Театрально-ігрова діяльність як засіб мовленнєвого розвитку дитини раннього віку

 Театрально-ігрова діяльність, як засіб мовленнєвого розвитку дитини раннього віку      

Романенко Ольга Володимирівна, 

вихователь ЗДО №64 “Барвінок”,

м. Миколаїв 

Вивчення рідної мови починається з раннього віку сім’ї і вдосконалюється вже в закладі дошкільної освіти. Одним із продуктивних напрямів в дошкільному закладі з розвитку мовлення визнано театралізовану діяльність. Вона виступає як специфічний вид дитячої активності і є одним з найулюбленіших видів творчості малюків. 

Театр - це найкращий засіб спілкування людей. Все життя дитини насичене грою. У грі дитина не тільки отримує інформацію про навколишній світ, а й вчиться взаємодіяти з ним.

Театрально-ігрова діяльність дає можливість розвивати здібності кожної дитини, формувати творчу уяву, комунікативні навички. Вплив театралізованої діяльності на психічний розвиток дитини ґрунтується на засвоєнні досвіду народу. Казки, фольклор мають позитивний емоційний вплив на дітей в ранньому та дошкільному віці.

У роботі з дітьми раннього віку я намагаюсь використовувати якомога більше різних видів театру. Мої діти знайомі з такими видами театру, як ляльковий, театр на магнітах, театр на лопатках, пальчиковий театр, театр на фартусі, а також моїм діткам дуже подобається багатофункціональний лепбук Казки.  

Отже коротенько розкажу про деякі вид театру, та його вплив на розвиток моїх малюків.

Пальчиковий театр та театр на лопатках в нас виготовлені з дерева та самотужки розфарбовані. Розігруючи улюблені казки, вірші, включається уява, увага, активізується мова. В результаті ігор з пальчиковими ляльками формуються просторові уявлення, розвивається спритність, точність, координація рухів. Мовний матеріал, який вивчався на занятті, я також закріплюю через театр. Наприклад: при вивченні лексичної теми “Дикі тварини” діти звуконаслідують тварин, пересуваючи пальчики з відповідною твариною. Крім того, пальчиковий театр сприяє розвитку дрібної моторики рук. А ми добре знаємо, що існує тісний взаємозв'язок мовної і моторної діяльності.

У нас в групі є підбірка театрів на магнітах. Це об'ємні фігури, які легко кріпляться на спеціальній дошці. Діти залюбки виходять до дошки, навіть соромязливі, розміщують в потрібній послідовності героїв казок, переміщують  їх по дошці, тим самим розвивають пам'ять, увагу, дрібну моторику.

У роботі з моїми дітьми я шукала і нові підходи та засоби театральної діяльності для розвитку мовлення.

Лепбук - це нетрадиційний підхід до театралізованої діяльності. Це книга або папка будь-якої форми з будь-якої теми, з вкладеними у неї оформленими у оригінальний спосіб віконцями, малюнками, іграми. Діти все це можуть помацати, покрутити, висунути. Вони, з одного боку, покликані привернути інтерес дитини. А з іншого боку, це прекрасний спосіб подати інформацію в компактній формі. Лепбук - є сучасною формою візуального запам’ятовування. 

У своїй роботі я використовую Лепбук який вміщує в себе 3 казки : “Колобок”, “Теремок” та “Ріпка”. Працюючи з дітьми раннього віку від 2 до 3 років багато хто вже знає ці казки, але є діти які не запам’ятовують усіх персонажів та послідовність їх появи. Такий театр викликає у дітей інтерес до постановки, розуміння сюжету; дає можливість взаємодії «актор - глядач», швидкої та зручної зміни декорацій (ляльки та декорації кріпляться на липучки та вставляються у кишеньки). Він компактний у зберіганні та зручний для переносу та облаштування .  

На мій погляд, ця театралізація сприяє мовленнєвому розвитку у дітей раннього віку. Для створення художнього образу персонажу діти вчаться застосовувати такі виразні засоби як: відповідну міміку (імітували емоції героїв – сум, плач, радість, здивування), виразність інтонації (голосніше-тихіше, сумно-весело) та звуконаслідування(голос тварин). Також діти відтворювали  рухи героїв.

Наш лепбук я використовувала на заняттях з розвитку мовлення: діти продовжували розповідь за мною, відповідали на запитання, використовували у мовленні для розповіді казки, а потом програвали її на лепбуці, спонукала до мовного спілкування. Збагачувався і словник дітей слова: ріпка, посадив, покотився, пекла, теремок.

Також театралізація допомогла розвинути у дітей творче мислення та фантазію. Театр Лепбук можна використовувати  граючись. Разом з дітьми ми вигадували інші варіанти казки, додаючи чи забираючи героїв. Кожен з дітей мав змогу доторкнутися до героя казки та прикріпити його до нашої книжки.

Даний фартух можна використовувати для різних казок. Помітивши інтерес дітей я вирішила не зупинятися на одній казці, на даний момент ми працюємо над новим фартуховим театром «Колобок». Такий театр викликає у дітей інтерес до постановки, розуміння сюжету, дає можливість взаємодії  актор - глядач. Діти стають більш зосередженими, адже їхня увага прикута до героїв казки.

Отже, саме театралізована діяльність дозволяє вирішувати багато педагогічних завдань, що стосуються формування виразності мовлення дитини, інтелектуального та художньо-естетичного виховання. Вона − невичерпне джерело розвитку почуттів, переживань і емоційних відкриттів, спосіб залучення до духовного багатства. В результаті дитина пізнає світ розумом і серцем, висловлюючи своє ставлення до добра і зла; пізнає радість, пов'язану з подоланням труднощів спілкування, непевності в собі. У нашому світі, насиченому інформацією і стресами, душа просить казки − дива, відчуття безтурботного дитинства.