Єдина Країна! Единая Страна!

вівторок, 3 лютого 2015 р.

Формування креативності дитини раннього віку засобами музичного виховання

Крюк Тетяна Григоріївна
Жовтневий р-н, Миколаївський ДНЗ

Формування креативності дитини раннього віку
засобами музичного виховання

Чим раніше музика увійде в життя людини, тим глибше і точніше це мистецтво займе місце в її душі. Все те, що отримує дитина в період дошкільного дитинства (особливо в ранньому віці), багато в чому залежить те,  що приносить вона суспільству в майбутньому. Саме в цю пору життя закладаються основи різноманітних якостей і властивостей  у формування особистості дитини, її інтереси і здібності.

Психологи відзначають, велика частина придбаного в цей період, засвоюється дуже швидко, і запам'ятовується на довгі роки, часом до кінця життя.


Мета впливу музики на виховання дітей - це залучення музичної культури в цілому. Вплив музики на формування якостей особистості дитини раннього віку та на розвиток її творчої діяльності дуже великий. Музика, як і будь-яке мистецтво, здатна впливати на всебічний розвиток особистості дитини, спонукати до морально-естетичних переживань, вести до перетворення навколишнього, до активного мислення.

Загальне музичне виховання має відповідати основним вимогам: бути загальним, що охоплює всіх дітей і всебічним, тобто гармонійно розвивати всі сторони формування особистості дитини.
Всебічність музичного виховання виступає як один з ефективних шляхів морального збагачення, формування якостей особистості дитини. Вплив музики об'єднує дітей в єдиному переживанні, стає засобом спілкування між дітьми.
Система музичного виховання допомагає дитині почути , відчути різноманіття навколишнього світу, завдяки цьому дитина вчиться пізнавати себе і близьке оточення . Завдяки цьому починають формуватися самосвідомість, само ставлення та самооцінка як базові якості особистості Тому важливо якомога раніше надати дитині можливість познайомитися з нею.
Працюючи з дітьми раннього віку, я взяла за основу методику німецького композитора Карла Орфа. Композитор ввів термін "елементарне музикування", тобто процес, що складається з декількох елементів: співу, імпровізації, руху та гри на музичних інструментах. Карл Орф розробив дитячі пісеньки, п'єси і вправи, які легко можна змінювати та створювати нові разом з дітьми.
Гнучкий матеріал для занять спонукає дітей фантазувати, складати і імпровізувати. Таким чином , на музичних заняттях досягається мета розвитку творчого початку дитини , початком формування базових якостей особистості дітей раннього віку.
Методика Карла Орфа враховує індивідуальні особливості дитини і дозволяє ефективно взаємодіяти дітям з різними навичками, здібностями і потребами , закладає величезний потенціал для розвитку дітей раннього віку, для подальшої творчої діяльності. На музичних заняттях створюється атмосфера ігрового спілкування , де кожна дитина нарівні з дорослим може проявити свою індивідуальність та ініціативність, їй надається свобода поведінки.
Єдина структура занять допомагає дітям добре орієнтуватися в новому матеріалі, творити, створювати образи і радіти успіхам. Діти вчаться спілкуватися з однолітками, у них підвищується психічна активність, розвивається емоційна сфера, формується самоставлення- одна із базових якостей особистості.
Мовні вправи розвивають у дитини почуття ритму, сприяють формуванню правильної артикуляції, показують різноманітність динамічних відтінків і темпів. Ця форма роботи підходить для загального музичного розвитку.
Музично - фізичні вправи готують дітей до спонтанних рухових виразів, довільності, вчать зображати настрій і звуки за допомогою елементарних рухів - ударів, притупів. У дітей виробляється швидкість реакцій, вміння чекати і знаходити момент вступу, формуються навички самостійності. Виконуючи музично-фізичні вправи , дитина виконує і творить одночасно, сприймаючи музику через рух.
Елементарний музичний театр являє собою ігрову форму діяльності, що передбачає одночасно вплив музики, руху, танцю, мови та художнього образу - гри. 
Система музичного виховання дає змогу максимально поєднувати кілька видів діяльності дошкільників: логоритміку , спів, рух, та гру на музичних інструментах .Така діяльність дуже подобається дітям і, водночас , розвиває їхній творчий потенціал, адже діти не лише слухають чи виконують музичні п’єси, а й самі творять музику.
Карл Орф написав багато вправ, пісень, ігор, у процесі виконання яких дозволена креативність . Сутність цих вправ полягає в декламації віршів або прози під супровід: 
- «озвучення» жестів - плескання тощо;
 - голосові звукові ефекти – кряхтіння , шепотіння, цокання язиком тощо;
 - ритмічний акомпонимент шумових музичних інструментів. 
Такі вправи доступні дітям раннього і молодшого дошкільного віку. Використання рухових елементів під час мовленнєвих вправ допомагає навчити дітей зображати музичні звуки, плескаючи у долоні, виляскуючи пальцями, тупаючи ногами тощо. У дітей формуються швидкість реакції,терплячість, кмітливість. Крім того, поєднання слів і рухів сприяє ще й ліпшому запам’ятовуванню текстів дітьми, формуванню в них чіткої дикції.
 Креативність  припускає творчий підхід до викладання музики дітям. Творить педагог, творить дитина. Малюкові пропонують скласти мелодію, придумати простий рух. Для дітей це дуже важливо: «Я – сам поет і композитор». 
Варіативність має на увазі різні варіанти, «варіації» при виконанні завдання, розучування пісні або танцю.  Внесення нових, цікавих елементів дозволяє зацікавити дітей, позбавляє від нудного, одноманітного повторення. 
На заняттях діти вчаться спілкуватися між собою, домовлятися, брати на себе ініціативу. 
Важливим моментом на музичних заняттях є з'єднання таких видів діяльності, як спів, рух, слухання з грою, заняттями в оркестрі.  Як правило, всі ці види діяльності проходять одночасно, не заважаючи, а взаємодоповнуючи один одного. 
Проводячи заняття, ми ставимо перед собою наступні завдання:
Поєднання креативного і імітаційних методів, які визначаються цілями кожного заняття.
Розвиток відчуття ритму, слуху, тактильних відчуттів.
Розвиток у дітей комунікативних навиків, уміння домовлятися, погоджувати свої дії.
Розвиток відчуття відповідальності, уміння узяти ініціативу на себе.
Прищеплювання  уміння слухати один одного і себе не тільки під час музикування.
Формування базових якостей особистості дітей;
Розвиток здатності радіти успіху іншого, допомагати іншому. 
Розвиток музичності дітей, їх емоційного світу, сприйняття музики,  створення слухацького досвіду.
Освоєння гри на ударних інструментах, інструментах дитячого оркестру.
Виконання пісень, розспівок, творів мелодій на основі заданого тексту.
Придбання навиків гри в ансамблі (музичення), самостійності у використанні музичних інструментів.
Головне завдання таких занять  –  допомогти дітям в естетичній грі увійти до світу музики, відчути і пережити її емоційно, створити передумови до формування творчого мислення, сприяти практичному засвоєнню музичних знань.
У своїй роботі ми часто граємо з дітьми на дитячих музичних інструментах. Інтерес дітей до  музичних  інструментів невичерпний. Вони хочуть грати на них завжди, що спонукає розвитку самостійності. 
Діти люблять слухати тембри різних інструментів. Гра в оркестрі розвиває слух, відчуття ритму, уміння грати в ансамблі.  Гра в ансамблі з диригентом учить малюків бути уважними, терплячими, учить пошані один до одного.
Особливу, дуже важливу увагу ми приділяємо музикуванню з акомпанементом «звучних жестів» (термін Р. Кєєтман). Звучні жести  –  це гра звуками свого тіла: бавовна, шльопання по стегнах, грудях, притупування ногами, клацання пальцями. Спів і танці з акомпанементом звучних жестів дозволяють організувати елементарне музикування в будь-яких умовах, за відсутності інших інструментів. 
Звучні жести є не  просто носіями певних тембрів  –  їх використання вносить рух в освоєння дітьми ритму. Цей підхід є важливим методичним моментом, оскільки ритм усвідомлюється і освоюється тільки в русі. Виховання відчуття ритму, і тембрового слуху, розвиток координації, реакції з використанням звучних жестів мають дуже високу ефективність. 
Шумові ударні інструменти можна використовувати дуже широко і різноманітно, особливо в роботі з маленькими дітьми. Наприклад, от як ми озвучуємо казку «Рукавичка». Ми починаємо  розповідати дітям казку. Пропонуємо дітям підібрати для кожного персонажа інструмент. Робимо список персонажів, що діють, наприклад: мишка  –  дзвіночок, жаба  –  музичний молоток, зайчик  –  трикутник,  вовк  –  дерев’яні ложки, лисичка – бубон, ведмідь – барабан. Озвучену таким чином казку інсценуємо, варіантів обігравання казки декілька.
Голоси дітей також використовуються подібно до інструментальних тембрів для створення різних звукових ефектів: гри голосовим апаратом , шипіння, кректання, цокання мовою), вигуки, ігри з фонемами, фонемними складами (цинци-бринци, ділі-дон), величезний арсенал звукових засобів з перших же занять утворює активний інструментальний словник дитини.  Ці звуки легко використовуються дітьми в озвучуванні казок, віршів і як  акомпанемент до рухів. Використання музичних інструментів збагачує тембровий і ритмічний слух дітей.
Основним призначенням занять з музичного виховання є залучення всіх дітей до музики незалежно від їх здібностей, розкутості, індивідуально-творчих сил, розвитку природної музичності.
ЖАРТІВЛИВІ ВІРШИКИ З РИТМІЧНИМИ РУХАМИ
МИШЕНЯ
Мишеня й жирафа – друзі, 
Пішли разом погуляти – (крокують на місці)
У жирафи зріст великий – (сплески над головою)
А малий – у мишеняти – (присіли, стукають кулачками по підлозі)
ЖАБКИ
Розчепіривши зелені лапки – (розчепірили пальці)
Доріжкою стрибають жабки – (стрибки)
Ква-ква-ква – (труть долонька об долоньку)
Доріжкою стрибають жабки. (ритмічні стрибки на місці з поворотами )
ДОЩИК
Крапля раз, крапля два – (стукають пальчиком по долоньці)
дощик землю полива – (сплески над голівкою)
Хай гарненько виростає 
після дощику трава – (сплески по колінцях)
Крап-крап, крап-крап-крап, ( пальчиком по долоні)
дощику, ти припускай (чотири  щолчки пальцями) 
Крап-крап, крап-крап-крап (пальчиком по долоні)
парасольки розкривай. (чотири  щолчки над головою)
Дощ іде, ну то й що (ритмічно тупають)
гумові в нас чобітки – он які ! – (виставляють почергово ніжки на каблучок)
У калюжу не впаду – я її перестрибну. (перестрибують «калюжі»)
Конспект музичного заняття з дітьми раннього дошкільного віку на тему «Піклуємося про інших»
Програмовий зміст:
- розвивати у дітей почуття ритму, вчити ходити, бігати, танцювати під музику;
- розвивати у дітей слухову увагу, музичну пам'ять;
- продовжувати вчити дітей вслуховуватися у музику, відчувати її характер, розрізняти динаміку звучання мелодії, відгукуватися відповідними рухами;
- розвивати елементарні співочі реакції, спонукати дитину підспівувати;
- розвивати емоційне ставлення дитини до музики, що відповідають музичним творам та бажання танцювати в парах.
Музичний репертуар:
Вправа «Весело крокуємо», сл. О.Коробко, муз. М.Раухвергера;
«Ну ж бо, зайчику станцюй», муз. А.Філіпенка, сл. Волгіної;
«Веселий танок», укр. нар. мелодія;
«Сонечко», сл. і муз. Неронова;
«Брязкальця», муз. Шевченка;
«Танцювали зайчики», муз. М.Ведмедері, сл. І.Кленца;
Музична гра «Гра із зайчиком», муз. А.Філіпенка, сл. Є.Макшанцевої.
Хід заняття.
Муз керівник: Діти подивіться до нас в гості знову завітало зайченя Вуханчик. Подивіться який гарний шарф з жовтими китицями. Вуханчик любить музику й уміє гарно танцювати. Давайте разом із зайчиком будемо весело крокувати.
1.Вправа «Весело крокуємо»
Музкерівник : Зайчику, тобі сподобалося як наші малята крокували? (Так!)
- А вам діти?
 - Сядемо і відпочинемо, а я вам пісню заспіваю. Я бачу, діти, ви впізнали знайому музику. Про кого я співала?
Справді це музика зайчика.
2.Пісня «Ну ж бо, зайчику станцюй»
 - Ти Вуханчику потанцюй, а малята тобі тихенько поплескають. Ось так!  (показую).
 - Вам сподобалось, як танцював зайчик?
 - Як ви йому плескали голосно чи тихо?
 - Пограємося із зайчиком?
3. «Гра із зайчиком».
Муз керівник: Подивіться малята, яке привітне сонечко. А сонечко яке?
Діти: Велике, жовте, кругле.
Муз керівник: Зробимо коло як сонечко і заспіваємо пісню, а ти Вуханчику послухай.
4. Пісня «Сонечко»
Муз керівник:
Гріє сонечко тепленько
Затанцюєм веселенько.
5. «Веселий танок»
Муз керівник: Молодці діти, всі старались.
 - Ой діти, що це таке? Зайчик запрошує нас погратися з брязкальцем.
 - Молодець зайчику, гарно грав. Ти хочеш щоб діти також заграли? (Так). Але одного брязкальця мало. В мене є чарівний мішечок. Хочете дізнатися що в ньому є ?  (Так) 
(Роздаю дітям брязкальця).
- Тепер ми будемо грати як справжні музиканти разом з Вуханчиком.
6. «Брязкальця» - гра на музичних інструментах.
Муз керівник: Діти ви були молодці, уважно слухали музику і так само як зайчик починали і закінчували грати разом. Давайте ще нашого зайчика запросимо на веселий таночок.
7. «Танцювали зайчики»
Муз керівник: Зайченятко мені сказало на вушко, що йому у нас на занятті дуже сподобалося. Вуханчику час повертатися до лісу, його там чекають матуся Зайчиха та друзі.
(Зайчик прощається.)
8.Підсумок заняття.
 Заняття – розвага „Неслухняні кошенята” з дітьми раннього дошкільного віку
Мета: Привернути увагу дітей до різноманіття звукових явищ у природі; формувати емоційно-радісні відчуття від активної участі у різних видах музичної діяльності. Стимулювати у дітей слухову увагу і особистісне спілкування дитини з дорослим; закріпити навички виконувати під музику основні рухи (звичайний крок, стрибки на двох ногах і ходьба 
на пальцях орієнтуватися у просторі під час руху). Вдосконалювати співочі здібності (вміння співати без напруги, природним голосом, передавати настрій мімікою і рухами); залучати до повторення невеликих пісеньок, звуконаслідувань, віршованих рядків. Розвивати артикуляційний апарат та інтонаційну виразність мовлення, тембровий слух (високо – низько), чуття ритму, а також емоційно-позитивне ставлення до сюжетних 
іграшок (зайчика, білочки, ведмедика); закріпити поняття величини (велика – маленька) і кількості предметів (багато – мало), частин тіла. Закріпити з дітьми елементарні правила безпечної поведінки в життєдіяльності.
Обладнання: Декорації лісу (великі і маленькі ялинки); хатинка, стільці; іграшки – зайчик, білочка, ведмедик; шапочки котиків; два кошика з шишками і горішками; брязкальця (за кількістю дітей).
Репертуар: Психогімнастика „Я добре знаю своє тіло”, (муз. з диска Є. Желєзнової „Топ-топ”);мовно – ритмічна вправа „Кроки”, муз. О. Тілічеєвої; „Зайчик”, музика народна; вправа „Кішка і кошенята”; гімнастика для язичка „ Смачне молочко” і „Горішок”; гра з ведмедиком „Михасько – пустунець”; „Брязкальця веселі”, муз. Ю. Рожавської; фрагменти інстр. муз., творів П. Чайковського і В. Косенко.
Хід заняття: ( Перед початком заняття вихователь у групі вдягає усім дітям шапочки котиків і пояснює, що сьогодні вони будуть кошенятами, а вона кицею – мамою. 
Діти з вихователем заходять до зали, яка являє собою куточок лісу, хатинку киці. Музичний керівник вітає дітей пісенькою.)
Музичний керівник: Малюки, малюки,
Я усіх вітаю!
Голосно, весело
Пісеньку співаю:
„Добрий день!”
Діти: Добрий день!
Музичний керівник: Як гарно ви привіталися, малята. Погляньте, скільки у нас сьогодні гостей. Давайте пошлемо й їм привітання і подаруємо свої ласкаві посмішки. (Діти вітають гостей.) Я дуже рада, що у вас такий гарний настрій і ви ним поділилися з усіма присутніми. Але, щоб настрій не зіпсувався треба попрацювати і вушкам, і ротику, і ручкам, і ніжкам... Музика хай гучно грає –
Гостей і діток розважає!
Психогімнастика „Я добре знаю своє тіло”, (муз. з диска Є. Желєзнової „Топ-топ”) 
Музичний керівник: Молодці, добре впоралися із завданням. Я знаю, що ви ще вмієте гарнопрацювати ніжками. Приготуймося і покажемо це нашим гостям. Мовно – ритмічна вправа „Кроки”, муз. О. Тілічеєвої (на різновид ходьби).Ми навчилися ходить, ніжки піднімати,
Ось як наші малюки вміють крокувати. (Діти крокують зграйкою по колу.)
Обережно на носочках, наче киця, ідемо,
Спинку вигнемо дугою,
 „Няв – няв – няв!”, - всім скажемо.
(Діти виконують крок на „носочках”.)
А тепер побігли, діти, як миші маленькі,Ось як наші малюки бігають швиденько! 
(Діти за вихователем виконують легкий біг; закінчують рух у хатинці .) Музичний керівник: Ой, що трапилось скажіть, Ви мені допоможіть:Де ж поділися малята?
Бачу тільки... кошеняток! (Робить здивований вигляд.)
Рухова імпровізація „Кошенята”.
1. Покажіть нам свої лапки,
В кожній лапці цап – царапки. (Почергово витягують руки вперед, роблять „кігтики”.) 
2. Захотілось кошенятам
Хвостик й спинку показати. (Виконують повороти тулуба праворуч – ліворуч.)
3. Всі на килимок лягли –
         Веселяться від душі. (Лежачи на спині, рухають ногами та руками.) 
4. Киця – матінка прийшла
Й кошенят покликала...
Вправа „Кішка і кошенята” (на розвиток тембрового слуху). 

(Музичний керівник пропонує малятам понявчати, як кошенята (у високому регістрі), потім – як киця (у низькому регістрі). 
Мама – киця: Кошенята мої милі,Може годі пустувати?
На стільці швидше сідайте –
Буду я вас частувати!
Гімнастика для язичка „Смачне молочко”. 
Музичний керівник: Киця діток полюбляла, 
Молочком всіх частувала.
(Вихователь – киця „наливає молочка” дітям в долоньки – мисочки. Малюки дають, що язичком п’ють молочко.) 
Молочко смачненьке дуже, (діти облизують губи)
Ти погладь животик, друже! (гладять ручками животики.) Кошенята як поїли,
Лапки й вусики помили. (Діти роблять вигляд, що вмиваються.)Мамі „Дякую!” – сказали,
Міцно кицю обійняли. (Діти дякують киці і обіймають її.)(Вихователь – киця запитує дітей, чи сподобалося їм молочко та що ще із їжі їдять кошенята. Потім каже, що їй треба ненадовго піди з дому за гостинцями для них, а вони залишаються самі.)
Мама – киця: Любі діточки мої,
Та дивіться ви мені
В ліс із двору не ідіть –
Заблукаєте в ту ж мить!?! (промовляє стурбовано і застережливо.)
Музичний керівник: А кошенята не послухалися своєї матусі і побігли до лісу гуляти.
(Діти зграйкою біжать до ялинок, які розташовані в іншому куточку зали.)Музичний керівник: Ось, кошенята, ви у лісі. Подивіться, скільки дерев! Як називається це дерево? (Ялинка.) А яка ялинка: велика чи маленька? (Маленька.) Скільки ялинок у лісі? (Багато.) А ось, подивіться, хто це ховається за ялинкою? (Зайчик.)(Із –за ялинки виглядає зайчик і знову ховається – боїться; зойкає. Діти його кличуть до себе. )
Зайчик: Я вухатий ваш дружок,
В мене теплий кожушок,
Куций хвостик, довгі вуха
І усіх-усіх боюся. Ой-ой-ой! 
Музичний керівник: Нумо, зайчику вухатий,
Спробуй нам затанцювати.
Кошенята, допомагайте, 
Дружно разом заспівайте!
Пісня „Зайчик”, музика народна.
(Діти виконують пісню, імітують рухи зайчика (стрибають на двох ногах з просуванням вперед.) Чути шарудіння - зайчик знову ховається. Музичний керівник пояснює малюкам, що не треба боятися, так як в лісі існує безліч різних цікавих звуків; потім запрошує присісти на лаву і їх послухати.)
Слухання в запису звуків лісу 
Розповідь вірша з додатковим супроводом на саморобних шумових інструментів.
Музичний керівник: Шарудить у нірці миша,
У норі немає тиші, - шу-шу-шу, шу-шу-шу. ( султанчик)
Може, миша там читає –
Книжки сторінки гортає? - Шу-шу-шу, шу-шу-шу. ( папірець)
Може, миша кашоваре –
Зернятка перебирає? - Шу-шу-шу, шу-шу-шу. (короб із зернятками)
Може, з квітів та листочків
Плете донечкам віночки? - Шу-шу-шу, шу-шу-шу. (маракас)
А тепер у нірці тиша...(прислухається)
Чи заснула в тиші миша? (ритмічно дихає носом)
Ось така шурхітлива історія у нас получилась, але ще...

Щось я чую – трісь та трусь,
На ялинку подивлюсь.
Та це ж білка хазяйнує,
Часу зовсім не марнує.
Білочка: Ось погляньте, кошеня, 
В моїм кошику багато
І грибочків, і горішків,
Та іще чудові шишки.
З вами теж я хочу грати,
Але треба працювати.

Музичний керівник: Малята тобі допоможуть, так? Що треба робити?
Білочка: Розкласти на два кошика горішки з шишками.
Гра „Збери кошика для білочки”.
(Після гри білочка пригощає кошенят горішками і йде далі працювати.)
Вправа „Горішок”.
Музичний керівник: Зголодніли ми всі трішки.
Білчині гризем горішки.
Дай горішка і мені,
Бо вони такі смачні!
(Діти під час читання рядків рухають щелепами праворуч – ліворуч із закритим і відкритим ротом; прицмокують ротиком. Ця вправа стимулює рухи нижньої щелепи.)
(Чути гучний храп. Музичний керівник питає у дітей, хто б це міг бути (ведмедик); пропонує його пошукати.)
Гра з ведмедиком „Михасько – пустунець”.
Ой, Михасько – пустунець!Де ж ти є? Відгукнись!
Ой, Михасько – пустунець!
Де ж ти є? Покажись!
(Ведмежатко з „ревом” біжить за малюками, які ховаються за музичного керівника.) 
Музичний керівник: Не бійтесь, малята, ведмедик з нами жартує. Йому набридло спати, ось і вирішив трішки розважитися.
Ведмедик: Дуже я малят люблю,
Всіх сьогодні звеселю.
Хочу з вами я, малята,
З брязкальцями танцювати.
Танок „Брязкальця веселі”, музика Ю. Рожавської.
(Під кінець таночка ведмедик вдає, що втомився і йде відпочивати.)
Музичний керівник: Подивіться, навколо великий темний ліс, а ви маленькі без матусі, самі.
Заплакали кошенята, 
Як матусю відшукати?
(Діти – кошенята нявкотять, вдають страх і жаль. Чути голос киці – мами, яка гукає дітей, шукає їх і знаходить.)
Киця – мама: Чому мої кошенята 
Не послухалися матір?
В лісі, бачте, заблукали,
Додому дороги зовсім не знали.
Вас хтось ображав в темнім лісі чи ні?
Швиденько усе розкажіть ви мені.
Музичний керівник: Лісові мешканці дуже добре повелися з кошенятами. Малюки, розкажіть матусі, кого ви сьогодні зустріли в лісі, що з ними робили?
(Діти називають тварин, яких зустріли в лісі, розповіли, що робили.)
Киця – мама: Друзів хороших ви в лісі знайшли,
Але обіцяйте тепер ви мені:
Як тільки захочете в лісі гуляти,
Ви будете дозволу в мене питати! 
Обіцяєте?
Діти: Так!
(Музичний керівник прощається з малюками, які йдуть за кицею – мамою із зали).

Немає коментарів: