Страницы

пʼятниця, 4 червня 2021 р.

Розвиток соціально-моральних та емоційно-вольових якостей старших дошкільників засобом казки

Розвиток соціально-моральних та емоційно-вольових якостей старших дошкільників засобом казки  

Кравченко Тетяна Анатоліївна, 
вихователь  КЗ ЦРД  «Гармонія»
м. Южноукраїнська

Проблеми морального розвитку, виховання, вдосконалення людини турбували суспільство завжди й у всі часи. Особливо нині, коли все частіше можна зустріти жорстокість і насильство, проблема морального виховання стає все більш актуальною. 

В час, коли в Україні обрано курс на побудову  гуманного демократичного суспільства, що передбачає культ Людини і Народу, гуманні й демократичні відносини між людьми в усіх сферах життя, питання морального виховання виходять на одне з перших місць у системі виховання в нашому суспільстві. Тому воно набуває все більшої актуальності. В умовах втрати моральних цінностей, виховних ідеалів, відчуження людей один від одного важливим є пошук ефективних форм, методів та засобів морального виховання. Система моральних цінностей в українського народу сформувалась здавна. Упродовж віків у нашого народу культивувалося гуманізм і любов до рідної землі, патріотизм і громадянський обов`язок, волелюбність, незалежність, високе людське сумління, шанобливе ставлення до батьків.

Нове світосприйняття та світовідчуття спричиняють зміну в освітніх поглядах дитини, визначають можливості,  завдання, мету й засоби освіти. 

Ціннісні орієнтації молоді катастрофічно змінюються, стають дедалі меркантильними. Нівелюються такі моральні чесноти, як любов, доброта, чуйність, доброзичливість.

Сьогодні лише 10-20% старших дошкільнят здатні виявити чуйність до слабших за себе, без зовнішніх спонукань прийти на допомогу, добровільно взяти на себе частину чиїхось труднощів, поділитися чимось , не чекаючи на винагороду. Дуже часто діти, відриваючи щось від себе,керуються аж ніяк не моральними мотивами. Пояснення бувають дуже прагматичними.

Часто від малюків можна почути : «Поділюся із Сергійком іграшкою, бо він дасть мені цукерку», «Пригостила дівчаток печивом, щоб прийняли мене до гри…».

Інший негативний спадок XX століття – агресія та насильство, яке на жаль, має своє коріння в сім`ї. Це батьки найбільші авторитети для малюків, подекуди навчають своїх дітей : «Зачеплять тебе - давай здачу». Прояви агресії також провокуються фільмами, мультфільмами, комп`ютерними іграми. Вихователі часто спостерігають, до чого це призводить. Хтось когось ненароком штовхнув, а вже здача із застосуванням «прийому» чатує на нього. Але ж агресивність – така риса, яку  легко запалити, та дуже тяжко пригасити.

 Що це – хвороба  дошкільного віку чи повернення бумерангу, нами ж закинутого? Причин багато, і серед них найважливіша – нехтування у нашій країні духовними цінностями. У народі кажуть: «Що посієш – те й пожнеш».

 Отже, якщо з дитинства не прищепити маленькій людині основ моральності, вона виросте морально німою та сліпою.

За останні роки в Україні проблема морального виховання молоді  частіше привертає все більше уваги. При цьому роль педагога полягає в тому, щоб створити умови для включення дитини в активну роботу з дітьми з метою їх морального становлення. Формування внутрішнього, духовного світу дитини без зважання на соціальні реалії їх життя приховує в собі небезпеку соціальної неадекватності, втечу до світу ідеальних ілюзій.

Тільки щоденна систематична, послідовна і планомірна робота з проблем формування духовних цінностей у дітей, починаючи з молодшого дошкільного віку, створення умов, за яких вони мають можливість закріплювати знайомі морально-етичні правила поведінки, забезпечує досягнення високих результатів у роботі з формування у вихованців морально-етичної культури.

 Та не менш значущою у дошкільному віці суттєвих є емоційно-ціннісна сфера дітей. Період дошкільного дитинства можна назвати віком пізнавальних емоцій, до яких відносяться почуття здивування, зацікавлення, допитливість. Діяльність дітей, стосунки з дорослими й однолітками, реакції на нові обставини, ставлення до персонажів художньої літератури сповнені емоцій і почуттів, що спонукають активно сприймати світ, стимулюють вплив на пізнавальні та інші психічні процеси, виробляють індивідуальне ставлення та сприйняття світу, мотивують їхні вчинки.

Емоційність є основною психофізіологічною особливістю дитячого віку. Її велике значення для нормального психічного розвитку і життєдіяльності має емоційне благополуччя, яке залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників. На перебудову психічних процесів,формування довільної поведінки впливає воля дитини.

 Для вирішення завдань з розвитку соціально-моральних і емоційно – вольових якостей  педагоги використовують різноманітні засоби, одним з яких є казка, яка впливає на почуття і розум дитини, розвиває його сприйнятливість, емоційність, свідомість і самосвідомість, формує світогляд, це вид мистецтва, який є одним з наймогутніших засобів пізнання людини, інструментом впливу на дійсність, розвиває свідомість людини, її почуття, волю, психіку, формує характер - отже, створює особистість.

Казка демонструє життя людини в суспільстві, особливості взаємин між людьми. Вона є ефективним засобом розширення кола дитячих уявлень про природу і довкілля, збагачення запасу різногалузевих знань, а також морального і емоційно-ціннісного розвитку. Саме казка для дитини є невичерпним джерелом мудрості, знань, духовності, краси художнього слова, це те віконце, через яке діти бачать і пізнають світ.  Передача моральної поведінки в них відбувається через дії реальних героїв, поведінка яких важлива для дитини. Завдяки казці відбувається розвиток усіх психічних процесів дитини - пам’яті, мислення, уваги, уяви, фантазії та спостережливості, формується мовлення, розширюється кругозір, здійснюється залучення до загальнолюдських і духовних цінностей, відбувається соціалізація дошкільника.

Багатьом казкам властива не тільки фантазія, а й неправдоподібна вигадка, а без вигадки й фантазії казок не буває. Та важливою є не сама вигадка, а її походження, характер, мета і, головне, ставлення до неї народу. Будь-яка казка виховує, попереджає, навчає, спонукає до дій і навіть лікує. Іншими словами, потенціал казок значно яскравіший художньо — образного змісту. Казка — один з головних моральних і педагогічних засобів становлення особистості, адже супроводжує дитину з народження. Створена з давніх часів, вона досі жива, затягує дітей як змістом, так і своєю формою.

 З казки починається знайомство малюка зі світом літератури, людських відносин і навколишнім світом в цілому. У реальному житті й взаєминах з близькими людьми закріплюються моральні поняття (чесність, доброта, людяність), яскраво представлені в образах героїв, які регулюються бажаннями та вчинками дитини. Композиція казки, живе протиставлення добра і зла, фантастичні образи, характерні причинно-наслідкові зв'язки та події, доступні для розуміння дитини, роблять казку особливо цікавою і бентежливою для дітей. Вона є цінним інструментом розвитку моральної здорової особистості дошкільника.

Для дитячого сприйняття в плані композиційної побудови найкращими є прості та доступні казки про тварин, які засновані на мотив зустрічі тварин один з одним і з людиною. Бажаною є форма казки у вигляді діалогу. Він неначе оживляє її, театралізує, бо казкар може при виконанні, імітувати голоси тварин, використовуючи жести та міміку.

Кожен педагог повинен опанувати мистецтво переказувати казки, тому що дуже важливо передати своєрідність її жанру. Сучасним дітям недостатньо прочитати казку, розфарбувати зображення казкових персонажів, обговорити сюжет. З дошкільням третього тисячоліття необхідно разом шукати та знаходити приховані значення, осмислювати казки й життєві уроки. І в цьому випадку казки ніяк не вкрадуть у дитини дорогоцінний час, а навпаки, можуть допомогти їй в реальному житті бути активним творцем.

У казках можна знайти цілий список людських проблем і образні способи їх вирішення. Прослуховуючи казки, дошкільник несвідомо накопичує деякий символічний «банк життєвих ситуацій». Цей «банк» здатний активізуватися в разі потреби, а в разі не виникнення подібної ситуації — залишиться пасивним. І якщо з дитиною міркувати над кожною прочитаною казкою, то знання, зашифровані в них, будуть знаходитися не в пасиві, а в активі, не в підсвідомості, а у свідомості. Таким чином можливо підготувати дошкільника до життя, сформувати найважливіші цінності.

Важливою умовою для вибору авторської казки є її відповідність законам побудови казки, відсутність в ній особистісних несвідомих позицій автора, допустимість програвання фантастичних сюжетів, відкритість і доступність матеріалу і мовних конструкцій, актуальність життєвих зіткнень, класична схема зав'язки сюжету; розробка методичних рекомендацій для вихователів при роботі з казкою і створення картотеки казкових творів, що сприяють моральному вихованню дошкільнят.

Пропонуються наступні форми організації:

- ігрові та комплексні заняття;

- самостійна ігрова і продуктивна діяльність дітей;

- зустрічі з цікавими людьми;

- свята.

Серед основних методів і прийомів роботи з казкою є створення проблемних ситуацій та питань, ігрові завдання, ігри-експерименти з предметами й матеріалами, моделювання казкових сюжетів, творчі завдання, елементи драматизації.

Застосування цих методів і прийомів сприяє формуванню пізнавальної діяльності, розвитку креативності як якості особистості у дошкільнят; навчає вчинків, за допомогою яких здійснюється творчий процес.

Заняття ґрунтуються на наступних принципах:

- принцип оптимістичного підходу і відсутності засуджень і оцінок передбачає створення ситуації успіху для всіх дітей, віри в їх позитивний результат, утвердження почуття впевненості в дитини, заохочення її навіть до найменших досягнень;

- принцип опори на позитивне в дитині, на сильні сторони її особистості. Спираючись на сильні, позитивні сторони дитини, можна допомогти їй опанувати нові способи художньої діяльності й поведінки, переживати радість, внутрішнє задоволення;

- діяльнісний принцип. Лише в умовах активної діяльності дитини, де передбачається створення умов для орієнтації в складних конфліктних ситуаціях, створюється необхідний базис для позитивних зрушень в особистісному розвитку дитини;

- принцип взаємодопомоги й доброзичливості;

- принцип дієвості, згідно з яким із дітьми організовується спільна діяльність в певному просторі, часу і формах організації, що об'єднує дорослих і дітей на основі спільних цінностей і переживань;

- принцип помірності обсягу і ступеня різноманітності матеріалу. Заняття не повинно бути перевантажено матеріалом, водночас цікава тематика і різні техніки сприяють формуванню інтересу і додаткової мотивації учасників занять.

Вся робота, в спільній доросло-дитячій діяльності при роботі з казкою, проходить у формі гри, але при цьому зберігаються елементи пізнавального і навчального спілкування. Роль педагога полягає в тому, щоб підійти до використання казкового матеріалу нетрадиційно і відійти від традиційних методів і прийомів, таких як читання, переказування, розповідь, перегляд вистав, мультфільмів і кінофільмів за мотивами казок. Це означає, створювати передумови для створення дитиною власної казки і ініціювати вміння нестандартно і оригінально сприймати зміст казок, а також відображати його у всіх видах діяльності. При цьому враховуються індивідуальні психофізіологічні особливості дошкільнят, дотримується принцип «від простого - до складного»; створюється в групі комфортне предметно-просторове розвивальне середовище. Важливо допомогти дитині відповісти, а не давати їй готову відповідь, захотіти вислухати її, посміхатися і використовувати м'які інтонації.

У дітей старшого дошкільного віку в дитячому садку і вдома не обходиться без гри, бо гра це провідний вид діяльності. Кожна дитина хоче собі саме свою роль. Цьому допомагає дитячий театр.  

Театр — один із найдемократичніших і доступних для дітей видів мистецтва, який дозволяє розв'язати багато педагогічних та психологічних проблеми, пов'язаних із художнім та емоційним розвитком, формуванням комунікативних якостей особистості, розвитком пам'яті, уяви, фантазії. 

Зміст занять з театралізованої діяльності в дитячому саду містить: 

розглядання ілюстрацій художніх творів;

обігрівання казок, сценок; 

придумування кінцівок казок; 

перегляд вистав та бесіди на їх основі; 

ігри-драматизації; 

вправи з формування виразності виконання (вербальні й невербальні); 

вправи з соціально — емоційного розвитку дітей. 

Театралізовані заняття на основі казок й ігри — це найважливіший засіб розвитку у дітей емпатії, тобто здатності розпізнавати емоційний стан людини по міміці, жестах, інтонації, уміння ставити себе на чиєсь місце в різних ситуаціях, знаходити адекватні способи вирішення різних ситуацій. 

Діти старшого дошкільного віку, із задоволенням перевтілюючись в улюблений персонаж, добровільно приймають і привласнюють властиві йому риси. Самостійне розігрування ролі дозволяє їм розвивати емоційну чуйність. 

Театралізована діяльність в дитячому садку — це хороша можливість розкриття творчого потенціалу дитини, виховання творчої спрямованості особистості. Діти вчаться помічати в навколишньому світі цікаві ідеї, втілювати їх, створювати свій художній образ персонажа, у них розвивається творча уява, асоціативне мислення, мовлення, уміння бачити незвичайні моменти в буденному. 

Найцікавіший вид театралізованої діяльності — це постановка вистави, яка дозволяє розвивати соціальні навички поведінки у дітей старшого дошкільного віку. Для театралізованих постановок можна брати українські народні казки та казки народів світу. Наприклад, казка "Колобок"вчить, що не можна довіряти кожному, треба завжди слухати батьків. Казка "Ріпка" дає зрозуміти важливість взаємодопомоги та підтримки. «Казка про золоту рибку» вчить дітей тому, що потрібно радіти тому, що у тебе є, цінувати те, що випадково подарувала тобі доля. Казка "Дідова дочка та бабина дочка" дає можливість пояснити дітям проблему добра і зла. Дуже працьовита, чуйна і добра дівчина з казки «Попелюшка» отримує в нагороду любов принца. Казка "Сестричка Оленка та братик Іванко" виховує у дітей добрі, чуйні почуття щодо близьких людей і почуття жалю до тих, хто потрапляє в біду, але також вчить бути обачними та уважним. "Три порося" - турбота про щасливе майбутнє допомагає поросяті вижити та врятувати своїх необачних братів від злого вовка. 

Окрім цього, театралізовані ситуації сприяють розвитку у дітей вищих психічних функцій - уваги, пам'яті, уяви, мови. Таким чином, в театралізованій діяльності відбувається зближення дітей старшого дошкільного віку з персонажами творів, що дозволяє не тільки виявити рівень розвитку емоційної чуйності, а й створити умови для їх формування. 

Підготовка до традиційних театралізованих занять у дітей старшого дошкільного віку повинна проходити в кілька етапів. 

1. Знайомство дітей з казкою - читання, етична бесіда, розгляд ілюстрацій.

2. Емоційне сприйняття казки дітьми — переказ дітьми змісту казки, різні види театрів, рухливі ігри з персонажами казок. 

3. Художня діяльність — ліплення, малювання, аплікація, конструювання з паперу, будівельного матеріалу, природного матеріалу. 

4. Підготовка до театралізованої діяльності — розігрування сюжетів з казок, інсценівки, театралізовані ігри, драматизація казок, творча гра з використанням персонажів, сюжетів з казок. 

Основним виховним засобом в процесі розвитку емоційної чуйності є бесіди, під час яких діти засвоюють основні правила поведінки, формують поняття про добрі й погані вчинки, вчаться розрізняти характери, емоції тощо.

Робота над постановкою театралізації дає можливість задіяти не тільки інтелект, але й почуття, емоції, якими керується дитина в майбутньому.

Театралізована діяльність - це чудовий спосіб естетично-емоційного виховання у дітей старшого дошкільного віку, який дозволяє створювати досвід соціального досвіду поведінки за допомогою казок і літературних творів. Казки та літературні твори завжди вирізняються емоціями (співпереживанням, співчуттям, захопленням і так далі). Також відбувається зближення дітей старшого дошкільного віку з персонажами творів, що дозволяє не тільки виявити рівень розвитку емоційної чуйності, а й створити умови для їх формування - як щодо своїх однолітків, так і відносно дорослих.

Театралізована діяльність може організовуватись по різному, та при всій різноманітності під час реалізації дає можливість отримати уявлення про емоції, правильні вчинки та поведінку казкових персонажів;вчить проявляти емоційний відгук на вчинки та характер казкових героїв (радість, захоплення, негативні, смуток, страх); вчить емоційного співпереживання казковим героям та умінню висловлювати свої емоції.

 Отже, підводячи підсумки, можна сказати, що моральне виховання стає неповноцінним без казки, яка є не лише засобом виховання, а й справжнім зразком, який увібрав тисячолітній досвід українського народу. Сформовані у дошкільному віці основи моральної спрямованості особистості значною мірою визначають подальше її життя, а виправити допущені батьками, педагогами помилки у моральному вихованні дітей важко або неможливо. Дитина - особистість із унікальним та неповторним емоційним світом. Становлення особистості - складний довготривалий процес. Його результат залежить від сприятливої атмосфери взаємодії, емоційного комфорту, налагодженості стосунків з іншими, їхньої допомоги та підтримки. Саме цього потребує дитина, і саме ми забезпечуємо її шлях зростання, набуття досвіду, збагачення «скарбами» цілого світу.

Гра-драматизація

Гра-драматизація «Коза Дереза». 

Мета: Вчити знаходити виразні засоби в міміці, жестах, інтонаціях; розрізняти погані вчинки від хороших; знаходити різні якості характеру персонажів; стимулювати емоційне сприйняття казки дітьми, поповнити словник, що відображає емоційний стан людини; стимулювати дітей і їх ініціативу в театралізованій грі. 

Конспект заняття з морального виховання «Допоможи другові»

Мета: створення умов для розвитку у дітей старшого дошкільного віку

моральних якостей.

Завдання:

вчити оцінювати вчинки персонажів чарівної казки й аргументувати свої

судження;

виховувати вміння співпереживати іншим, висловлювати готовність допомагати тим, хто потребує допомоги;

виховувати інтерес до творів усної народної творчості;

формувати такі якості, як взаємодопомога, співчуття, розуміння, приязність;

створити позитивний емоційний відгук, бажання брати участь в іграх.

Попередня робота: читання і переказ чарівних казок, розглядання ілюстрацій, відгадування загадок, заучування віршів, дражнилок про Бабу-Ягу.

Матеріали та обладнання: конверт із зображенням Баби Яги, костюм Баби Яги, ширма, ялина, музика — звуки лісу.

Планований результат:

розвивається уява, вміння розрізняти умовну і реальну ситуації;

зміцнюються знання про чарівні казки та їх героїв;

розвиваються моральні якості;

розвивається вміння взаємодії з дорослими й однолітками.

Хід заняття:

До приходу дітей, серед різних книжок покласти конверт із зображенням Баби-Яги. Діти помічають конверт, проявляють інтерес та ставлять питання:

- Що це? Висловлюють свої здогадки.

Вихователь розповідає, що це лист від казкової Баби-яги.

Дидактична гра «Розкажи про Бабу-Ягу».

- Хто така Баба-Яга?

- Героїня з казки.

- А яка вона?

- Шкідлива, противна, зла тощо.

- У яких казках зустрічається Баба-Яга?

- У чарівних.

На прохання дітей вихователь зачитує лист у якому Баба-Яга пише, що їй дуже нудно та самотньо, бо вона посварилася зі своїми друзями та не знає, як з ними помиритися, тому просить допомоги у дітей.

Вихователь: - Діти, покличмо Бабу-Ягу в гості та навчимо її дружити, щоб вона змогла помиритися зі своїми друзями.

    З'являється Баба-Яга та розповідає про свою біду.

Вихователь пропонує дітям допомогти їй та розповісти про дружбу,

взаємодопомогу.

Діти розмовляють з Бабою-Ягою, намагаються пояснити, що таке дружба, як потрібно ставитися до друзів, як поводитись, щоб іншим хотілося з тобою дружити.

Баба-Яга дякує за допомогу і пропонує пограти з нею. Це може бути вікторина, відгадування загадок про чарівні предмети з казок, якийсь танцювальний флешмоб чи руханка.

Баба Яга: - Добре ми з вами пограли, як з вами весело! Чудово, коли

є друзі. Пора мені додому повертатися. 

Діти прощаються з Бабою-Ягою.

Рефлексія: Гра — бесіда «Піраміда добра». Діти стають в коло. 

Що доброго, гарного можна побажати один одному? Хто придумає, той вийде в коло, скаже своє добре побажання, витягне руку вперед і покладе її зверху на мою долоню.

Починає вихователь. Після того як всі скажуть свої побажання — зведуть

піраміду добра, вихователь тихенько розгойдує її та зі словами: «Нехай наші

бажання почують всі й нехай вони здійсняться! » - підштовхує долоні дітей вгору, розсипаючи піраміду.

Творчі ігри

Маленькі казкарі

Мета: Формувати вміння складати казки з позиції позитивного бачення світу. Розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, фантазію. Виховувати креативність, інтерес до казок.

Варіант №1.

 Вихователь починає казку ,а діти по черзі придумують її продовження й закінчення.

   Варіант №2.

 Вихователь пропонує кожній дитині початок казки , а малюк продовжує її. 

Чарівні перетворення гусенички

 Жила – була маленька гусеничка . Цілими днями вона повільно повзала по гілках дерев, їла зелені листочки і ні на кого не зважала. Її теж ніхто не помічав і не пропонував дружити .

    Одного разу вона зупинилася й почала плести лялечку. Поступово вона обмотувала себе тонкими шовковими нитками і скоро зовсім зникла з очей.

  Всередині лялечки їй було…

Маленьке пташенятко

   Жило собі маленьке пташенятко , яке дуже хотіло навчитися літати. Воно сиділо у гнізді і спостерігало, як кружляли в небі великі пташки. І йому теж хотілося літати, так легко і гарно, як інші. Але воно думало, що ніколи не зможе навчитися цього.

   Та от одного разу…

Непосидюче зайченятко

   Жило – було маленьке непосидюче зайченятко, яке безтурботно стрибало лісом, шукаючи собі їжу і наспівуючи веселі пісеньки. 

   Одного разу зайченятко, стрибаючи, не помітило попереду велику яму і впало в неї. Зайченя злякалося і гірко заплакало.

Ніхто мені не допоможе, - плакало воно. – Бо в мене зовсім немає друзів. Його почула… 

Хворе ведмежатко

   Жило – було у лісі ведмежатко. Воно часто не слухалося своєї мами і не вдягало шапку. І , звичайно ж , застудилося. Лежить ведмежатко вдома і бідкається, як сильно у нього болить горло і вушка. Аж ось почула його…

Сумне жабенятко

   Жило собі у лісовому озері маленьке зелене жабенятко. Щодня воно слухало веселий спів своїх родичів, але саме не могло так голосно і гарно квакати. Жабенятко сумувало через це.

  Ква – ква – ква, - тихо шепотіло воно. – Ква – ква, - зітхало маленьке.

   Одного разу…


Заклопотаний єнотик

   Жив – був у лісі дуже допитливий єнотик. Щодня ходив він полісу і шукав собі затишну нірку, де можна буде перезимувати, але йому чомусь не щастило. Єнотик засумував і , тяжко зітхаючи, продовжував свою мандрівку у пошуках житла.

   Одного разу він…


Казка по - новому

Мета: формувати вміння дітей розповідати старі казки на новий лад з пропозиції позитивного світобачення. Розвивати творчу фантазію, уяву, мислення, зв’язне мовлення, креативність.

Обладнання: ілюстрації до казок «Коза – дереза», «Пан Котський», « Зайчикова хатка»

Хід гри.

Варіант №1. Вихователь починає розповідати знайому казку, а діти продовжують, але переробляють її на новий лад.


Варіант №2. Кожна дитина обирає собі знайому казку, яку розкаже по – новому. Наприклад.

   Зайчик , персонаж казки « Коза – дереза », за допомогою позитивних тверджень переборює свій страх, а потім запрошує Ведмедика, Вовка і Рака до себе в гості й мириться з Козою. 

   Пан  Коцький – сміливий і рішучий. Він знайомиться з дикими звірами, дякує їм за смачний обід і починає з ними товаришувати.

   Зайчик з казки « Зайчикова хатинка »сам проганяє хитру Лисицю. Ведмедик, Собака й Півник просяться з ним жити. Зайчик їх впускає і всі разом « живуть – поживають і добра наживають ».

Дидактична гра через казку

«Побудуй драбинку»

Мета: розвивати оцінне ставлення до персонажів казок, використовуючи при цьому особисті малюнки дітей за сюжетом даних казок. Формувати вміння доводити справу до кінця. 

Матеріал: малюнки казкових героїв, контур драбинки з 5-6 східців.

Хід: діти повинні розмістити героїв наступним чином: на самих верхніх щаблях - ті, що сподобалися саме найбільше, а на самих нижніх - ті, котрі зовсім не сподобались, показалися злими, нехорошими.

«Улюблені герої казок»

Мета: розвивати вміння пояснювати, висловлювати власну думку про події, вчинки героїв казок, використовуючи при цьому художньо-виражальні засоби тексту казки. Виховувати оцінне ставлення щодо вчинків героїв казок; уміння знаходити позитивний вихід з негативної ситуації, що склалася в сюжеті казки. Розвивати творчість.

Матеріал: великі аркуші паперу різного кольору - темні, світлі відтінки, персонажі казок.

Хід: грає двоє, або четверо, в залежності скільки запропоновано сюжетів казок. Роз приділивши між собою різнокольорові картки, граючі згадавши зміст казок відбирають малі картки з зображенням героїв. Позитивних героїв (на думку граючого) викладають на аркуші світлих відтінків, а героїв,що не сподобались - на темному.

Методична розробка тематичного Дня Казки для старших дошкільників

Ходила з нами казочка

Мета:

полинути разом з дітьми в чарівний світ казок ;

систематизувати, поглибити, актуалізувати знання дітей про різні

жанри усної народної творчості, розвивати у дітей зв’язне мовлення,

творче мислення, фантазію, формувати уявлення про моральні цінності;

• виховувати інтерес до народної творчості, любов до художнього слова.


Хід розвивально - виховної зайнятості протягом дня

 Ранок.

Зустріч дітей на подвір'ї.

Вихователь:

Сьогодні в нас незвичайний день. Поруч з нами йтиме Казка - добра і страшна, сумна і весела, в якій обов’язково переможе розум, добро, чесність, справедливість. Ми згадаємо знайомі нам казки, спробуємо самі стати казкарями і придумати казочку, ми зустрінемося з казковими героями... А допоможе нам у цьому добра чарівниця (з’являється Чарівниця):

Добрий день, маленькі чомусики і пізнайки! Добрий казковий день! Сьогодні до вас в гості прийде казка, і я їй в цьому допоможу. Адже ви всі любите казочки, правда?

Ось погляньте, будь - ласка, на небо. По ньому пливуть хмаринки - великі, маленькі. Придивіться до них уважніше і подумайте, пофантазуйте, на яких казкових героїв вони схожі. (Проводиться спостереження за хмарами, виконується завдання по розвитку уяви, фантазії дітей).

А тепер прислухайтесь: про що шепоче нам вітер.

Проводиться дидактична гра «Пригадай казку»: Чарівниця розповідає початок казки, діти пригадують її назву. Після гри діти заходять у приміщення дитсадка.

В груповій кімнаті проводиться психомоторна пауза «Добра Чарівниця».

Мета гри - інсценізації: навчити малят виражати негативні та позитивні емоції, а також проявляти один до одного співчуття, піклування, бажання захистити і допомогти.

Вихователь розповідає казку, а діти разом з Доброю Чарівницею виконують відповідні ролі.

- Одного разу трапилася біда. Чаклун перетворив добрих дітей на злі чудовиська. Довідалася про це Добра Чарівниця і вирішила одна піти до лісу і врятувати їх. Чудовиська хотіли її налякати: вигукували страшними голосами, погрожували кулаками, кривлялись, вищіряли зуби (діти імітують рухи, виражають мімікою негативні почуття). Але вона нічого не злякалася. Ось Чарівниця влучила момент і торкнулася своєю чарівною паличкою одного чудовиська стозубого, стоголосого. Воно вмить перетворилося на лагідну і веселу дівчинку. Дівчинка підбігла до чарівниці, обняла її, подякувала, і вони вже вдвох, тримаючись за руки, стоять у колі страшних чудовиськ. Раптом Чудовисько триголове, триноге, тривухе наблизилося до них і само доторкнулося до палички, зойкнуло і перетворилося на красивого й

сміливого хлопчика. Дівчатка спочатку стурбувалися, чи не зробили вони йому боляче, але хлопчик заспокоїв своїх рятівниць, подякував їм за допомогу, обійняв їх за плечі, і вони втрьох продовжували рятувати зачарованих дітей... (Діти виражають позитивні почуття).

Ранкова гімнастика з казковими героями (приходять Лисичка - сестричка, Зайчик - побігайчик, Вовчик - братик, Ведмідь набрід і показують рухи, діти повторюють їх під музичний супровід).

Організація сніданку

- А в якій же казочці герої так почастували один одного, що з тих пір зареклися приязнь «водити»? Як потрібно частувати гостей? Як потрібно дружити? Тож наші знайомі герої зрозуміли свої помилки, помирилися і припрошують вас до столу (діти - чергові в шапочках Лисички і Журавля).

Після сніданку добра Чарівниця пропонує дітям здійснити подорож до Країни казок і запрошує їх на літературну розвагу «Стежками казки».

Літературна вікторина.

Програмовий зміст. Поглибити, закріпити, узагальнити знання дітей про героїв казок, про малі жанри усної народної творчості, розвивати мислення, увагу, творчі здібності,мовлення, виховувати інтерес до народної творчості, до художнього слова, викликати у дітей позитивні емоції, надати їм задоволення.

Хід розваги.

Діти діляться на дві команди: «Пізнайки» та «Чомусики».

- Увага! Увага! Розпочинаємо вікторину і вирушаємо у подорож по Країні казок. З нами буде подорожувати бабуся Казкарка. У вікторині беруть участь дві команди: «Пізнайки» та «Чомусики». Перемогу одержить та команда, яка швидко і правильно дасть відповідь на більшість запитань, буде зібраною та дисциплінованою, дружною. За кожну правильну відповідь ви отримуватимете фішку. Отже, починаймо.

Казок чимало є на світі

І веселих, і сумних.

Хіба зможемо прожити

Ми без них?

Казка стукає у двері, -

Привітаємо її.

Казка - казка, ти з’явись!

Гра цікава - розпочнись!!

Завдання 1.

Послухайте уважно уривки і відгадайте, з якої вони казки.

1. «От і почали вони битися - аж земля гуде. Що розбіжиться змій вхопить зубами Кирила, та так кусок смоли... та жмут конопель і вирве. А Кирило його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю». («Кирило Кожум’яка»).

2. «Пас, пас хлопець козу до вечора та й став гнати додому. Тільки до воріт почав доганяти, а дід стоїть на воротях у червоних чоботях та й питається...» («Коза - дереза»).

Завдання 2.

Івасик - Телесик просить вас пригадати пісню його мами.

А як співала мама Коза своїм діткам?

Швидко скажіть, хто врятував Червону Шапочку і бабусю від вовка? Як?

Згадайте, як Лисичка - сестричка навчала Вовка рибу ловити.

Бабуся Казкарка:

Молодці, малята, знаєте ви мої казочки. А зараз, дітки, скажу вам таку казку:

Приніс зайчик дрів в’язку,

Поколов їх дрібненько,

Зварив кашу скоренько.

Каша була солодка - Моя казка коротка.

Завдання 3.

Назвіть, з яких казок ці герої:

Маленька, сіренька біди наробила:

Щось біле, кругленьке хвостиком розбила.

3 ним жили мишенята:

Круть і Верть їх звали

Днями ці ледачі друзі

Танки витинали.

Підробив він голосок –

Став маминим співати.

Здогадалися вони:

«То вовк, а не мати».

На городі виростала,

Сили набирала

Непомітно, дуже швидко

Великою стала.

Став тут дід усіх гукати І красуню рвати.

А ви, діточки мої, встигли відгадати?

Бабуся Казкарка:

Скажу вам, дітки, казку і другу:

Прибіг котик із лугу,

Ліг собі серед печі.

Дасте бубликів в’язку

Докажу вам ту казку.

Завдання 4.

Складіть розрізані ілюстрації до казок і назвіть їх.

 Завдання 5.

А зараз завдання музичне. Послухайте уважно мелодію і скажіть, про яких казкових героїв вона вам нагадала. 

Завдання 6.

Представник однієї команди заспіває пісеньку Лисички, а другої - пісеньку Кози.

Гра «Коза — дереза»

Бабуся Казкарка:

Я б ще й третю казку вам сказала:

Мушка в хаті літала,

В сметану влетіла,

Вийти звідти не вміла.

Далі - далі не можна,

Бо це казка тривожна.

Завдання 7.

Що за дівчина чарівна, працьовита, красуня, має батька - лісника, мачуху і двох злих, вередливих сестер. Навіть її ім’я. Вона запрошує вас до танцю. (Лунає музика. Діти танцюють).

А тепер вона просить пригадати і назвати прислів’я про працю. (Команди називають по черзі. Переможець той, хто більше назве).

Бабуся Казкарка:

Знаю казку четверту:

Був горобчик упертий,

Дзьобнув скирту він спритно:

Змолочу усе жито.

Чи змолотить - не знати,

Доведеться чекати.

Ще послухайте п’яту:

Вбіг хлопчина в кімнату 

У болоті по вуха.

А що далі - не знаю,

Хіба маму спитаю.

Скажу шосту вам завтра,

Сьому й восьму позавтра,

У суботу - дев’яту,

А в неділю - десяту.

Певно, будете раді 

Казочок цих громаді.

Завдання 8.

Бабуся Казкарка:

Ось бачите, любі діти, як багато казок я знаю, та ще й рахувати вмію.

А ви зможете пригадати, в назвах яких казок є цифри. («Три ведмеді», «Троє Поросят», «Вовк і семеро козенят», «Півник і двоє мишенят», «Білосніжка і сім гномів», «Три брати»).

А ще, дітки, запросила я до вас на вікторину подругу мою, яка завжди все знає і всім про все розповідає. Здогадались, так, це Язиката Хвеська.

Завдання 9.

Язиката Хвеська проводить гру «Буває - не буває».

Діти, скажіть мені, будь ласка, буває таке чи ні? Я зі своєю кумою Палазею все сперечаюся: ніяк не можемо дійти згоди.

Комарі взимку бувають? Ні? Так це вони у вирій полетіли?

Йду я до вас у садок, а назустріч мені двоє дівчаток.

За ними мама веде за руку ворону, а та як закукурікає! Буває таке? Ні? А чому, поясніть?

А правда, що сіткою можна зайця у річці зловити?

Буває - не буває. А мої дітки пішли влітку на вулицю гратися з сусідськими хлопчиками. Дивлюся я у вікно, а вони, бешкетники, зробили снігову гірку. І гайда на санчатах кататися. Може бути таке?

Пішла ввечері до криниці. Заглянула туди, а там і місяць, і зорі блищать. Ну я їх і подіставала, щоб вони там не потонули. Дістаю та все на небо закидаю. Та ще й протру яку, щоб ясніше світила.

Іду в ліс, аж глядь: баран вовка загриз і потяг у корчі.

Дякую, дуже ви мені, дітки, допомогли. Тепер я буду розумна і знатиму, що буває, а що - ні. А то я гадала, що всі дошкільнята неслухняні, бешкетники, а вони, виявляється, чемні, кмітливі, веселі, розумні. (Підводяться підсумки. Бабуся Казкарка нагороджує переможців, а Язиката Хвеська допомагає їй).

Бабуся Казкарка:

От і казці кінець.

Пішла баба у танець,

А за нею горобець,

Викрутасом, вихилясом – 

Молодець, горобець!

(Діти танцюють разом з Бабусею Казкаркою). 

Прогулянка.

Піший перехід до річки, до парку. Діти разом з вихователем відшукують квіточки або листочки мати - й - мачухи.

Вихователь розповідає легенду про це диво - рослину, потім пропонує дітям доторкнутися до листочків, розглянути їх, нагадує, що мати - й - мачуха - рослина лікарська, пояснює її цілющі властивості.

Міні - заняття по статевому вихованню.

Завдання: виховувати у хлопчиків повагу до представниць слабшої статі, бажання допомагати їм, захищати, виховувати у дітей повагу до жінки, до матері.

Якою була дівчинка Одарочка? Як жилося їй з мачухою? Хто пожалів скривджену дівчинку, втішив її? Що побачив батько вранці на могилі, ким стала його донечка?

Так, дівчинка перетворилась в квіточку, ось в таку гарну, жовту квітку, яка з’являється на світ, лиш тільки сніги зійдуть. Вона нагадує нам про ніжність, чарівність дівочої душі, вона проросла з доброго, лагідного серця, от ж і має життєдайну силу, від усяких недуг людей рятує. А її листочки - то загадка про матір, її любов, її теплі ніжні руки та пересторога від злобної лютої мачухи. То ж і ви, діти, любіть своїх матусь, шануйте їх, а ви, хлоп’ята, поважайте дівчаток, захищайте їх, бережіть, адже вони так схожі на ту жовту квітку - первоцвіт.

Пройдуть роки, стануть вони дорослими, і будуть матерями, дружинами, будуть зігрівати теплом своїх сердець своїх майбутніх діточок..

Діти грають в народну гру «Подоляночка».

А потім продовжується прогулянка по казковому лісі. Діти долають перешкоди, які приготувала їм Баба Яга, попередньо пригадавши, в яких казках вони з нею зустрічалися: проходять через болото, стрибаючи з купини на купину; пробираються через густі лісові хащі, підлізаючи під гілки дерев; переходять по колоді через глибоку річку; ідуть, крадучись, щоб не розбудити Лісовика; підстрибують, щоб дістати чарівну паличку; знаходять чарівне дерево (орієнтація у просторі). Потім малята повертаються в дитсадок, де чарівна скатертина - самобранка пригостить їх обідом.

Друга половина дня.

Поступовий підйом, гімнастика пробудження (по методиці Єфименка).

СХД - складання дітьми казки про прихід весни „ Весняна казка” з використанням весняних закличок, примовок. Колективне читання казок, складених вдома дітьми з допомогою батьків.

Прогулянка. Рухливі ігри за бажанням дітей. Для батьків проводиться виставка книжечок - саморобок з власними авторськими казками дітей.

Немає коментарів:

Дописати коментар