Організація сюжетно-рольових ігор у середній групі з метою формування базових якостей особистості
Кібзун Галина Олександрівна,
вихователь Миколаївського
закладу дошкільної освіти № 94 «Марійка»
У дошкільному віці провідною діяльністю є гра (і саме сюжетно-рольова), яка на кожному етапі дошкільного віку визначає особистісне становлення, всередині якої виникають новоутворення та передумови для зародження наступних видів діяльності.
Гра як провідна діяльність відіграє визначну роль у розвитку психіки та особистості старшого дошкільника: в ній формуються довільна увага, пам’ять; розвивається розумова діяльність; вдосконалюється уява; фвідбувається подальший соціальний розвиток; розвиваються почуття; розвивається рольова регуляція поведінки.
Гра відіграє роль у розвитку мовлення старшого дошкільника: ігровий сюжет потребує мовленнєвого спілкування, вміння висловлюватися, обґрунтовувати думки, звертатися з пропозиціями, проханнями, вибаченнями, здатності інтонувати мову різних персонажів.
В сучасному розумінні гра – це форма діяльності в умовних ситуаціях, яка направлена на засвоєння суспільного досвіду. Встановлено, що формування особистості відбувається завдяки грі.
Гра – найбільш доступний для дітей вид діяльності. Щоб краще пізнати світ, треба навчити дітей грати і відображати у грі цей світ. У грі засвоюються знання і враження від навколишнього світу, виявляються особливості мислення та уяви дитини, його емоційність, активність, розвивається потреба в спілкуванні.
В грі дитина відчуває себе активним діячем, який постійно знаходить і відкриває для себе щось нове в навколишньому світі, і таким чином входить у цей світ, залучається до оточуючого його життя.
Гра як провідна діяльність відіграє визначну роль у розвитку психіки та особистості старшого дошкільника: в ній формуються довільна увага, пам’ять; розвивається розумова діяльність; вдосконалюється уява; фвідбувається подальший соціальний розвиток; розвиваються почуття; розвивається рольова регуляція поведінки.
Гра відіграє роль у розвитку мовлення старшого дошкільника: ігровий сюжет потребує мовленнєвого спілкування, вміння висловлюватися, обґрунтовувати думки, звертатися з пропозиціями, проханнями, вибаченнями, здатності інтонувати мову різних персонажів.
В сучасному розумінні гра – це форма діяльності в умовних ситуаціях, яка направлена на засвоєння суспільного досвіду. Встановлено, що формування особистості відбувається завдяки грі.
Гра – найбільш доступний для дітей вид діяльності. Щоб краще пізнати світ, треба навчити дітей грати і відображати у грі цей світ. У грі засвоюються знання і враження від навколишнього світу, виявляються особливості мислення та уяви дитини, його емоційність, активність, розвивається потреба в спілкуванні.
В грі дитина відчуває себе активним діячем, який постійно знаходить і відкриває для себе щось нове в навколишньому світі, і таким чином входить у цей світ, залучається до оточуючого його життя.
Щоб відчувати себе комфортно, спокійно і впевнено, кожна дитина має навчитися встановлювати зв’язки з однолітками та дорослими людьми, спілкуючись з ними в різноманітних життєвих ситуаціях.
Вільна сюжетно-рольова гра приваблює дитину тим, що у грі дитина відчуває внутрішню свободу, їй підвладні речі, дії, відносини – все те, що в практичній діяльності досягається важко. Стан внутрішньої свободи пов’язаний зі специфікою сюжетно-рольової гри – діями в уявленій, умовній ситуації. Сюжетно-рольова гра нічого не вимагає від дитини, результат гри не продуктивний. Дії в грі і результат гри є для дитини задоволенням.
Саме сюжетно-рольова гра має найбільший потенціал для творчого та особистісного розвитку дитини, в ній діти засвоюють правила комунікативної поведінки, спрямованої на партнерів у спільній діяльності; вчаться взаємодіяти з однолітками, розв’язувати комунікативні завдання. Саме в сюжетно-рольовій грі проявляються та розвиваються новоутворення дошкільного дитинства: психічні процеси, здатність до самостійної діяльності, елементи довільної поведінки, вміння підпорядковувати свої бажання логіці сюжету та правилам гри, засвоєння норм суспільної поведінки та опанування правил партнерської взаємодії.
В сюжетно-рольовій грі створюється зона найближчого розвитку, відбувається опанування соціального простору через спілкування з дорослими та однолітками.
Все це допомагає дитині навчатися самостійно планувати, виконувати та контролювати власну діяльність. Тож основними властивостями сюжетно-рольових ігор дошкільнят є самостійність, творчість, колективність.
Сюжетно-рольова гра є синтетичним видом діяльності, що інтегрує у собі різні складові особистісного розвитку дитини.
Гра як засіб навчання і виховання дітей, повинна нести їм радість. Значення гри у розвитку особистості значною мірою залежить від професіоналізму педагога, володіння ним методикою організації та керівництва дитячою грою. Щоб краще пізнати світ, треба навчити дітей грати.
Насамперед, треба подбати про той навколишній світ, який маємо відкрити дитині відповідно до програмних вимог розвитку гри дітей кожної вікової групи.
Методичні рекомендації щодо організації сюжетно – рольових ігор.
Cюжетно-рольова гра – провідна діяльність дошкільників, яка задовольняє вікові потреби дітей та допомагає оволодіти знаннями і вміннями. У грі починається моральний та розумовий розвиток дитини, а головне – становлення особистості.
Відомі два джерела, які живлять дитячі задуми, спонукають реалізувати їх у грі.
Перше – явища і події навколишньої дійсності, які випадково спостерігають діти і які викликають у них інтерес.
Друге – продумана, послідовна організація дорослими доступних, цікавих вражень, що можуть збагачувати зміст гри.
Комплексний метод керівництва ігровою діяльністю передбачає два основних етапи:
1. Виникнення гри на основі вражень дітей у процесі ознайомлення із суспільними явищами, поглиблення і розвиток її за допомогою іграшок та замінників.
2. Активізація педагогічно доцільного змісту ігор – знань, моральних уявлень, творчості, самостійності – за допомогою рольового спілкування вихователя з дітьми, введення правил колективної гри.
Для забезпечення правильної організації та проведення
сюжетно-рольової гри, необхідні:
- чіткість та послідовність планування навчально-виховної роботи з керівництва творчими іграми;
- зв’язок між навчанням на заняттях, творчими іграми та працею, спрямованими на задоволення потреби гри;
- складання перспективного планування підготовки сюжетно-рольових ігор на рік;
- конкретизація ігрової ситуації, безпосередньо вихователем у період гри, спираючись на знання та вікові особливості дітей, конкретну ситуацію, досвід, такт, педагогічну майстерність.
Методичні рекомендації до проведення
сюжетно-рольових ігор
І. Вимоги до гри:
- кожна дитина повинна вміти виконувати будь-яку роль тієї чи іншої гри (мінятися ролями);
- вживати ввічливі слова – необхідна умова культури спілкування;
- включати в сюжетно-рольові ігри лічбу та вимір, переходячи від конкретних форм до більш абстрактних;
- ігровий матеріал має бути привабливий і розміщений у доступних для дітей місцях.
ІІ. Керівництво вихователя грою:
- знати психологічні та вікові особливості дітей дошкільного віку, індивідуальні – кожної дитини;
- завойовувати довіру у вихованців, розуміти ігрові задуми дітей, їх переживання, вміти встановлювати з ними дружні контакти;
- вміти пробудити у дитини інтерес, цікавість до гри, бажання гратися в колективі однолітків;
- добре знати структуру рольової гри, її чотири компоненти (розподіл ролей, ігрові дії ролей, ігрове застосування предметів та їх умовну заміну іншими предметами, стосунки між гравцями);
- проводити роботу з дітьми по ознайомленню з навколишнім життям, працею дорослих у різних сферах, щоб діти мали певні конкретні знання про навколишню дійсність, які б вони могли використати в грі;
- розвивати в процесі гри у дошкільників творчість, фантазію, уяву, використовуючи різноманітні прийоми: запитання, заохочення, репліку, вказівку, оцінку окремих персонажів, тощо;
- тримати в полі зору всіх учасників гри, а часом самому бути її учасником (з молодшими гратися разом, у старших дошкільників розвивати самостійність, цілеспрямованість, наполегливість);
- сприяти організації дитячого колективу у грі, вихованню дружніх почуттів, позитивних моральних якостей.
Сюжетно-рольова гра
Аналіз стану ігрової діяльності в дошкільних закладах показав, що сьогодні сюжетно-рольова гра аж ніяк не є тим провідним видом діяльності дітей, яким мала б бути. Головною причиною цього вважаємо недооцінку педагогами її ролі в різнобічному розвитку дошкільнят, а натомість надання переваги навчальним видам діяльності.
Реалії сьогодення такі, що, прагнучи за будь-яку ціну підвищити рейтинг садка наданням безлічі додаткових послуг, у дитини, власне, забирають час, який можна було б використати для ігор. Тож і виходить, що модні гуртки з хореографії, англійської, малювання та інші витісняють найулюбленішу та найпотрібнішу малюкові діяльність. Педагоги або зовсім не відводять на неї часу, або виділяють його занадто мало, через брак часу часто перериваючи ігровий процес, не дбаючи про його логічне завершення. У багатьох дитячих садках не створено і належного предметно-ігрового середовища, яке спонукає дітей до гри, не ведеться необхідна для виникнення і розвитку сюжетно-рольових ігор систематична робота з формування у малят уявлень про навколишнє. Майже зовсім випала з поля зору педагогів важливість формування ігрових умінь. Мусимо констатувати, що багатьом педагогам не вистачає і суто професійної підготовки для організації ігор та регулювання взаємин між гравцями. Адже річ не в тому, що немає в достатніх кількості та асортименті промислових іграшок (їх можна доповнити або замінити саморобками з природного або покидькового матеріалу), а в тому, що під час гри виявляються всі недоліки та прорахунки в роботі педагога—як особистісні, так і професійні. Бо розширення кругозору дитини, передача пізнавального й життєвого досвіду, формування ігрових умінь на кожному ігровому етапі, спонукання до творчого пошуку — все це в руках вихователя.
Виховні, розвивальні, навчальні можливості гри неоціненні. В умілого та уважного вихователя вона є дуже ефективним засобом впливу на різні сфери особистості дитини.«Основа гри — фантазія і творчість малюка, який сам створює образи, комбінуючи і поєднуючи в уяві те, що бачив або переживав, з тим, що йому читали або розповідали. В процесі гри, особливо сюжетної, дитина планує власну діяльність, ставить запитання та самостійно на них відповідає, описує послідовність виконуваних дій, спілкується з партнерами, що є чудовим підґрунтям для розвитку зв'язного мовлення, збагачення та уточнення словника, вдосконалення звукової виразності мовлення дошкільнят. У грі розвиваються художні здібності та естетичні смаки малечі: граючи, діти залюбки декламують вірші, малюють. Самостійне творення ігрового сюжету відповідно до власного задуму сприяє формуванню цілеспрямованості, самостійності, наполегливості.
У грі формуються моральні якості дітей, вони вчаться порівнювати, відрізняти добре від поганого, спираючись на приклад близьких людей, намагаються бути турботливими, відповідальними і дисциплінованими.
Багаторазово повторюючи дії з предметами або іграшками, малюк стає спритнішим, винахідливішим, вмілішим, упевненим у своїх силах. Він учиться спочатку організовувати власну індивідуальну гру, а згодом — гру з ровесниками.
У грі розкривається творчий потенціал дитини, вона звільняється від комплексів, може задовольнити свою потребу бути незалежною від дорослого.
Уже переходячи від раннього віку до дошкільного, малюк починає сприймати дорослих як носіїв різних соціальних ролей — тата, мами, лікаря, пожежника, вихователя. Малим дуже хочеться бути дорослими, чинити, як вони. І тільки один-єдиний вид діяльності допомагає усунути суперечність між бажаним та можливим. Це — сюжетно-рольова гра.
Ігри, які моделюють відносини дорослих і вимагають взаємодії кількох партнерів, є основним засобом соціалізації дошкільнят. Природне бажання бачити себе дорослими, бути схожими на них спонукає дітей шукати сюжети своїх ігор у різноманітній діяльності дорослих. Пізнаючи довкілля, спостерігаючи працю, спілкування, життя дорослих, їхні стосунки, діти обов'язково відтворюють це в іграх з однолітками, а це дає їм можливість приміряти на себе безліч соціальних ролей (батька, матері, продавця, виховательки тощо).
Організація сюжетно-рольової гри у садку сприяє створенню в дитячому колективі щирої, доброзичливої атмосфери співпраці та взаєморозуміння. Діти граються разом — а отже, й розподіляють обов’язки, приймають спільні рішення, обстоюють свою думку, здобувають свій перший досвід співіснування у суспільстві.
КОНСПЕКТ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ В ДРУГІЙ МОЛОДШІЙ ГРУПІ
МЕТА:закріпити знання дітей стосовно членів родини та їх обов’язків,вчити дітей розігрувати сюжет гри; вчити допомагати та піклуватися про них, виховувати любов та повагу до близьких.
Попередня робота: розгляд родинного фото альбому, бесіда про родину, вивчення потішок та забавлянок про родину.
Діти, я пропоную вам пограти в гру. Ви згодні. Але спочатку дайте мені відповідь на запитання.
- Що таке родина , сім’я?
- Назвіть мені членів родини? (мама, тато,дідусь, бабуся, братики та сестрички).
- А в кого є бабуся?
- Яка вона? (добра,любляча, весела…)
Але бабусі не у всіх вас вони поряд, є що живуть дуже далеко і ви їх бачите дуже рідко. Тож , я пропоную пограти в гру : « в гості до бабусі». Ви згодні ?
Але щоб розпочати гру нам потрібно розподілити ролі.
- Хто буде бабусею?
- Хто буде водієм , щоб відвіз нас до бабусі?
- Хто буде онуками?
Ну що ж ролі розподілені , тепер розпочинаємо гру.
Діти за допомогою дорослого починають розігрувати сюжет.
Вітається бабуся з родиною та повідомляє про те, що цього року зібрала великий врожай, та просить допомогти посортувати фрукти від овочів.
Д/Г «Посортуй фрукти та овочі»
Мета: продовжувати вчити дітей класифікувати предмети за ознакою, поповнювати словник дітей, формувати знання про користь фруктів та овочів, що саме готують з цих продуктів.
Діти за допомогою вихователя сортує фрукти та овочі по різним кошикам. Та нагадає про користь для організму від цих продуктів.
Д/Г «Сервіруємо стіл»
Мета: продовжуємо вчити дітей сервірувати стіл до обіду, правильно викладати на стіл тарілку, ложку, чашку, серветку.
Бабуся разом з онукою сервірує стіл та розкладає пригощення.
Потім усі разом сідають до столу та пригощаються чаєм та печивом. Під час чаювання вихователь нагадує малятам правила поведінки за столом та у гостях в цілому. Вихованці один одному допомагають не залишають без уваги жодного учасника гри. Після чаювання прибирають разом зі столу , допомагають бабусі, та запрошують її поїхати на екскурсію до зоопарку.
Даний матеріал буде корисним вихователям, що працюють в старшій групі. Цей конспект сюжетно-рольової гри спрямований на розширення уявлень дітей про працю дорослих, ознайомлення з правилами культурного поведінки.
Тема: Сюжетно-рольова гра "Лікарня".
Мета:
розширювати у дітей уявлення про працю працівників лікарні; формування вміння застосовувати в грі отримані раніше знання про навколишнє життя.
Завдання:
1. Розвивати у дітей уміння самостійно розвивати сюжет гри «Лікарня»; сприяти самостійному створенню і реалізації ігрових задумів;
2. Вчити виконувати ігрові дії відповідно з загальним ігровим задумом; розвивати вміння брати на себе роль.
3. Закріплювати вміння самостійно підбирати і правильно користуватися атрибутами гри, використовувати предмети - заступники;
4. Формувати правильні взаємини дітей у колективі, готовність прийти на допомогу.
5. Виховувати почуття відповідальності, дружелюбності, повага до професії лікаря.
Попередня робота:
екскурсія в медичний кабінет дитячого садка; розповіді та бесіди про професії медичних працівників; розглядання ілюстрацій з теми "Лікарня"; читання художньої літератури: "Айболить" , "Телефон" К.И.Чуковского, "Захворів півень ангіною" А.И.Крылов, "Мій ведмедик" З.Александрова; знайомство з медичними інструментами.
Матеріал: білий халат і шапочка для лікаря; пов'язку на руки для медсестри; талончики до лікаря; рецепти на ліки; "медичні картки" пацієнтів; олівці; набір медичних інструментів: градусник (паличка від морозива з намальованими поділками фломастерами або вирізаний з картону), іграшковий шприц без голки, фонендоскоп, шпателя для перевірки горла ( паличка від морозива); бинти, вата, марлеві серветки, ватні палички, пластир (діти дуже люблять його наклеювати), порожні баночки з під ліків, мірна ложечка, порожні упаковки з-під таблеток (всередину можна покласти пластилін), порожні коробочки з-під ліків; також можна додатково використовувати: таблицю для перевірки зору , рентгенівські знімки ; ляльки, іграшки-тваринки; халат для санітарки; інвентар для прибирання кабінету: віник, совок, відро, швабра, ганчірка.
Хід гри:
- Вихователь: Хлопці, послухайте загадку:
Хто в дні хвороб
Всіх корисніше
І лікує нас від усіх
Хвороб? (лікар)
Відповіді дітей.
Вихователь: так, це правильно, лікар або лікар. А ось ще одна загадка:
У цьому будиночку лікарі .
Чекають людей, щоб їх лікувати.
Всім вони готові допомогти -
Відпускають лише здорових. (лікарня)
- Вихователь: про який будиночок загадка?
Відповіді дітей.
Вихователь: Правильно, лікарня. А ви хочете пограти в лікарню?
Давайте з вами згадаємо, хто працює в лікарні?
Відповіді дітей.
- Вихователь: для початку треба розподілити ролі, хто ким буде працювати в лікарні:
реєстратор - записує хворих на прийом, видає талон на прийом та медичну картку;
лікар приймає пацієнта, вислуховує, оглядає, призначає лікування;
медична сестра виконує призначення лікаря, робить уколи, обробляє рани, миє інструменти;
санітарка - прибирає медичний кабінет (миє підлогу, протирає пил);
інші хлопці будуть пацієнтами. Ви можете взяти собі "дітей" (ляльки, іграшки-тваринки), а можете самі бути пацієнтами.
- Вихователь: я візьму на себе роль головного лікаря і буду вам допомагати.
- Ось ми з вами розподілили ролі, тепер вибирайте потрібні вам атрибути і почнемо гру.
- Для початку треба звернутися в реєстратуру і взяти картку.
- Входячи в кабінет не забувайте привітатися і пояснити, що болить у вашої донечки чи синочка.
- Коли закінчився прийом санітарка прибирає кабінет і протирає пил.
В кінці гри проводимо аналіз.
- У що ми з вами грали?
- Хто працює в лікарні?
- Як хлопці впоралися зі своїми ролями?
- Вам сподобалася ця гра?
Вільна сюжетно-рольова гра приваблює дитину тим, що у грі дитина відчуває внутрішню свободу, їй підвладні речі, дії, відносини – все те, що в практичній діяльності досягається важко. Стан внутрішньої свободи пов’язаний зі специфікою сюжетно-рольової гри – діями в уявленій, умовній ситуації. Сюжетно-рольова гра нічого не вимагає від дитини, результат гри не продуктивний. Дії в грі і результат гри є для дитини задоволенням.
Саме сюжетно-рольова гра має найбільший потенціал для творчого та особистісного розвитку дитини, в ній діти засвоюють правила комунікативної поведінки, спрямованої на партнерів у спільній діяльності; вчаться взаємодіяти з однолітками, розв’язувати комунікативні завдання. Саме в сюжетно-рольовій грі проявляються та розвиваються новоутворення дошкільного дитинства: психічні процеси, здатність до самостійної діяльності, елементи довільної поведінки, вміння підпорядковувати свої бажання логіці сюжету та правилам гри, засвоєння норм суспільної поведінки та опанування правил партнерської взаємодії.
В сюжетно-рольовій грі створюється зона найближчого розвитку, відбувається опанування соціального простору через спілкування з дорослими та однолітками.
Все це допомагає дитині навчатися самостійно планувати, виконувати та контролювати власну діяльність. Тож основними властивостями сюжетно-рольових ігор дошкільнят є самостійність, творчість, колективність.
Сюжетно-рольова гра є синтетичним видом діяльності, що інтегрує у собі різні складові особистісного розвитку дитини.
Гра як засіб навчання і виховання дітей, повинна нести їм радість. Значення гри у розвитку особистості значною мірою залежить від професіоналізму педагога, володіння ним методикою організації та керівництва дитячою грою. Щоб краще пізнати світ, треба навчити дітей грати.
Насамперед, треба подбати про той навколишній світ, який маємо відкрити дитині відповідно до програмних вимог розвитку гри дітей кожної вікової групи.
Методичні рекомендації щодо організації сюжетно – рольових ігор.
Cюжетно-рольова гра – провідна діяльність дошкільників, яка задовольняє вікові потреби дітей та допомагає оволодіти знаннями і вміннями. У грі починається моральний та розумовий розвиток дитини, а головне – становлення особистості.
Відомі два джерела, які живлять дитячі задуми, спонукають реалізувати їх у грі.
Перше – явища і події навколишньої дійсності, які випадково спостерігають діти і які викликають у них інтерес.
Друге – продумана, послідовна організація дорослими доступних, цікавих вражень, що можуть збагачувати зміст гри.
Комплексний метод керівництва ігровою діяльністю передбачає два основних етапи:
1. Виникнення гри на основі вражень дітей у процесі ознайомлення із суспільними явищами, поглиблення і розвиток її за допомогою іграшок та замінників.
2. Активізація педагогічно доцільного змісту ігор – знань, моральних уявлень, творчості, самостійності – за допомогою рольового спілкування вихователя з дітьми, введення правил колективної гри.
Для забезпечення правильної організації та проведення
сюжетно-рольової гри, необхідні:
- чіткість та послідовність планування навчально-виховної роботи з керівництва творчими іграми;
- зв’язок між навчанням на заняттях, творчими іграми та працею, спрямованими на задоволення потреби гри;
- складання перспективного планування підготовки сюжетно-рольових ігор на рік;
- конкретизація ігрової ситуації, безпосередньо вихователем у період гри, спираючись на знання та вікові особливості дітей, конкретну ситуацію, досвід, такт, педагогічну майстерність.
Методичні рекомендації до проведення
сюжетно-рольових ігор
І. Вимоги до гри:
- кожна дитина повинна вміти виконувати будь-яку роль тієї чи іншої гри (мінятися ролями);
- вживати ввічливі слова – необхідна умова культури спілкування;
- включати в сюжетно-рольові ігри лічбу та вимір, переходячи від конкретних форм до більш абстрактних;
- ігровий матеріал має бути привабливий і розміщений у доступних для дітей місцях.
ІІ. Керівництво вихователя грою:
- знати психологічні та вікові особливості дітей дошкільного віку, індивідуальні – кожної дитини;
- завойовувати довіру у вихованців, розуміти ігрові задуми дітей, їх переживання, вміти встановлювати з ними дружні контакти;
- вміти пробудити у дитини інтерес, цікавість до гри, бажання гратися в колективі однолітків;
- добре знати структуру рольової гри, її чотири компоненти (розподіл ролей, ігрові дії ролей, ігрове застосування предметів та їх умовну заміну іншими предметами, стосунки між гравцями);
- проводити роботу з дітьми по ознайомленню з навколишнім життям, працею дорослих у різних сферах, щоб діти мали певні конкретні знання про навколишню дійсність, які б вони могли використати в грі;
- розвивати в процесі гри у дошкільників творчість, фантазію, уяву, використовуючи різноманітні прийоми: запитання, заохочення, репліку, вказівку, оцінку окремих персонажів, тощо;
- тримати в полі зору всіх учасників гри, а часом самому бути її учасником (з молодшими гратися разом, у старших дошкільників розвивати самостійність, цілеспрямованість, наполегливість);
- сприяти організації дитячого колективу у грі, вихованню дружніх почуттів, позитивних моральних якостей.
Сюжетно-рольова гра
Аналіз стану ігрової діяльності в дошкільних закладах показав, що сьогодні сюжетно-рольова гра аж ніяк не є тим провідним видом діяльності дітей, яким мала б бути. Головною причиною цього вважаємо недооцінку педагогами її ролі в різнобічному розвитку дошкільнят, а натомість надання переваги навчальним видам діяльності.
Реалії сьогодення такі, що, прагнучи за будь-яку ціну підвищити рейтинг садка наданням безлічі додаткових послуг, у дитини, власне, забирають час, який можна було б використати для ігор. Тож і виходить, що модні гуртки з хореографії, англійської, малювання та інші витісняють найулюбленішу та найпотрібнішу малюкові діяльність. Педагоги або зовсім не відводять на неї часу, або виділяють його занадто мало, через брак часу часто перериваючи ігровий процес, не дбаючи про його логічне завершення. У багатьох дитячих садках не створено і належного предметно-ігрового середовища, яке спонукає дітей до гри, не ведеться необхідна для виникнення і розвитку сюжетно-рольових ігор систематична робота з формування у малят уявлень про навколишнє. Майже зовсім випала з поля зору педагогів важливість формування ігрових умінь. Мусимо констатувати, що багатьом педагогам не вистачає і суто професійної підготовки для організації ігор та регулювання взаємин між гравцями. Адже річ не в тому, що немає в достатніх кількості та асортименті промислових іграшок (їх можна доповнити або замінити саморобками з природного або покидькового матеріалу), а в тому, що під час гри виявляються всі недоліки та прорахунки в роботі педагога—як особистісні, так і професійні. Бо розширення кругозору дитини, передача пізнавального й життєвого досвіду, формування ігрових умінь на кожному ігровому етапі, спонукання до творчого пошуку — все це в руках вихователя.
Виховні, розвивальні, навчальні можливості гри неоціненні. В умілого та уважного вихователя вона є дуже ефективним засобом впливу на різні сфери особистості дитини.«Основа гри — фантазія і творчість малюка, який сам створює образи, комбінуючи і поєднуючи в уяві те, що бачив або переживав, з тим, що йому читали або розповідали. В процесі гри, особливо сюжетної, дитина планує власну діяльність, ставить запитання та самостійно на них відповідає, описує послідовність виконуваних дій, спілкується з партнерами, що є чудовим підґрунтям для розвитку зв'язного мовлення, збагачення та уточнення словника, вдосконалення звукової виразності мовлення дошкільнят. У грі розвиваються художні здібності та естетичні смаки малечі: граючи, діти залюбки декламують вірші, малюють. Самостійне творення ігрового сюжету відповідно до власного задуму сприяє формуванню цілеспрямованості, самостійності, наполегливості.
У грі формуються моральні якості дітей, вони вчаться порівнювати, відрізняти добре від поганого, спираючись на приклад близьких людей, намагаються бути турботливими, відповідальними і дисциплінованими.
Багаторазово повторюючи дії з предметами або іграшками, малюк стає спритнішим, винахідливішим, вмілішим, упевненим у своїх силах. Він учиться спочатку організовувати власну індивідуальну гру, а згодом — гру з ровесниками.
У грі розкривається творчий потенціал дитини, вона звільняється від комплексів, може задовольнити свою потребу бути незалежною від дорослого.
Уже переходячи від раннього віку до дошкільного, малюк починає сприймати дорослих як носіїв різних соціальних ролей — тата, мами, лікаря, пожежника, вихователя. Малим дуже хочеться бути дорослими, чинити, як вони. І тільки один-єдиний вид діяльності допомагає усунути суперечність між бажаним та можливим. Це — сюжетно-рольова гра.
Ігри, які моделюють відносини дорослих і вимагають взаємодії кількох партнерів, є основним засобом соціалізації дошкільнят. Природне бажання бачити себе дорослими, бути схожими на них спонукає дітей шукати сюжети своїх ігор у різноманітній діяльності дорослих. Пізнаючи довкілля, спостерігаючи працю, спілкування, життя дорослих, їхні стосунки, діти обов'язково відтворюють це в іграх з однолітками, а це дає їм можливість приміряти на себе безліч соціальних ролей (батька, матері, продавця, виховательки тощо).
Організація сюжетно-рольової гри у садку сприяє створенню в дитячому колективі щирої, доброзичливої атмосфери співпраці та взаєморозуміння. Діти граються разом — а отже, й розподіляють обов’язки, приймають спільні рішення, обстоюють свою думку, здобувають свій перший досвід співіснування у суспільстві.
КОНСПЕКТ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ В ДРУГІЙ МОЛОДШІЙ ГРУПІ
МЕТА:закріпити знання дітей стосовно членів родини та їх обов’язків,вчити дітей розігрувати сюжет гри; вчити допомагати та піклуватися про них, виховувати любов та повагу до близьких.
Попередня робота: розгляд родинного фото альбому, бесіда про родину, вивчення потішок та забавлянок про родину.
Діти, я пропоную вам пограти в гру. Ви згодні. Але спочатку дайте мені відповідь на запитання.
- Що таке родина , сім’я?
- Назвіть мені членів родини? (мама, тато,дідусь, бабуся, братики та сестрички).
- А в кого є бабуся?
- Яка вона? (добра,любляча, весела…)
Але бабусі не у всіх вас вони поряд, є що живуть дуже далеко і ви їх бачите дуже рідко. Тож , я пропоную пограти в гру : « в гості до бабусі». Ви згодні ?
Але щоб розпочати гру нам потрібно розподілити ролі.
- Хто буде бабусею?
- Хто буде водієм , щоб відвіз нас до бабусі?
- Хто буде онуками?
Ну що ж ролі розподілені , тепер розпочинаємо гру.
Діти за допомогою дорослого починають розігрувати сюжет.
Вітається бабуся з родиною та повідомляє про те, що цього року зібрала великий врожай, та просить допомогти посортувати фрукти від овочів.
Д/Г «Посортуй фрукти та овочі»
Мета: продовжувати вчити дітей класифікувати предмети за ознакою, поповнювати словник дітей, формувати знання про користь фруктів та овочів, що саме готують з цих продуктів.
Діти за допомогою вихователя сортує фрукти та овочі по різним кошикам. Та нагадає про користь для організму від цих продуктів.
Д/Г «Сервіруємо стіл»
Мета: продовжуємо вчити дітей сервірувати стіл до обіду, правильно викладати на стіл тарілку, ложку, чашку, серветку.
Бабуся разом з онукою сервірує стіл та розкладає пригощення.
Потім усі разом сідають до столу та пригощаються чаєм та печивом. Під час чаювання вихователь нагадує малятам правила поведінки за столом та у гостях в цілому. Вихованці один одному допомагають не залишають без уваги жодного учасника гри. Після чаювання прибирають разом зі столу , допомагають бабусі, та запрошують її поїхати на екскурсію до зоопарку.
Даний матеріал буде корисним вихователям, що працюють в старшій групі. Цей конспект сюжетно-рольової гри спрямований на розширення уявлень дітей про працю дорослих, ознайомлення з правилами культурного поведінки.
Тема: Сюжетно-рольова гра "Лікарня".
Мета:
розширювати у дітей уявлення про працю працівників лікарні; формування вміння застосовувати в грі отримані раніше знання про навколишнє життя.
Завдання:
1. Розвивати у дітей уміння самостійно розвивати сюжет гри «Лікарня»; сприяти самостійному створенню і реалізації ігрових задумів;
2. Вчити виконувати ігрові дії відповідно з загальним ігровим задумом; розвивати вміння брати на себе роль.
3. Закріплювати вміння самостійно підбирати і правильно користуватися атрибутами гри, використовувати предмети - заступники;
4. Формувати правильні взаємини дітей у колективі, готовність прийти на допомогу.
5. Виховувати почуття відповідальності, дружелюбності, повага до професії лікаря.
Попередня робота:
екскурсія в медичний кабінет дитячого садка; розповіді та бесіди про професії медичних працівників; розглядання ілюстрацій з теми "Лікарня"; читання художньої літератури: "Айболить" , "Телефон" К.И.Чуковского, "Захворів півень ангіною" А.И.Крылов, "Мій ведмедик" З.Александрова; знайомство з медичними інструментами.
Матеріал: білий халат і шапочка для лікаря; пов'язку на руки для медсестри; талончики до лікаря; рецепти на ліки; "медичні картки" пацієнтів; олівці; набір медичних інструментів: градусник (паличка від морозива з намальованими поділками фломастерами або вирізаний з картону), іграшковий шприц без голки, фонендоскоп, шпателя для перевірки горла ( паличка від морозива); бинти, вата, марлеві серветки, ватні палички, пластир (діти дуже люблять його наклеювати), порожні баночки з під ліків, мірна ложечка, порожні упаковки з-під таблеток (всередину можна покласти пластилін), порожні коробочки з-під ліків; також можна додатково використовувати: таблицю для перевірки зору , рентгенівські знімки ; ляльки, іграшки-тваринки; халат для санітарки; інвентар для прибирання кабінету: віник, совок, відро, швабра, ганчірка.
Хід гри:
- Вихователь: Хлопці, послухайте загадку:
Хто в дні хвороб
Всіх корисніше
І лікує нас від усіх
Хвороб? (лікар)
Відповіді дітей.
Вихователь: так, це правильно, лікар або лікар. А ось ще одна загадка:
У цьому будиночку лікарі .
Чекають людей, щоб їх лікувати.
Всім вони готові допомогти -
Відпускають лише здорових. (лікарня)
- Вихователь: про який будиночок загадка?
Відповіді дітей.
Вихователь: Правильно, лікарня. А ви хочете пограти в лікарню?
Давайте з вами згадаємо, хто працює в лікарні?
Відповіді дітей.
- Вихователь: для початку треба розподілити ролі, хто ким буде працювати в лікарні:
реєстратор - записує хворих на прийом, видає талон на прийом та медичну картку;
лікар приймає пацієнта, вислуховує, оглядає, призначає лікування;
медична сестра виконує призначення лікаря, робить уколи, обробляє рани, миє інструменти;
санітарка - прибирає медичний кабінет (миє підлогу, протирає пил);
інші хлопці будуть пацієнтами. Ви можете взяти собі "дітей" (ляльки, іграшки-тваринки), а можете самі бути пацієнтами.
- Вихователь: я візьму на себе роль головного лікаря і буду вам допомагати.
- Ось ми з вами розподілили ролі, тепер вибирайте потрібні вам атрибути і почнемо гру.
- Для початку треба звернутися в реєстратуру і взяти картку.
- Входячи в кабінет не забувайте привітатися і пояснити, що болить у вашої донечки чи синочка.
- Коли закінчився прийом санітарка прибирає кабінет і протирає пил.
В кінці гри проводимо аналіз.
- У що ми з вами грали?
- Хто працює в лікарні?
- Як хлопці впоралися зі своїми ролями?
- Вам сподобалася ця гра?
Немає коментарів:
Дописати коментар