Яка честь така й подяка

Яка честь така й подяка 

(казка на розвиток шанобливого ставлення до оточуючих)

Горносталь Наталія Вікторівна,

вихователька комунального закладу дошкільної освіти

«Пролісок», Арбузинської ОТГ 

Сонце світить спозаранку, Будить ніжно промінцями.

Білі хмарки пропливають

-         З добрим ранком!, - всіх вітають.

Прокидаються мурашки  і жучки, і хробачки.

Пташки пісню заспівали,  всім здоров'я побажали.

Просто ці слова прості зрозумілі не для всіх.

«Добрий день» казати  треба Знаєм добре ми усі.

Одні кажуть раз за разом, Інші ходять мов німі.

  Зустрілись якось муха із бджілкою. Муха питається у бджілки:

-         Скажи мені , чому  тебе всі люблять, шанують, чекають, а мене тільки б’ють і ганяють?

Подумала  бджілка і каже: 

-         З самого ранку я встаю, із посмішкою всіх вітаю.

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, вітер шумливий!

Доброго ранку, струмочок бурхливий!

Доброго ранку, усім на землі.

-         Того ж бажаємо тобі ми усі!

І я лечу збирати мед, запилювати  дерева, квіти. А ти? 

-       А я теж встаю раненько, протираю очі хутенько, плаття золоте вдягаю і у мандри вирушаю. Лечу швиденько до корови, укушу її до крові. Корова  дасть мені хвостом, я ж упаду в багно. Полечу я до свиней, наїмся гарненько, помийками зап’ю, на їхніх спинах покатаюся. Потім мчу я до людей набридати  цілий день. Люди цього не шанують, проганяють, лементують. Бач, на місці не сиджу, все літаю і дзижчу.

Бджілка мусі так сказала:

-         Яка честь, така і слава. 

(Як ми до людей ставимося, так і вони ставляться до нас).