Страницы

пʼятниця, 5 червня 2020 р.

Формування творчих здібностей у дітей раннього віку за допомогою нетрадиційних технік малювання

Хрипун Ольга Анатоліївна,
  вихователька групи раннього віку
Березнегуватського  ЗДО №1 «Сонечко

Формування творчих здібностей у дітей раннього віку
 за допомогою нетрадиційних технік малювання 

Дошкільний вік – це сензитивний період для розвитку у дітей продуктивної діяльності:  малювання, ліплення, аплікації і конструювання. У них маля може висловити своє ставлення до навколишнього світу,розвинути творчі здібності, а також усне мовлення та логічне мислення.

Розвиток творчої активності особистості є одним із найбільш актуальних завдань суспільства. Сучасній людині насамперед потрібно оволодівати інструментарієм професійної діяльності. Це може бути творчі вміння, стратегії й тактики. Тому розвиток творчих здібностей є ключовим завданням освіти дітей дошкільного віку.

Процес навчання має давати можливість для пошуків і відкриттів. Тому ЗДО має створити належні умови для повноцінного й своєчасного розвитку ініціативної творчої особистості. Це вимагає від педагогів нових підходів щодо організації освітнього процесу.     Вихователь, котрий прагне працювати «по – новому», має осмислити, що перш за все, треба змінити своє ставлення до вихованців. Слід навчитися сприймати кожну дитину як рівноправного партнера, як особистість, а отже, рахуватись з її бажаннями. Вихователь має визнати за нею право спілкуватись на рівних, право висловлювати та відстоювати свою думку. Вкрай важливо повірити в можливості дитини та з повагою ставитися до неї.  

Важливу роль у розвитку дитини відіграє і розвиваюче середовище. Тому під час організації  предметно-розвивального простору треба враховувати, щоб зміст носив розвиваючий характер, і був спрямований на розвиток творчості кожної дитини у відповідності з її індивідуальними можливостями і відповідав віковим особливостям дітей.

Творчість дошкільника нерозривно пов’язана з розвитком уяви, а також пізнавальною й практичною діяльністю. Його творче вираження в малюнку визначається тим, наскільки добре він володіє засобами зображення. Засвоєння дітьми різних варіантів відтворення, технічних прийомів сприяє їхньому творчому розвитку.

Основні показники творчих здібностей:
1. Допитливість - здатність дивуватися, цікавість і відкритість до всього нового. 
2.Точність - здатність удосконалювати йди надавати закінчений вигляд свого творчого продукту. 
3.Сміливість - здатність приймати рішення в ситуації невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією. 
4. Швидкість думки – кількість ідей, що виникають за певний проміжок часу. 
5. Гнучкість думки - здатність швидко переключатися з однієї ідеї на іншу, бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати в іншому.
6. Оригінальність - здатність до генерації ідей, що відрізняються від загальноприйнятих, парадоксальних, несподіваних рішень. Вона пов'язана з цілісним баченням усіх зв'язків і залежностей, непомітних при послідовному логічному аналізі.

Із раннього віку діти намагаються відобразити свої враження про навколишній світ у зображувальній творчості. Вони малюють пальчиками чи долоньками на запітнілому вікні, паличкою на піску, розлитою водою тощо.    Малювання є одним з найбільш цікавих і захоплюючих занять для дітей дошкільного віку. Це найдоступніший вид діяльності, який засвоюється маленьким чоловічком. У процесі малювання удосконалюються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності.

Саме тому так важливо ознайомити дітей із різними техніками зображувального мистецтва, зокрема нетрадиційним.   

Нетрадиційні техніки дають можливість відійти від стереотипів, надати дитині максимальну свободу в її образотворенні. Вони досить прості в технічному плані, тому діти легко їх засвоюють і отримують задоволення від результатів. Також такі техніки дають дітям унікальні можливості для експериментування, пошуків образів, сміливих втілень на папері незвичайних фантазій, вражень, думок.  Малювання нетрадиційними способами захоплююча, неймовірна діяльність, яка дивує і захоплює дітей.Нетрадиційні техніки малювання відкривають широкі можливості для розвитку уяви і творчих здібностей дітей.
Малювання з використанням нетрадиційних технік зображення не стомлює  дошкільнят, у них зберігається висока активність, працездатність протягом  усього часу, відведеного на виконання завдання.

Нетрадиційна техніка зображення сприяє розвиткові у дитини:
- дрібної моторики рук і тактильного сприйняття; 
- просторового орієнтування на аркуші паперу, окоміруі зорового сприйняття;
 - уваги і посидючості; 
- образотворчих  навичок і вмінь: спостережливості, естетичного сприйняття, емоційної чуйності.
Багато в чому  результат роботи дитини залежить від його зацікавленості,тому на занятті важливо активізувати увагу дошкільника, спонукати його до діяльності за допомогою додаткових стимулів.

Такими стимулами можуть бути:
  • гра, яка є основним видом діяльності  дітей;
  • сюрпризний момент – улюблений герой казки або мультфільму приходить в гості і запрошує дитину відправитися в подорож; 
  • музичний супровід.
Крім того, бажано жваво, емоційно пояснювати дітям способи дій і показувати прийоми зображення.

Існує багато технік нетрадиційного малювання, їх незвичайність полягає в тому, що вони доводять дітям швидко досягти бажаного результату. Це відбиток, монотипія, кляксографія, малювання долонькою, жмаканим папером, свічкою, зубною щіткою, на зволоженому папері, листям та пір’ям, квачиком, штампування та багато інших. З дітьми молодшого дошкільного віку рекомендується використовувати: малювання пальчиками, штампування, малювання долоньками.

Малювання пальчиком. Цей спосіб можна пропонувати дітям у молодшій групі. Діти мають доповнити запропонований вихователем сюжет (малюють дощ, сніг, бруньки на деревах, намистинки, ялинкові іграшки, салют). 

Малювання долонею. Дитина наносить на долоню фарбу, робить відбиток на папері, а потім домальовує зображення.

Малювання зібганим папером (ватними паличками, штампом)   Для цього прийому малювання потрібно розвести акварельну фарбу в блюдці. Зіжмакати папір , занурити у фарбу і зробити відбиток на папері. Потім пензликом домалювати деталі малюнка.

Роль батьків у формуванні творчих здібностей дітей

Тісна взаємодія з батьками з питань розвитку дитячої творчості є необхідною умовою розкриття творчого потенціалу кожного вихованця.

Навчання творчості, на думку Дж. Сміта, стане можливим, якщо будуть створені такі основні умови:
- умови фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості і можливості в будь-яку хвилину діяти з ними;
- умови соціально-економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативної оцінки з боку дорослих;
- психологічні умови, зміст яких полягає в тому, що у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань. 

Але роль дорослих у цьому процесі не обмежується лише створенням умов. Вона полягає ще й у тому, щоб активно допомагати малюкові в розвитку його творчих здібностей. 

З цього приводу корисні рекомендації розробив американський психолог Дж. Гауен.  Ось найцікавіші з них:
1. Створіть дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повертатися, якщо буде налякана власними відкриттями.
2. Підтримуйте схильність дитини до творчості і виявляти співчуття до невдач.
3. Уникайте несхвальних оцінок її творчих ідей. Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання і ідеї дитини.
4. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються дикими і абсурдними. Пояснюйте, що на багато запитань не завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібні час, терплячість. Дитина повинна навчитися жити в інтелектуальній напрузі.
5. Давайте дошкільняті можливість побути одному і дозволяйте, якщо він того хоче, самому займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати його творчість. Бажання і цілі дітей належать їм самим, а батьківська допомога може інколи сприйматися як "порушення кордонів" особистості.
6. Допомагайте дитині вчитися будувати її систему вартостей, не обов'язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями. Таким чином, її саму, в свою чергу, будуть цінувати інші.
7. Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої скована основними потребами, менше здатна досягти висот самовиразу.
8. Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб виражати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим. Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критикувати перші спроби — якими б невдалими вони не були. Ставтеся до них з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого любить.
9. Допомагайте дитині стати "розумним авантюристом" і часом покладатися в пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.
10. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для конструктивної творчості, тим щільніше закриваються клапани деструктивної поведінки. Дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку. 

Лише спільними зусиллями сім’ї та дошкільного закладу можна досягти успіху у вихованні дитини. Мета ж одна – допомогти дитині адаптуватися у світі і навчити її перетворювати його. Ми всі повинні пам’ятати, що допомогти дитині стати терплячою, гнучкою, відповідальною, уважною, позбутися страхів, відчуття самотності, навчитися простих життєвих істин – не менш важливо, аніж навчити розв’язувати математичні задачі чи розмовляти іноземною мовою. Саме тому робота сім’ї та дошкільного навчального закладу у вихованні дитини має бути взаємодоповнюючою. 

Зображувальна діяльність відіграє велике значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення у дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності.Під час зображувальної діяльності дитина має можливість доступними засобами виразити свій емоційний стан, своє ставлення до навколишнього світу, вчиться самостійно створювати прекрасне, помічати його в повсякденному житті, у творах мистецтва.

У процесі образотворчої діяльності поєднуються розумова і фізична активність, оскільки для створення малюнка необхідно докласти зусиль, здійснити трудові дії, оволодіти певними уміннями.Це сприяє формуванню працьовитості, навичок самообслуговування.

Проте основне значення образотворчої діяльності полягає в тому, що вона є засобом естетичного виховання. Адже в процесі образотворчої діяльності створюються сприятливі умови для розвитку естетичного сприйняття та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття, що сприяють формуванню естетичного ставлення до дійсності.

Розвиток творчих здібностей у дітей раннього віку потребує розробки відповідної методики та впровадження її у практику. Слід зазначити, що одне з найбільш важливих умов успішного розвитку дитячої художньої творчості – різноманітність і варіативність роботи з дітьми на заняттях. Новизна обстановки, незвичайний початок роботи, красиві і різноманітні матеріали, цікаві для дітей не повторювані завдання, можливість вибору і ще багато чинників – ось що допомагає не допустити в дитячу образотворчу діяльність одноманітність і нудьгу, забезпечує жвавість, і єдність дитячого сприйняття та діяльності.

Нетрадиційні техніки малювання, ігрові прийоми, використання різних зображувальних матеріалів та виразних засобів у їхній єдності забезпечують художній розвиток дитини. Використання нетрадиційних технік малювання дає змогу прищепити дітям любов до образотворчого мистецтва, викликати інтерес до малювання, допомагає краще засвоювати нові знання, сприяє самостійному оволодінню способами зображення.

Малювання штампами: «Квіти та кетяги калини  штампами»

Мета посібника: заохочувати дітей до активної діяльності, навчати самостійно створювати прекрасне, помічати його в повсякденному житті, розвивати вміння передавати свої почуття, розвивати спостережливість, пам'ять, творчі здібності; закріплювати вміння користуватися штампом. Виховувати уяву, творчу активність. 

Дидактичний посібник використано з таких матеріалів:картонна коробка, шпалера, картон,  ватні палички, резинки, дитячий конструктор, кришка з поліетиленової та скляної пляшки , губка, прищепека, паралон, клаптик тканини 28 х 10.

Дидактичний посібник розвиває в дітей певні позитивні зміни в художньо- творчому розвитку під впливом  застосування штампів. У процесі створення зображення в дитини формується спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Під час виконання робіт із зображувальної діяльності в дитини відбувається тренування рухів пальців рук.

У художній діяльності посібник використовується як засіб творення чогось нового.

Наприклад: «Красиві кетяги калини» (малювання ватними паличками) 

Мета: вчити дітей відчувати предмет, який малюють, розвивати уяву, фантазію у малюванні ягід калини, вчити створювати гарні кетяги, виховувати вміння радіти своїм успіхам. 

«Квіти» (малювання поролоном)

 Мета: вчити дітей малювати поролоном квіти та пелюстки; розвивати естетичне сприйняття, фантазію, вміння самостійно підбирати кольори; виховувати охайність у роботі, посидючість.



Немає коментарів:

Дописати коментар