Страницы

понеділок, 8 грудня 2014 р.

Формування навичок самообслуговування у дітей раннього віку

Вірьовка Олена Володимирівна
Жовтневий р-н
Первомайський ДНЗ
Формування навичок самообслуговування у дітей раннього віку

Самообслуговування - діяльність спрямована на задоволення повсякденних особистих потреб, пов'язаних з життєвою необхідністю догляду за тілом, одягом, взуттям, тощо миття й умивання, причісування, вдягання й роздягання, застеляння ліжка тощо.  У процесі самообслуговування дитина активно засвоює потрібні навички знання: про власне тіло, предмети особистої гігієни, гігієнічні процедури, набуває практичного досвіду.


Виконуючи щодня елементарні дії із самообслуговування малюки, привчаються до систематичної праці, й починають розуміти, що всі дорослі і діти мають певні обов'язки, виконання яких не слід перекладати на інших. Елементами самообслуговування діти, починають оволодівати з раннього віку, коли малюк намагається сам умитися, вдягнутися поїсти, тощо. Спочатку, його дії досить обмежені, невпевнені не завжди вдалі.  Однак, якщо дорослі терпляче послідовно й регулярно привчають дітей обслуговувати себе, застосовуючи при цьому ігрові прийоми,  показуючи пояснюючи правильні способи дій, допомагаючи й виконуючи їх разом з дитиною постійно заохочуючи її до частого вправляння, у практичній діяльності то згодом малята успішно оволодівають навичками самообслуговування.

В програмі "Дитина" зазначено, що вихователь має дати дітям раннього віку поняття про одягання й роздягання, привчати дітей самостійно одягатися, та роздягатися у певній послідовності, складати свої речі, дотримуватись акуратності в одязі, бути охайним, помічати забруднення, просити дорослого усунути його. З віком складність дій зростає. За дітьми поступово закріплюються обов'язки із самообслуговування, які дають можливість відчути своє дорослішання, сприяють виробленню необхідної для майбутнього шкільного життя звички до трудових зусиль підвищують відповідальність. Я, як педагог, не тільки пояснюю, показую раджу як раціонально виконати завдання а й спонукаю дітей до самостійного їх розв'язання.

Для початкових дій дитині істотне значення має запам'ятовування місця для окремих речей свою шафу. Особливо важливо коли дитина приходить вперше. Беручи дитину за ручку я підводжу її до шафи показую картинку на шафі разом розглядаємо . Звертаюсь до дитини та пропоную її запам'ятати. Під час знайомства використовую художнє слово про певний малюнок, вірші А. Барто. Велике значення має  зовнішній вигляд оточуючих і дорослих. Потрібно постійно пам'ятати про те що діти дуже спостережливі і схильні до наслідування тому я повинна бути для них зразком і батьки вдома теж.

Під час навички самообслуговування відбувається процес розвитку волі. Дитина ще нічого не вміє робити і будь яка дія дається з великими труднощами та й не всі хочуть доводити справу до кінця особливо коли не виходить. Малюк сидить і чекає коли його одягне вихователь або мама. Це неможливо пропускати, а треба зацікавлювати, тому що швидко сформується пасивна позиція: зав'яжіть, одягніть. До мене в групу ходить хлопчик Сашко. Не хотів він взувати тапочки. Я підійшла до нього і сказала: " Давай я тобі допоможу взути один тапочок а ти взуєш другий". Я йому показала і відійшла . Він сидів дивився на тапочок а потім взяв його в руки і спробував взути. Не відразу але в нього вийшло. Він встав і побіг до мене показати. В нього очі світилися і на обличчі була посмішка. Я його похвалила. І досі Сашко коли щось сам зробить біжить за похвалою. 

Для того щоб довести дію до кінця  зробити все правильно потрібно докласти вольові зусилля. При цьому формуються вольові якості особистості як цілеспрямованість,  витримка, організованість, самостійність. Виконання навичок створює умови для формування основ естетичного смаку. Так малюк дивиться в дзеркало і бачить що він змінився коли його причесали. А я повинна звертати увагу в його зовнішньому вигляді. В групі є дзеркало де кожна дитина подивиться на себе і звернеться до дорослого. Якщо дорослий похвалить оцінить хоч невеликі успіхи дитини, то в неї викличе це задоволення, впевненість в своїх силах. Особливо це слід пам'ятати в спілкуванні з соромливими, боязкими. Ефективним прийомом може стати позитивний прийом однолітків. Наприклад, подивіться, як Женя швидко і правильно одягається. А Даша правильно взувається.

Дуже важливо використовувати в своїй роботі такі прийоми, як розгляд ілюстрацій, читання потішок. Захопити дитину діяльністю з самообслуговування можна, викликавши інтерес до предмету. Наприклад, Таня ти прийшла сьогодні в гарній кофтині, ану давай одягнемо її і покажемо діткам. Ще важливо як дитина виконує дію, як одягнув склав, у нього не тільки не формуються необхідні навички, а й формуються негативні звички: недбалість, неохайність. Якщо я бачу, що є діти які одяглися швидше, то пропоную допомогти тим, які ще не виконали дію. Але не часто бо діти звикають до допомоги. В мене в групі є  двійнята Даша і Кірюша. Дівчинка одягається швидше, а хлопчик повільніше. Вона завжди йому допоможе, а він не поспішає бо знає що йому допоможуть. Це добре коли такі дружні відносини, але не для хлопчика. Тому треба давати більше самостійності зацікавлювати, хвалити... Ти сьогодні зробив краще, чим вчора. Ще використовую в своїй роботі, щоб малята швидше вчились одягатись, сюжетні картинки, де зображено як дівчинка одягається або складає одяг. 

Коли ми приходимо з прогулянки, роздягаємось, я перевіряю шафи, щоб діти складали одяг. Якщо бачу що речі розкидані  гукаю дитину і прошу скласти свій одяг.  Показую результат, що в шафі порядок і чистота.
  
Батьки вважають працю по самообслуговуванні не потрібною. Чим чекати дитину краще самому все зробити. Але є сім'ї де на належному рівні приділяють увагу своїм дітям . Відразу видно що діти вмілі, самостійні. Навіть якщо вони останні прокинулись, то посидять трішки, а потім швидко одягнуться, ще й допоможуть іншим. Недобре коли в сім'ї проблема самообслуговування вирішується так дорослі сказали і крапка. Слід стимулювати бажання обслуговувати себе наприклад: сказати, що тільки маленькі нічого не вміють самі, а ти вже дорослий; важливо розкрити і моральний аспект проблеми самообслуговування, звернути увагу на осмислення роботи і якщо батьки донесуть до дитини ці моменти можна рахувати, що уже в дошкільному віці дитина навчиться себе обслуговувати. Але, звичайно, буває навпаки, мами продовжують прибирати іграшки, їх одягати, і роздягати, складати одяг, витирати взуття. Деякі батьки вважають, що не слід вчити дитину, як правильно виконувати дії . Але я їм пояснюю, що навички самообслуговування - це необхідність. Треба їх навчати довго і терпеливо і звертатись до дитини як до рівної. Пояснювати, а не примушувати ще краще робити в формі гри, наприклад:  "Хто перший збере іграшки",  або "Хто перший одягнеться." 

Під час навчання навичок самообслуговування я використовую такі вірші: 
Під час одягання (роздягання) дітей
Ігри-забавлянки

Кую-кую чобіток,
Подай, бабо, молоток —
Не подаси молотка —
Не підкую чобітка.

Гудзик-пудзик розгойдався,
Із ниточки обірвався,
Упав на цибулю,
Набив собі гулю.
Валентина Каменчук
Їхав лис через ліс.
Лисенятам капці віз.
Щоб соснові шишки
Не кололи ніжки.
Вадим Крищенко

Вишиванка
Мама вишила мені
Квітами сорочку
Квіти гарні, весняні:
- На, вдягай, синочку.

Давай, мамо.
Давай, мамо, штаненята –
Одягаю ноженята!
Я росту не лінива:
Одягаю праву, ліву. 
Одягаю черевички –
Буду бігати до нічки

Котику - воркотику
- Котику - воркотику,
Одягни сорочку!
-Я не вмію!
- Котику - воркотику,
Зашнуруй шнурочки!
-Я не вмію!
- Котику - воркотику,
Застебни всі ґудзики!
Я не вмію!
- Котику - воркотику,
Приміряй картузика!
-Я не вмію!
Як не вміє котик,
То чи вміє хлопчик?
- Вміє? Вміє! 

Навички самообслуговування формуються в іграх з ляльками: "Одягни ляльку на прогулянку", "Мій одяг", "Чому у тебе такий одяг", " Кожній речі своє місце", " Чарівна скринька", " Де чий одяг". 

Пропоную конспект гри-заняття. 
Тема: "Одягнемо ляльку на прогулянку." 
Мета: уточнити уявлення дітей про одяг, удосконалювати уміння правильно називати предмети одягу, запам'ятовувати послідовність одягання на прогулянку, формувати навички викладання готових форм на аркуші паперу, розвивати зв'язне мовлення, увагу, виховувати бажання допомагати іншим.
Словник: одяг, сукня, светр, чобітки, шкарпетки, пальто, штани, колготи, застібати, одягати, зав'язувати. 
Матеріал: іграшкова кімната, лялька, одяг, папір, готові форми для прикрашування шарфика. 
Хід заняття. - діти, сьогодні на прогулянку я запросила нашу знайому ляльку Наталку. - але її досі немає. Може щось трапилося?  Давайте підемо до Наталки і подивимося.  (У кімнаті розкиданий одяг  Наталка тільки встала з ліжка.) Що трапилося Наталко? Діти що це лежить? (одяг) Наталка говорить, що ніколи сама не збиралася на прогулянку і не знає що їй одягати. Давайте допоможемо Наталці. Що треба одягати спочатку?  А що далі?   А що одягла сьогодні Тетянка? А Сашко? Чи можна Наталці вже йти на прогулянку?  
Дидактична гра: "Що потрібно"  (діти добирають одяг зайвий складають у шафу.) Я хочу одягти пальто - говорить лялька. Ви згодні діти?  А що одягають спочатку? (діти одягають ляльку застібають ґудзики, зав'язують шапку, шнурки.) Що ти робиш Катрусю? А ти Миколо? 
Фізхвилинка:
Кую, кую чобіток,
Подай, бабо, молоток,
Не подаси молотка –
Не підкую чобітка.
Молоток золотенький,
Чобіток дорогенький.
- Діти, а у Наталки немає шарфика. Давайте подаруємо їй гарний шарфик.
- А чим ми його прикрасимо? (Вихователь показує відповідні дії і пояснює їх значення.) (Робота дітей. Діти дарують шарфики ляльці, збираються на прогулянку).
Слід дати дитині зрозуміти, що вона вміє виконувати дії, коли впевнена в собі, коли не принижують, не кричать, а спокійно пропонують, пояснюють теплим, добрим голосом. Тоді свій дім, буде місцем, де зігрівають серця.

Немає коментарів:

Дописати коментар