Як вчителю інформатики враховувати вікові особливості учнів початкових класів при викладанні предмету "Сходинки до інформатики"

Як вчителю інформатики враховувати вікові особливості учнів початкових класів при викладанні предмету

 "Сходинки до інформатики"

Коли ми говоримо про інформатику в початковій ланці освіти, то більш коректніше було б говорити про її пропедевтику, а не систематичне вивчення основ чи базового курсу інформатики. Це слід було б записати і в "Концепції програми інформатизації...". При такому підході до змісту інформатики в початковій школі слід визначити, які знання і вміння, а ще точніше, які здібності треба розвинути у дитини в процесі підготовки до оволодіння базовим курсом основ інформатики. І перед цим задатися питанням: "А чи існують специфічні комп'ютерні здібності?"

Дослідження ряду авторів та досвід педагогів-практиків говорять про те, що подібні здібності можна виділити. Курс інформатики середньої школи з певними допущеннями можна розділити на два основних розділи - основи програмування та користувацький курс. 

За дуже влучним висловлюванням академіка А.П.Єршова, "програміст повинен володіти здатністю першокласного математика до абстракції і логічного мислення в поєднанні з едісонівським талантом будувати все, що завгодно, з нулів та одиниць. Він повинен поєднувати акуратність бухгалтера з проникливістю розвідника, фантазію автора детективних романів з тверезою практичністю економіста". За цим, трохи поетичним, визначенням простежується чітка система специфічних здібностей, необхідних програмісту для досягнення успіхів у роботі. 

Дозволимо собі виділити їх окремо:

• абстрактне мислення;
• логічне мислення;
• здібності до моделювання;
• акуратність (вміння концентруватись на виконанні завдання, контролювати свої дії, що дозволяє зменшити кількість формальних помилок);
• уміння виходити за межі стандартних підходів до розв'язання задач;
• здатність до критичної оцінки вибору шляхів вирішення проблем, в залежності від кінцевої мети.

Як бачимо, вимоги до першокласного програміста досить високі. Цим, мабуть, і пояснюється постійний дефіцит таких спеціалістів навіть у країнах з високим рівнем комп'ютеризації. Більшість учнів ніколи не стане не тільки висококласним але і просто програмістом. Вони потрапляють у категорію "користувач". Вимоги до їх здібностей трохи інші, але в багатьох випадках збігаються за напрямками з вимогами до програмістів (рівень тільки в більшості випадків нижчий). Практики знають, що шлях від "чайника" до "досвідченого користувача" можуть пройти далеко не всі.

Чи можливо в початковій школі розвинути вказані здібності? Досвід цілого ряду авторів (західних та російських ) вказує на те, що не тільки можливо, а й необхідно це робити для повноцінного інтелектуального розвитку. При цьому акцент слід робити на розумовий розвиток, а не на бездумне натискання клавіш. Пропонується такі напрямки роботи по пропедевтиці основних понять інформатики:

• класифікація об'єктів за їх властивостями, знаходження властивостей об'єктів, що є спільними, об'єднання однорідних предметів у групи; 
• знаходження спільного в складових частинах об'єктів;
• робота з графами на основі теорії множин; 
• зображення множин з різним взаємним розміщенням (вложення, перетин) і визначення елементів, що розміщені в області перетину множин, тощо;
• робота з алгоритмами - визначення послідовності дій, її запис, виконання алгоритму за його записом;
• елементи комбінаторики - визначення можливих варіантів розв'язку завдань, визначення, по можливості, оптимального розв'язку операції з висловлюваннями, визначення їх істинності.

Завдяки тому, що дані напрямки тісно пов'язані з програмою початкової школи, а нові знання повинні вводиться з опорою на вивчене на інших предметах (це в першу чергу стосується математики), ці питання можуть бути легко засвоєним учнями 1-4 класів. Викладання необхідно доручити вчителю початкової школи.

На основі цих напрямків можна розробити окремий курс, який може бути реалізований в машинному або безмашинному варіанті. Головна заслуга такого пропедевтичного курсу в тому, що він створює основу для розумового розвитку дитини і до введення в середніх і старших класах основних понять інформатики.

Але введення дисципліни "Сходинки до інформатики" у молодшому шкільному віці поряд з явними достоїнствами породило безліч проблем, в т.ч.:

• норматив роботи на ЕОМ для молодших школярів не більше 15 хвилин. Отже, урок розбивається на 2 частини: теоретичну і практичну, причому практична частина уроку має бути продовженням теоретичної;
• слабке уміння учнів говорити і вести записи в зошитах услід за поясненнями вчителя.

Йдучи від простого до складного, вирішуючи цікаві завдання з казковими сюжетами і героями, учень вирішує логічні завдання, направлені на опанування мистецтва складання алгоритмів; у ігровій формі знайомиться з складними поняттями: комп'ютер, монітор, клавіатура; спостережливість, аналіз і синтез матеріалу формується при виконанні завдань на установку схожості і відмінності.

Потім йдуть складніші завдання, розраховані не лише на пояснення вчителя, виконання разом з вчителем, але і на самостійну роботу. Завдання вчать дітей мислити, правильно і зв'язно викладати свої думки. Взагалі гра - істотний компонент пізнавальної діяльності дітей молодшого шкільного віку. Прагнення до гри, інтерес до ігрових ситуацій на уроці, захопленість ігровим сюжетом - це закономірне явище, обумовлене психологічною потребою дітей цього віку.

Крім того, ефективність організації розумової діяльності дітей молодшого шкільного віку в значній мірі залежить від умов протікання навчально-пізнавального процесу в школі, одним з яких є стиль взаємин вчителя і учня. Дитина повинна відчувати радість спілкування з дорослою людиною (вчителем) – лише в цьому випадку її пізнавальна праця буде ефективною, а навчання розвиваючим.