Попович Марія Миколаївна
Миколаївська область
Новоодеський район
Новопетрівський ДНЗ «Дзвіночок»
Конспект комплексного заняття з розвитку мовлення та ознайомлення з природою
Тема: Подорож до зимового лісу.
Мета: Формувати у дітей уявлення про ознаки зими (холодно, мороз, багато снігу); властивості снігу; розширювати і поглиблювати знання дітей про диких тварин: зайця, білку, лисичку (як живуть взимку, чим живляться); учити утворювати іменники за допомогою зменшувальних суфіксів (заєць-зайчик, зайченя, зайчатко, зайченятко); розвивати уміння розрізняти диких тварин; виховувати бережливе ставлення до інших.
Матеріал: макети дерев, іграшки: зайчик, білочка, лисичка; прислів’я, вірші, загадки.
Хід заняття:
Діти сидять півколом на килимку. Вихователь запитує:
- Яка зараз пора року? (Зима).
- Що падає надворі? (Сніжок).
- А якого кольору сніг? (Білого).
- Якщо взяти сніг у руки, який він? (Холодний, мокрий).
- Що можна робити зі снігу? (Ліпити сніговика, гратися у сніжки).
- Що станеться зі снігом, коли його взяти у руки? (Розтане).
- Від чого розтане сніг? (Від тепла).
- На що перетворюється сніг від тепла? (На водичку).
- А якщо винести водичку на холод, на вулицю, що з нею станеться? (Перетвориться на лід).
- Коли ви ідете у садочок, то буває так, що під чобітками рипить сніжок.
- Чому рипить сніжок? (Тому, що є мороз).
Наші бабусі і дідусі складали прислів’я про мороз.
1. Сонце блищить, а мороз тріщить.
2. Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
3. Такий мороз, аж зорі скачуть.
- Діти, як ви захищаєтеся від холоду і морозу? (Тепло одягаємося).
- А що ви одягаєте? (Шубки, шапочки, рукавички, чобітки).
- Як ми ховаємо личко від морозу? (Зав’язуємо шарфик).
Давайте поспіваємо пісеньку “Морозець, морозець”
Морозець, морозець,
Не щипай за щічки,
Теплі валянки у нас
Шубки й рукавички.
Морозець, морозець,
Плещемо в долоні,
У дівчаток і хлоп’яток
Носики червоні.
Ви вже сказали, що ми тепленько одягаємось, коли надворі холодно, а як ви думаєте, а тварини мерзнуть у лісі? (відповіді дітей).
Ми з вами до лісу підемо.
(діти ідуть один за одним)
В ліс тихенько всі зайдемо
(діти ідуть навшпиньки)
Може там когось знайдемо?
На килимку, серед макетів дерев, розміщені м’які іграшки: зайчик, білочка, лисичка.
- Ви знаєте хто живе у лісі? (діти відповідають)
- Як ми називаємо тварин, що живуть у лісі? (Звірі).
Під музику змійкою вирушаємо до лісу. Під кущиком заховався зайчик.
- Діти, хто це сидить під кущиком? (відповідь дітей).
Беру зайчика на руки і говорю віршик:
Я вухастий ваш дружок,
В мене сірий кожушок,
Куций хвостик, довгі вуса,
Я усіх-усіх боюся.
- Давайте ближче подивимось на зайчика. Якого кольору шубка у зайчика? (Сірого).
Улітку шубка у зайця сіра, а узимку біла. Сніг білий і зайчик білий, тому йому легше сховатися.
- А де живе зайчик? (Під кущиком).
Весь день зайчик сидить під кущиком. А вночі скаче шукати їжу.
- Що їсть зайчик? (Моркву, капусту).
- А взимку є капуста і морква на городі? (Ні, всюди сніг).
- Що їсть взимку зайчик? Я вам зараз розповім.
Взимку зайці їдять молоді гілочки дерев, обгризаючи кору, і можуть навіть прискакати у сад. Тому господарі на зиму обкутують молоді дерева, щоб зайці їх не пошкодили. У лісі лісники роблять спеціальні кормушки і заготовляють у них сіно для зайчиків і інших тварин.
Це великий заєць, а як ми назвемо маленького зайця? (зайчик). А ще можна сказати зайченя,зайчатко, зайченятко. (повторюю з дітьми).
Давайте заховаємо зайчика під кущиком, щоб його не знайшла лисичка.
- Гляньте, хто це виглядає з дупла? (Білка).
Давайте ближче подивимося на білочку. (Беру іграшку білки на руки).
У білочки гарна, пухнаста,руденька шубка. На голові у неї стирчать маленькі вушка. Вона має гарні великі чорні оченята. Хвіст у білочки великий і пухнастий. Білочка дуже рухлива, вона стрибає з гілки на гілку. У білочки дуже гострі зуби, вона легко розколює ними горішки. На зиму білочка утеплює своє дупло сухим листячком, шерстю, пір’ям. Білочка запаслива, на зиму у дуплі вона робить великі запаси горіхів, жолудів, сушених грибів на гілках кущиків.
Проводиться пальчикова гра «Білочка»:
Сидить білочка руденька,
Продає гриби-опеньки:
Лисичці-сестричці,
Вороні, горобцю,
Ведмедю товстоп’ятому
І зайчику вухатому.
(ручки складаються в кулачок. По черзі розгинаються всі пальчики, починаючи з великого).
Ми із білочкою прощаємось
І додому повертаємось,
Але ліс стає густішим,
Діти йдуть усе тихіше.
Ми, напевно, заблукали
І лисичку пострічали.
Розглядаємо іграшку лисички. Загадую загадку:
В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має,
Їй на місці не сидиться.
Як зовуть її? (Лисиця).
- Якого кольору лисичка? (Руденька).
- Про який хвостик розповідається у віршику? (Довгий,пухнастий).
- Яка лисичка? (Хитра, спритна).
- Чому лисичці не сидиться на місці? (відповіді дітей).
У лисички, як і в білочки, гарна, руденька, пухнаста шубка, великий і пухнастий хвіст. Живе вона у нірці. Лисиця хижа тварина. Вона полює на птахів, зайців, поїдає комах та гризунів, деякі плоди і фрукти. Вона дуже кмітлива, хитра і дуже прудка, тому мисливцям дуже важко її вполювати.
Пропоную дітям «перетворюватися» на різних звірят, імітувати їхні рухи і показувати, що вони відчувають, переживають (переляканого зайчика, який усього боїться, хитру лисичку та спритну білочку).
- Яких звірят ми сьогодні зустріли в лісі? (відповіді дітей).
Немає коментарів:
Дописати коментар