Особливості вивчення апаратного забезпечення комп’ютерної техніки

 

Одним з основних напрямів науково-технічного розвитку суспільства в даний час є розвиток інформаційних технологій (ІТ). 

Сучасний етап розвитку ІТ пов'язаний із широким використанням комп'ютерної техніки і засобів зв'язку і створенням на їхній основі розподілених систем обробки даних.

Ефективне використання сучасних комп'ютерів неможливе без глибокого знання їхніх архітектурних особливостей.

Працювати комп'ютер змушує так звана машинна мова, про існування якої користувач може навіть і не підозрювати.   Спілкуватися з комп'ютером користувачеві допомагають операційні системи, офісні пакети, системи програмування й т. ін.  Використання сучасних технологій програмування дозволяє створювати програми, не написавши ні рядка машинного коду. Але в мозок комп'ютера команди все ж таки  надходять машинною мовою.  Машинна мова повністю відбиває всі архітектурні тонкощі конкретного типу комп'ютерів. Наслідком цього є те, що вона індивідуальна для кожного сімейства комп’ютерів. Для того щоб використати ефективно всі можливості комп'ютера, застосовують символічний аналог машинної мови - мову Асемблера.

Працювати на комп'ютері можна, звичайно, й без знання мови Асемблера. Але елементом підготовки програміста-професіонала обов'язково є вивчення Асемблера. Тому що, вивчаючи Асемблер, обов'язково попутно ознайомлюються з архітектурою комп'ютера. А це, у свою чергу, дозволяє надалі створювати більш ефективні програми на інших мовах і поєднувати їх, при необхідності, із програмами на Асемблері.

Асемблер дозволяє створювати ефективні програми, тобто такі, що займають менше пам’яті та працюють швидше.

Навіть найзапекліші противники цієї мови мусять признати, що програми на     Асемблері – найшвидші, найкоротші і можуть реалізувати те, що не під силу програмам, створеним на будь-якій  іншій мові програмування.

Модулі, написані на Асемблері, часто використовуються в програмах, що написані  мовами високого рівня (Pascal, С/C++, Delphi). Найчастіше такий прийом застосовується для ефективної реалізації “вузьких місць” в алгоритмах, які засобами мови високого рівня реалізуються або дуже громіздко, або зовсім не піддаються реалізації.

Метою методичних вказівок до виконання контрольної роботи є надання допомоги у вивченні основ мови Асемблера, а також засобів підготовки та налагодження  асемблерних програм.

У методичних вказівках наведені  теоретичні відомості відповідно темі роботи, контрольні запитання для перевірки засвоєння матеріалу, а також завдання для реалізації мовою Асемблера.

Слід зазначити, що успішне  виконання контрольних робіт тісно пов’язане з необхідністю розуміння особливостей функціонування окремих пристроїв комп’ютера, специфічних способів адресування даних, потребою в деталізації всіх операцій по реалізації алгоритмів тощо.