихователів-методистів ДНЗ

З даних таблиці 1 можна побачити, що слухачі на початку проходження курсу були зорієнтовані на самовдосконалення в професійній діяльності, зацікавлені у отриманні нової інформації та висловлювали сподівання на налагодження нових професійних контактів (відповідно 100%, 65% та 41%). По закінченню курсу простежується більша активність та варіативність у відповідях, усвідомлення можливості професійного зростання (53%), продовження освіти (29%), одержання нових професійних контактів за допомогою мережі Інтернет (71%).

Цікавою, на наш погляд, є динаміка, що відбулася у самооцінюванні вихователями-методистами власного досвіду роботи з комп’ютером. Якщо на початку навчання було:

- не вмію ним користуватися – 6%;

- в загальних рисах знаю, як набирати текст – 76%; 

- працюю на комп’ютері впевнено – 18%. 

За тиждень навчання ці показники значно покращилися за рахунок зникнення першого варіанта відповіді, зменшення другого варіанту (65%) та збільшення частки третього варіанту. Тобто, відповідь – працюю на комп’ютері впевнено – дали 35% слухачів. 

Також за час проходження курсу розширився діапазон програм Microsoft Office, в яких педагоги навчилися працювати впевнено. Якщо на початку курсу це були програми: Word – 94%, Excell – 18%, Internet Explorer – 18%, то на кінець курсу можна навести наступні дані: Word – 100%, Excell – 35%, Internet Explorer – 65%, Access – 6%, Publisher – 82%, Acrobat Reader – 18%, Power Point – 82%.

Відповіді на запитання: «Для чого саме Ви використовуєте доступ до Інтернету? (можливість декількох варіантів відповідей)» під час вхідного анкетування розподілилися так:

- для спілкування з колегами – 18%;

- для пошуку додаткової інформації з робочих питань – 82%;

- для дозвілля, вирішення своїх сімейних проблем – 6%;

Дані вихідних анкет відповідно: 65%, 100%, 35%.

За тиждень навчання відбулися зміни у розумінні слухачами того, для чого необхідне використання комп’ютерних технологій. На початку курсу педагоги визначали, що використання ІКТ:

- дає можливість знаходити інформацію – 65%;

- робить інформацію більш цікавою – 35%;

- робить навчання більш активним і усвідомленим –23%;

- без них також можна ефективно навчати – 6%.

Дані, що отримано по завершенню навчання (відповідно: 94%, 88%, 88%, 0%), свідчать про значну позитивну динаміку у ставленні до застосування ІКТ в професійній діяльності у ході курсового підвищення кваліфікації вихователів-методистів ДНЗ.

Конкретизацію інформації з приводу застосування ІКТ в професійній діяльності вихователя-методиста ДНЗ дали відповіді на запитання: «Для чого саме Ви використовуєте (будете використовувати) комп’ютерні технології у своїй педагогічній діяльності?» (Таблиця 2.)

Варіанти відповідей	Використовую	Буду викоистовувати
Для презентації матеріалів	41	100
Для пошуку інформації при підготовці до роботи	76	100
Для показу фільмів, фото	48	76
Для тестування	29	48
Для підготовки дидактичних матеріалів	71	100

Таблиця 2. Динаміка у наявному досвіді та професійних планах

Підтвердженням того, що під час курсів відбулися позитивні зрушення у ставленні вихователів-методистів ДНЗ до використання ІКТ в професійній діяльності є аналіз відповідей на завдання: «Оберіть, будь ласка, одне твердження, яке найбільшою мірою відповідає Вашому досвіду впровадження комп’ютерних технологій в практику Вашої роботи» (на вхідному анкетуванні):

- ніколи не використовував – 35%;

- декілька разів намагався використати – 23%;

- провів декілька успішних заходів з використанням ІКТ – 23%;

- постійно використовую комп’ютерні технології – 19%.

Під час вихідного анкетування це завдання було переформульовано: «Оберіть, будь ласка, одне твердження, яке найбільшою мірою відповідає Вашим планам впровадження комп’ютерних технологій в практику Вашої роботи». Отримано відповіді:

- буду намагатися використовувати – 35%;

- буду проводити методичні заходи з використанням ІКТ – 29%;

- буду постійно застосовувати ІКТ в професійній діяльності – 29%;

- буду використовувати ІКТ у ДНЗ, навчати цьому коллег – 7%.

Відомо, що психологічний фактор відіграє значну роль в процесі засвоєння та сприймання інформації, тому слухачам було запропоновано у перший та останній день курсу дати оцінку свого стану (самопочуття) на цей час. Варто зазначити, що у перший день навчання у 23% слухачів був відмінний, повний сил та ентузіазму настрій, більшість педагогів – 48% − зазначили свій стан як добрий, звичайний робочий настрій, 12% − зауважили, що їхній стан середній, є проблеми, 7% – було важко відповісти на це питання. В останній день навчання слухачі почувалися більш впевнено. Так, відмінний, повний сил та ентузіазму настрій відмітили у себе 65% слухачів, інші 35% педагогів позначили свій стан, як добрий, звичайний робочий настрій. 

Підсумовуючи викладене вище зазначимо, що у ході курсового підвищення кваліфікації вихователів-методистів ДНЗ за програмою Intel ® «Навчання для майбутнього» відбулася позитивна динаміка у набутті практичних вмінь щодо застосування ІКТ у навчальному процесі, підвищилася мотивація педагогів до активного навчання. Проходження курсу за програмою Intel дало можливість педагогам більш вільно висловлювати свої думки та впевнено почуватись в навчальному середовищі, допомогло більш глибоко зрозуміти зміст ІКТ та розвинути життєві навички та компетентності.

Література:

1. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/higher/topic/pdosv/knc Назва з екрану.

2. Закон України Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=537-16 Назва з екрану.

3. Освітні ініціативи Intel в Україні [Електронний ресурс] Режим доступу: http://iteach.com.ua/about-intel/initiatives_in_ukraine/ Назва з екрану.

4. Новые педагогические информационные технологи в системе образования : уч. пос. для студ. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / [Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, И. В. Моисеева, А. Е. Петров] ; под. ред. Е. С. Полат. – [2-е изд.]. – М : Издательский центр «Академия», 2005. – 272 с.